- •Теорія держави і права
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття та класифікація науки
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, його особливості
- •20 _ Глава 1
- •Глава 1
- •24 Глава 1
- •§ 3. Функціональне призначення теорії держави і права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Теорія держави і права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття і значення методології
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Принципи наукового пізнання
- •Глава 2
- •§ 3. Класифікація методів вивчення держави і права
- •50 Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття держави: різноманітність поглядів
- •§ 2. Ознаки держави
- •§ 3. Сутність держави
- •§ 4. Соціальне призначення держави
- •§ 5. Функції держави
- •§ 6. Класифікація функцій держави
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •Глава 4
- •§ 2. Правовий статус: поняття та структура
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 3. Правовий статус особи
- •Глава 4
- •§ 4. Права людини: поняття та структура
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •§ 6. Поняття юридичного обов'язку
- •§ 7. Класифікація прав
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 8. Міжнародні стандарти прав людини
- •§ 9. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 10. Права людини в умовах правової соціальної держави
- •§ 11. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Глава 4
- •Глава 4
- •122 Глава 4
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика елементів форми держави
- •Форма держави
- •§ 2. Форма державного правління
- •Глава 5
- •§ 3. Форма державного устрою
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Державний режим1
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття та елементи механізму держави
- •Глава 6
- •§ 2. Апарат держави: поняття та структура
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Принципи діяльності апарату держави
- •§ 4, Поняття, особливості та види органів держави
- •Глава 6
- •§ 5. Загальнотеоретична характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Глава 6
- •§ 6. Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •§ 1. Становлення ідей правової держави
- •Глава 7
- •§ 2. Основні ознаки правової держави
- •Глава 7
- •§ 3. Конституційне закріплення принципів правової держави
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •194 Тлава7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Тенденції розвитку правової держави в Україні
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття політичної системи. Підстави типології політичної системи
- •212 Глава8
- •Глава 8
- •§ 2. Структура і функції політичної системи
- •Глава 8
- •§ 3. Держава як елемент політичної системи суспільства
- •Глава 8
- •§ 4. Держава і політичні партії
- •220 Глава8
- •§ 5. Держава і громадські об'єднання
- •§ 1. Світоглядні засади
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Визначення права
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Право — основа публічно-правового союзу народу
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10
- •§ 1. Закономірності та види соціального регулювання
- •§ 2. Поняття та класифікація соціальних норм
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •§ 3. Єдність та відмінність права і моралі
- •§ 4. Правові норми — особливий вид соціальних норм
- •Глава 11 Сутність і соціальне призначення права
- •§ 1. Сутнісні ознаки права
- •§ 2. Сутність права
- •§ 3. Соціальне призначення права
- •290 , Главам
- •§ 4. Сутнісні особливості
- •§ 1. Поняття, особливості та предмет правового регулювання
- •§ 2. Засоби, способи і типи правового регулювання
- •§ 3. Поняття та основні елементи механізму правового регулювання. Стадії механізшу правового регулювання
- •Глава 12
- •§ 4. Ефективність правового регулювання
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття функції права
- •§ 2. Характеристика системи функцій права
- •§ 3. Регулятивна функція права
- •§ 4. Охоронна функція права
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття та види джерел (форм) права
- •§ 2. Поняття та види нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правотворчості
- •§ 2. Принципи правотворчості
- •§ 3. Види правотворчості
- •§ 4. Поняття і стадії правотворчого (законотворчого) процесу
- •§ 1. Поняття та ознаки норми права
- •§ 2. Структура норми права
- •I. За призначенням:
- •II. За ступенем визначеності:
- •V. За спрямованістю негативних наслідків:
- •§ 3. Норма права та стаття нормативного акта: взаємодія
- •§ 4. Класифікація норм права
- •§ 5. Характеристика колізійних норм
- •Глава 17
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика системи права
- •§ 2. Загальна характеристика основних галузей права України
- •§ 3. Поняття та загальна характеристика системи законодавства, її співвідношення із системою права
- •§ 1. Систематизація законодавства
- •§ 2. Облік нормативних актів і його форми
- •§ 3. Інкорпорація
- •§ 4. Консолідація
- •§ 5. Кодифікація
- •Глава 19 Правове виховання
- •§ 1. Поняття, мета і завдання правового виховання
- •§ 2. Принципи та функції правового виховання
- •§ 3. Засоби, форми і методи правового виховання
- •§ 4. Поняття та критерії виміру ефективності правового виховання
- •Глава 20
- •§ 1. Поняття правовідносин як особливого виду суспільних відносин
- •§ 2. Зміст правовідносин
- •§ 3. Структура правовідносин
- •§ 4. Класифікація правовідносин
- •§ 5. Поняття суб'єкта права
- •§ 6. Види суб'єктів права, Учасників правовідносин
- •§ 7. Правоздатність: поняття, види
