152. Fall on one's feet, to див. L-t66.

153.-fall on (або upon) one's head, to

[тж. to fall on (або upon) the head of one] упасти, звалитися на чиюЛ голову;

On the next day the storm broke, and vengeance fell on the little rebel's head (W. Thackeray).

fall on one's legs, to див. L-766.

fall on one's neck, to див. F-188.

fall on stony ground, to падати на неродючий грунт; не дати наслідків; кінчи­ тися нічим [етим. бібл.];

Even Canada's proposal for a Commonwealth Trade Conference fell on stony ground (D. W. L., July 22, 1957).

fall on the head of one, to див. F-153.

fall out of line, to вийти, виходити З Строю;

There was a foot-bridge on one side, and the men behind the fiddler fell out of line to cross by it (H. Caine).

159. fall out of love (with), to перестати любити, розлюбити {вираз утворено за ана- логією з to fail in love (with)];

Possibly he might fell out of love again some day, but not so long as she kept him on her tenter-hooks (J. Galsworthy).

fall out of step, to збитися з ноги; Іти не в ногу; див. ТЖ. F-126, 1).

fall (обо jump, leap) out of the frying-pan (або out of the pan) into the fire, to ^ попасти з вогню та в полум'я, з дощу та під ринву; див. тж. СМОЗІ;

However, she began io think that she had fallen out of the frying-pan into the fire when the Rever­end Paul, after leading her into fhe now. deserted boudoir, attacked her sternly with — "Really, Claris­sa, you are exceeding al! bounds!" /W. Norris).

fall out of use, to див. В-1505.

fall out with, to див. F-72, 3).

fall over each other (або one another), to [тж. to fall over each other's (обо one another's) neck] запекло боротися (за щось), лізти в бійку (через щось).

fall over oneself (to), to виходити з себе; докладати всіх зусиль (щоб), ^ Із шкури лізти (щоб);

Yes, it was good that her Lanny was home. And such a fine young man too. How the girls would fall over themselves to get him (P. Abrahams).

fall POW, to попасти в полон, стати полоненим [POW е скороченням від prisoner of war].

Falls City амер. «місто водопадів» (так називають місто Луісвіль) [це місто розташоване у штаті Кентуккі на річці Огайо, яка утворює біля міста чимало во­ допадів].

fall

324

false

fall short of something, to див. С-1045.

fall short of the mark, to [тж. to miss the mark; to shofft beside (або far from) the mark] 1) промахнутися, не влучити в ціль; 2) пєрен. не досягти мети, не одержа­ ти свого; зазнати невдачі;

In some way 1 have missed the mark (Th. Hardy),

fall silent, to див. F-125.

fall to blows, to див. С-1080.

fall (або go) to cuffs, to вступити в бійку.

fall together by the ears, to див. C-1083.

fall to loggerheads, to див. С-1095.

fall to one's lot (або share), to [тж. to fall to the lot (або share) of one] випада­ ти, випасти на чиюсь долю;

A parcel was being sent off this evening, so that it fell to Mr. Lynn's lot to pay the workmen (H. Wood).

fall to rack and ruin, to див. G-1869.

fall to the ground, to не дати наслід­ ків; не здійснитися (про плани, задуми, на­ дії тощо) [етим. бібл.];

...If the original proposition was withdrawn, all the amendments fell to the ground (R. Tressell).

fall to the lot (або share) of one, to див. F-175.

fall to wrack and ruin, to див. G-1869.

fall under one's displeasure, to (тж. to fall under the displeasure of one) викли­ кати чиєсь «евдоволення, впасти в неми­ лість;

Ethelwolf fell under the displeasure of Hardica-nute, perhaps because he was more Saxon than Danish {£. Butwer Lytton).

181. fall under one's eye (або notice, observation), to dm. C-1143.

182. fall under the displeasure of one, to •ffue. F-180.

fall under the eye (або notice, observa­ tion) of one, to див. C-1143.

fall upon evil days, to див. F-151.

fall upon (one, something) hammer and tongs, to [тж. to go (або go at it, go it) hammer and tongs] 1) взятися за виконання чогось з усією енергією, з натхненням; з усієї сили намагатися щось зробити; пра­ цювати з запалом;

Sally could hear them going hammer and tongs as they reviewed the phantasmagoria of the past year (K. S. Prlchard).

2) енергійно атакувати когось, накидати­ся на когось; бити щосили (тж. to be down

on one; to be down on one like a hammer; to get at one hammer and tongs);

They will be down on me. But I don't care for it; I'm used to it (W. Thackeray).

186. fall upon one's ear (або ears), to [тж. to fall upon the ear (або the ears) of one] притягти чиюсь увагу, дійти до слуху;

Suddenly the clatter of china fell upon his ear, and he saw the maid pass the door with a cup on a tray and a smoking teapot (A. Doyle).

"What is to become of Fabian?"

These words fell upon the ears of Charles Delacourt like a death-knell (F. Marryat).

fall upon one's head, to див. F-153.

fall upon (або on) one's neck, to ки­ датися комусь на шию;

І was roused from my amazement, and concern for her —1 am sure, for her — by her falling on my neck for a moment, and crying that she only grieved for me (Ch. Dickens).

fail upon the ear (або ears) of one, to див. F-186.

fall upon the head of one, to див. F-153.

fall within one's duties, to (тж. to fall within the duties of one) входити в чиїсь (службові) обов'язки;

They also request that all sea-going members ol the A. E. U, [= Amalgamated Engineering Union] should be instructed not to do any work that does not fall within their normal duties... (£>. W. L., Sept. 6, 1960).

192. false alarm фальшива тривога;

"Your captain is a terrible fellow," said Peter, pleasantly, "but this is a false alarm, Carl..." (Д1 Dodge).

false arch декоративна арка.

false coin підробка.

false friends are worse than open enemies присл. фальшиві друзі небезпечніші, ніж відверті вороги.

false front 1) штучне волосся; наклад­ ка (спереду біля лоба); 2) пєрен. брехли­ вість, фальшивість; спроба обдурити.

false heart, а віроломство (звідси false-hearted — віроломний).

false key див. S-1240.

false Latin 1) неправильна латинська мова; 2) пєрен. порушення етикету, погані манери.

false play див. F-1180.

false pretences обман; удавання, при­ кидання.

false pride пиха, чванство, порожній гонор;

false

325

fansy

I've never heard anything damned sillier in my life. Ail these ideas of false pride just take the cake (D. Cusack).

false (або wrong) scent фальшивий слід; див, тж. R-546.

false shirt-front маніжка (без со­ рочки);

...Until now he had in his possession a certain number of detached cuffs and false shirt-fronts (S. Leacock).

