Глава 22

Тлумачення норм права

§ 1. Поняття і значення тлумачення норм права

Під тлумаченням норм права слід розуміти діяльність органів держави, посадових осіб, громадських організацій, окремих громадян, спрямовану на встановлення змісту норм пра­ва, на розкриття вираженої у них волі соціаль­них сил, що знаходяться при владі¹. Розроб­лення нових юридичних приписів неможливе без тлумачення, оскільки у розвинутій системі законодавства більшість норм, що видаються, так чи інакше пов'язана з уже існуючими за­конодавчими положеннями. Великого значен­ня набуває тлумачення і для створення зводів законів, зібрань і довідників із законодавства, для обліку нормативних актів. Процес тлума­чення є необхідним при реалізації правових норм органами суду, прокуратури, господарсь­кими судами, іншими державними органами, при укладанні угод і договорів господарськи­ми структурами, в діяльності партій, громадсь­ких об'єднань тощо.

У процесі тлумачення встановлюється зміс норми права, її основна мета і соціальна спр мованість, можливі наслідки дії певного акті виявляються¹ суспільно-історичні обстави його прийняття, умови, у яких відбуваєт

¹ Марченко М. Н. Теория государства и права в росах и ответах. — М.: Юристь, 2001. — С. 162.

_лу_МАЧЕННЯНОРМ ПРАВА 469

_аЧЄНня, тощо¹. Для виявлення дійсного змісту волі, що важена у нормативному акті, необхідно проаналізувати ^В м текст нормативного акта, преамбулу, офіційне і неофіційне » го роз'яснення, інші близькі за змістом норми, матеріали іодичного друку, наукові праці тощо. Проте головним б'єктом тлумачення, при строгому режимі законності пови­нен бути текст нормативного акта, оскільки у ньому насам­перед знаходиться свій вираз воля законодавця.

Тлумачення має особливе значення для працівників пра­воохоронних органів, оскільки застосування права для них є одним з основних обов'язків, тією формою, у якій втілюєть­ся їх діяльність².

Проте тлумачення є необхідним і для громадян, оскільки відомо, що незнання закону, не звільняє від відповідаль­ності.

Мета тлумачення — вірне і точне розуміння та застосу­вання закону, виявлення його сутності, яку законодавець вклав у словесне формулювання. Воно покликано протидія­ти будь-яким спробам відійти від змісту правових норм, протиставити букву і дух закону, виявити зміст того, що сформулював законодавець. Основною ідеєю, що має втілю­вати вчення про тлумачення, є ідея охорони і всебічного зміцнення законності. Тлумачення не вносить і не повинно вносити зміни і доповнення в чинні норми. Воно покликане лише пояснювати те, що сформульовано у законі.

Зрозуміло, що тлумачення неможливе без врахування суспільно-політичної ситуації в країні, проте це не означає, Щ° У процесі тлумачення під приводом врахування зміни Умов, потреб соціально-політичного і господарського розвит­ку мозкна відходити від точного змісту правових норм, зміню-^ати зміст норми, що вкладений у неї законодавцем, -закони змінюються і пристосовуються до нових умов не Роцесі їх тлумачення і застосування, а у встановленому рядку самим законодавцем. В результаті тлумачення не ся ^ЄТЬся норма права, а лише виявляється, встановлюєть-___^^Ражена ^в законі державна воля. Воно не повинно за-

ви

20.... ^К°^{Маров С}- ^А- Обілая теория государства и права. — СПб.: Питер, , ІГ ^С- 349-350. лельм-ш М. С, Мурашин О. Г., Хома Н. М. Загальна теорія держа-^а права. — Львів: Новий світ-2000, 2003. — С. 408.

470

ії^ВА:

міняти правотворчість там, де є прогалини у правовому гулюванні, і де необхідне видання нових нормативних акт

Законність забезпечує верховенство закону над всіма інп ' ми нормативними актами, його вищу юридичну силу. щ₀ тлумачення це верховенство знаходить прояв у тому цГ зміст підзаконних актів розкривається у точній відпові ності з законом.

Тлумачення норм права являє собою складне, комплексна явище¹. Його можна розглядати у двох аспектах. Під тлума­ченням, по-перше, слід розуміти процес мислення особи, щ₀ вивчає правову норму, усвідомлення змісту норми та її пояс­нення. Це необхідний підготовчий етап, передумова для вірно­го вирішення конкретної справи, проведення кодифікаційної роботи, складення зібрань і картотек законодавства, обліку нормативних актів, видання акта — роз'яснення норми пра­ва тощо. По-друге, тлумачення передбачає роз'яснення змісту норми. Це — діяльність певних органів і осіб, що має само­стійне і спеціальне значення. її мета — забезпечити відпові­дне застосування норми, що тлумачиться, у всіх випадках, на які вона розрахована, запобігти можливим помилкам при застосуванні. Тлумачення — роз'яснення обов'язково повин­но бути зафіксованим або у формі офіційного акта державно­го органу, або іншого органу, наділеного владними повнова­женнями, або у формі рекомендацій, що дають громадські організації чи окремі громадяни, і не мають формально юри­дично обов'язкового характеру.

У першому випадку йдеться про різні способи усвідом­ лення норм права — мовний, систематичний, історико-по- літичний тощо. Крім того, слід пам'ятати про ті результа­ ти, які здобуває інтерпретатор, використовуючи всі прийо­ ми усвідомлення (буквальне, поширювальне, обмежувальне тлумачення). У другому випадку розглядаються такі вид тлумачення, як офіційне, яке може бути нормативним і^ка зуальним та неофіційне. •

Вказані аспекти є найбільш рельєфними при застосував права: особа чи органи, що застосовують юридичні нор ' повинні усвідомити їх зміст і ознайомитися з роз'ясненн ' що дають офіційні органи чи наука права. Усвідомле

¹ Теория государства и права: Курс лекций. — М.: Юрисгь, ^" С. 478.

471

ТЛУМА^Л™?^^

_{и ма}є на меті встановити її зміст у повному обсязі, в " час роз'яснення має, як правило, більш конкретне при-^Т° чення — розкрити зміст того чи іншого терміна, поясни-^ЗВ на кого розповсюджує свою дію норма, що тлумачиться, ^Т 1 її співвідношення з іншими, близькими за змістом нор­ми. Усвідомленню підлягають в принципі всі нормативні кти роз'ясненню лише ті, з приводу яких виникають на практиці сумніви чи неузгодженості. За усвідомленням не обов'язково повинно відбуватися роз'яснення, у більшості випадків достатньо лише усвідомити зміст закону, щоб ви­нести рішення у справі.