- •Теорія держави і права
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття та класифікація науки
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, його особливості
- •20 _ Глава 1
- •Глава 1
- •24 Глава 1
- •§ 3. Функціональне призначення теорії держави і права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Теорія держави і права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття і значення методології
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Принципи наукового пізнання
- •Глава 2
- •§ 3. Класифікація методів вивчення держави і права
- •50 Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття держави: різноманітність поглядів
- •§ 2. Ознаки держави
- •§ 3. Сутність держави
- •§ 4. Соціальне призначення держави
- •§ 5. Функції держави
- •§ 6. Класифікація функцій держави
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •Глава 4
- •§ 2. Правовий статус: поняття та структура
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 3. Правовий статус особи
- •Глава 4
- •§ 4. Права людини: поняття та структура
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •§ 6. Поняття юридичного обов'язку
- •§ 7. Класифікація прав
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 8. Міжнародні стандарти прав людини
- •§ 9. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 10. Права людини в умовах правової соціальної держави
- •§ 11. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Глава 4
- •Глава 4
- •122 Глава 4
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика елементів форми держави
- •Форма держави
- •§ 2. Форма державного правління
- •Глава 5
- •§ 3. Форма державного устрою
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Державний режим1
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття та елементи механізму держави
- •Глава 6
- •§ 2. Апарат держави: поняття та структура
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Принципи діяльності апарату держави
- •§ 4, Поняття, особливості та види органів держави
- •Глава 6
- •§ 5. Загальнотеоретична характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Глава 6
- •§ 6. Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •§ 1. Становлення ідей правової держави
- •Глава 7
- •§ 2. Основні ознаки правової держави
- •Глава 7
- •§ 3. Конституційне закріплення принципів правової держави
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •194 Тлава7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Тенденції розвитку правової держави в Україні
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття політичної системи. Підстави типології політичної системи
- •212 Глава8
- •Глава 8
- •§ 2. Структура і функції політичної системи
- •Глава 8
- •§ 3. Держава як елемент політичної системи суспільства
- •Глава 8
- •§ 4. Держава і політичні партії
- •220 Глава8
- •§ 5. Держава і громадські об'єднання
- •§ 1. Світоглядні засади
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Визначення права
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Право — основа публічно-правового союзу народу
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10
- •§ 1. Закономірності та види соціального регулювання
- •§ 2. Поняття та класифікація соціальних норм
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •§ 3. Єдність та відмінність права і моралі
- •§ 4. Правові норми — особливий вид соціальних норм
- •Глава 11 Сутність і соціальне призначення права
- •§ 1. Сутнісні ознаки права
- •§ 2. Сутність права
- •§ 3. Соціальне призначення права
- •290 , Главам
- •§ 4. Сутнісні особливості
- •§ 1. Поняття, особливості та предмет правового регулювання
- •§ 2. Засоби, способи і типи правового регулювання
- •§ 3. Поняття та основні елементи механізму правового регулювання. Стадії механізшу правового регулювання
- •Глава 12
- •§ 4. Ефективність правового регулювання
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття функції права
- •§ 2. Характеристика системи функцій права
- •§ 3. Регулятивна функція права
- •§ 4. Охоронна функція права
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття та види джерел (форм) права
- •§ 2. Поняття та види нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правотворчості
- •§ 2. Принципи правотворчості