205. false⁴start 1) невірний старт (на скачках); 2) перен. невдалий початок;

The world has not much right to judge. A false start must now and then be made (G. Meredith).

206. false step хибний крок [етим. фр. faux pas];

1 thought of my many false steps which have been taken, and may be iaken again (E. Poe).

false window див. B-2180.

familiarity breeds contempt (тж. заст. too much familiarity breeds contempt) присл. ^ чим більше знаєш людину, тим краще бачиш її недоліки; чим краще знаєш щось, тим менше його боїшся або цінуєш [етим. лат. nimia familiaritas contemptum parit];

...Anything like familiarity would have bred contempt at once in one or both of these personages (Cfi. Bronte).

Familiarity may breed a large contempt for death (J. Conroy).

209. family friend [тж. friend of the family (060 of the house)] друг сім'ї;

...Since the Major had been called in as family friend, and had cognisance of Clavering's affairs, conjugal and pecuniary, the Baronet avoided him (W. Thackeray).

210. family likeness 1) сімейна схожість;

In his cousin's face, with its unseizable family likeness to himself, and its chinny, narrow, concen­trated look. Jolyon saw mat which moved nim to the thought: 'That chap could never forget any­thing—nor ever give himself away. He's pathetic!' І7. Galsworthy).

2) сімейний портрет.

211. family man 1) сімейна людина, доб­ рий сім'янин; домосід;

І am not a family man and I don't intend to marry. Love is a good thing but friendship is much better (0. Wilde).

2) СЛ. ЗЛОДІЙ.

212. family name прізвище;

St. Keverne was the family name (IV. Maxwell).

213. family skeleton, а [тж. a skeleton in the closet (або cupboard, house)] сімейна таємниця; неприємність, яку замовчують

або приховують від чужих [вираз було ввє^ депо в літературу У. Тєккєрєєм (W. Thack­eray, 1811—1863)];

In discussing her with Va], at breakfast on Saturday morning, Winifred dwelt on the family skeleton (J. Galsworthy).

She's the skeleton in the family cupboard, isn't she? (J. Galsworthy).

There is said to be a hidden skeleton in every house; but you thought there was none in mine (Ch. Dickens).

214. family (або genealogical) tree родо­ відне дерево, родовід;

They didn't like the smell of his family tree (A. Maltz).

215. Famous Last Words останні, перед­ смертні слова видатних людей (зібрані в окрему книгу);

She looked at him skeptically. "That's a' quota­tion from Famous Last Words, isn't it?" (M. Wil­son).

fancy articles див. L-753.

fancy ball (тж. fancy dress ball) бал- маскарад, костюмований бал;

Mr. Pickwick took up his hat, and repaired to the Peacock, but Mr. Winkle had conveyed the intelli­gence of the fancy ball there, before him (CA. Dick­ens).

The bishop's wife wants to know when we are going to give a fancy dress ball at Manderley? (D. du Maurier).

218. fancy bread булочні вироби;

AH the shops, however, except one, were closed. The exception was a baker's shop, and the baker was putting up his shutters, and through the bit of corner window yet visible, there was exposed to view a heap of twists and rolls and other sorts- of small-sized fancy bread (I. Greenwood).,

219. fancy dress маскарадний костюм; див. тж. F-217;

"Who's that little boy with the light hair and pink eyes, in a fancy dress?" inquired Tupman (Ch. Dickens).

fancy dress ball див. F-217.

fancy free (тж. fancy-free) незакоха- ний, з вільним серцем [шекспїрівський ви­ раз; A Midsummer Night's Dream, 'д. II, щ. 2].

fancy girl (або lady, woman) 1) ко­ ханка, полюбовниця, див. тж. F-225; 2) про­ ститутка, повія.

fancy goods див. L-753. .

fancy lady див. F-222.

225 .fancy man (тус. fancy-man) 1) коха­нець, полюбовник; див. тж. F-222;

I'm going to settle with your fancy man in my own time, but you — you're going out to-night (A. Cronin).

fancy's

326

far

2) злод, жарг. сутенер.

226. fancy's child породження мрії.

fancy woman див. F-222.

fancy work 1} вишивання (на відміну від plain work);

Maida sat. by the window in her old cheviot skirt and blue-waist darning a st — Oh, doing fancy work (0. Henry).

2} альфрейна робота;

"There'll be plenty of time for you to think about doing fancy work after you've learnt 1o do plain painting," he would say (R. Tressell).

fan the breezes, to див. А-125.

fan the flame, to розпалювати чиюсь пристрасть, розпалювати пристрасті, ^ під­ ливати масла у вогонь; див. тж. А-127 та Т-1471;

"Then, of all blind idiots, Cyril's the worst! — if he did take the cheque," uttered Herbert. "Should it become known, lie is done for; and that for iife. And my father helping to fan the flame" (If. Wood).

far and away див. В-3169.

far and near (або wide) {тле. рідк. wide and far) всюди, в усіх напрямках, по всій країні; наскільки бачить око; див. тж. Е-337, 1);

233. far asunder as the poles зовсім різні; діаметрально протилежні; див. тж. W-723;

They plodded along together, the woodman and Alleyne. with little talk on either side, for their thoughts were as far asunder as the poles (A. Doyle).

234. far behind must follow the faster

присл. ^ хто більше відстав, тому треба швидше рухатися; як відстав, то дожени.

235. far be it from me я не маю ніякого бажання, я далекий від того (щоб щось зробити, сказати);

"Far be it from me to do so." cried the Doctor (№. Thackeray).

far ben шотл. у внутрішніх' покоях; перен. у шані, у милості у когось; у бли­ зьких відносинах з кимсь; див. тж. В-3037.

far between (тж. few and far between) рідкісний, що не часто трапляється; на знач­ ній відстані один від одного [скорочений рядок з поеми Т. Кємпбелла (Тп. Campbell, 1777—-1844) «Радість надії»; like angel visits, few and far between];

Concerts in rural communities are far between and not always of the calibre demanded by the audience (Ukrainian Canadian, July I, 1950).

