4.:Інфаркт міокарда.

5.:Перитоніт.

№2602

В хірургічному стаціонарі у хворого 52 років, за годину до планової операції різко підвищився артеріальний тиск, з'явилась тахікардія, тремор рук. Хворий розгублений, тривожний, пригнічений, переживає страхи, песимістично оцінює свою перспективу, відмовляється від операції. Якою повинна бути тактика лікаря-хірурга?

1.:Ізолювати хворого.

2.:Прогнозувати психологічний стан хворого.

3.:Організувати нагляд за хворим силами медичного персоналу та консультації психіатра.

4.:Організувати нагляд за хворим силами рідних.

5.:Розпочинати операцію після корекції АТ та седативної терапії.

№2603

Пацієнт 28 років, скаржиться на болі в ногах при ходьбі, мерзлякуватість ступнів, пальців. Хворіє протягом року. Об’єктивно: шкіра ніг бліда, прохолодна, тургор знижений, гіпотріхоз. Пульсація на стегнових і підколінних артеріях ослаблена, на артеріях ступнів пальпується після нітрогліцеринової проби. Реографічний індекс <1. Кут a = 70°. Який найбільш імовірний діагноз?

1.:Хвороба Рейно.

2.:Облітеруючий ендартеріїт.

3.:Хвороба Бюргера.

4.:Облітеруючий атеросклероз.

5.:Хронічний тромбофлебіт.

№2604

У хворого 24 років, який нещодавно переніс амебну дизентерію та пройшов курс лікування з клінічним одужанням, з'явились зростаючі, досить інтенсивні болі в правому підребер'ї, що посилюються при диханні. Температура тіла підвищилась і стала носити інтермітуючий характер. З'явилась виснажлива лихоманка і хворий став прогресивно втрачати у вазі. Об'єктивно: печінка збільшена ( +3 см), болюча. Фізіологічні відправлення в нормі. Лейкоцити крові - 17х109/л. Яке додаткове дослідження треба провести хворому для діагностики захворювання?

1.:Ультразвукове дослідження печінки.

2.:Бактеріологічне дослідження калу.

3.:Копрологічне дослідження.

4.:Реакцію Казоні.

5.:Рентгеноскопію органів черевної порожнини.

№2605

Через 3 місяці після резекції 2/3 шлунку по Гофмейстеру-Фінстереру, хворий звернувся зі скаргами на сильну слабкість, що виникає через 15-20 хвилин після їжі і супроводжується відчуттям жару в верхній половині тулуба, різким потовиділенням. Через деякий час починається запаморочення, шум у вухах, сонливість, поліурія та рідке випорожнення. Болю в животі немає, проте хворий відмічає відчуття повноти в шлунку на початку нападу. Напади більш виражені при вживанні їжі, багатої на вуглеводи. Хворий не набирає ваги після операції, дефіцит складає 8 кг. Яке ускладнення виникло у хворого?

1.:Демпінг–синдром.

2.:Синдром привідної петлі.

3.:Рефлюкс–гастрит.

4.:Синдром мальабсорбції.

5.:Синдром мальдигестії.

№2606

Хворий 42 років лікується з приводу гострого абсцесу середньої долі правої легені. У хворого раптово виник сильний біль у правій половині грудної клітини, задишка, стан різко погіршився. Об'єктивно: ЧДР - 28/хв., ціаноз, участь додаткових м'язів в акті дихання, асиметрія грудної клітини. Над правою легенею визначається притуплення перкуторного звуку в нижніх відділах та тимпаніт в верхніх відділах. Аускультативно визначається різко ослаблене везикулярне дихання з середньо- та крупнопузирчастими хрипами. Яке найбільш вірогідне ускладнення виникло у хворого?

1.:Правобічна емпієма плеври.

2.:Правобічний гемоторакс.

3.:Правобічний ексудативний плеврит.

4.:Правобічний тотальний піопневмоторакс.

5.:Правобічний частковий піопневмоторакс.

№2607

Хворій 44 років була проведена езофагоскопія з приводу непрохідності стравоходу. Езафагоскопія проходила без ускладнюючих моментів, проте на наступний день у хворої з'явилась емфізема обох надключичних ділянок, болі при ковтанні за грудиною, ціаноз. Температура підвищилась до 39°С. В крові: лейкоцити - 16х109/л, зсув лейкоцитарної формули вліво. На рентгенограмі визначається обмежене затемнення в задньому середостінні на рівні біфуркації трахеї. Був поставлений діагноз розриву стравоходу. Яку тактику лікування найбільш доцільно вибрати?