- •§ 3. Види правотворчості
- •§ 4. Поняття і стадії правотворчого (законотворчого) процесу
- •§ 1. Поняття та ознаки норми права
- •§ 2. Структура норми права
- •I. За призначенням:
- •II. За ступенем визначеності:
- •V. За спрямованістю негативних наслідків:
- •§ 3. Норма права та стаття нормативного акта: взаємодія
- •§ 4. Класифікація норм права
- •§ 5. Характеристика колізійних норм
- •Глава 17
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика системи права
- •§ 2. Загальна характеристика основних галузей права України
- •§ 3. Поняття та загальна характеристика системи законодавства, її співвідношення із системою права
- •§ 1. Систематизація законодавства
- •§ 2. Облік нормативних актів і його форми
- •§ 3. Інкорпорація
- •§ 4. Консолідація
- •§ 5. Кодифікація
- •Глава 19 Правове виховання
- •§ 1. Поняття, мета і завдання правового виховання
- •§ 2. Принципи та функції правового виховання
- •§ 3. Засоби, форми і методи правового виховання
- •§ 4. Поняття та критерії виміру ефективності правового виховання
- •Глава 20
- •§ 1. Поняття правовідносин як особливого виду суспільних відносин
- •§ 2. Зміст правовідносин
- •§ 3. Структура правовідносин
- •§ 4. Класифікація правовідносин
- •§ 5. Поняття суб'єкта права
- •§ 6. Види суб'єктів права, Учасників правовідносин
- •§ 7. Правоздатність: поняття, види
- •§ 8. Дієздатність фізичних і юридичних осіб
- •§ 9. Правосуб'єктність
- •§ 10. Об'єкти правовідносин: поняття, види
- •§ 11. Підстави виникнення, зміни
- •§ 12. Види юридичних фактів
- •Глава 21 Поняття, механізми
- •§ 1. Поняття реалізації права
- •§ 3. Прогалини у праві: поняття
- •§ 4. Акти застосування норм права
- •§ 5. Правові колізії та способи їх подолання
- •Глава 22
- •§ 1. Поняття і значення тлумачення норм права
- •§ 2. Усвідомлення змісту норми права (прийоми тлумачення)
- •§ 4. Роз'яснення норм права
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття, ознаки та види правової поведінки
- •§ 2. Поняття та основні види правомірної поведінки
- •§ 3. Правопорушення; поняття, склад, види
- •§ 4. Причини правопорушень
- •§ 1. Поняття та види соціальної відповідальності
- •§ 2. Юридична відповідальність: поняття, природа та сутність
- •§ 3. Принципи та функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності
- •§ 5. Юридична відповідальність та державний примус
- •§ 1. Поняття законності
- •§ 3. Гарантії законності
- •§ 4. Поняття, ознаки та функції правопорядку
- •§ 6. Право, законність, правопорядок
- •§ 1. Правосвідомість: поняття і роль у суспільному житті
- •§ 2. Функції правосвідомості
- •§ 3. Структура правосвідомості
- •§ 4. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •564 ___Глава2в
- •§ 5. Види і функції правової культури
- •§ 1. Поняття, ознаки та види правових систем
- •Глава 27
- •§ 2. Романо-германська правова сім'я
- •§ 3. Англосаксонська правова сім'я (система загального права)
- •§ 4. Мусульманське право
- •§ 5. Індійське право
- •§ 6. Індуське право
- •Глава 27
- •§ 7. Соціалістичне право
- •Глава 27
- •§ 8. Змішані правові системи
- •§ 9. Сім'я традиційного
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 10. Правові системи Німеччини і Франції
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 11. Правові системи Австралії і Канади
- •§ 12. Правові системи Ірландії та Нової Зеландії
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття юридичної практики
- •Глава 28
- •§ 2. Структура та види юридичної практики
- •Глава 28
- •§ 3. Функції юридичної практики
- •§ 4. Шляхи вдосконалення юридичної практики
- •§ 1. Поняття і зміст юридичного процесу
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 2. Види і принципи юридичного процесу
- •§ 3. Стадії юридичного процесу
- •§ 4. Юридична техніка
- •Глава 29
- •658 Теорія держави і права
- •670 Теорія держави і права
- •680 Теорія держави і права
- •682 Теорія держави і права
- •684 Теорія держави 1 права
Глава 1
тіШУ^^^^ІЇЇІІїМ^І0!?!™1 юридичних наук
33
судова психіатрія, судова статистика, судова бухгалтерія тощо.
Є поділ системи юридичної науки на сім основних груп, серед яких: історико-юридичні, державно-правові, господарсько-правові, цивільно-правові, кримінально-правові, процесуально-правові, міжнародно-правові науки.