'"li's an old saying and a true one," chimed in the man on the upturned pail. "Parsons and publi­cans are the worst enemies the working man ever had. There may be some good ones, but they are few and far between" (R. Tressell).

238. far (або long) cry, а (тж. a long call-) великий відрізок часу; велика різниця; да­ леко до чогось, ^ як небо від землі [far cry частина шотландської приказки it is a far cry to Lochow]

"Il'm" said Troy. "Far cry from the tour across France?" (S. Heym).

All horse dealers were once called "Jock" and "Hey, Jockey" ... The switch of the name jockey from a horse trader to a professional rider is not a far cry (W. Funk).

It may seem like a long cry from the word coast to the word accost,' yet they have the same parent­age (IP. Funk).

farewel! chit військ, жарг. квиток, про звільнення.

fare you well! розм. щасливої дороги!, прощайте!

far (або long) fetch, а значний шлях, кружний шлях;

The day was half done, and it was a far fetch to Stepney (!. London).

242. far from (something) далеко не (звич. вжив, з дієсловом to be);

...His description of my own appearance is far from flattering (A. Doyle).'

far from eye, far from heart due. L-1094.

far from it зовсім пі; далеко не так; більш того; куди там.

far from (або wide of) the mark 1) мимо цілі; див. тж. G-1946;

Nervously at last, rather than with deliberation or intention, Micky flung his stones. Both went wide of the mark (G. Bullett).

2) перен. не до діла, не по суті, не до ладу, далеко від правди, істини; див. тж. В-1567;

"What's it all about? But I can guess: Sir John has been bribing you both to support his Bill,"

"You're not far wide of the mark," said Craggs (W. Ainswortk). ,

246. far gone-1) тяжко, серйозно хворий; божевільний; 2) (in drink) дуже п'яний;

Не rolled his eyes round heavily; but he was too far gone to express surprise (R. Stevenson).

3) (in grief) убитий горем;

О RichardI York is too far gone with grief (W. Shakespeare).

4) (in pride) що зазнався, загордився; 5) (in impudence) знахабнілий, що знахаб­ нів; 6) (in love) закоханий до нестями;

far

327

father

I hope you are not so far gone in love as you pretended to be (G. Eliot).

247. far in the day на кінець дня, до кінця

дня.

far into the night далеко за північ.

far in years див. А-149.

(far) out of proportion (тж. out of all proportion) (зовсім) нерозмірний, невідпо­ відний; (зовсім) нерозмірне, невідповідне;

She could not understand what had come over Erik. He reacted with an irritability far out of pro­portion to anything she ever said (M. Wilson).

fashionable world, the (тж. the world of fashion) фешенебельне товариство.

fash one's thumb (about), to шотл. турбуватися; утруднювати себе.

(as) fast as a hare (або as a rabbit) дуже швидкий, швидкий, як заєць;

"But is he quiet (о ride?" asked the civilian, "As quiet as a lamb, and as fast as a hare," answered Rebecca (W. Thackeray).

254. fast bind, fast find (тж. safe bind, safe find; sure bind, sure find) присл. ^ як дбаєш, так і маєш;

And how's our stock-in-trade partner? Safe bind, safe find? (Cfi. Dickens).

fast counter амер. пал. людина, що спритно підраховує голоси; перен. шахрай, пройдисвіт.

fasten a quarrel upon one, to полаяти­ ся з кимсь; чіплятися до когось.

fasten (або fix, rivet) one's eyes on, (або upon), to [тж. to fix (one, something) with one's eyes] втупитися очима, пильно, дивитися на (когось, щось);

"How lucky to catch you like this!" he exclaimed, fervently fixing his eye upon hers (A. Cronin).

The Indian riveted his glowing eyes on Heyward as he asked, in his imperfect English, "Is he alone (7. Cooper).

fasting comes after feasting (тж. feast today and fast tomorrow) присл. ^ часом густо — часом пусто.

fast man (тж.' speed demon) амер. розм. людина, що дуже швидко працює на конвейєрі і цим підганяє інших;

Also at the Fleetwood plant the Company put a fast man on an operation. So the worker on an operation ahead of the fast man was threatened with a one-week lay-off as a penalty for not keeping up with the speed demon (The Worker, March I, IS59).

260. fast talk базікання, балаканина; те­ ревені, окозамилювання;

"Listen, Carl," said Ken quickly. "You're jusl giving me a lot of fast talk. I know that if Davy and I were to raise some money by selling part of our interest, that money would be put right into the project, which means we'd be sharing with you" (M. Wilson).

fatal shears, the смерть [за античною міфологією, одна з богинь долі перерізала нитку людського життя, яку пряла Інша богиня долі]; див. тж. Е-251; 0-2041; К-397 та L-115.

fatal (або three) sisters, the (тж. заст. the weird sisters) мойри, парки [три міфо­ логічні сестри — богині людської долі; греки звали їх мойрами, а римляни — парками],

fata! thread, the (тж. the thread of life) нитка життя [етим, міф.]; див. тж. F-262.

(as) fat as a pig през. товстий, жир­ ний, як свиня.

(as) fat as butter гладенький, відго­ дований, опецькуватий;

Blcket, still troubled that she had not shared that lunch, patted her tenderly, and said he would soon have her as fat as butter — he did not explain how (I. Galsworthy).

fat cat амер. пол. капіталіст, що діє підкупом на виборах.

fat chance, а розм. І) великі можли­ вості; 2) Іран, ніяких можливостей, ніяких шансів;

Fat chance getting a job at the end of this line (7. Steele).

268. fate fights (або fates fight) against (one, something), the сама доля гіовстає проти (когось, чогось);

You see, Clara, the fates fight against Sir William (A. Doyle).

fate is fixed (або sealed), one's дав. D-610.

fate ої one is fixed (060 sealed), the див. D-610.

fates fight against (one, something), the див. F-268.

fate's frown (тж. fro&n of fortune) ^ удар долі; див. тж. S-1396;

But you have no doubt observed in life that while one can seldom misinterpret fate's frowns, her smiles can be damnably misleading (L. Tracy).