1.:Спостереження.

2.:Консервативне антибактеріальне лікування.

3.:Оперативне - розкрити і дренувати медіастиніт.

4.:Оперативне -накладання гастростоми.

5.:Оперативне радикальне з зашиванням рани стравоходу.

№2608

У хворого 25-ти років, раптово з'явились нудота, запаморочення, загальна слабкість, блювання “кавовою гущею” та згортками крові. Об'єктивно: стан важкий, колаптоїдний при спробі піднятись. Шкіра бліда, вкрита холодним потом. Пульс-120 уд/хв., АТ - 90/60 мм рт.ст., Нb - 60 г/л, еритроцити - 2,1х1012 /л, лейкоцити - 12,6х109/л, гематокрит - 25%. Пальпаторно живіт м'який, неболючий, аускультативно - перистальтика посилена, перкуторно - тимпаніт. Per rectum - ампула прямої кишки заповнена каловими масами звичайного кольору. Які діагностичні прийоми необхідно провести в першу чергу для встановлення джерела кровотечі?

1.:Рентгеноскопія шлунка.

2.:Назогастральний зонд.

3.:Фіброезофагогастроскопія.

4.:Лапароцентез.

5.:Лапароскопія.

№2609

Під час операції хворого з приводу гострого калькульозного холециститу після холецистектомії через культю міхурової протоки проведена холангіографія. На рентгенограмі визначаються розширені печінкові і загальна жовчна протоки. На початку загальної жовчної протоки помітний “обрив” контрастної речовини, далі жовчна протока не контрастується і в дванадцятипалу кишку контрастна речовина не поступає. Яку тактику закінчення операції слід обрати?

1.:Призначення післяопераційної спазмолітичної терапії.

2.:Дуоденотомія, папілосфінктеропластика.

3.:Накладання біліодигестивного анастомозу.

4.:Ревізія холедоха зондом, спроба видалити конкремент, зовнішнє чи внутрішнє дренування холедоха.

5.:Зовнішнє дренування холедоха.

№2610

У хворого 43 років, під час операції з приводу загострення хронічного калькульозного холециститу, після видалення жовчного міхура було виявлено значне розширення загальної жовчної протоки. Поблизу сфінктера Одді знайдений дефект наповнення - камінь. Контрастна речовина із загальної жовчної протоки вільно поступає в дванадцятипалу кишку. Загальний стан хворого задовільний, жовтяниці ніколи не було. Яку подальшу тактику ведення операції доцільно обрати хірургу?

1.:Обов'язково видалити камінь.

2.:Накласти біліодигестивний анастомоз.

3.:Операцію завершити, через кілька днів провести ендоскопічну екстракцію каменю.

4.:Оскільки жовтяниці немає, додаткових втручань непотрібно.

5.:Обмежитись зовнішнім дренуванням холедоха.

№2611

Хворий 41 років, мисливець, скаржиться на важкість в ділянці правого підребер'я. Інших скарг немає. В анамнезі рік тому - безпричинна кропивниця і свербіж шкіри. Об'єктивно: край печінки пальпується на 3 см нижче реберної дуги, заокруглений, неболючий. Іншої патології при фізикальному дослідженні хворого виявити не вдалося. Температура нормальна. При рентгенологічному дослідженні визначається випинання в ділянці правого купола діафрагми напівсферичної форми. Про яке захворювання можна думати в даному випадку?

1.:Абсцес печінки.

2.:Гепатоцелюлярний рак.

3.:Метастатична пухлина.

4.:Ехінококоз печінки.

5.:Піддіафрагмальний абсцес.

№2612

Хворий скаржиться на тупий біль в паху при тривалій ходьбі і фізичному навантаженні. Об'єктивно: в пахвинній ділянці визначається овоїдної форми м'якоеластичне утворення розміром 5х6 см, що виходить з зовнішнього отвору пахвинного каналу. Діаметр отвору 1,5 см. Елементи сім'яного канатику пальпуються медіально від утвору. Який найбільш імовірний діагноз?

1.:Коса пахова грижа.

2.:Пряма пахова грижа.

3.:Ковзна пахова грижа.

4.:Вроджена пахова грижа.

5.:Паховий лімфаденіт.

