730. Row royal див. В-203.

731. row (one) up Salt River, to амєр. пол. жарг. «прокатати на вороних», на­ нести поразки на виборах.

732. row the stroke home, to вигребати (веслом) до кінця.

733. royal coachman штучна муха для риболовлі [Том Босворт, кучер англій­ ських королів, був відомим рибалкою];

Не cut a short pole at the water's edge antl drew from one of his pockets a bit of line and a draggled fly that had once been a royal coachman (J. London).

royal evil див. К-408,

royal game, the див. К-409.

royal road (to something) найлег­ ший спосіб або шлях досягнення чогось (часто вжив., в заперечних реченнях);

То pass to courtship without acquaintance, to pass to marriage without courtship, is a skipping of terras reserved for those alone who tread this royal road (Тії. Hardy),

royal stag благородний олень (не молодший шести років), у якого не менше дванадцяти рогових відгалужень.

rubber stamp (тж. rubber-stamp) амер. сл. людина, що тільки підтакує ко­ мусь, що лише схвалює думки або дії інших; див. тж. Y-36;

І know that these gentlemen here, who are not saying a word, are mere catpaws and rubber stamps for you and Mr. Schryhart and Mr. Arneel and Mr, Merrill (Th. Dreiser).

rub elbows with, to див. В-299, 2).

rub (something) in, to впроваджу­ вати; повторювати (особл. щось неприєм­ не);

"Yoy've been bitten more than once," Sally re­minded him.

"Don't rub.it in," Frisco replied (K. S. Pri-chard).

rub in (або on) one's way, а заст. перепона на чиємусь шляху.

rub noses "with, to див. В-299, 2).

rub one's hands, to терти руки (від задоволення тощо); див. тж. W-174;

Peter Stulpnagel grinned and rubbed his hands (A. Doyle).

rub on one's way, а див. R-741.

rub (one) on the gall, to див. С-17І6.

52^;

rub

820

rumour

rub shoulders with, to див. В-299, 2).

rub (або -scratch) the elbow, to ра­ діти, виявляти своє, задоволення [пер­ ший варіант — шекспірівський вираз; Love's Labour Lost, д. V, сц. 2].

rub the fur (або the hair) the wrong way, to [тж, to rough (або rub) (one) (up) the wrong way; to stroke the fur (або the hair) the wrong way; to stroke the wrong way of the hair] дратувати когось, відкрито говорити неприємні речі комусь, ^ гла­ дити когось проти шерсті;

Не was glad to be rid of Farmer— the man rubbed him the wrong way, with his sniffling and hopelessness (J. Steele).

Poor old Beatrice always does rub me up the wrong way (D. du Maurier).

rub the (amp, to легко, без труд­ нощів здійснювати своє бажання [етим. див. А-222].

rub (one) (up) the wrong way. to див. R-748.

rude awakening глибоке розчаруван­ ня, повна втрата ілюзій.

rude truth, the див. В-І53.

rue the day (або the hour) when..., to проклинати той день (або ту годину), коли...

ruffle one's feathers, to дратувати, роздратовувати когось, виводити когось з терпіння; див. тж. S-1417.

ruin one's name (або reputation), to див. R-626.

rule absolute top. судова постанова, що скасовує чинність умовної постанови.

rule'nisi due. D-213.

rule of court див. Р-82.

rule of the road, the правила руху (no дорогах); мор. правила розходження суден.

rule of three, the (тж. the Rule of Three) мат. потрійне правило;

"We'll have lobster-salad and Champagne," said the little monster, who could not construe a line in Latin, or do a sum beyond the Rule of Three (W. Thackeray).

761. rule of thumb (тж. rule-of-thumb) 1) n. приблизний підрахунок; домашній, кустарний спосіб; правило, що базується лише на практичному досвіді; (звідси rule- of-thumbite — що працює кустарним спо­ собом);

The men prefer to (each by rule of thumb, you know (H. Wells).

Oman, ihe judge, works by rule of thumb (A. Cfonin).

2) attr. практичний, приблизний (про підрахунок.), суто емпіричний, що спира­ється на досвід, а не на теорію; люби­тельський, дилетантський.

ruler of the roast той, хто задає тон; керівник, хазяїн [походить від наступ­ ного виразу}.

rule the roast (або roost), to коман­ дувати, хазяйнувати, керувати, задавати тон;

Even if some of us don't see eye to eye with you and Tom... we ought to do something to make sure fascism never rules the roost in Australia (K. S. Prichard).

764. rule with a heavy (або high) hand (тж. to rule with the iron rod; to rule with the rod of iron) жорстоко, тиранічне пово­ дитися з кимсь, д^ держати когось в ла­ бетах [етим. to rule with a rod of iron бібл.];

John West was sharing the fate of a!! men who rule with the iron rod of domination; his attitude often forced people to deceive him (F. Hardy).

He never had an ache or pain, ate his food with gusto, and ruled his brothers with a rod of iron (Th. Dreiser).

ruling circles правлячі кола.

ruling class пануючий клас;

Alvarez paused and then went on with a sweep of his great arm: "Who will gain [from a war]? I'll tell you. Your masters — the ruling class" (G. Trease).

767. rumble seat З) сидіння або місце для багажу або слуги позаду екіпажу; 2) від­ кидне сидіння в автомобілі;

Arnie opened the rumble seat and helped Savina to get in, and then the car moved off (M. Wilson).

rum customer, див. О-20.

rum go, а див. Q-45.

rummage in (або search) one's me­ mory, to перебирати в пам'яті;

After reading Sylvester Leaks' cleverly-titled let­ter, James Baldwin — I know His Name, I b.egan to search my memory and my correspondence files for commentary about the novelist-essayist whose work and personality occupy so much of our thinking nowadays (Freedomways, vol. 3, No 2, 1963).

771. rumour gets round (that) [тж. rumour has it (that); rumour is about (або abroad, afloat, in the air) (that); rumours are about (або abroad, afloat, in the air) (that); the story goes (that)] ходять чутки;

A rumour got round that pegging would be legal at midnight on a certain date (K.. S. Pri-chard).

Rumour had it that the Sarkar was soon going to arrest all members of the Kisan Sabhas and

rumpled

821

run

therefore wanted the names of all the villagers (Mulk Raj Anand).

Rumour is abroad,

That Anne, my wife, is very grevious sick (W. Shakespeare).

111. rumpled feathers скуйовджене волос­ся; туалет не в порядку (звич. вжив, з діє­словом to smooth).

rum start, а див. Q-48.

run a bluff on, to див. Р-1483.

run across (або into) (one, some­ thing), to випадково зустріти;

I came before daylight because I didn't want to run across them devils (M. Twain).

On my way to the train I happened to run into a newspaper reporter with whom I have, some acquaintance (S. Leacock).

run after two hares, to гнатися за двома зайцями, братися за безнадійну спра­ ву [частина присл. if you run after two hares, you will catch neither].

run against a stump, to амер. зуст­ рітися, зіткнутися з труднощами.

run against one's (або the) grain, to див, С-И71.

run against time, to спорт, намага­ тися побити раніше встановлений рекорд (про бігуна).

run a good foot, to добре бігти (яро коня).

run aground, to [тж. to go (або run) on'the rocks] 1) мор. наскочити на міли­ ну;

Other ships, in the river mouth and in the Firth, dragged their anchors and broke their moorings and were battered by the waves as they ran aground on {he Doran shore (A. Cronin).

2) перен. зазнати поразки; зіткнутися з йеперебореними перешкодами; розоритися, ^ сісти на мілину, вилетіти в трубу;

At last we ran aground in a Breton village, and an artist as poor as ourselves took us in and literally saved us from starving (M. Twain).

run ahead of one's ticket, to див. B-239,

run (або go) amock (або amuck), to нападати на всякого зустрічного, оска­ женіло накидатися (звич. вжив, з приймен­ никами against, at, of, with);

Soames had done for him — done for him by that act of property that had sent "The Buccaneer"" to run amock that fatal afternoon (I. Galsworthy).

784. run a pool (with one), to вести спра­ ву компанією, разом, спільно (з кимсь; щоб усунути конкуренцію);

We've been running a little pool together, and very profitable it was, but now I'm pretty well sure these two are twisting me out of some of my share (A. Cronin).

785. run а (або the) rig, to (тж. to run one's rigs; to run rigs) рідк. пустувати, ро­зійтися, виявляти нестриманість; утяти штуку.

.786. run а (або the) risk (of), to [тж. to take а (або the) risk (of); to run the hazard] рискувати [етим. фр. courir le risque];

Do you believe it possible that I would run the risk of doing that (Th, Hardij).

"What brought you back?" Andy said.

Roy shrugged. "I just took the risk," he said (J. Aldridge).

run a saw ,on, one, to див. Н-324.

run at grass, to див. В-418.

runaway inflation шалена інфляція.

runaway marriage (або match), a одруження після втечі.

runaway ring, а дзвінок заради пустощів; дзвінок, після якого той, хто дзвонив, утікає (як це інколи роблять діти);

Before she could answer both Frankie's anxiety and the painful ordeal of sitting still were termina­ted by a loud peal at the bell announcing Charlie's arrival, and Frankie. without troubling to observe the usual formality of looking out of the window to see if it was a runaway ring, had clattered half­way downstairs before he heard his mother calling him to come back for the halfpenny (R. Tressell).

run away with the idea, to легко погодитися з чиєюсь думкою, зовсім не об­ міркувавши її, підхопити чиюсь думку,

run away with the show, to див. S-2074.

run before one's horse to market, to див. L-387.

run before the hounds, to завчасно передчувати і перебільшувати нещастя, якого ще не було; ^ поперед батька в пек­ ло лізти;

Sell? That was to run before the hounds with a vengeance. No—no! — it wouldn't come to that! (J. Galsworthy).

run behind one's ticket, to див. В-553.

run close, to бути в скрутних обста­ винах (особл. матеріально);

This investment of mine is taking a lot of money just now. I expect to get it all back shortly, but just at present I am running dose (Th. Dreiser).