He affected no absolute superiority to all pleasure and pain, to all joy and grief; but was not at the same time to be discomposed and ruffled by every accidental blast, by every smile or frown of fortune (H. Fielding).

273. father Abraham «батько Авраам» [так називають президента США Авраами

¹ Лінкольна (A. Lincoln, 1809—1865)].

Father

328

fat

274. Father Christmas (тж. Santa Glaus; Old Father Christmas) дід Мароз; різдвя­ ний дід;

Hump-backed Father Christmas made them a complete entry, swinging his club, and in a general way clearing the stage for the tctors proper (ТА. Hardy).

It was discovered that Santa Glaus had suddenly become Old Father Christmas again (ff. Wells).

father confessor (тж. ghostly father) духівник, сповідник.

father is a treasure, a brother is a comfort, but a friend is both, a присл. батько це — скарб, брат — утіха, а друг — і те і друге; ^ вірний приятель — то найбільший скарб.

father Knickerbocker амгр. «батько Нікербокер» [так жартівливо називають Нью-Йорк, за Ім'ям героя гумористичної книги В. Ірвінга (W. Irving, І783—1859) «Knickerbocker's History of New York», Knickerbocker — голландське прізвище, яке' часто зустрічалося серед перших поселен­ ців].

Father of all evil, the «батько всяко­ го зла», біс, сатана [етим. бібл.]; див. тж. C-S07; Е-І53 та F-283;

"May the Father of all Evil confound him," said Ihe little woman, holding up her forefinger between me and her sparkling eyes (Ch. Dickens).

279. Father of English poetry, the «батько англійської поезії», Дж. Чосер (G. Chaucer, 1340—1400);

Thus sings the Father of English poetry: — "On a day

In Southwark at the Tabard' as I lay" etc. (W. Ainswortti).

Father of English printing, the «родо­ начальник друкарства в Англії» [так нази­ вають англійського першодрукаря В. Кек- стона (W. Caxton, J422—91)].

Father of Faith, the (тж. the Father of the Faithful) заст. «батько правовірних» (турецький султан).

Father of his Country, the amp. «бать­ ко батьківщини» [так називають Джорджа Вашингтона (G. Washington, 17S2—/799) — першого президента США].

Father of lies, the «батько брехні», сатана [етим. бібл.]; див. тж. С-807; £-153 та F-278;

The Father of lies stuck to me in rr.y extremity. "I haven't got the coppers, till I ge: change, sir," I said (/. Greenwood).

Father of Lights, the «творець світла», бог [етим. бібл.].

Father of Rivers (або Waters), the «батько річок» (так називають p. Ніл); амер. назва р. Міссісіпі (тж. the Great Father);

father of the chapel старшина друкар­ ських робітників.

Father of the City, the найстаріший ольдермен Лондона.

Father of the Faithful, the 1) див. F-281; 2) каліф.

Father of the House, the парл. най­ старіший член палати громад; амер. най­ старіший член палати представників (за кількістю років безперервного перебування в палаті).

Father of the Senate, the амер. най­ старіший сенатор (за кількістю років безпе­ рервного перебування в сенаті).

Father of Waters, the див. F-285.

Fathers of the Church, the рел. батьки церкви.

Fathers of the Constitution (або of the Republic), the амер. автори конституції США.

Father Superior настоятель (церкви); ігумен (монастиоя); див. тж. М-1307.

Father Thames «мати Темза» (так на­ зивають р. Темзу);

"Well," said Harris, reaching his hand out for, his glass, "we have had a pleasant trip, and my hearty thanks for it to old Father Thames — but 1 > think we did well to chuck it when we did" (Jero­me K.. Jerome).

Father Time ^ дідусь-час; див. цита­ ту під В-155.

fathoms deep глибоко, грунтовно.

fatigue clothes робочий одяг, спец-' одяг.

fat is in the fire, the див. А-351.

fat job, а див С-1643.

fat lot, а розм. І) дуже багато;

Jones looks around him furtively., "A fat lot ofl things they've got there!" (J. Galsworthy).

2) Іран, дуже мало;

A fat lot you care whether you have any job or not (A. Saxton).

302. fat office ^ доходне місце, вигідна посада; див. тж. С-1643.

fat

329

feather

303. fat of the land, the матеріальні блага; багатство [частина виразу to eat (або live on) the fat of the land]

That's what he is, the chap that's pinched them both, pinched them with cold and hunger alike, and got away with the fat of the land (7. Lindsay).

fat part театр, жарг. виграшна роль.

fat paunches have lean pates прцсл. ^ хто багато їсть і п'є, той у розум не тне.

fat purse див. В-1964.

fatted calf, the вгодоване теля; бага­ те, щедре угощення (звич. вжив, у виразі to kill the fatted calf) [етим. бібл.].

fault confessed is half forgiven (або redressed), a due. S-1106.

fault once denied is twice committed, a присл. ^ хто не визнає своєї провини, той винен двічі.

faults are thick where love is thin арисл. ^ там помічають багато недоліків, де мало люблять.

favourite child of nature улюбленець природи;

Our dearest Dora is a favourile child of nature. She is a thing of light, and airiness, and joy (Ch. Dickens).

favourite of fortune, the див. С-595.

favourite son амер. пал. політичний діяч, відомий лише в межах свого штату.

fear {one, something) as the devil fears holy water, to ^ боятися, як чорт ладану (когось, чогось);

Unfortunately, there are evil forces at work in Britain trying to prevent the unity of the working-class forces at home and abroad from being conso­lidated. These forces are the Right-wing Labour leaders who fear unity as the devil is said lo fear holy water (H. Pollittj.

fear breeds terror присл. ^ у страха великі очі.

fear no colours, to заст. не боятися супротивника; не відчувати страху.

feast at the public crib, to (тж. to feed at the public trough) амер. займати вигідну посаду; мати синекуру;

feast for the gods, а їжа богів, чудо­ ва їжа.

feast of fat things, а (тж. the feast of Lucullus) розкішний бенкет, лукуллів бенкет (за Ім'ям старо римського багатія Лукулла, відомого своєю розкішшю).

feast of fools іст. «бенкет дурнів» (інколи такі бенкети влаштовувала в середні вікц 1 січня. Після Реформації цей звичай зник.) [етим. середньовічне лат. festum stultorum].

feast of Lucullus, the див. F-319.

feast of reason and flow of soul, the

розумна, інтелектуальна бесіда [рядки з вір­ша О. Попа (A. Pope, 1688—1744) «Imitati­ons of Horace»].

