§ 5. Функції держави

Поняття «функції держави» є складною категорією і тісно пов'язане з такими поняттями, як «завдання держави», «со­ціальне призначення», «мета держави». Проте наведені близь­кі поняття не є ідентичними. Завдання — це те, що необхід­но зробити, а функція — це діяльність, процес вирішення завдання. Завдання може бути ширшим тієї чи іншої функції

71

СУТНІСТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВИ

(наприклад, сприяння розвитку економіки — це глобальне завдання, що вирішується засобами реалізації декількох функцій).

На наш погляд, невірним є твердження про те, що зав­дання слугують першоосновою функцій держави, оскільки вони обумовлюються політичними і економічними потреба­ми суспільства, визначаються історичними закономірностя­ми розвитку держави, особливостями соціально-економіч­них умов її розвитку (історичними обставинами, співвідно­шення класових сил, національними особливостями).

Слід розрізняти також функцію держави і функцію орга­ну держави. Функція держави — це основний напрям діяль­ності останньої, що випливає з її класової сутності і соціаль­ного призначення, а функція конкретного державного орга­ну — діяльність відповідно до його компетенції (повноважень).

Загальновизнаний підхід, орієнтований на безумовне підкреслення класової сутності, здійснення державних функцій, дозволив лише однобічно охарактеризувати їх, не сприяючи розкриттю більш складної структури багатьох функцій держави.

Одним з істотних недоліків визначення поняття і класи­фікації функцій держави було те, що не враховувалися зв'яз­ки функцій та соціального призначення держави. Соціаль­не призначення визначає весь спектр напрямів діяльності держави, надаючи останнім деякі загальні основи.

Функції держави — це специфічні прояви, конкретні визначення соціального призначення держави у діяльності її органів.

Цілі держави, безумовно, у тій чи іншій мірі визначають систему її функцій, проте це не означає їх тотожність, швид­ше йдеться про співвідношення.

Таким чином, основні функції сучасної держави — це визначені її соціальним призначенням основні напрями діяльності держави.

У наведеному визначенні функцій держави на першому місці головний сутнісний фактор — соціальне призначення сучасної держави. Відсутність вказівки на зв'язок функцій ³ класовою сутністю держави пояснюється глобальними змінами нашої історичної епохи, що змінила багато сутніс-них моментів сучасних держав.

72 ГЛАВА З

§ 6. Класифікація функцій держави

Найпоширеніша класифікація функцій держави — це їх поділ на внутрішні та зовнішні, тобто на напрями діяльності держави щодо суспільства, особливою організацією якого є держава (внутрішні функції), і стосовно інших держав (зо­внішня функція). Очевидно, що зовнішні і внутрішні функції будь-якої держави взаємопов'язані, оскільки діяльність остан­ньої всередині країни у сферах економіки, політики, культури та екології значною мірою залежить також від зовнішніх умов.

Коли виникають такі утворення, як Європейський Союз, Співдружність Незалежних Держав, попередні підходи щодо поділу функцій на зовнішні та внутрішні без відповідних ко­ментарів застосовувати не можна, оскільки названі утворення складаються із суверенних держав, але при цьому їх функції, особливо зовнішні, одержують зовсім інший, ніж раніше, зміст.

Центральне місце посідає поділ функцій держави на ос­новні і неосновні. Особливої уваги заслуговує положення про системний характер основних функцій. Очевидно, що для ос­новної функції як для системи характерним є зв'язок і відно­сини між утворюючими її елементами, якими і є неосновні функції. Іншими словами, основні функції — це якісно нова сукупність однорідних неосновних функцій. Тобто, неоснов­на функція виступає як складова системи більш високого рівня (основної функції), яка, у свою чергу, є елементом системи функцій держави у цілому. Значення якої-небудь неосновної функції не є величиною постійною. Деякі неосновні функції виділяються у самостійні напрями державної діяльності, одер­жуючи статус основних функцій, а окремі з основних мо­жуть перетворитися у неосновні чи взагалі зникати.

На сучасному етапі, вважаємо, більш актуальним і об'єк­тивним є підхід до поділу функцій держави на загальносо-ціальні ( загальних справ ) і класові. Держава, незалежно від того, до якого типу вона належить, поряд з класовими завданнями виконує так звані «загальні» справи, обумов­лені інтересами усіх членів суспільства. Причому співвідно­шення «загальних» і суто кланових функцій змінюється у процесі історичного розвитку держави.

Таким чином, в сучасних державах загальносоціальні і кла­сові завдання можуть бути досить тісно взаємопов'язані і не

73

СУТНІСТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВИ

завжди протилежні одне одному. Все викладене вище дає підста­ви для класифікації функцій держави за єдиним загальногло-бальним критерієм, незалежно від класової природи. При та­кому підході можна виділити шість комплексних функцій, які повинна здійснювати будь-яка сучасна держава:

• економічна (забезпечує нормальне функціонування і розвиток економіки, у тому числі засобами охорони існую­чих форм власності, організації зовнішньоекономічних зв'язків тощо);

• політична (забезпечення державної і громадської без­пеки, соціальної та національної злагоди, охорона сувере­нітету держави від зовнішніх посягань тощо);

• соціальна (здійснення заходів із задоволення соціаль­них потреб людей, з підтримання необхідного рівня життя населення, забезпечення необхідних умов праці тощо);

• ідеологічна (підтримання певної ідеології, організація освіти, підтримання науки, культури тощо);

• екологічна (охорона навколишнього природного сере­довища, раціональне використання природних ресурсів, відновлення навколишнього середовища);

— охоронна (охорона прав та інтересів особи, охорона громадського порядку, боротьба з правопорушеннями).

У охоронній діяльності держави слід розрізняти:

• функціональну охоронну діяльність (правоохоронну, правозастосовчу і правотворчу), коли видаються акти, спря­мовані на охорону суспільних відносин;

• об'єктну охоронну діяльність — безпосередню охоро­ну власності, громадського порядку, прав і свобод грома­дян, навколишнього середовища тощо.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке державна влада?

2. Чи співпадають поняття «легітимності» і «легальності» державної влади?

3. Дайте визначення держави.

4. Які ознаки держави, що відрізняють її від додержавних і не державних організацій?

5. Назвіть основні підходи до сутності держави.

6. Які форми і методи здійснення функцій держави?

Держава та особа

Характер взаємодії держави та особи є важ­ливим показником стану суспільства у цілому, а також його завдань та перспектив розвитку. Неможливо зрозуміти сучасне суспільство та сучасну людину без вивчення багатоманітних відносин людини і держави.