Глава 5

• юридична відповідальність представників державної влади за свої дії (прийняті рішення), шляхом застосування до них спеціальної процедури: відклику народного депутата, відставки уряду, вияву недовіри — імпічменту президента;

• можливість дострокового припинення повноважень представників державної влади.

Сьогодні у світі республіка є домінуючою формою дер­жавного правління.

Залежно від обсягу державно-владних повноважень пре­зидента і парламенту республіки поділяються на прези­дентські, парламентські та змішані.

Парламентська республіка — форма державного правлін­ня, при якій державна влада здійснюється за умови верхо­венства парламенту. Ознаки парламентської республіки:

• парламент формує уряд з представників партій, які отримали більшість на виборах;

• президент обирається парламентом з числа його членів (або спеціальною колегією), є главою держави, але не може бути главою уряду та здійснювати контроль над ним;

• президент здійснює свої конституційні повноваження лише за згодою уряду (існує інститут контрасигнатури); має право вето на закони парламенту;

• уряд — найвищий орган виконавчої влади, формуєть­ся з членів парламенту, несе політичну відповідальність пе­ред ним; діє протягом терміну повноважень парламенту.

Прикладом парламентської республіки є Італія, Австрія, Словаччина тощо.

Президентська республіка — форма державного правлін­ня, за якої державна влада здійснюється шляхом надання президенту великого кола повноважень.

Ознаки президентської республіки:

• президент — глава держави, обирається народом і є главою уряду, який йому підзвітний;

• парламент не може відправляти у відставку міністрів, а президент не може розпускати парламент;

• президент не підзвітний парламенту, але має право відкладального вето щодо актів парламенту;

• посади прем'єр-міністра у президентській республіці може не бути, його повноваження виконує президент; відпо­відно, у таких республіках може не бути уряду як колегі-

ФОРМАДЕРЖАВИ ₁₃1

ального органу, його заміняє кабінет президента; у проти­лежному випадку президент призначає прем'єр-міністра, затверджує уряд з представників партії, яка перемогла на виборах;

— уряд несе відповідальність перед президентом і діє протягом терміну президентських повноважень.

Прикладом президентської республіки є США, Росія, Бразилія, Мексика.

Змішана республіка (напівпарламентська, напівпрезиден-тська) - форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік, а саме: як і у президентській республіці главу держави обирає народ шля­хом прямих виборів або колегія виборців, повноваження президента ширші і вагоміші, ніж у парламентській рес­публіці (можливість втручання у законотворчий процес, як суб'єкта законодавчої ініціативи, право вето на акти парла­менту; право видавати нормативно-правові акти); свої по­вноваження президент здійснює безпосередньо (у напівпре-зидентських республіках) або через уряд (у напівпарламент-ських республіках); президент призначає прем'єр-міністра (главу уряду) лише за згодою парламенту; президент, як правило, є головнокомандуючим збройних сил, визначає військову доктрину держави, є окремим органом державної влади; уряд несе подвійну відповідальність — перед прези­дентом і парламентом, які можуть виявити йому недовіру і відправити у відставку. У більшості змішаних республік використовується інститут контрасигнатури, коли частина актів президента має бути контрасигнована главою уряду, який несе за них відповідальність перед парламентом.

У сучасний період змішана форма республіки є найпоши­ренішою. Прикладом такої форми республіки є Франція, Австрія, Польща, Румунія тощо.

Згідно зі статтями 5, 6 Конституції України, прийнятої у 1996 р., Україна є республікою. Носієм суверенітету і єди­ним джерелом влади в України є народ, який здійснює свою владу безпосередньо і через органи державної влади та орга­ни місцевого самоврядування. Державна влада здійснюєть-^я на засадах її розподілу на законодавчу, виконавчу і судо-У- Повноваження відповідних органів державної влади ви­значаються Конституцією та іншими законодавчими актами

132 ^ГЛАВА 5

України, зміст яких дозволяє визначити Україну як зміша­ну, президентсько-парламентську республіку. Зокрема, про це свідчить наступне:

• єдиним органом законодавчої влади в Україні є парла­мент - Верховна Рада України, яка обирається терміном на чотири роки;

• Верховна Рада України має право усунути Президента України з поста у порядку особливої процедури (імпічменту);

• Президент України є главою держави, обирається тер­міном на п'ять років; призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє його повнова­ження та приймає рішення про його відставку; призначає за поданням Прем'єр-міністра членів Кабінету Міністрів України; скасовує акти Кабінету Міністрів України;

• Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, відповідальний перед Президен­том України, підконтрольний та підзвітний Верховній Раді України;

— правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. У грудні 2004 р. Верховна Рада України прийняла Закон

України «Про внесення змін до Конституції України», ок­ремі положення якого стосуються форми державного прав­ління в Україні. Зокрема, розширено коло повноважень Вер­ховної Ради України, яка, на відміну від положень чинної Конституції України, не дає згоду, а призначає за внесен­ням, на основі подання коаліції депутатських фракцій, Пре­зидента України кандидатуру Прем'єр-міністра України та деяких міністрів; Верховна Рада України за пропозицією Президента України може розглянути питання про відпові­дальність Кабінету Міністрів України та висловити йому недовіру. В разі дострокового припинення повноважень Пре­зидента України виконання його обов'язків покладається на Голову Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України у разі, якщо Президент України не підписав протягом десяти днів закон, повторно прийнятий Верховною Радою України, підписує і офіційно оприлюднює його.

Президент України втратив право вето на прийняті Вер­ховною Радою України закони про внесення змін до Кон­ституції України.

133

ФОРМА ДЕРЖАВИ

Згідно з Прикінцевими і перехідними положеннями да­ного Закону його окремі положення набувають чинності з 1 вересня 2005 р. за умови прийняття Верховною Радою України до цього часу закону про внесення змін до Консти­туції України щодо удосконалення системи місцевого само­врядування, інші ж — з дня набуття повноважень Верхов­ною Радою України, обраною у 2006 р.