323. feast (або заст. feed) one's eyes (on або upon), to (тж. to feed one's sight) з на­ солодою дивитися (на когось, щось), милу­ ватися (кимсь, чимсь);

Не was going to sit and feast his eyes, and come away knowing her no better, but ready to go and feast his eyes again to-morrow (I. Galsworthy).

feast today and fast tomorrow див. F-258.

feather a nest, to див. F-330.

feather-bed campaigner (або soldier, warrior), а ірон. солдат, що відсиджується в тилу, недбайливий солдат; перен. люби­ тель «тепленьких» посад.

feathered creation (або kinds, life) птахи, пернаті; див. тж. F-1192;

The shadows began now ta descend larger from the high mountains; the feathered creation had betaken themselves to their rest (H. Fielding).

Then came October, with the southward rushing of the feathered kinds (E. Seton-Thompson).

328. feather in one's cap (обо рідк. bonnet). а те, чим можна пишатися; те, що робить честь [вираз виник під впливом звичаю Ін­ дійців встромляти одне перо в головний убір за кожного убитого ворога];

The young man fulfilled with increasing success the function for which he had been engaged, on trial, four months ago. The head traveller had called him "a find." Next to "Copper Coin" he was the finest feather in Michael's cap (I. Galsworthy)

feather in the hand is better than a bird in the air, а див. В-2000.

feather one's (або one's own) nest, to (тж. to feather a nest) 1) розбагатіти, на­ гріти руки, поживитися (за чийсь рахунок); відкладати гроші, припасати щось на чор­ ний день [тж. to line one's coat (або pockets); to line oneself];

He wanted to get some of the old woman's money for himself, and he is riled to think she was taken off so suddenly, before he had time to feather his nest (P. Marryat)

"His activities in that respect were certainly to the benefit of the shareholders," he added, "al­though he was feathering his own nest at that time" (D. W. L., fane 4. 1959).

Just as in the 1914—1918 war, the merchant princes of France and Germany were continuing to line their pockets by trading with each other in war materials across Belgium (Tk. Dreiser).

2) звити гніздечко, оселитися;

Arvie seemed to sleep, but she lay awake think­ing of her troubles. Of her husband carried home

feather's

330

feel

dead from his work one morning... of the second son, who had feathered his nest in another city, ;jnd had no use for her any longer (//.. Lawson).

331. feather's weight (of something) дріб­ ничка, незначна частина (чогось);

It is just the feather's weight of change lhat makes the difference, isn't it? (//.. Ward).

332. feather that shows which way the wind blows (або is blowing), а пір'їнка вка­ зує, куди дме вітер;

"Twelve months ago Warden Davis said in

Kalgoprlie," Dinny declared indignantly, "that he

had to 'administer the law according to instructi­ ons',"

"Ji was a feather that shows .which way the wind's blowing," Morris stuck to his point (K,, S. Prichard).

feat of arms див. D-215.

feature article (або story) стаття в журналі або газеті, що викликає загальний інтерес; сенсаційна стаття;

Then he began to move about the country and to do regular half-page feature articles (A. Cronin).

Next morning there appeared in ihe "San Fran­cisco Examiner" a "feature story" to the effect that Upton Sinclair..¹, when rendered a bill for twenty-five cents had refused to pay it and had raised a disturbance in the dining-room (U, Sinclair).

feature film кінокартина в кількох частинах, бойовик.

feature story див. F-334.

feature writer людина, що пише сен­ саційні статті; див. тж. F-334.

Much to my surprise I had a letter in reply from one of the paper's leading feature writers (J. Walsh).

February fill-dike лютий-наповни ка­ наву (так називають лютий; в цей час дощі та сніг, що тане, наповнюють канави).

Federal City ажер. «столиця» (м. Ва- шінгтон); диб. тж. С-667.

fed to the teeth розм. набридло, осто­ гидло, осточортіло; ^ ситий донесхочу, по саму зав'язку.

343. feeble semblance of something, а слаб­ка, жалюгідна подоба чогось.

feed at the public trough due. F-317.

feed one's eyes (on або upon), to due. F-323.

feed one's sight, to due. F-323,

feed one's vanity, to лоскотати, тіши­ ти чиєсь самолюбство; див. тж. Т-1524;

The satirical nature of his reflections fed his vanity and consolidated his rooted belief in himself, stifling the vague misgiving that had for days fluttered at the back of his brain (A. Cronin).

346. feed (one) on soft corn, to амєр. 'сл. говорити компліменти, лестити (комусь).

feed on the fat of the land, to див. E-86.

feed the crow, to загинути (на полі бою);

Most of the officers... were already feeding the crow or the worm (E. Bulwer Lytton.).

349. feed the fire, to підкидати (паливо) у вогонь;

The old woman squatted over them [=over the embers], raking them together and feeding the fire with dry sticks (K. S. Prichard).

feed the fishes, to див. В-680.

feed the worm, to див. B-681.

feed (one, something) to the lions, to

^ не брати- до уваги; викинути на смітник (когось, щось);

You're too valuable to be fed to the lions. That's why I have something to put before you (A. Cro­nin).

feed (one) with promises, to багато обіцяти.

feel (або take) a dislike (або an aver­ sion) for (або to) (one, something), to від­ чувати антипатію до, не злюбити (когось, щось);

Не was a dancing-master; and because I could read before I could dance, he look an aversion to me (H. Fielding).

feel anyhow, to див. В-440, 2).

feel (або have, take) (a) pride in, to

гордитися, пишатися (кимсь, чимсь), відчу­вати гордість (за когось, щось); див. тж. В-1529;

Within the first week of my passion, 1 bought four sumptuous waist-coats--not for myseif; I had no pride in them; for Dora (Ch. Dickens).