798. run (one) close (або hard), to. 1) бути майже рівним суперником; 2) при-

822

шокувати когось, натискувати на когось, робити комусь неприємності.

799. run counter (to), to діяти всупереч, оротирічити (комусь, чомусь);

But of all the odd things ihet ever I knew, the oddest is that you should so run counter to your own interests as to bring this to me (Th. Hardy).

run current, to див. G-1249.

run down див. А-265.

802. run (one) down, to принижувати, об­ мовляти (когось);

I'm not running Sid Wotton down, he's got many good qualities (J. Lindsay).

803. run dry, to 1) висохнути, пересохну­ ти (про криницю тощо); припинити дава­ ти молоко (про корову, козу і т. д.); 2) перен. видихатися, вичерпатися;

The conversation, too animated at first, became intermittent, became one-sided, ran dry (C. Ha­milton).

804. run (або run on) errands, to бути на побігеньках;

The Prince's grandfather... ran errands for gentlemen, and lent money (W. Thackeray).

run for dear life, to див. F-718.

run for it, to розм. тікати, рятува­ тися втечею.

run for one's life, to див. F-718.

run fortunes with one, to [тж. to run one's fortune (або fortunes)] заст. до­ бровільно поділити чиюсь долю.

run foul of, to див. F-72.

run (one) hard, to див. R-798.

run hell for leather, to див. D-875.

run her file, to мисл. петляти (про зайця, що намагається збити собак з елі- ду).

run high, to 1) підніматися (про при­ плив, хвилі); хвилюватися (про мори);

перен. зростати, підніматися (про ціни);

перен. розгорятися (про пристрасті);

...Indignation against Martin ran high (J. Lon­don).

run idle, to працювати на холосто­ му ходу (про двигун, машину).

run in a circle, to див: R-214.

run in a groove (або in a rut), to див. М-І336.

run in blinkers, to див. В-853.

run in debt, to див. F-105.

run in double harness, to бути одру­ женим; див. тж. D-693.

run in one's beard, to див. В-9Ц.

821. run in one's blood (або family), to [тж. to run in the blood (або family)] переходити з покоління в покоління, бу­ ти спадковим (про нахили, звички, здібності, хвороби тощо);

She had a dread of "consumption," which "ran" in her family (A. Cronin).

The first woman I was in love with myself was forty; and as jealous as if she had been fifteen. It runs in the family (\V. Thackeray).

822. run in one's head (або mind), to крутитися в голові (про думки, слова, ме­ лодію та ін.);

"I'm thinking," said Alan, "these'll be what they call the Torran Rocks."

"Are there many of them?" says the captain.

"Truly, sir, I'm no pilot," said Alan; "but it runs in my mind there are ten miles of them" (R. Stevenson).

run in score, to див. Р-Ї05.

run in the blood (або family), to due. R-821.

run in the same groove, to Іти в то­ му ж напрямку; узгоджуватися;

The girls 1 meet are so like me, and all our ideas seem to run in the same groove (M. tfraa-don).

run into (one, something), to див. R-775.

run into danger, to опинитися в не­ безпеці;

I can't see you running into danger, through carrying your head so high (Ch. Dickens).

run into debt, to див. F-105.

run into one's mouth, to див. M-1000.

run into scores, to-див. F-105.

run into the ground, to амєр. пере­ старатися, переборщити, ^ перебрати міру.

run into trouble, to див. B-1039.

run it close (або fine), to мати в обріз (часу, грошей).

run it off with a high hand, to див. C-188.

run its course, to 1) наближатися, приходити до кінця, закінчуватися; 2) про­ довжуватися без перешкод.

run it with a high hand, to див. C-188.

run like a deer (або like a lamp­ lighter, like a rabbit) ^ бігти, як очмані­ лий; нестися, летіти, бігти стрімголов;

Then, suddenly scared, she ran like a deer into the next street (G. Trease).

This gentleman was on the look-out for us, it appears, for when we came in sight he despatched

run

823

a boy who was with him, running like a lamp­lighter back to my aunt, to say all was well (Th. Thackeray).

run like hell for leather, to див. D-875.

run like the wind, to див. G-1474.

run like wildfire, to див. S-1SOO.

run low (або short) (of), to не ви­ стачати, вичерпуватися, кінчатися;

Their stores were already running low (R. Ste­venson).

Money is running short (B. Shaw).

run mad, to див. G-1725, 2).

run mountain (або mountains) high, to високо підніматися (про хвилі).

run nineteen to the dozen, to див. T-791.

running commentary підрядковий коментарій;

Then came the entry of the guests and her aunt's running commentary (J. Galsworthy).

running fight військ, відхід з боєм; ав. бій при відході від цілі; перен. відступ з боєм.

running fire 1) військ, швидкий во­ гонь; 2) перен. град критичних зауважень.

running mate І) людина, яку часто бачать у компанії іншої людини; 2) амер- політ. кандидат на посаду віце-президента.

run of bad (або ill) luck, а ряд, низка невдач; див. тж. R-851;

Lately, we've had a run of shocking bad luck at the Department. We have not been getting satisfactory results (A. Cronin).

850. run off one's feet (або legs), to стомитися, збитися з ніг; див. тж. К^864;

Mrs. Howells, a delicate woman, already ran off her feet attending to one invalid in addition to her work o£ cleaning Betbesda Chapel, was cal­led upon to make provision for another (A. Cro­nin).

851. run of good luck, а (тж. a run of luck) ряд, низка удач; див. тж. R-849;

That here Dodger has such a run of luck that there's no standing against him (Ch. Dickens).

run of ill luck, а див. R-849.

run of luck, а див. R-851.

run of one's teeth, the безплатне хар­ чування, даровий харч (який дають за виконану роботу); підтримка;

It was an understood thing that he was to have the run of his teeth at Hazelhurst (M. Braddon).

855. run of power, the тривале перебу­ вання при владі.

run of the market, the ком. загаль­ на тенденція ринкових цін.

run-of-the-mill day робочий день;

April 22 was an ordinary run-of-the-mill day of the calendar (D. W. N. У., April 25, 1952).

run of things, the див. S-2035.

run on a bank ком. наплив у банк вимог про повернення вкладів.

run (something) on a shoe-string,

to мати незначні фінансові кошти, (майже) не мати матеріальної підтримки;

One foggy Sunday afternoon just recently the Socialist Sunday Schools' London Union held its annual music festival in Fulham

Now these activities are run on a shoe-string. Personal and financial help is sparse. (D. W. L., Feb. 9, 1959).

run on board of, to див. F-149.

run once too often, to добігатися;

"Oh, mother! here comes the dog again. I must have a run today."

"You are too bold, Raggy, my son!" she might reply. "I fear you wil! run once too often" (E. Se-ton-Thompson).

run on errands, to див. R-804.

run (або trot) one off one's feet

(або legs), to виснажити когось, знесилити когось ходінням; див. тж. R-850;

She likes to let you know who's boss, and run you off your legs (K. S. Prichard).

run one's eye (або eyes) over (one, something), to див. Р-И7.

run one's face, to амер. розм. до­ могтися успіху завдяки привабливій зов­ нішності, ввічливості тощо.

run one's fortune (або fortunes), to див. R-808. '

run one's head against (або into) a brick wall, to див. Н-1413.

run one's head into a noose, to затягти петлю на своїй шиї, ускочити у велику халепу;

You will run your head into a noose, from which you won't be able to extricate it, unless you are preventend (W. Ainsworth).

run one's head into a post into a stone wall), to див. Н-14ІЗ.

run one's head into the lion's tiger's) mouth (або jaw), to див. P-1573.

run one's own hare, to (тж. to run the hare of one's own) мати на увазі якусь власну мету;

"І say," and again he lowered his voice, "bi­shop! — what! they're always running some hare of their own" (/. Galsworthy).

824

run

run one's race, to пройти, закінчити свій життєвий шлях.

run one's rigs, to див. R-785.

run one's rig (або rigs) upon one, to [ts/c. to run rig (або rigs) on one] діал. поглузувати з когось, позбиткуватися лад кимсь.

run (або set) one on ground, to заст. поставити в безвихідь, збити з пан- телику (когось).

run on score, to див. F-I05.

run on the rocks, to див. R-781.

run on the score, to див. F-105,

run on tick, to'due. G-1705.

run on wheels, to див. G-1707.

run out of patience, to втратити тер­ піння;

The miners have run out of patience (D. Carter).

run rig on one, to див. R-875.

run rigs, to див. R-785.

run rigs on one, to див. R- 875.

run rings around (або round), to див. М-598.

run riot, to І) мисл. піти по невір­ ному сліду (про собак; тж. to hunt riot) 2) перен. переходити всякі межі; бешкету­ вати;

Gay pleasure ran riot as bumpers ran over (R. Burns).

