§ 2. Усвідомлення змісту норми права (прийоми тлумачення)

За допомогою прийомів тлумачення досліджується нор­ма права, інтерпретатор пізнає її зміст, одержує певне уяв­лення про норму. Знання таких прийомів здатне запобігти помилкам, поверхневому і однобічному усвідомленню змісту норми, допомагає виробити вірний підхід до їх аналізу.

Прийоми тлумачення доповнюють і обумовлюють один одного. Вони дають позитивні результати лише при їх вико­ристанні у сукупності.

Усвідомлюючи зміст і соціальне призначення правової норми, інтерпретатор досліджує: 1. саму норму;

2- її правові зв'язки — взаємовідносини з іншими юри­дичними приписами і правовими принципами;

3. її позаправові зв'язки з іншими суспільними явищами. Викладене вище дає підстави для виділення трьох само-¹\»^{ІИХ п}Р^ииоміь- усвідомлення правової норми¹: Мовне тлумачення. °но починається з осмислення відповідного тексту нор-ивного акта, тобто з мовного тлумачення. Необхідно вста­вай ™ ^{ОСНОвне} призначення окремих слів, їх змістовне на-(_в^ ^єння у даному контексті, виявити граматичну форму ^інок, число, рід і т. ін.). Якщо в нормативному акті

Па Норіи^РЄНК° ^ГІІ' ^Те°Р^ия государства и права. — М.: Изд. груп-^МА—ИНФРА, 1998. — С. 125—128.

472 ______ _ ._ ІЗАВД22

відсутнє визначення терміна, йому надається загальнов* ване, літературне значення, яке він набув у рідній для зак нодавця мові.

Зміст слова, що досліджується, тлумачиться так, як п₀ зумів його законодавець на момент видання норми. Основи лексична база, що використовується у нормативних актах постійна. Однак можливість зміни значення слів існує, і ц не можна не враховувати при тлумаченні.

Наступне, не менш відповідальне завдання, покладене на інтерпретатора, — встановлення змісту і граматичної струк­тури тексту, вивчення взаємозалежності всіх речень, що з'я­совують і конкретизують зміст і у сукупності складають норму права. Встановлення таких зв'язків особливо важли­ве у випадку, коли норма складається з декількох статей одного акта чи різних актів (внесення змін і доповнень у статтю, наступне її розповсюдження, скасування якої-небудь частини тощо).

Одночасно досліджуються техніко-юридичні засоби і прийоми виразу волі законодавця у нормі, що тлумачиться (розкриття змісту спеціальних юридичних і технічних термінів, особливих правових конструкцій, аналіз структу­ри норми, що розглядається, встановлення до якого виду норм права вона належить, тощо). Спеціальні юридичні знан­ня і навички, високий рівень правосвідомості — необхідні умови ефективності такої роботи.

У законодавчому акті використовується цілий ряд спе­ціальних термінів. Проте у законодавстві багато загально­вживаних термінів, що запозичуються з побутової мови і ви­користовуються у своєму загальнопоширеному значені. Час­то використовуються також такі загальновживані терміни, що мають у нормативному акті особливий зміст (наприклад> докази, підозрюваний, скарга). Вони більш точно визнач ють необхідне поняття. Спеціальні юридичні терміни (налр лад, позивач, дізнання) виробляються правознавство створюються законодавцем. Знання судової і арбітражної пр тики — необхідна умова їх правильного розуміння.

Широко використовуються у нормативних актах і звані технологічні терміни, запозичені з різних галузей ніки, науки, мистецтва тощо. Без таких термінів право і вати не може, оскільки право стосується багатьох с

.дуМДЧКННЯ НОРМ ПРАВА 473

спільного життя. Ці терміни звичайно не визначаються у

мативних _актах. Якщо при їх тлумаченні виникають епорозуміння, слід звернутися до відповідних довідників, словників, спеціалістів.

Систематичне тлумачення.

Будь-яка норма являє собою складову частину системи права і взаємодіє з багатьма іншими правовими нормами. Тому після аналізу її змісту необхідно прослідкувати і роз­крити всі її юридичні зв'язки і опосередкування. Це — сис­тематичне тлумачення. Усвідомити суть норми можна лише проаналізувавши інші норми, близькі до неї за змістом, що її розвивають та деталізують. Слід також проаналізувати, у якому за значенням акті (законі, постанові тощо) вона сфор­мульована, яке місце у цьому акті займає. Це і складає зміст систематичного тлумачення.

Встановлення систематичних зв«язків норми, що тлума­читься, з іншими, близькими їй за змістом, в одних випад­ках дозволяє всебічно розглядати попередні у законодавстві норми, які хоча формально не скасовані, проте формально замінені іншими й фактично не діють. При необхідності застосовується аналогія закону. Цей прийом тлумачення допомагає знайти найбільш близьку за змістом норму, яка застосовується до конкретного випадку, що підлягає вирі­шенню.

При тлумаченні необхідно використовувати зв'язок кон­кретних норм з загальною частиною тієї ж галузі права. Зіставлення статей Особливої частини допомагають розкри­ти зміст норми, що тлумачиться, більш чітко визначити її загальну спрямованість, сферу дії. ^стоРико-політичне тлумачення.

Дослідження соціального значення норми, її мети, намірів

конодавця, суспільно-політичної ситуації, що обумовило

Дання, складає зміст історико-політичного тлумачення.