Now, there were two possessions of the James Dillingham Youngs in which they both took a mighty pride. One was Jim's gold watch that had been his fa trier's and his grandmother's. The other was Delia's hair (0. Henry).

feel at home in some place, to див. B-423.

feel at home in (або on) something, to див. В-424.

feel at home with one, to див. B-423.

feel at home with something, to див. B-424.

feel a vacuum in the lower regions, to жарт, проголодатися; ^ пече, смокче під

; ГруДЬМН.

І 362. feel blue, to див. В-440, 2).

feel blue about the gills, to див. B-573.

feel cheap, to бути приниженим, нія­ ково почувати себе; соромитися; бути не в настрої;

feel

331

feel

When I found that 1 really was not invited, you may be sure 1 felt cheap (J. Dixon).

feel empty, to відчувати голод, бути голодним.

feel fine, to чудово почувати себе; див. тж. В-440, 2) та F-376.

feel (або keep) fit, io бутиіздоровнм і бадьорим;

•'You're not keeping fit. You're pale," she said (Ch. Snow). -

feel funny, to див. В-440, 2).

feel green about the gills, to dun. B-573.

feel in a glow, to див. В-255.

¹ 371. feel (060 have) (something) in one's bones, to (тж. to be in one's bones) бути цілком впевненим у чомусь, не мати сум­ніву; передчувати щось;

Ггп going to see you again. Mart, before you and me die... I feel it in my bones (I, London).

At The- end ої the month, although I had dodged Miss Beth as much as possible, I felt in my bones that the crisis was not distant, thai presently, in [act, I should find myself upon the pavement (A. Cronin).

372. feel like, to розм. бути схильним зро­ бити щось, бути не від того, щоб;

When he felt like a walk or climb up Table Mountain or swim she was always there and ready (P. Abrahams).

feel like a boiled rag, to почувати себе дуже слабким, кволим.

feel like a fighting-cock, to бути в фор­ мі; бути готовим до боротьби.

feel like a fish out of water, to див. В-1068. _Л

feel like a million dollars, to амер. розм. ^ чудово почувати себе; див. тж. В-440, 2) та F-366.

feel like (або quite) oneself," to почувати себе, як раніше; одужати, попра­ витися,

feel like putting one on, to амср. мати намір допомогти.

feel like thirty cents, to амер. розм. бути присоромленим, збентеженим.

feel low, to почувати себе пригні­ чено.

feel mean, to амер. почувати себе присоромленим, винуватим; погано, ніяково почувати себе.

feel middling, to див. В-1114.

feel one's feet (або legs, wings), to відчувати грунт, опору під ногами; бути впевненим у чомусь.

384. feel one's gorge rise, to відчувати оги­ ду, відразу;

Yates felt his gorge rise. It was a glib story, all right —but why had Pcttitiger come to Yasha of all people? (S. ffeym).

feel one's legs, to див. F-383.

feel one's oats, to добре, швидко біг­ ти (про коня, що чує свою конюшню); пе- рен. бути жвавим, веселим.

feel one's pulse, to (тж. to feel the pulse of one) 1) мед. щупати пульс;

She woke Mo-Mo, took her temperature and felt her pulse (/. Walsh).

2) перен, довідуватися про чиїсь плани, наміри (тж. to feel out the situation).

388. feel (або grope) one's way, to 1) обе­ режно просуватися вперед, іти помацки;

With head downwards she stumbled an, feeling her way like a blind woman keeping the road only through her sense 01 direction and by her familiarity with it (A. Cronin).

2) перен. діяти обережно.

feel one's wings, to див. F-383.

feel on top of the world, to див. B-I436.

feel out of sorts, to див. В-440, 2).

feel out the situation, to див. F-387,2).

feel pride in, to див. F-356.

feel proud of (one, something), to див. В-І529.

feel queer, to почувати запаморочен­ ня; нездужати.

feel queer about the gills, to див. B-573.

feel queer about the head, to див. В-Ї538.

feel quite oneself, to див. F-377.

feel red (або rosy) about the gills, to див. В-І546.

feel seedy, to див. В-1554.

feel shaky, to почувати себе непевно; почувати себе стомленим, розбитим.

feel slack, to почувати сеСс стомле­ ним, розбитим.

feel small, to почувати себе прини­ женим;

Supposing you were to write back and tell her that the post she applied for was filled. That would make her feel pretty small, would it no(? (A. Cro­nin).

feel the better for, to див. В-1613.

feel the draught, to див. В-440, 1).

feel the ground sliding (060 slip­ ping) from under one (або from under one's

fee)

332

fiddlestick's

feet), to відчувати, як грунт вислизає з-під ніг.

feel the miss of something, to прострч. відчувати відсутність чогось.

feel the need of something, to див. В-905.

feel the pulse of one, to див. F-387,

feel the weight of one's hand, to від­ чув ати чиюсь важку, тверду руку.

feel the weight of something, to відчу­ вати важкість чогось.

feel the worse for, to див. В-1628.

feel white (або yellow) about the gills, to див. В-573.

fee simple юр. маєток, що успадко­ вується без обмежень; пєрен. повне воло­ діння чимсь;

...If we allow the capitalist all he requires, mainly the fee simple after the expenditure of a certain sum, and no labour covenants, our wisest course would be to sell him the country and leave it to nigger labour (K. S. Prichard).

feet are slow when the head wears snow, the присл. ^ був кінь, та з'їздився; був колись горіх, та звівся на сміх; ста­ рість—не радість.

feet foremost [тж. with one's feet fore­ most; with the heels foremost (або foreward)] вперед ногами, в труні (звич. вжив, з діє­ словами to be carried, to leave).

felicity of phrase талант, хист, умін­ ня знаходити вдалі вирази; красномовство.

feline amenities жарт, приховані шпильки, котячі люб'язності.

fell of hair нечесане волосся, патли, кудли.

fellow creature ближній.

female rhyme див. D-697.

female (або internal) screw гайка; див. тж. Е-388.

feminine rhyme див. D-697.

fence the tables, to заст. це/ж, не до­ пускати до причастя особу, що мала за со­ бою гріхи (як це робилося колись у Шот­ ландії).

fence with (або parry) a question, to уникати відповіді, відповідаючи запитанням на запитання.

fend for oneself, to (переважно шотл.) 1) сяк-так викручуватися; 2) турбуватися про себе.

festive season, the рел. свята.

fetch a blow, to див. D-178.

fetch (або make, take) a circuit, to (тж. to make a detour) йти манівцем, круж­ ним шляхом; див. тж. F-430, 1) та М-42;

They told the driver to make a detour because this was a military area (1. Atdridge).