3) перен. дати волю (уяві);

...Now tier imagination ran riot, and she began to fill the torpid hush of the night with distress­ing sounds (A. Cronin).

4) перен. лютувати; 5) див. R-920, 1).

run round in a circle, to due. R-214.

run round with one, to див. В-299, 3).

run shares, to див. С-810.

run short (of), to due. R-841.

run sixteen to the dozen, to due. Т-79І.

run straight, to бути чесною, поряд­ ною людиною.

run the blockade, to прорвати бло­ каду;

Her provisioning car, entrusted to Holly, ran the blockade... (/. Galsworthy).

run the eye (або eyes) over (one, something), to див. Р-П7.

run (або run upon) the foil, to мисл. вдруге бігти по тому ж сліду (для того, щоб заплутати собак).

run the gamut (або the whole gamut) of, to ^ мати великий діапазон; відзна-

чатися великим діапазоном, різноманіт­ністю;

Не ran the gamut of denunciation, rising to heights of wrath that were sublime and almost Godlike, and from sheer exhaustion sinking to the vilest and most indecent abuse (J. London).

898. run the gauntlet, to (тж. to walk a gauntlet) 1) військ, пройти крізь стрій (як міра покарання в старих арміях);

Не had only to run the gauntlet of a few rifles, and success would be certain (J. Cooper).

Well, they made us walk a gauntlet then, with fellows standing on both sides of us hitting us (A. Maltz).

2) перен. зазнати гострої критики; підда­ти гострій критиці;

They talk of coming to sup with us too and then, I suppose, we are to run the guantlet through all the rest of the family (O. Goldsmith).

run the guard, to військ, пройти не­ поміченим вартовими.

run the hare ої one's own, to див. R-872.

run the hazard, to див. R-786.

run the rig, to див. R-785.

run the risk, to див. R-786.

run the show, to duff. B-2414.

run the whole gamut, of, to див R-897.

run the wrong hare, to див. В-34.

run things (off) with a high hand, to див. С-188.

run to an extreme, to див. G-1835.

run to earth, to 1) сховатися в но­ ру (тж. to go to earth; to take earth); 2) перен. сховатися (тж. to go to earth; to take earth);

3) перен. розшукати, вислідити (когось, щось);

She was a little difficult to find, but was run to earth at last (F. Danby).

run to extremes, to див. G-1835.

run to fat, to розм. гладшати, тов­ щати;

Hargreaves, who was running slightly to fat, like an athlete who'd given up training, was dood­ling on a pad, nodding now and then without looking up (/. Lindsay).

run (a fox) to ground, to мисл. за­ гнати в нору (лисицю).

run too far, to див. С-187.

run to seed, to див. G-I874.

run to the end of one's rope, to див. С-П21, 2).

run to waste, to 1) див. G-1915;

825

sad

2} перен. марно витрачати (сили, почуття тощо); 3) перен. пустити на вітер, роз­тринькати (майно, гроші, час);

All those past years! they seem to have been allowed to run to waste, when I might have been using them to lay up in store for the children! (ff. Wood).

4) перен. пропадати марно; зачахнути, занепасти, захиріти; ,

And it is your duty to make some use of your life; not to let it run to waste—as you are doing (If. Wood).

run up a bill, to мати рахунок (у кравця тощо).

run up from a shoestring, to амер. розбагатіти, почавши з малого.

run upon the foil, to див. R-896.

run wild, to 1) буйно заростати, розростатися (тж. to run riot);

The garden had run wild, and half the windows of the house were shut up (Ch. Dickens).

2) зростати неуком, без освіти; залиша­ тися без догляду або керівництва;

Не is doing nothing just now; he did not choose to remain with papa's successor, and is running wild until he can be placed with a private tutor (E. Yates).

"Haven't they any officers?" the Colonel said.

"They seem to be running wild" (J. Aldridgs).

3) нестримно розважатися; 4) не знати меж.

run within oneself, to див. F-492.

run with the hare and hunt with the hounds, to див. В-1226.

ruse of war воєнна хитрість [етим. фр. ruse de guerre].

rush (або peak) hours години пік;

"Listen, Chris," he said one morning. "I've just struck on something that's going to help me a lot in these rush hours (A. Cronin).

At the moment five [men] are allowed during peak hours (D. W. L., Nov. 24,. 1958).

rush into one's mind, to див. С-1518,

rush into print, to дуже рано пере­ дати матеріал для опублікування;

On the day before Christmas Eve, the Daily Graphic rushed into print with the sensational false and venomous "news" (J. Smith,).

927. rush (або step) in (або walk) where angels fear to tread, to необмірковано вда­ тися до небезпечного заходу, взятися за щось дуже рисковане [частина прис.І. fools rush in where angels fear to tread];

Not a second time would she rush in where angels fear to tread (J. Galsworthy).

rush meeting амер. наспіх скликані збори.

rush of armaments, the див. А-540.

rush one's fences, to сл. (первісна мисл.) діяти дуже квапливо, поспішно.

rush season гаряча пора, гарячий час.

rush the bill through, to див. R-6.

rush the season, to амер. робити щось передчасно (особл. одягатися не за сезо­ ном).

rush to a conclusion, to див. J-I33.

rush to one's lips, to ^ сипатися з вуст (про слова тощо).

rush work амер. напружена робота.

Russian leather юхта (шкіра);

A bureau when open disclosed the trade books — noble-looking volumes bound in blue Russian lea­ther (W. Maxwell).

938. rustic masonry мурування з необте­ саного каменю, рустування.

sabbatical year амер. рік, коли викла­ дач університету вільний від читання лекцій і перебуває у відрядженні (кожний сьомий рік).

sacred cow Іран, недоторкана особа, «ікона» [культ священної корови був поши­ рений у стародавньому Єгипті\;

Не has a powerful love of literature, and he has no fear of attacking sacred cows (Mainstream, Oct., 1956).

sacred fire «священний вогонь», геній.

sacred volume, the див. В-2384.

sad comfort див. С-865.

sad coward нікчемний боягуз.

saddle one's nose, to надіти окуляри.

saddle the wrong horse, to див. В-34.

sad dog 1) жарт, жартівник, весела людина; гульвіса, розпусник;

He's a sad dog, Livy, my dear, and would take all from you (O. Goldsmith).

825

sad

2} перен. марно витрачати (сили, почуття тощо); 3) перен. пустити на вітер, роз­тринькати (майно, гроші, час);

All those past years! they seem to have been allowed to run to waste, when I might have been using them to lay up in store for the children! (ff. Wood).

4) перен. пропадати марно; зачахнути, занепасти, захиріти; ,

And it is your duty to make some use of your life; not to let it run to waste—as you are doing (If. Wood).

run up a bill, to мати рахунок (у кравця тощо).

run up from a shoestring, to амер. розбагатіти, почавши з малого.

run upon the foil, to див. R-896.

run wild, to 1) буйно заростати, розростатися (тж. to run riot);

The garden had run wild, and half the windows of the house were shut up (Ch. Dickens).

2) зростати неуком, без освіти; залиша­ тися без догляду або керівництва;

Не is doing nothing just now; he did not choose to remain with papa's successor, and is running wild until he can be placed with a private tutor (E. Yates).

"Haven't they any officers?" the Colonel said.

"They seem to be running wild" (J. Aldridgs).

3) нестримно розважатися; 4) не знати меж.

run within oneself, to див. F-492.

run with the hare and hunt with the hounds, to див. В-1226.

ruse of war воєнна хитрість [етим. фр. ruse de guerre].

rush (або peak) hours години пік;

"Listen, Chris," he said one morning. "I've just struck on something that's going to help me a lot in these rush hours (A. Cronin).

At the moment five [men] are allowed during peak hours (D. W. L., Nov. 24,. 1958).

rush into one's mind, to див. С-1518,

rush into print, to дуже рано пере­ дати матеріал для опублікування;

On the day before Christmas Eve, the Daily Graphic rushed into print with the sensational false and venomous "news" (J. Smith,).

927. rush (або step) in (або walk) where angels fear to tread, to необмірковано вда­ тися до небезпечного заходу, взятися за щось дуже рисковане [частина прис.І. fools rush in where angels fear to tread];

Not a second time would she rush in where angels fear to tread (J. Galsworthy).

rush meeting амер. наспіх скликані збори.

rush of armaments, the див. А-540.

rush one's fences, to сл. (первісна мисл.) діяти дуже квапливо, поспішно.

rush season гаряча пора, гарячий час.

rush the bill through, to див. R-6.

rush the season, to амер. робити щось передчасно (особл. одягатися не за сезо­ ном).

rush to a conclusion, to див. J-I33.

rush to one's lips, to ^ сипатися з вуст (про слова тощо).

rush work амер. напружена робота.

Russian leather юхта (шкіра);

A bureau when open disclosed the trade books — noble-looking volumes bound in blue Russian lea­ther (W. Maxwell).

