§ 3. Англосаксонська правова сім'я (система загального права)

Ця система як система загального права (соттоп Іагі) являє собою сукупність національних правових систем, які мають загальні риси, що проявляються у єдності законо­мірностей і тенденцій на основі норми, сформульованої суд­дями у судовому прецеденті, який є основним джерелом (формою) права, у поділі права на загальне право і право справедливості, у превалюванні процесуального права над матеріальним.

Ця сім'я, що сформувалася багато віків тому в Англії, є найбільш розповсюджеою у світі. Від інших правових сімей вона відрізняється тим, що як основне джерело права в ній визнається судовий прецедент. Суди не тільки застосовують, а й створюють норми права у процесі вибору відповідного прецеденту, його тлумачення, прийняття або неприйняття під приводом значних розбіжностей обставин справи, яка розглядається від тієї, що розглядалася раніше; суд у ціл°" му і судді, зокрема, мають значну свободу. Визначення пре­цеденту джерелом права означає, що суд здійснює не тільки юридичну функцію (вирішення конфліктів на основі пра­ва), а й правотворчість. У силу таких обставин загальне право досить часто називають «судовим правом». Ще однією осоо-

593

ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ

ливістю є відсутність у англійській правовій сім'ї чітко ви­раженого (порівняно з континентальним правом) поділу на галузі права. Норми загального права спрямовані перш за все на вирішення проблем, а не на формулювання загально­го правила поведінки як орієнтира на майбутнє. Характер­не також традиційне перебільшення ролі процесуального права порівняно з іншими галузями права.

Для цієї правової сім'ї характерний поділ права на за­гальне право та право справедливості.

Вчені-компаративісти, досліджуючи сім'ю загального права, приділяють першочергове значення англійському праву як ідеологічній базі всієї правової сім'ї, об'єктивно оцінюють високу питому вагу американського права і ступінь впливу на нього й інших національні законодавства кон­цепції загального права.

В силу історичних й інших умов англійське право завжди займало і продовжує займати центральне домінуюче місце в англосаксонській правовій сім'ї. В історії його розвитку до­слідники, як правило, розрізняють чотири періоди.

Перший період, який називають англосаксонським, роз­починається з норманського завоювання Англії у 1066 р. Йому притаманна наявність численних законів і звичаїв варварських племен германського походження (саксів, анг-лів, ют тощо), що мешкали у цей період в Англії. У країні не було загального права, діяли не пов'язані між собою у єдину систему локальні звичаї.

Другий період у розвиткові англійського права визнача­ють часом з 1066 по 1485 рр. (до встановлення династії Тю-, дорів). У цей час поступово долається домінуюча роль місце­вих звичаїв і відбувається становлення загального права. Цей період справив великий вплив на всі наступні періоди розвитку правової системи Англії.

Третій період розвитку тривав з 1485 по 1832 рр. і вва­жається періодом розквіту загального права в Англії. Його особливістю слід вважати те, що в силу ряду причин систе­ма загального права в Англії співіснувала з правом справед­ливості.

Четвертий період визначається з 1832 р. і існує до цього часу. Поступово здійснюється значна трансформація як дер-

594

ГЛАВА 27

жавного механізму, так і правової системи Англії. Значних змін зазнала судова система, яка зрівняла всі англійські суди у правах. Вони одержали можливість застосовувати як нор­ми загального права, так і норми справедливості. Проте, як вважають правознавці, подібні реформи не позбавили англій­ське право його традиційних рис.

У наш час в якості найважливіших джерел англійського права залишаються судові прецеденти. Поряд з тим, з кінця XIX ст. все більшого значення набувають парламентські ста­тути — законодавчі акти, що приймаються британським парламентом.

Протягом XX ст. серед джерел права зростає роль делего­ваного законодавства, особливо у сфері освіти, медичного обслуговування, соціального страхування тощо.

Поряд з англійським правом у англосаксонській правовій сім'ї особливо виділяється також американське право — правова система СІЛА. Вона почала формуватися ще в XVII— XVIII ст. в умовах світового колоніалізму і зберегла свої первинні особливості до цього часу.

Особливий вплив на процес становлення і формування правової системи СІЛА справило англійське право. Проте на правові системи окремих штатів безумовно впливали іспанська, французька правові системи тощо. Зазнавши впли­ву англійського права, правова система СІЛА залишалася цілком самостійною у правовому відношенні, хоч за своєю структурою суттєво не відрізняється від права Англії. Вона також поділяється на загальне право і право справедливості, тут також формується судова практика у вигляді прецедентів. Джерелами права є судові прецеденти, закони, правові док­трини, розроблені окремими суддями і судовими корпора­ціями. Велике значення має інститут присяжних.

Серед інших особливостей правової системи СІЛА слід виділити і її федеральний характер. На території СЛІА фак­тично діє 51 система права. Серед інших особливостей необ­хідно вказати на більшу роль, що у ній відіграє законодав­ство порівняно з англійською правовою системою, більшу «кодифікованість», меншу роль судової практики.

ПРАВОВІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ 595