430. fetch (або cast, go, take) a compass, to 1) йти манівцем, кружним шляхом; 2) рідк. перєн. ходити кругом та навколо; ухилятися (від геми розмови тощо); див. тж. F-429 та М-42;

They fetched a great compass round the parade-ground, skirted the Cavalry lines, and vanished in (he belt of trees that fringes the low land by the river (R. Kipling).

431. fetch a groan, to застогнати;

...Every now and again he would fetch a hollow groan (A. Doyle).

432. fetch and carry, to 1) v. мися. взяти і нести забиту дичину (про собаку); 2) v. переп. прислужувати, виконувати чиїсь дріб­ ні доручення, бути у когось на побігеньках [шекспірївський вираз; The Two Gentlemen of Verona; д. ПІ, сц. 1];

You want me back only to pick up yc'ir slippers and put up with your tempers and fetch and carry for you (B. Shaw).

3) v. поширювати (новини, чутки, плітка тощо); 4) п. амєр. прислужування, лакей­ство (тж. fetch-and-carry).

fetch a pump, to заст. качати воду з водорозбірної колонки.

fetch (або give, heave) a sigh, to зітхнути;

The King of the Seven Mines fetched a deep sigh (E. Bulwer Lytion).

Not very long before sunrise I heard Ventvogel give a deep sigh (H. Ride Haggard).

On hearing that his father was in the drawing-room, he inquired hurriedly whether Mrs. Forsyte \vas at home, and being informed that she was not. heaved a sigh of relief (J. Galsworthy).

fetch one's breath, to див. С-385, 1).

fetch one's salt, to див. В-3050.

fetch (one) over the coals, to див. C-48.

fetch the farm, to сл. добитися пере­ воду до тюремної лікарні (про в'язнів, що симулюють хворобу; farm має тут значення тюремна -лікарня).

fetch the house, to театр, викликати гучні оплески;

Hamlet's soliloquy, you know; the most celebrat­ed in Shakespeare. Ah, its sublime! Always fetches the house (M. Twain).

few and far between див. F-237.

few words, many deeds присл. де ма­ ло слів, там багато діла.

fiddler's news див. В-149.

fiddlestick's end див. В-2411.

fiddle

333

fight

fiddle while Rome is burning, to роз­ важатися під час народного лиха [римський імператор Перон, відомий своєю жорсто­ кістю, грав на кіфарі І складав вірші, див­ лячись, як горить Рим, який підпалили за його наказом].

fie for shame! (тж. for shame!, shame on youf, fie upon you!, out upon you!, діал. think shame!) розм. як вам не сором!, сором­ тесь!, ганьба!;

Oh, you naughty boy, fie for shame, what do you do so far away from home? (Ch. Dickens).

"For shame, young man," said the gentleman with the red nose (Ch. Dickens),

Out upon you all, as a set of laggards and hang-backs! (A. Doyle).

Field Forces див. А-550.

fiend of hell, the див. С-807.

fiend's limb, the див. D-320.

449- (as) fierce as a tiger лютий, як тигр.

fiery baptism див. В-144.

fie upon you! див. F-445.

fife and drum corpse духовий оркестр;

He had developed a wonderful plan to form school bands, but so far he had succeeded in get­ting only a band in West Hempstead and a fife and drum corps in St. Albans (M. Wilson).

453. fifth column «п'ята колона», прихо­ вані помічники ворога, шпигуни і диверсан­ ти [етим. ісп. quinta coiumna — п'ята коло­ на. Вираз виник у 1936 р. під час грома­ дянської війни в Іспанії, коли фашистський генерал Мала, який наступав на Мадрід чо­ тирма колонами, заявив, що п'ята колона є в самому Мадріді];

...Some of these sports journalists are the guilty . men. They are certainly the fifth column which by sensationalism hinders more than helps our athlets (D. W. L., Sept. 2, I960).

fifth wheel ^ п'яте колесо, щось зов­ сім зайве [етим. фр. une ciriquieme roue a un carosse].

fifty fifty (тж. fifty-fifty) розм. І) по­ полам, навпіл, порівну [тж. share and share alike; амер. on (або to) the halves];

Though the crops raised on this tenant-farmer basis are supposed to be shared fifty-fifty between the landlord and tenant, the landlord who sells the crop and receives the money, keeps all he can (Th. Dreiser).

Of this he bequeathed the interest of one thou­sand to Mr. Peggotty for his life; on his decease, the principal to be equally divided between Peggotty, little Emily, and me, of the survivor or survivors of us, share and share alike (Ch. Dickens).

2) так собі, потрошку (почувати себе).

fight a battle, to військ, вести бій; перен. вступати в боротьбу.

fight against odds, to боротися, би­ тися проти переважаючих сил; вести «е- рівішй бій; див, тж. F-490;

Time Enough to Live, by Dan Brennan. The story of men who, by their own guts and skill of doctors and plasiic surgeons, fight against tremendous odds to take their rightful place in society (D. W. L., March 6, 1958).

458. fight a losing battle, to вести марну, даремну боротьбу; вести боротьбу, прире­ чену на невдачу; див. тж. L-1368;

І also found I was fighting a losing battle with dust and dirt. I just could not keep the place as I wanted to (J. Walsh).

459. fight at a finish, to див. F-462.

I 460. fight at sharps, to заст. битися на ра­пірах.

fight at the leg, to заст. завдати зрад­ ницького удару.

fight back to the ropes, to (тж. to fight at a finish) боротися, битися, чинити опір до кінця.

fight dog, fight bear, to ^ битися до кінця, до повної перемоги.

fight fire with fire, to I) ^ виганяти клин клином; лікуватися тим, від чого за­ хворів;

The next time he would try to fight fire with fire. But for the present, shrewd man that he was, he was prepared to compromise (Th. Dreiser).