938. rustic masonry мурування з необте­ саного каменю, рустування.

sabbatical year амер. рік, коли викла­ дач університету вільний від читання лекцій і перебуває у відрядженні (кожний сьомий рік).

sacred cow Іран, недоторкана особа, «ікона» [культ священної корови був поши­ рений у стародавньому Єгипті\;

Не has a powerful love of literature, and he has no fear of attacking sacred cows (Mainstream, Oct., 1956).

sacred fire «священний вогонь», геній.

sacred volume, the див. В-2384.

sad comfort див. С-865.

sad coward нікчемний боягуз.

saddle one's nose, to надіти окуляри.

saddle the wrong horse, to див. В-34.

sad dog 1) жарт, жартівник, весела людина; гульвіса, розпусник;

He's a sad dog, Livy, my dear, and would take all from you (O. Goldsmith).

sad

826

salad

2) заст. похмура людина [Іиекспірівський вираз; King Richard III, д. V, сц. 5].

sad drunkard гіркий п'яниця.

safe and sound див. А-228.

(as) safe as houses (обо жарт., ірон. as the Bank of England) цілком надійний, стійкий, на якого цілком можна покластися;

Just the job tor your summer holiday — a new Perlon life-saving jacket as safe as houses and cooler on a hot day (D. W. L., July 2, 1S54).

And what a world it was that was shaken! An old, stilt almost complacent, capitalist world of footslogging armies and a gold standard, which was thought to he 'as safe as the Bank of England' (L. M., Nov., 1956).

safe bind, safe find див. F-254.

safe card, а певна справа, правильний план.

safe conduct охоронне свідоцтво.

safety island острівець безпеки (на мо­ стовій для пішоходів).

safety valve (тж. safety-valve) тєх. за­ побіжний клапан; продуховина; перен. від­ душина; див. тж. S-1212;

"Let her cry this out," Andrew said. "Good safety-valve. She'll be all right in a few minutes" (A. Cronin).

Sagebrush (або Silver) State, the амер. «полиновий (або срібний) штат» (так на­ зивають штат Невода) [полин тризубчастий е емблемою штату Нєвада; до того ж у цьому штаті добувають срібло}.

sail (або serve, ship, work) before the mast, to мор. бути, служити рядовим ма­ тросом [па парусному судні приміщення для команди знаходиться у носовій частині перед фок-мачтою]- див. тж. G-1221 та М-714;

Не had none of the appearance of a man who sailed before the mast, but seemed like a mate or skipper (R. Stevenson).

He had shipped before the mast on a treasure hunting schooner (J. London).

Worked before the mast on the Loch Katrine for a couple of years (K. S. Prichard).

sail before (або with) the wind, to мор. Іти на фордевінд або з попутним віт­ ром; перен. успішно просуватися вперед; процвітати.

sail (або steer) close to (або near) the wind, to 1) мор. пливти майже проти вітру; 2) перен. бути на волосинку від порушення закону або пристойності; бути в скрутному становищі; рискувати; див. тж. G-1479;

We were always sailing pretty close to the wind, and any tardiness in the arrival of any part of our income was sure to cause some incon­venience (M. Twain).

...He's sailing very near the wind, with those large contracts that fie makes (/. Galsworthy).

Doctor, when a man's steering as near the wind as me, you wouldn't think it too much, mayhap, to give him one good word? (R. Stevenson).

sail in the same boat with one, to див. J-87.

sail into one, to див. F-826.

sail near the wind, to див. S-21,

sail one's own boat, to див. Р-18.

sailor before the mast, а див. М-714.

sailor hat плоский солом'яний капе­ люх, бриль.

sailor's yarn, а див. F-660.

sail under false colours, to 1) мор. пливти під чужим прапором (про кора­ бель); 2) перєн. бути під чужим ім'ям; 3) перен. приховувати свої дійсні наміри, лицемірити, виступати під маскою (тж. to fight under false colours; to hang out false colours);

...Cowperwood had decided that he did not care to sail under any false colors so far as Addison was concerned (Tit. Dreiser).

sail with every shift of wind, to (тж. to sail with every'wind) використовувати для себе будь-які обставини.

sail with the stream, to див. G-1955.

sail with the wind, to див. S-20.

St. Elmo's fire див, Н-1228.

St. John's evil епілепсія.

St. Johnstone's tippet див. Т-2317.

St. Lubbock's day жарт, додатковий день відпочинку для службовців; див. тж. В-137.

St. Luke's (little) summer див. 1-390, 1).

St. Martin's summer див. І-390, 1) та 2).

St. Nicholas' clerk заст. сл. злодій, роз­ бійник.

saint's words and a cat's claws, а (тж. velvet paws hide sharp claws) присл. ^ м'яко стеле, та твердо спати; на язиці мед, а на серці отрута; див. тж. Н-1668;

"A saint's words and a cat's claws," she mur­mured, and smiled remotely. "It is an old proverb I remember" (A. Cronin).

sakes alive! див. D-184.

salad days (тж. salad-days) пора юна­ цької недосвідченості; [шекспірївський ви­ раз; Antony and Cleopatra, д. І. сц. 5];

There have also been many other contributors to the Labour Monthly who turned out to be but men of little faith; ...men who must blush for shame at their practice now as compared to the theories they advanced in what' some of them now cynically explain were 'their salad days'! (L. M., July, 195!).

salaried

827

sardanic

43. salaried man, а службовець.

44. Sally Lunn (тою. Sally Limn cake; Sally-Limn cake) здобна булочка [за ім'ям жінки-кондитєра кінця XVIII ст.];

A meal of green tea, scandal, hot Sally-Lunn ca­kes, and a little novel reading, were always at the service of Mrs. Bonner, whenever she was free to pass an evening in the town (W. Thackeray).

45. salt а (або the) mine, to «збагачува­ ти» шахту, привозячи цінну руду з іншого місця; штучно підвищувати вміст проб з метою видати шахту за більш багату (при продажу);

І can tend bar, salt mines, lecture, float stock, do a little middle-weight slugging, and play the piano (O. Henry),

Alfred heard In the city that Mr. Derringer had "salted" the mine (S. Leacock).

(as) salt as a herring (або as brine) дуже солоний; g^ сама сіль.

salt cooks bear blame, but fresh bear shame присл. за пересолене лають, а за не­ досолене соромлять, ^ недосіл на столі, а пересіл на голові.

salt junk (тж. мор. жарг. salt horse) солонина;

...The meals were either of oatmeal porridge or salt junk except twice a week, when there was duff (R. Stevenson).

49. salt of the earth, the сіль землі [етим. бібл.];

A good quarrel is the salt of the earth; it's better than a variety show (E. Voynich).

salt of youth, the молодий, юнацький запал, запал юності, молодості [шекспірів- ський вираз; Merry Wives of Windsor, д. II, сц. 3].

salt prices, to встановлювати або при­ значати ціну з заправою.

salt the cow to catch the calf, to амер. розм. домогтися свого кружним шляхом.

salt the mine, to див. S-45.

salt water and absence wash away love присл. ^ любов зникає під час тривалого плавання; як з очей, так І з серця; див. тж, L-1094.

salve a sore, to змазати рану маззю- перен. заспокоїти; полегшити чиїсь стра­ ждання.

salve (або save) the phenomena, tt» заст. теоретично обгрунтувати явища, які спостерігаються (І тим усунути уявну роз­ біжність між ними і Існуючою теорією).

same here розм. я теж, і я такої дум­ ки, те ж саме можу сказати і про себе;

"Often thought I'd like to see you again, sir." "Same here, Bicket" (J. Galsworthy).

58. same old game, the! жарт. ^ знову за старе!, знову за рибу грошІІ

59. same old sixpence, the розм. ні тріш­ ки не змінився, все такий же.

same oid story, the це стара історія, це стара пісня.

Sam Hill див. С-807.

62. sandal-wood English англійський жар­ гон жителів Океанії.

63. sand is low in one's glass, the (тж. one's sand is nearly run; one's sands are running out) 1) час кінчається; 2) недовго жити; g^ недовго ряст топтати;

Не wouldn't say what is going to happen to him. But it's something terrible. He said it hangs over him ready to fall and he said the sand is low in his glass (S. Leacock).

"Child," replied the matron, solemnly, "my sand is nearly run, and my wish is to see thee placed with one who will nurture thy young years, and save thee from a life of license (E. Bulwer Lytton).

sandman is about, the жарт, дітям чаг лягати спати [sandman—казковий чолові­ чок, що засипає дітям, пісок, в очі, щоб їм хотілося спати].

sands are running out, one's див. S-63

sandwich boards (тж. sandwich-boards) плакат з рекламами, що його носять на спині та на грудях; див. тж. S-68;

Five minutes later, with the chain round his body, and wearing the sandwich boards, he left the yard (A. Cronin).

67. sandwich course курс , вищої школи що поєднує навчання з роботою (триває 3—5 років і складається з шестимісячних періодів навчання і виробничої практики),

Entry qualifications to 'Sandwich' courses are virtually the same as for university except that a good Ordinary National Certificate will serve as well (L. M., Aug., 1956).

68. sandwich man (тж. sandwich-man) лю- днна-реклама (людина з якоюсь рекламою на грудях і спині); див. тж. S-66;

І know what I'm talking about, though I am a sandwich man (I. Galsworthy).

sanitary engineer амер. евф. асеніза­ тор.

sank into one's boots (або shoes) див, H-796, 1).

Santa Claus див. F-274.

sardonic grin сардонічна усмішка, злобяо-насмішкувата посмішка.

sardonic

sardonic laugh сардонічний, в'їдливий, ущипливий сміх.