№2613

У хворої діагностовано лівобічний лактаційний мастит. Внаслідок погіршення стану - госпіталізована. Об'єктивно: ліва молочна залоза збільшена в об'ємі, напружена, болісна при пальпації. В нижньому зовнішньому квадранті пальпується інфільтрат розміром 4х5х6 см, з флюктуацією в центрі. Який із перелічених розрізів необхідно провести в даному випадку?

1.:Комбінований.

2.:Периареолярний.

3.:Напівовальний по Бардінгеру.

4.:Радіальний.

5.:Повздовжній.

№2614

В приймальне відділення доставлений хворий без свідомості, з періодичними приступами клонічних судом. Зі слів рідних, він багато років хворів захворюваннями шлунка. За останній місяць у хворого щоденно була надмірна блювота, і він дуже схуд. Об'єктивно: хворий катехічний, зневоднений, в епігастральній ділянці пігментована шкіра і виявляється шум плеску. Який діагноз найбільш вірогідний?

1.:Епілепсія.

2.:Гіпопаратиреоз.

3.:Виразковий стеноз. Гастрогенна тетанія.

4.:Правець.

5.:Гіпертензивний синдром зумовлений об'ємним процесом в задній черепній ямці.

№2615

Хворий 26 років, поступив до стаціонару на 7-й день захворювання. На основі анамнеза та клінічної симптоматики під час огляду діагностований гострий апендицит. Проте, в правій здухвинній ділянці визначається щільне, нерухоме утворення розміром 10х12 см, прилегле до гребінця здухвинної кістки, болісне пальпаторно. Загальний стан хворого задовільний, перитонеальні симптоми не виражені. Який найбільш вірогідний діагноз?

1.:Туберкульоз сліпої кишки.

2.:Дистопія правої нирки.

3.:Гострий мезаденіт.

4.:Рак сліпої кишки.

5.:Апендикулярний інфільтрат.

№2616

Хвора, оперована півроку назад з приводу тиреотоксичного зоба, скаржиться на слабкість, сонливість, упадок сил, прогресуюче ожиріння. При огляді звертає на себе увагу пастозність, одутловатість обличчя, сухість і грубість шкіри. Щитовидна залоза не збільшена. Післеопераційоний рубець звичайний. Основний обмін - 25%. Який найбільш вірогідний діагноз?

1.:Гіпертиреоз.

2.:Гіпотиреоз.

3.:Гіпопаратиреоз.

4.:Рак щитовидної залози.

5.:Фіброзний тиреоідит Ріделя.

№2617

В лікарню доставлений хворий, який повідомив лікарю, що він 2 доби назад проковтнув англійську булавку. Хворий не скаржиться, загальний стан задовільний, живіт м'який, безболісний. При рентгенологічному обстеженні велика англійська булавка знайдена в тонкому кишечнику, вона закрита. Яка першочергова тактика лікаря?

1.:Екстрене оперативне втручання.

2.:Ілеостомія.

3.:Госпіталізація до хірургічного відділення. Динамічне спостереження.

4.:В хірургічному лікуванні немає потреби . Спостереження хворого у денному стаціонарі.

5.:Екстракція булавки колоноскопом.

№2618

Хвора 21 року, відмічає кашель з гнійною мокротою, часті підйоми температури після незначного охолодження, нерідко набряки під очима, хворіє 10 років. Загальний стан задовільний. Бліда. Відмічається пастозність обличчя та гомілок. При обстеженні поставлений діагноз: бронхоектатична хвороба з ізольованим ураженням бронхоектазами нижньої долі правої легені. Яке ускладнення бронхоектатичної хвороби небезпечне в даному випадку?

1.:Емпіема, піопневмоторакс.

2.:Гангрена легкого.

3.:Легенева кровотеча.

4.:Амилоїдоз внутрішніх органів.

5.:Рак легкого.

№2619

Хвора 52 років, скаржиться на виражену загальну слабкість, сухість в роті, підвищення температури тіла ввечері до 39-40 оC, вранці - до 37,5 оC, тенезми. Два тижні назад оперована з приводу гангренозного апендициту. Означені скарги з'явились через 9 днів після операції. Об'єктивно: Пульс - 92 уд./хв, АТ - 130/90 мм рт.ст. Язик сухий, обкладений. Живіт бере участь в акті дихання, при пальпації м'який, помірно болючий над лоном. При дослідженні через пряму кишку виявлено нависання та різка болючість передньої її стінки. Яке захворювання найімовірніше зумовлює таку клінічну картину?

1.:Абсцес дугласового простору.

2.:Розлитий перитоніт.