- •§ 8. Дієздатність фізичних і юридичних осіб
- •§ 9. Правосуб'єктність
- •§ 10. Об'єкти правовідносин: поняття, види
- •§ 11. Підстави виникнення, зміни
- •§ 12. Види юридичних фактів
- •Глава 21 Поняття, механізми
- •§ 1. Поняття реалізації права
- •§ 3. Прогалини у праві: поняття
- •§ 4. Акти застосування норм права
- •§ 5. Правові колізії та способи їх подолання
- •Глава 22
- •§ 1. Поняття і значення тлумачення норм права
- •§ 2. Усвідомлення змісту норми права (прийоми тлумачення)
- •§ 4. Роз'яснення норм права
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття, ознаки та види правової поведінки
- •§ 2. Поняття та основні види правомірної поведінки
- •§ 3. Правопорушення; поняття, склад, види
- •§ 4. Причини правопорушень
- •§ 1. Поняття та види соціальної відповідальності
- •§ 2. Юридична відповідальність: поняття, природа та сутність
- •§ 3. Принципи та функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності
- •§ 5. Юридична відповідальність та державний примус
- •§ 1. Поняття законності
- •§ 3. Гарантії законності
- •§ 4. Поняття, ознаки та функції правопорядку
- •§ 6. Право, законність, правопорядок
- •§ 1. Правосвідомість: поняття і роль у суспільному житті
- •§ 2. Функції правосвідомості
- •§ 3. Структура правосвідомості
- •§ 4. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •564 ___Глава2в
- •§ 5. Види і функції правової культури
- •§ 1. Поняття, ознаки та види правових систем
- •Глава 27
- •§ 2. Романо-германська правова сім'я
- •§ 3. Англосаксонська правова сім'я (система загального права)
- •§ 4. Мусульманське право
- •§ 5. Індійське право
- •§ 6. Індуське право
- •Глава 27
- •§ 7. Соціалістичне право
- •Глава 27
- •§ 8. Змішані правові системи
- •§ 9. Сім'я традиційного
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 10. Правові системи Німеччини і Франції
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 11. Правові системи Австралії і Канади
- •§ 12. Правові системи Ірландії та Нової Зеландії
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття юридичної практики
- •Глава 28
- •§ 2. Структура та види юридичної практики
- •Глава 28
- •§ 3. Функції юридичної практики
- •§ 4. Шляхи вдосконалення юридичної практики
- •§ 1. Поняття і зміст юридичного процесу
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 2. Види і принципи юридичного процесу
- •§ 3. Стадії юридичного процесу
- •§ 4. Юридична техніка
- •Глава 29
- •658 Теорія держави і права
- •670 Теорія держави і права
- •680 Теорія держави і права
- •682 Теорія держави і права
- •684 Теорія держави 1 права
Глава 7
прийняття Конституції СРСР 1977 р., хоча при цьому йшлося про соціалістичну правову державу, головна ідея якої зводилася, насамперед до посилення ролі Конституції і закону та дотримання їх вимог у реальному житті. З розвитком демократичних процесів вказане привернуло увагу до гарантування прав і свобод громадян і, в першу чергу, права на участь у виборах, свободу слова, зборів тощо.
Ідея правової держави в СРСР отримала могутній імпульс з, так званою, перебудовою у 1985 р. після XIX Всесоюзної партійної конференції. Однак вивчення її на новій методологічній і теоретичній основі на пострадянському просторі відбувається лише після демократизації політичного режиму. Утворення нових суверенних держав на терені колишнього СРСР призвело не тільки до активізації досліджень поняття, витоків, принципів правової держави, умов формування, а й до конституційно-правового визнання правової державності, закріплення її різноманітних аспектів, про що йтиметься нижче.
Аналіз функціонування правових держав Заходу свідчить, що зазначене поняття має чітко виражений історичний характер.
Це досить рельєфно простежується на прикладі Німеччини, вчені-правознавці якої зробили вагомий внесок у розроблення теорії правової держави. Виникнення систематизованого вчення про правову державу у цій країні тісно пов'язане з подоланням абсолютизму і відновленням ідеї природного права, що вимагала повернення до розуміння права як прояву здорового глузду і надання йому вищої ле-гітимності. У другій половині XIX ст. ідея легітимності права втратила своє значення, поняття правової держави набуло формального значення як держави, що визнає поділ влади, незалежність суду, законність управління, правовий захист громадян від порушення державною владою їх прав і відпгко-дування шкоди, завданої останнім публічними установами, своїми неодмінними особливостями й інститутами.
Однак, якщо у XIX ст. поняття правової держави як ліберальної правової пов'язувалось з гарантуванням бюргерству лише політичної свободи і безперешкодної діяльності у сфері економіки, то у сучасному вченні це поняття пов'язується з необхідністю дотримання закону, проголошенням соціаль-
ПРАВОВА ДЕРЖАВА 175
ної держави і рівноправ'ям громадян, діяльністю незалежного суду із захисту прав громадян від посягань з боку держави тощо.
Поняття правової держави, своєрідність її категорійного виразу видозмінюються залежно від правових традицій і правових орієнтацій, існуючих у різних правових системах. Сьогодні поняття правової держави дуже активно використовується у багатьох країнах, однак, як і століття тому, було б перебільшенням вести мову про єдність у поглядах на це поняття і сутність правової держави. У Німеччині і Франції, Англії і Голландії, Росії і Угорщині вказані поняття хоча й мають багато спільних ознак, проте не збігаються не лише з огляду на практику функціонування держави, а й через своєрідне сприйняття цих категорій. Правова держава має органічний виток з культури народу, суспільних традицій, умов політичного розвитку.