Satan rebuking (або reproving) sin див. P-S78.

satisfy the examiners, to скласти ек­ замен задовільно, без відзнаки.

sauce is better than the fish, the ^ приправа краща самої страви (часто вжив, щодо книжок, в яких ілюстрації кращі за зміст).

saucer eyes великі круглі очі, ^ очі, як у сови; див. тж. Е-420.

Saul among the prophets Саул серед пророків (людина, яка захищає те, на що сама нещодавно нападала або навпаки; людина з несподівано виявленими таланта­ ми) [ЄТИМ. бібл.] ;

"Now, I want to get that book attacked!" "You! Is San! also among the prophets? Why this sudden zest?" (/. Galsworthy).

79. save and except за винятком, виклю­ чаючи, не враховуючи;

"Did you speak, Sir?" inquired Mr. Winkle, senior, after an awful silence.

"No, Sir," replied Bob, with no remains of the clown about him, save and axcept the extreme redness of his cheeks (Ch, Dickens).

save appearances див. К-304.

save me, to див. F-1094, 1).

save me from my friends врятуй мене, боже, від друзів [частина виразу God de­ fend (або deliver, save) me from my friends; from my enemies I can (або will) defend myself].

save one's bacon (або hide, carcase, carcass, skin), to врятуватися, опасти свою шкуру;

But here I say the Turks were much mistaken, Who hating hogs, yet wish'd to save their bacon

(G. Byron). What you'll do with that statement is to save

your own skin (D. Carter).

save (або surrender to) one's bail, to top. з'явитися до суду у вказаний строк (про відпущеного на поруки).

save one's breath (to cool one's por­ ridge), to див. К-151.

save one's carcase (або carcass), to див. S-83.

save oneself the trouble (of), to звіль­ нити себе від необхідності (зробити щось).

save one's (або the) face, to врятува­ ти свою репутацію, врятувати когось від ганьби, неслави; див. тж. В-2659;

And to save his face_ he turned fiercely upon the onlookers. "Get out of my galley-doors" (7. Lon­don).

save one's hide, to див. S-83.

save one's life, to розм. навіть якби від цього залежало чиєсь життя.

save one's neck, to уникнути повішен­ ня, врятувати свою голову, врятуватися;

If he had been absent, he'd confess it to save his neck (ft. Wood).

save one's pains, to заощаджувати, зберігати свої сили, не працювати марно.

save one's packet, to заощаджувати.

save one's skin, to див. S-83.

save (something) out of the fire, to вря­ тувати від знищення, зруйнування (щось).

save (one) out of the jaws of death, to див, R-390.

save the bird in ones' bosom, to збері­ гати таємницю, секрет.

save the day, to 1) військ, успішно за­ кінчити невдало розпочатий бій; 2) перєн. врятувати становище (тж. to save the situa­ tion) ;

John's [і. е. John Cornford's] crew had set an example of " discipline, tenacity and courage that went far towards saving the day (B. Knox).

99. save the face, to див. S-88.

save the mark див. В-2197.

save the phenomena, to див. S-56.

save the situation, to див. S-98, 2).

save time, to економити, заощаджу­ вати час.

saving clause стаття, що містить у собі застереження.

saving correction рідк. якщо я не по­ миляюся [етим. фр. sauf correction].

saving grace рятівна сила чогось.

saving your presence (або заст. your grace, your reverence) розм. вибачте за ви­ раз, пробачте на слові;

That's the worst of women — saving your pres­ence—they're not content with their own (7. Oals-worlhy).

Dauphin be damned; saving your reverence (B. Shaw).

108. savour of the frying-pan, to

трохи тхнути єрессю.

109. saw away on one's nerves, to розм. дратувати чиїсь нерви; роздратовувати;

For the last two hours you've been sawing away on my nerves with 'suppose this' and 'suppose that'. New cut it outl (D. Carter).

sawdust

829

say

ПО. sawdust ring, the цирк;

Out of an excellent company I command to your notice Rachel Roberts, as the star of the sawdust ring (D. W. L., July 22, 1957).

saw off the bough on which one is sitting, to робити щось собі на шкоду, під­ рубувати сук, на якому сидиш.

saw the air, to розмахувати, жести­ кулювати руками під час розмови [шекспі- рівський вираз; Hamlet, д. III, сц. 2\;

Do not saw the air too much with your hand (W. Shakespeare).

113.' saw wood, to амєр. І) сл. займатися своїми справами, своїм ділом (тж. амер. розм. to mow the crops);

Stay where you are and keep your mouth shut. Say nothing but saw wood (J. London).

2) пол. не висловлюватися у важливо­му питанні, не брати участі у політичному житті (звідси wood-sawing — пасивність У політичному житті);

The papers published all kinds of stories about the toss, finally agreeing that it was between nine thousand and ten thousand dollars. The government sawed wood (0. Henry).

say adieu (to), to див. В-1918.

say a few words, to сказати декіль­ ка слів; виступити коротко без попередньої підготовки.

say a good word for (one, something), to див. P-1320.

say amen (to something), to пого­ джуватися (з чимсь), схвалювати (щось).

say a mouthful, to амер. сл. сказати щось важливе, надзвичайне; ^ сказати зо­ лоті слава;

"Aunt May's such a duck."

"You've said a mouthful" (J. Galsworthy).

say an ape's paternoster, to заст. клацати зубами від холоду.

say a word for (one, something), to див. P-1320.

say a word or two to one (about one, something), to трохи поговорити з кимсь, сказати комусь декілька слів (про когось, щось)-,

І was going to say a word or two to you about Guy... (W. Norris).

122. say black is one's eye, to заст. обви­ нувачувати когось, вважати когось вину­ ватим; докоряти, дорікати, закидати комусь, картати когось;

...Не is a young gentleman of a sober character, and who may defy any of the neighbours to say black is his eye... (H. Fielding).

123. say ditto to one, to жарт, підтакува­ ти комусь;

Dr. Lavergtie was a convinced Republican; his wife's convictions resembled those of the wise and unassuming politician who was content to say ditto to Mr. Burke (W. Norris).

say farewell (або good-bye) (to), to див. В-1918.

say ho, to див. С-1575.

saying and doing are two things

присл. ^ найменше діло — балакать; лег­ше говорити, ніж зробити; язиком вихати — не ціпом махати.

127. say it (або that) again, to сказати щось ще раз, повторити щось;

"Say that again!" His' vice became threatening (S. Heym).

say little price by (або of), to див. H-649.

say (one) nay, to [тж. to say no; заст. to nick (one) with nay] сказати «ні», відмовити, дати негативну відповідь, забо­ ронити комусь щось;

Не won't say no. It isn't really his permission we're asking (A. Maltz).

I have but one boon to ask, I trust you will not nick me with nay (W. Scott).

130. say (або know) neither buff nor baff

(або neither buff nor styl), to шатл. нічого не сказати (або не знати);

"What say you to that?"

...I say neither buff nor styl" (W. Scott).

say no, to 1) заперечувати, відкида­ ти; 2) дав. S-129.

say no more, to коротко кажучи, без зайвих слів;

То say no more, the conformation of his visitor's feet was sufficiently remarkable (E. Poe).

133. say nothing of, to не кажучи, не го- горячи вже про;

Besides, he would miss the sham bull-fight, to say nothing of the puppet show and the other wonderful things (0. Wilde).

say one's mind (about one, some­ thing), to див. Н-833.

say one's say, to див. Н-833.

say one's piece {about one, some­ thing), to див. Н-833.

say out one's say, to див, Н-833.

says you амер. сл. не може бути, не вірю, розкажіть це комусь Іншому; див. тж. Т-903 та D-602 та S-1514.

say that again, to див. S-127.

say the last word, to due. G-534.

say

830

Scavenger's

141. say the least (of it), to м'яко кажу­ чи, без будь-яких перебільшень;

The appearance of Frank Cowperwood at this time was, to say the least, prepossessing and satisfac­tory (Th, Dreiser).

142. say (або speak, tell) the truth, to (тж. truth to tell) сказати по правді, сказати правду, правду кажучи; див. тж. F-1001 та S-1593;

When his noisy greetings were over, I looked at the paper which I was holding in my hand, and, to speak the truth, I was puzzled when I saw my friend's drawing (E. Poe).

I thought you wouldn't like him; and, to tell the truth, no more do I (E. Voynich).

I wouldn't he after leaving you if I didn't have to go. But, truth to tell, I've got a wire and other things besides to settle (A. Cronin).

143. say (або speak, tell) the truth and shame the devil, to говорити всю правду;

I am gay and hearty!

To tell the truth and shame the devil,

I am as full as Bartie (R. Burns).

say the word, to див. S-1697.

say turkey, to 1) див. Т-819, 2); 2) див. Т-8І9, 3).

say turkey to one and buzzard to an­ other, to амєр. поставити одного в краще становище, ніж іншого.

say what you will як вам завгодно, але; кажіть що завгодно, але;

Say what you will, dear sir, I cannot believe that this fiddling is work for persons of fashion (W. Thackeray).

scalded cat fears cold water, а див. B-2063.

scalded cream пастеризовані вершки.

scalded dog fears cold water, а див. B-2063.

scalding tears пекучі сльози;

Torn by grief, pain and a terrible frustration, he gave a wild inarticulate cry. Scalding tears burst from his eyes and ran down his cheeks (A. Cronin).

152. scale mountains, to штурмувати вер- ііїнни, висоти;

He wanted to scale mountains. Yet for the next few weeks he was presented by a series of insigni­ficant molehills (A. Cronin).