ливо використовувати документи і матеріали, опублі-

р ^{Н1 у} засобах масової інформації; літературу, яка відоб-

тог ? ^п°літику держави з питання, що розглядається. Крім

_Ся ..' ^1НТеРпретатор вивчає преамбулу і вступ, що тлумачить-

р_е' °ФЩійне і неофіційне тлумачення, матеріали обгово-

ву_є ^х прийняття норми, що тлумачиться, а також врахо-

пдально-політичну ситуацію, яка склалася на момент

474 _ ЛЇЇАВд 22

самого процесу тлумачення. Природно, що це тлумачен» повинно провадитися лише у рамках основного змісту акт який досліджується, не повинно бути приводом, щоб відій_Ті! від його точного змісту.

Історико-політичне тлумачення дозволяє виявити норми що формально не скасовані, але фактично втратили своє значення.

Іноді під історичним тлумачення розуміють усвідомлен­ня змісту норми шляхом порівняння закону, що тлумачить­ся, з його попереднім проектом, з актами, що скасовані з того ж питання, ознайомлення з матеріалами обговорення та прийняття акта, що тлумачиться. Необхідність вивчення таких актів і матеріалів очевидна. Однак подібний аналіз не можна перетворити у самоціль. Він повинен підпорядкову­ватися вивченню економічних і політичних умов, що визна­чили видання норми, її мету і соціальне призначення. Завершення процесу усвідомлення змісту норм права. В окремих випадках, в результаті тлумачення норми ви­являється, що вона є недостатньо ясною чи викликає сум­ніви. Це може пояснюватися недостатньою точністю того чи іншого терміна, чи виразу або їх неповнотою. Неясність може виникати також в результаті протиріч у рамках самої нор­ми внаслідок недосконалості законодавчої техніки. У таких випадках дуже важливо використовувати все те, що об'єд­нується під умовною назвою «додаткові матеріали до право­вої норми»: спеціальні роз'яснення органу, що видає норму, яка тлумачиться, органом Верховного Суду, Вищого госпо­дарського суду та їх колегіями, офіційні роз'яснення інших державних органів. Необхідно також використовувати підручники з правових дисциплін, коментарі законодавства, монографічну літературу. При виявленні дійсної неясності норми найбільш вірним є той варіант тлумачення, який.

1. більш повно і вірно відображає загальні принципи права

2. найбільше відповідає вимозі охорони прав і закони інтересів громадян; •

3. оптимально, повно і всебічно відображає мету прии того акта, його тлумачення. При цьому висновки, одерж за допомогою використання додаткових матеріалів, не винні долати неясність норми за рахунок зміни чи ск вання її положень.

475

_гДумАдаяіЮРм_прАв^

с з. результати тлумачення (тлумачення норм права за обсягом)

На основі результатів текстуального аналізу в сукупності іншими прийомами тлумачення інтерпретатор робить вис­новок: чи розуміти словесний вираз норми буквально, обме­жувати або поширювати її зміст. У даному випадку йдеться про обсяг словесного формулювання норми, про можливість її розширення або звуження¹. Процес тлумачення за обсягом є логічним продовженням і звершенням усвідомлення змісту норми права, одним з результатів тлумачення в їх сукупності².

У процесі тлумачення зміст норми пояснюється як загаль­не правило, у точній відповідності з текстом нормативного акта (буквальне тлумачення ). Це слугує необхідною умовою зміцнення законності, правопорядку в країні. Однак в окре­мих випадках може виникнути деяка невідповідність між дійсним змістом норми і її формулюванням, яка полягає у тому, що словесне формулювання буває вужчим чи ширшим, ніж та думка, яку законодавець вклав у неї.

У таких випадках мова йде про розширене тлумачення, коли дійсний зміст норми слід розуміти дещо ширше, ніж її словесний вираз, або про обмежене тлумачення, коли зміст норми слід розуміти дещо вужче, ніж це прямо виражено у буквальному формулюванні норми³.

Перша і найбільш проста причина розширеного і обме­женого тлумачення — наявність інших норм близького змісту, які можуть дещо звузити чи, навпаки, розширити °осяг дії припису, що тлумачиться. Особливо це важливо Для випадків, коли порівнюються норми, видані раніше, з ^овою, виданою пізніше, яка не відміняє повністю стару,

^е У певній мірі коректує її зміст.

Друга причина полягає у тому, що словесний вираз норми . ^ЛУ тих чи інших дефектів оформлення недостатньо повно __^^*иражає ту думку, яку законодавець вклав у неї.

і ^^еоРия государства и права. — М.: Юриста, 1998. — С. 367—370. *ави ;^Ласов *°- ^л- Проблеми тлумачення норм права. — К.: Ін-т дер-

з ^ права І_М. В. М. Корецького, 2001. - С. 56-59. С. 186^Г^І^В' °- ^Те°РІя права: Курс лекцій. — К.: Вентурі, 1996. —

476 „.._ „ ЛЇЇАВА&

Чим досконаліші нормативні акти з технічної точки зогл; тим менше в них неточних формулювань, прогалин, поми' лок. Проте можливість технічної недосконалості тексту акті» не може виключатися зовсім. У таких випадках і може ви никати невідповідність, деякий розрив між тим, що дійсно мав на увазі законодавець, і самим виразом, невідповідність тексту і дійсного змісту норми. Розширене і обмежене тлу­мачення в таких випадках приводить у відповідність зміст ідею правової норми та її форму викладу, дозволяє усунути недоліки оформлення і пояснити дійсний зміст норми.