Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Академічний курс Зайчука Онищенко.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
4.03 Mб
Скачать

Глава 7

прийняття Конституції СРСР 1977 р., хоча при цьому йшлося про соціалістичну правову державу, головна ідея якої зво­дилася, насамперед до посилення ролі Конституції і закону та дотримання їх вимог у реальному житті. З розвитком демократичних процесів вказане привернуло увагу до га­рантування прав і свобод громадян і, в першу чергу, права на участь у виборах, свободу слова, зборів тощо.

Ідея правової держави в СРСР отримала могутній імпульс з, так званою, перебудовою у 1985 р. після XIX Всесоюзної партійної конференції. Однак вивчення її на новій методо­логічній і теоретичній основі на пострадянському просторі відбувається лише після демократизації політичного режи­му. Утворення нових суверенних держав на терені колиш­нього СРСР призвело не тільки до активізації досліджень поняття, витоків, принципів правової держави, умов фор­мування, а й до конституційно-правового визнання право­вої державності, закріплення її різноманітних аспектів, про що йтиметься нижче.

Аналіз функціонування правових держав Заходу свідчить, що зазначене поняття має чітко виражений історичний характер.

Це досить рельєфно простежується на прикладі Німеччи­ни, вчені-правознавці якої зробили вагомий внесок у роз­роблення теорії правової держави. Виникнення системати­зованого вчення про правову державу у цій країні тісно пов'язане з подоланням абсолютизму і відновленням ідеї природного права, що вимагала повернення до розуміння права як прояву здорового глузду і надання йому вищої ле-гітимності. У другій половині XIX ст. ідея легітимності права втратила своє значення, поняття правової держави набуло формального значення як держави, що визнає поділ влади, незалежність суду, законність управління, правовий захист громадян від порушення державною владою їх прав і відпгко-дування шкоди, завданої останнім публічними установами, своїми неодмінними особливостями й інститутами.

Однак, якщо у XIX ст. поняття правової держави як лібе­ральної правової пов'язувалось з гарантуванням бюргерству лише політичної свободи і безперешкодної діяльності у сфері економіки, то у сучасному вченні це поняття пов'язується з необхідністю дотримання закону, проголошенням соціаль-

ПРАВОВА ДЕРЖАВА 175

ної держави і рівноправ'ям громадян, діяльністю незалеж­ного суду із захисту прав громадян від посягань з боку дер­жави тощо.

Поняття правової держави, своєрідність її категорійного виразу видозмінюються залежно від правових традицій і правових орієнтацій, існуючих у різних правових систе­мах. Сьогодні поняття правової держави дуже активно ви­користовується у багатьох країнах, однак, як і століття тому, було б перебільшенням вести мову про єдність у по­глядах на це поняття і сутність правової держави. У Німеч­чині і Франції, Англії і Голландії, Росії і Угорщині вказані поняття хоча й мають багато спільних ознак, проте не збіга­ються не лише з огляду на практику функціонування дер­жави, а й через своєрідне сприйняття цих категорій. Пра­вова держава має органічний виток з культури народу, су­спільних традицій, умов політичного розвитку.