153. scales fell from one's eyes прозрів, завіса впала з очей;

She now recalled, when Arthur came, how the scales fell from her eyes (Th. Dreiser).

scant of breath що задихається.

Scarborough warning 1) попереджен­ ня, зроблене за дуже короткий строк; 2) роз-

права без суду; 3) удар без попередження [вважають, що вираз виник у зв'язку з ча­стими, випадками розправи без суду над розбійниками в Скарборо у XVI ст,};

...The true man forgiving Scarborough warning — first knock you down, then bid you stand (W. Scott).

156. (as) scarce as hen's teeth (гас. scar­ cer than hen's teeth) амер. розм. дуже рід­ кісний (пор. як кіт наплакав);

English and American hands were as scarce as hen's teeth in this unhealthy place (IP. Foster).

(as) scared as a rabbit ^ дуже пе­ реляканий, наляканий, наляканий до не­ стями.

scare head амер. великий сенсацій­ ний заголовок, жирний заголовок (у газе­ ті); див. тж. В-138.

scare one out of one's senses (або wits), to див. F-1278.

scare (one) stiff, to див. F-1278.

scare story сенсаційне оповідання;

A newspaper exploded with a scare story, all the way across the front page (U. Sinclair).

scare the life (або the hell, the wits) out of one, to див. F-1278.

scarlet fever жарт, пристрасть до вій­ ськових [військові колись носили в Англії червоні мундири}.

scarlet hat див. R-274.

scarlet lady (або whore, woman), the [тж. Lady of Babylon (або of Rome)] през. римсько-католицька церква, папізм [етим. бїбл.];

Old Mr. Pastoureau, as he gave the child his blessing, scowled over his shoulder at the strange gentleman, and grumbled out something .ahout Babylon and the scarlet lady (W. Thackeray).

"But I'm amazed," Francis smiled, "to find y®u in the house oE the Scarlet Woman" (A. Cro­nin).

166. scatter (something) to the four winds

(або to the winds), to [тж. to scatter (one, something) to the four winds of the heaven] 1) розвїятИі розтринькати, прогайнувати (гроші, майно); 2) розбити, розгромити, розтрощити, завдати значної поразки;

Betteredge scattered both my theories to' the wind, at once and for ever ("W. Collins).

He and his would be utterly dissolved and scattered unto the four winds of the heaven (Th. Dreiser).

167. Scavenger's daughter, the Іст. лещата (знаряддя тортур, за своєю дією протилеж­ не дибі) [Scavenger — спотворене прізвище Скевінгтона (Skevington) — коменданта Та-

scene

831

scrape

yepa, який за часів Генріха VIII винайшов це знаряддя тортур],

168. scene of action, the місце дії;

...They were soon a-foot, and walking in the direction of the scene of action, towards which crowds of people were already pouring, from a variety of quarters (Ch. Dickens).

169. scene of operations, the театр воєн­ них дій; перен. місце дії; див. тж. S-268 та Т-1049;

When Izz Huett and Tess arrived at the scene of operations only a rustling denoted that others had preceded them (Th. Hardy).

170. schoolmaster is abroad, the освіта по­ ширюється (часто ірон.)',

Observe the dyer's hand, assimilating itself to what it works in... The schoolmaster's abroad (Ch. Dickens).

school miss школярка; перен. сором­ лива, недосвідчена дівчина.

school oneself to patience, to стриму­ вати себе, контролювати.

!73. school one's temper, to стримувати характер.

174- school pence щотижнева плата за навчання (в початковій школі).

science of numbers наука про числа, арифметика.

scissor bedstead (або bed) розкла- душка;

At this point he broke down completely, and, hurrying his face in the pillow, fairly shook the scissor bedstead with the strength of his grief (7. Greenwood),

scissors and paste ножиці І клей, компіляція.

scorched earth «спалена земля» (зни­ щення всіх місцевих ресурсів військами, що відступають).

score a bull's eye, to див. Н-І401.

score an advantage of (або on, over) one, to див. G-6.

score a victory (over), to див. G-8.

score the advantage of (або on, over) one, to див. G-6.

score the bull's eye, to див. Н-1401.

score the victory (over), to див. G-8,

score twice before you cut once дав. M-980.

scornful dogs will eat dirty puddings присл. ^ гордість до добра не доведе, при­ йде коза до воза;

"All nonsense and pride," said the laird. "Scorn­ful dogs will eat dirty puddings" (W. Scott).

scorpion bile амер. сл. низькопробне віскі.

Scotch boot заст. зяаряддя тортур, залізний черевик, який роздробляв ногу, ^ іспанський чобіт.

Scotch broth перловий суп.

Scotch cousin далекий родич, ^ сьо­ ма вода на кисілі.

Scotch hands дві лопатки для роз­ різання і накладання масла.

Scotch marriage див. G-2109.

Scotch mist густий туман; жарт, дріб­ ний дощ;

То beware of Scotch mist, which, she had heard, would wet an Englishman through and through (W. Scott). . .

After the heat came the rain . . . just like a never ending Scotch mist which drenched everything all day long (A. Cronin).

scotch the snake, (not kill it), to тим­ часово щось знешкодити [шекспірівський вираз; Macbeth, д. Ill, сц. 2].

Scotch verdict виправдний вирок;

"The Scotch Verdict?" I repeated. "What is that?" (W. Collins).

scour the cramp-ring, to заст. бути закутим у кайдани; потрапити до тюрми.

scrambled egg (або eggs) яєчня-бов- тушка;

І thought that you should use milk in scrambled egg, but Mr. Harben says you shouldn't (D. W. L., June 4, 1957).

198. scrape acquaintance with one, to (тж. to scrape up an acquaintance with one) за­ в'язувати знайомство з кимсь; нав'язуватися, набиватися на знайомство з кимсь; див. тж. Р-386;

І did. indeed, in various slightly informal ways scrape acquaintance with casual Wimblehurst girls (H. Wells).

"I need to make a living."

"Oh," he answered, rather taken by her trim appearance, and feeling as if he might scrape up an acquaintance with her (Th. Dreiser).

scrape a leg, to див. М-150.

scrape home, to ледве, з великими труднощами домогтися свого.

scrape the bottom of the barrel {for

doing або to do something), to вичерпувати останні .можливості, вдаватися до крайніх заходів;

We are scraping the bottom of the barrel to find sites, no matter small, to build on (D. W. L., July 16, 1S57).

scrape

832

seal

202 scrape up an acquaintance with one, to див, S-198.

scrap-heap policy політика відкидан­ ня чогось як застарілого або небажаного для використання.

scrap of paper, а клапоть паперу;

...Our American Constitution is now a scrap of paper to the rich and powerful, but by no means such to the poor (Th. Dreiser).

scratch breakfast 'див. S-207.

scratch crew (або pack, team) спорт. збірна команда, випадково або наспіх піді­ брана.

scratch dinner (або breakfast, supper, meal) обід (або сніданок, вечеря, їжа), приготовлений з продуктів, які були в на­ явності, імпровізований обід і т. д.;

Good morning, dear. Come to lunch? Do, dear. Delighted, of course. It will only be a very scratch meal — just the sandwich crusts . .. and what's left over (K. Mansfield).

scratch for oneself, to амер. турбу­ ватися про себе, про сзої власні інтереси.

scratch gravel, to амер. розм. 1) не­ гайно забратися геть, спішно піти; 2) за­ робляти на існування важкою працею.

scratch meal див. S-207.

scratch my back and I'll scratch yours див. С-692.

scratch of the pen, а розчерк пера.

scratch one's head, to чухати поти­ лицю (вагаючись);

The engineers scratched their heads. The bald-headed prisoner revolved his arm and looked pleased (A. Doyle).

scratch one where one itches, to по­ турати, потакати комусь.

scratch pack див. S-206.

scratch race (тж. scratch-race) спорт. спортивні змагання, в яких жодному з учас­ ників не надають ніяких переваг, у всіх однакові умови.

scratch supper див. S-207.

scratch team див. S-206.

scratch the elbow, to див, R-747.

scratch the surface (of), to плавати no поверхні, ставитися поверхово.

scratch ticket амер. виборчий бюле­ тень з кандидатами від різних партій.

scream (oneself) into fits, to ^ од- чайдушно кричати.

screams of laughter нестримний сміх.

screech owl (тж. screech-owl) 'див. B-2003.

225. screw loose, а непорядок, недолік, порушення порядку (зет. вжив, у виразі there is a screw loose somewhere — щось не в порядку);

Surely there must be a screw loose there — injustice can never be rightl (E. Lyall).

screw one's courage to the sticking place, to див. М-1389.

screw one's head on tight, to не під­ даватися чиїмсь чарам.

screw the lid on, to закрутити гайки, запровадити суворі заходи;

Thei whole thing was just "dark," and, so far as he could see, would have to stay so: nothing to be done but screw the lid on tighter (J. Gals­worthy).

screw up one's courage (to the stick­ ing place), to див. М-1389.

screw up the menagement, to підтяг­ тися в роботі.

scrub politician амер. посередній по­ літикан.

sea-borne trade морська торгівля.

sea-born town, the «місто, народже­ не морем» (Венеція); див. тж. Q-24.

sea captain 1) капітан дальнього плавання; 2) флотоводець.

sea dog див. О-325.

seal a bargain, to див. С-763.

seal a fool's bargain, to див. С-764.

seal a move, to шах. записати хід (і покласти аркуш паперу з записаним хо­ дом у конверт).

seal another's lips, to див. S-248.

sealed book, а див. С-772.

sealed order (або orders) мор. запе­ чатаний наказ;

George remembered the coast-guard officer who got drunk and let slip that he had sealed orders in case of war (R. Aldington).

sealed verdict /op. вирок, що знахо­ диться у запечатаному конверті і оголо­ шується у відсутності судді.

seal ої arms печатка з гербом (ба­ рона, герцога тощо);

And he sealed the document with the seal of arms that his grandfather had worn (W. Thackeray).