В окремих підручниках з теорії держави і права система державно-правової науки визначається класифікатором юридичних наук, яка затверджена ВАК України. Слід зазначити, що ніяка деталізація чи інтеграція у системі юридичних наук не має можливості адекватно віддзеркалити динамічну картину сучасного правового життя, котрому властиве як виділення нових наукових напрямів, так і становлення нових галузей, підгалузей, інших комплексних утворень та водночас зникнення зі змінами у суспільному житті певних напрямів галузевих наук. Так, останнім часом виникли науки з таких галузей права, як: космічне, атомне, інформаційне. Перехід до ринкових відносин обумовив розвиток в Україні наук комерційного, підприємницького, біржового права. У нашому житті з'явилося чимало нових явищ у сфері економічних відносин, що регулюються правовими нормами (наприклад, іпотека, застава, траст, комерціалізація, приватизація), а також нових суб'єктів права — акціонерні товариства, комерційні структури тощо. Ці нові правові явища не можуть не привернути увагу правознавців-теоре-тиків щодо їх теоретичного осмислення, з'ясування місця і ролі у нашій правовій дійсності, вирішення певних загальнотеоретичних проблем, пов'язаних з виникненням і функціонуванням нових юридичних інститутів.
Виступаючи стосовно галузевих і спеціальних юридичних наук як узагальнююча і спрямовуюча наука, теорія держави і права потрібна також для розроблення спеціальних, достатньо вузьких проблем, які стоять перед цими науками. Вона синтезує і систематизує висновки галузевих знань, включаючи їх до арсеналу власних наукових ідей. Однак це не означає, що висновки теорії обмежуються сукупністю вказаних ідей. У той час, як галузеві юридичні науки акцентують увагу на сучасній державно-правовій практиці, на чинному праві, то дослідження теорії держави і права аж ніяк не обмежені у просторі і часі. Тому здійснювана нею інте-
грація даних всіх юридичних наук сприяє їх взаємозбагаченню, а загальна картина державно-правової дійсності стає правильнішою і цілісною. Разом з тим вирішення багатьох проблем юридичної практики, реформування суспільних відносин, забезпечення законності дій різних суб'єктів права, вдосконалення механізму правового регулювання одержують адекватне, об'єктивне наукове обґрунтування.
Слід зазначити, що кожна галузева юридична наука містить відображення виникнення, розвитку, змісту, сучасної ролі і перспектив подальшого поступу відповідної галузі права у певній площині суспільних відносин. А теорія держави і права, досліджуючи право у цілому, у взаємозв'язках всіх його галузей та інститутів, дає відповідь на головні питання, що стосуються виникнення, розвитку, змісту, сутності і ролі права взагалі. Внаслідок цього галузеві юридичні науки, спираючись на висновки теорії держави і права, одержують сприятливі можливості для правильного розуміння матеріалу, який становить їх предмет. З іншого боку, здобутки у дослідженні галузей та інститутів права дають теорії держави і права конкретний матеріал для широких узагальнень та поглиблення змісту тих або інших загальних понять і уявлень. Таким чином відбувається взаємозбагачення теорії держави і права та галузевих юридичних наук, а правильне розуміння загальнотеоретичних проблем посилює творчі можливості дослідників, які працюють у сфері галузевих юридичних наук.
Наведене вище переконливо свідчить, що теорію держави і права не можна ототожнювати із системою галузевих юридичних наук або «розчленовувати» її у цій системі. Одночасно не слід розглядати її як певний вступ до галузевих юридичних наук, як таку собі загальну частину кожної з них, хоча теорія держави і права достатньо тісно з ними пов'язана. Функції теорії держави і права не можна також зводити до узагальнення досягнень галузевих юридичних наук чи до рішень тих або інших загальних завдань стосовно будь-якої кількості цих наук.
Всі галузі юридичної науки, за винятком теорії держави і права, вивчають певні явища, окремі інститути єдиної системи держави і права, вони виступають як окремі юридичні науки. їх призначення полягає у вичленуванні із сис-
2. Теорія держави і права
34