244. sea! (або pledge) of love, the (тж. the pledge of union) запорука кохання або союзу (дитина);

...Children are rightly called the pledges of love (H. Fielding).

245. seal (або settle) one's doom (або fate), to [тж. to sea! (або settle) the doom

seal

833

second

(або late) of one] вирішити чиюсь долю; див. тж. D-610;

How I tremble for the answer which is to seal my fate! (W. Thackeray).

If, in anticipation of trie Allied encirclement, he had moved out of the Ruhr and saved what was left of his Army Group, the loss of the industrial region would have sealed the doom of German resistance fS. Heytn).

seal one's ears, to див. С-782.

seal one's fate, to дщ. S-245.

seal one's (або another's) lips, to примусити мовчати (себе, когось), накласти печатку на чийсь язик;

''My lips are sealed," he said. "I must not speak" (Л. Doyle).

Had she been alone with Caroline, she might possibly have said something to the point; - Miss Keeldar's presence, accustomed as she was to it, scaled her lips (Ch. Bronte).

seal the doom (або fate) of one, to див. S-245.

seal up one's tongue, to див. В-3059.

seal (something) with a kiss, to скрі- пити поцілунком (щось);

"You promise, sooner or later, to tell me the whole truth?" he said.

"I promise with all my heart!"

"I trust you, Valeria!"

His brightening eyes told me that he really meant what he said. We sealed our compact with a kiss (W. Collins).

seal (something) with blood, to (тж, to shed one's blood for something) проли­ вати кров за щось.

seamy side, the 1) зворотний бік матерії (тж. the wrong side); 2) перен. не- привабливий, непоказний бік чогось, зво­ ротний бік [шекспірівський вираз; Othello, д. IV, сц. 2]; див. тж. D-64;

The glimpses I've had of the seamy side of life during the last few months made me cynical (B. Shaw)..

sear and yellow (leaf), the див. С-492.

search for a knot (або knots) in a bulrush (або rush), to див. L-1188.

searchings of the heart, the див. Р-51.

search me амер. розм. а я не знаю!, як я можу знати!;

"What has Paddy got to say that would make any difference to me now?"

^:'Search me" (K- S. Prichard).

search one's (або the) heart, to поди­ витися, заглянути собі в душу [етим. бібл.].

search one's memory, to див. R-770.

search the heart, to див. S-258.

261. search (something) to the bottom, to

старанно, до кінця розслідувати щось, ви­явити справжній характер чогось, докопа­тися до суті справи.

sear, the yellow leaf, the див. С-492.

seasaw policy мінлива, нестійка по­ літика.

seat of Government, the див. S-267.

265. seat of honour, the 1) почесне місце; The visitors were given the highest seat of

honour, and as soon as Mr. Walter's speech was finished, he introduced them to the school (M. Twain).

2) жарт. зад.

266. seat of learning, the вогнище освіти, храм науки;

They valued him the more from the conviction that their class was only one step in his upward journey, and that the first vacancy would remove him to some more illustrious seat of learning (A. Doyle).

267. seat of the Government (або of Government), the резиденція, місцезнахо­ дження уряду;

While millions of Americans go to the polls on election day to vote for a President, Senators and Congressmen, or for various state and local offic­ers, in the very seat of Government the residents of Washington D.C. ¹ with all the qualifications of citizenship, never cast a vote. This asiounding fact is little known to the world fO. W. L., June 16, 1958).

268. seat of war, the театр .воєнних дій [етим. лат. sedes belli]; див. тж. S-I69 та Т-1049;

War in his imagination was something, a source of news and emotion, that happened in a restricted area called the Seat of War (ff. Wells).

269. Second Advent (або Coming), the рел. та ірон. друге пришестя;

They were breakfasting, but they rushed out cheerfully, quite prepared for the Second Advent. They stared at the shattered and twisted Vatcr-land, driving before the ga!e, amazed beyond words (H. Wells).

270. second-best sort другого сорту, дру­ горядний, гірший від когось або чогось;

Не had a decent comfortable society of the second-best sort (W, Thackeray).

second birth відродження.

second breath (або wind) 1) спорт. друге дихання (відновлення нормального ди­ хання при якомусь фізичному напруженні);

¹ 900.000 people of the District of Columbia, white and Negro, have no right to vote and do not elect a local government.

53 K- T. Еаранцев

second

834

secret <

Then suddenly he gained his second wind. He felt better and stronger and moved freer. For second wind is only to a very small degree a question oi the breathing power (5. White).

2) перєп. новий приплив енергії, рішучо­сті; полегшення, покращання становища;

"Investors've got their second wind with Hannans putting up records as a reefing field," Alf pointed out (K. S. Prichard). .

273. second chamber, the верхня палата. - 274. second childhood друге дитинство, старече недоумство; див. тж. В-934;

І am too weary to resist, or too weak. I am in my second childhood (B. Shaw).

Second Coming, the див. S-269.

second cousin троюрідний брат, трою­ рідна сестра;

Inside о: eight minutes me and Miss Willella were aggravating the croquet balls around as amiable as second cousins (O. Henry).

277. second cousin to something, а розм. щось дуже схоже на... (часто вжив, з діє­ словом to be);

"If I were single now, and you were not in love or married, would you consider me at all?"

"Let me see," she said, with a slight brightening ⁴ of the eyes and a toss of her head. "That's a second cousin to a proposal" (Th. Dreiser).

278. Second Front, the іст. другий фронт;

Standing in a ridiculous, stiff-armed effort to come to attention, he played the famous man delivering a speech to Canadian troops in England, to a division that had perished from boredom whiie awaiting the long promised Second Front (D, Car­ter).

279. second-hand shop магазин ношених або уживаних речей, крамниця, в якій про­ дають старі речі;

The rest of the floor was bare except for two or three small pieces of old carpet that Ruth had bought for a few pence at different times at some second-hand shop (R. Tresselt).

280. second in command військ, та перрн., помічник командира;

Each of these [wolves], however was a wolf of renown, most of them were above the ordinary size, one in particular, the second in command, was a veritable giant, but even he was far below the leader in size and prowess (E. Seton-Thotnpson).

second line of defence англ. армія Великобританії; див. тж. F-627.

second nature друга натура [етим. лат. altera (або secunda) natura];

То such a man, astute and venturesome, it was second nature to gamble "on a good thing." (A. Cronin).

second reading, the див. F-638.

second self друге «я», права рука [стилі, лат. alter ego);

As mine own shadow was this child to me, A second self (P. B. Shelley).

285. second sight ясновидіння; шосте по­ чуття;

He had heard in the old days of Kerry's second sight, and now he laughed at. it (H. Cains).

286. second-story man торг. жарг. злодій, крадій;

Не was a professional "second-story man," "up" for ten years (Th. Dreiser).

287. second string, а І) щось запасне, до­ даткові засоби (тж. a second string to one's bow); див. тж. F-640;

"So you've wasted your time?" "I think I've a second string to my bow," (L Galsworthy).

2) Друга професія; 3) театр, дублер.

second teeth постійні зуби (не мо­ лочні).

second thought (або thoughts) даль­ ші міркування, перегляд рішення;

And second thoughts began (J. Galsworthy).

second thoughts are best див. М-980.

second to (one, something) гірший, слабший, що поступається (перед кимсь, чимсь);

There I remained until I , got better; suffering, whenever I was recommended to eat anything, an amount of anguish only second to that which is said to be endured by the apparently drowned, in the process of restoration to life (Ch. Dickens).

292. second to none (або nothing) ніким (або нічим) неперевєріііений, який ні з чим не можна порівняти [етим. лат. ІшШ se- cundus];

Behind the facade of the. White House the Capitol, the Pentagon and all other public Govern­ment-buildings, are broken-down simn areas second to none in the country (D. W. L., June 16' 1958).

second wind див. S-272.

Secretary of State 1) англ. міністр;

What the Secretary of State for the Colonies did in the matter "was not known for some lime (K. S. Prichard).

2) амер. державний секретар, міністр за­кордонних справ.

secret ballot таємне голосування.

secret partner див. S-1076.

secret service див. 1-814.

secret-service agent (або man) агент розвідки; див. тж. 1-814.

Section

835

299. Section Eight амер. військ, психічно хвора людина;

"The man will be Section Eight — if he ever gets well enough for that," Yates resumed ¹ (S. Heytn).

300. secular arm, the іст. цивільна влада, iuo здійснює вироки церковних судів;

The Church has no part in what the secular arm may see fit to do (B. Shaw).

secular clergy, the біле духівництво; див. тж. R-319.

secure one's object, to див. А-75.

see a dream, to бачити сан.

see a hole in something, to бачити недоліки, хиби, слабке місце в чомусь;

"What are his claims?" Erik asked impatiently.

"Damn near the same as yours would be. It's remarkable. Perhaps you'll sec a hole in it?" (M. Wilson).

305. see а (або the) joke, to розуміти жарт;

Boanerges. Where is the joke? I don't see it.

Amanda. If you could see a joke. Bill, you wouldn't be the great popular orator you are (B. Shaw).

If anybody shaffed him about his gun, Frisco would laugh as if he saw the joke (K. S. Prichard).

see a mote in one's eye, to бачити «сучок» в оці ближнього, бачити порошин­ ку в чужому оці, пере більшу вати чужі не­ доліки [етим. бібл.].

see а (або the) red light, to бачити або підозрівати небезпеку.

see (one) at Jericho (або at York, damned, d—d, farther, further, hanged, in hell, somewhere, сл._: shot) first, to розм. послати під три чорти (когось).

see a wolf, to див. Н-893.

see (one) damned (або d-d) first, to див. S-308.

see daylight, to бачити просвіток, зна­ йти вихід із становища; див. тою. S-350;

І see daylight. You've fold her then, Ma'am? (Ch. Bronte).

see double, to див, S-392.

see everything (або things) through \ rose-coloured spectacles, to бачити все в ро- і жевому світлі; див. тж. S-40I та S-4Q3.

see eye to eye (with one), to зійтися у поглядах, поділяти погляди, цілком пого­ джуватися, бути одної думки (з кимсь);

We may not see eye to eye on all the problems of this troubled world, but we know that unless

we unite in a single minded determination to win the peace we may soon have no world in which to exercise our differences (Paul Robeson).

see fair, to (тж. to see lair play) ста­ витися безсторонньо, неупереджено; додер­ жувати правил.

see far and wide, to мати широкий кругозір.

see far into a grindstone (або mill­ stone), to див. L-1229.

see (one) farther first, to див. S-308.

see (або бібл. think) (something) fit, to вважати потрібним, доцільним, можли­ вим, правильним.

see for oneself, to бачити самому, на власні очі; див. тж. S-408;

"Therel¹ said Hoseason. "You see for yourself" (K.. Stevenson).

see (one) further first, to див. S-308.

see green in one's eye, to розм. жарт. вважати когось дурнем, простаком (звич. вжив, у формі do you see any green in my eye?);

"Free India! Whoops!" cried Bessy with amiable scorn. "See any green in my eye?" (I. Lindsay).

see (one) hanged first, to див. S-308.

see here див. І-1107, 1).

see (або watch) how (або which way) the cat jumps,-to (тж. to wait for the cat to jump; амер. розм. to see how the gander hops) вичікувати, займати вичікувальну по­ зицію, ^ вичікувати, куди вітер подме; див. тж. В-1327;

Well, we'll serve him and see how the cat jumps; but he's a man of means and a lawyer (J. Gals­worthy).

We others never know what you English will do. You always wait to see which way the cat jumps (}. Galsworthy).

326. see how the land lies, to [тж. to see how (або which way) the wind blows; заст. to see how the squares go] розуміти стан речей, справ ^ знати, відкіля дме вітер; див. тж. Н-18І8 та L-231;

Since the ball at Roger's he had seen too clearly how the land lay (7. Galsworthy).

I've seen which way the wind is blowing, and I know how to turn my sails (Th. Dreiser).

327. see if's and hut's (або If's and But's), to бачити, передбачати можливі усклад­ нення;

Why do you give opinions on matters that the others have just begun to mull [= think] over? Don't you see any If's, and, But's? (S. Heym).

328. see (one, something) in 'a bad (або

53-

836

see

disadvantageous) light, to бачити у пога­ному, невигідному світлі;

Не saw Jones in a bad light, and he imagined Allworthy saw him in the same (H. Fielding).

329. see (або view) (something) in a dif­ ferent light, to розглядати, бачити в іншому світлі, давати іншу оцінку; див. тж. S-393;

Square saw this matter in. a very different light. He said, he could not perceive any higher crime in selling one book than in selling another (H. Fielding).

The Captain viewed the subject in quite a different light (Ch. Dickens).

see (one, something) in a disadvan­ tageous light, to див. S-328.

seeing is believing присл. як не по­ бачу, не повірю, покажи, тоді повірю;

"The next thing you will tell me is that the

Thames is wider than the Hudson."

"So it is, at an equal distance from the sea." "Well, trot out your bridge. Seeing is believing,

all the time" (L. Tracy).

332. seeing that враховуючи, беручи до уваги;

But speaking of water, it reminds me of my young friend, Jasper Western here, who can claim to know something of these matiers, seeing that he has p,assed his days on Ontario (J. Cooper).

see (one) in hell first, to див. S-308.

see (one, something) in the same light, to сходитися в думках (щодо когось, чогось); однаково ставитися (до когось, чогось).

see into a (brick або stone) wall, to див. L-1229.

seek a hare in a hen's nest, to див. B-208.

seek a knot in a bulrush (або ring, rush), to див. L-1188.

seek a quarrel with .one, to див. Р-369.

seek dead, to мисл. знаходити і по­ давати (дичину — про собаку).

seek gape-seed, to див. В-3069.

seek knots in a bulrush (або rush), to див. L-1188.

seek one's fortune, to пошукати, спро­ бувати щастя.

seek one's life, to робити замах на • чиєсь життя;

Не seeks my life; his reason I well know (W. Shakespeare).

seek that which may be found присл. ^ не шукай вчорашнього дня, що з воза впало, те пропало. ,

seek trouble, to див. А-652.

seek your salve where you got your sore присл. ^ від чого захворів, тим і лі­ куйся; див. тж. Н-1, D-278 то 0-47І.

see land, to бути близько від постав­ леної мети; бачити, до чого йдеться;

Consequently, he saw land, and held silently on his course, as he had done from the first, like the prudent old person that he was (W. Norris).

see (one, something) last, to див. S-379.

see life, to пожити на світі, мати життєвий досвід;

"You have some spirit about you, you have," said Price. "You've seen something of life."

"1 rather think I have!" replied the boy (Ch. Dickens).

350. see light, to бачити, розуміти щось; бачити вихід Із становища; див. тж. S-311;

As my husband used to say, I don't see light, but I think I see the lynx that does (G. Meredith.).

see little of one, to рідко бувати у чиємусь товаристві, рідко бачити когось; див- тж. S-352.

see much of one, to часто бувати у чиємусь товаристві, часто бачити когось; див. тж. S-351.

see no further than one's nose, to див. C-100.

see (one) off, to провести (від'їж­ джаючого);

She would see him off in the morning (Jerome K. Jerome).

see (one) off the premises, to випро­ вадити, провести до дверей (когось).

see one's back, to (тж. to see the back of one) 1) бачити, як хтось пішов; 2) збутися, здихатися когось.

see one's hoof in something, to вия­ вити, побачити- чийсь вплив, чиєсь втру­ чання у щось.

see one's name in print, to бачити своє або чиєсь ім'я у пресі; бути надруко­ ваним (про чиїсь погляди, думки, праці то­ що).

see one's (або the) point, to бачити, розуміти чиїсь наміри, розуміти, куди по­ вертає справа;

Yates saw Willoughby's point. He saw that, for the present phase, they had to be allies (S. Heym).

see one's way (to), to (тж. to see one's way clear) орієнтуватися; добре розу­ міти, що треба (з) робити, як треба діяти.

see (або watch) (one, something) out of the corner (або tail) of one's eye, to ба-

see

837

Чити краєчком ока; спостерігати нишком, таємно; див. тж. О-1030.

362. see (one) out of the world, to евф. поховати, провести в останню путь (ко~ .гось);

She had seen David Copperfield out of the world, who was always running after wax dolls from his cradle (Ch. Dickens).

363. see reason {of something), to бачи­ ти, розуміти причину чогось;

Paddy thought he was beaten, beginning to sec .reason (K. S. Prichard).

see reason (to do або to say some­ thing), to вважати доцільним {зробити або сказати щось).

see red (або scarlet), to скипіти, роз­ лютитися; бути засліпленим лютістю;

"Come along, come along, don't keep us waiting .all day," somebody snapped. ; I saw red (I. Walsh).

see rocks ahead, to бачити попереду небезпеку [первісна вираз моряків].

see scarlet, to див, S-365.

see (one) shot first, to див. S-308. I 369. see snakes, to див. Н-899.

370. see (one) somewhere first, to див. S-308.

371. see spots, to ^ поплисти, затума- ;нитися перед очвма;

...I've been seeing spots all day. Do you ever see spots? (}. Galsworthy).

372. see stars, to c^ потемніти в очах; іскри з очей посиплються, забудеш своє власне ім'я [від переляку тощо; звич. вжив, у ви-разі to make one sec stars];

The slap that he received made him see stars , and darkness, Bert remembered (L. Hughes).

see {060 spy) strangers, to парл. ви­ магати виведення сторонніх осіб (у полоті громад).

see the back of one, to див. S-356.

see the bait, to 1) бачити принаду .(про рибу); 2) перен. розуміти натяк;

When Jeff Thatcher arrived, Tom accosted him. and "led up" warily to opportunities for remark about Becky, but the giddy lad never could see the bait (M. Twain).

376. see the colour (або рідк. cross) of one's money, to переконатися, що у когось є гроші, одержати гроші від когось (звич. вжив, у заперечних реченнях; часто Іран.);

The value of the goods she had distrained was slight, she had never expected "to see the colour of her money" from them (A. Cronin).