2) див. H-l.

fight for dear life, to битися, бороти­ ся не на життя, а на смерть; вести запеклу боротьбу.

fight for one's own hand, to постояти за себе; захищати власні інтереси;

"/ fought for my own hand," said the Smith, indifferently; and the expression is still proverbial in Scotland (W. Scott).

fighting chance ^ надії або шанси на успіх у дуже важкій справі (про здолання труднощів, перепон, опору тощо). •

fighting cock бійцевий півень; перен. забіяка, забіякувата людина.

fight it out on the line, to вести бо­ ротьбу до кінця (у певному напрямку).

fight it out to the bitter end, to три­ матися до останнього, битися, боротися до останньої краплі крові; див. тж. Т-1820.

fight like a lion (або tiger), to битися, боротися, як лев (або тигр);

fight

334

fill

...Pure girl who loves me dearly and for whom I would fight like a Tiger and willingly lay do\4i rny life (R. Aldington).

472. fight Hke a wild cat, to битися, як ди­ ка кішка, відчайдушне битися;

The red blood of the girl runs down to her knee, but still she holds the old witch, who lights like a wild cat (H. Ride Haggard). •

473. fight like Kilkenny cats, to битися до взаємного знищення [жорстока боротьба між містами Kilkenny та Irishtown, що три­ вала до кінця XVII ст., призвела до їх вза­ ємного розорення]-, див. тж. К-371 та G-1343;

They fight among each other like the famous Kilkenny cats (H. Haggard).

fight one at one's own weapon (або weapons), to див. В-444.

fight one's battles over again, to зно­ ву пережити минуле.

fight one's own battle, to постояти за себе; відстоювати свою правоту, справу, свої інтереси, переконання;

In any case, she must fight her own battles, irrespective of the cabal entered in Paris (L. Tracy).

fight one's quarrels for one, to (тж. to espouse one's quarrel) заступатися за ко­ гось; допомагати комусь звести рахунки з кимсь; допомогти взяти реванш [етим. дру­ гого виразу фр. epouser la querelle].

fight one's way, to силою прокладати собі шлях;

Well, he would fight his way on and up higher (J. London).

fight one with one's own weapon (або weapons), to див. В-444.

fight on two fronts, to битися, боро­ тися на два фронти;

Lenin, in fighting for a correct political line, fought on two fronts (W. Foster).

fight prizes, to змагатися з боксу на приз.

fight shy of, to уникати, ухилятися, цуратися (когось, чогось);

You always fight shy of them (J. London).

483. fight the lone hand, іо.рідк. жарт, пе­ ребувати на самоті;

"And what are you doing?"

"Oh, fighting the lone hand here" (R. Aldington).

fight the tiger, to див. В-2912.

fight to a finish, to битися до кінця.

fight to the last ditch, to див. D-351.

fight under false colours, to див. S-29, 3).

fight up to the last ditch, to див. D-351.

fight windmills, to див. F-493.

fight with all the odds against one, to

боротися, битися в дуже складних умовах (коли все проти тебе); див. тж. F-457;

...You had to do your own planning and fighting with all the odds against you (D. Cusack).

491. fight with a rope round one's neck, to

боротися, битися, знаючи, що поразка за­грожує смертю, загибеллю.

fight (або run) within oneself, to бо­ ротися (або бігти) зберігаючи сили.

fight with one's own shadow, to [тж. to discharge one's pistol in the air; to charge (або fight with, tilt against, tilt at) the windmills; to fight windmills] боротися з уявним, неіснуючим ворогом, ^ битися з вітряками, донкіхотствувати; (в основу об­ разу останніх чотирьох виразів покладено відомий епізод з твору М. Сервантеса «Цон- Кіхот»);

They had talked to nobody, to the thin air, they'd been fighting windmills (S. Heyrn).

fight with the gloves off, to спорт. битися без рукавиць (у боксі); перен. вести запеклу боротьбу; див. тж. F-495.

fight with the gloves on, to спорт, би­ тися в рукавицях (у боксі); перен. бути м'яким, поблажливим у боротьбі з супро­ тивником [тж. to keep або put on, wear) gloves]; див. тж. F-494.

fight with the windmills, to див. F-493.

fig's end див. В-2411.

figure of fun, а смішна фігура (про людину).

figure of speech, а образний вираз, риторична фігура, фігура мови.

file a grievance, to скаржитися, по­ давати скаргу;

"Now I got another cold. It settles in my chest І and I can't get rid of it alt winter..." I "File a grievance," Langevin said (D. Carter).

501. file one's teeth (for або against), to точити зуби (на когось, щось, проти когось, чогось);

He's been filing his teeth for M. & D., right along. Something's behind it all, I reckon (S. White).

file suit (against one), to див. B-2655.

fill a sieve with water, to наповню­ вати решето водою; ^ займатися марною справою; переливати з пустого в порожне; див. тж. В-208;

filled

335

find

1 know the farmer myself, and he was a good, hard-working man; but there were over-many child­ren, and then for three years the harvests were bad, and to pay the rent was just as difficult as to fill a sieve with water (E. Lt/all).

504. filled (або packed) to capacity, to пе­ реповнений, Іговний-повнісІнький.

The Carbcrry homestead was now filled to capa­city by the rest of our family from Ontario (E. Se-ton-ThompsQn).

filling at the price (скор. F. at the P.) розм. ^ дешево й сердито.

filling station амер. заправочна стан­ ція (для автомашин);

Drive down to the filling station and fill her [= the carj up with gas, and charge it to me (E. Caldwell).

fill in the time, to див. В-766.

fill one's bonnet, to зайняти чиєсь місце; бути рівним з кимсь в усіх відно­ шеннях.

fill one's boots (або shoes), to [тж. to step into one's boots (або shoes); to step into the boots (або shoes) of one] замінити, заступити когось; зайняти чиєсь місце; бути в однаковому становищі з кимсь; див. тж. G-400;

І am no more capable of filling poor Luttrell's shoes than he would have been of filling mine (W. N orris).

One day, perhaps, he would step into Archer LytelTs shoes (S. Heym).

510. fill one's ears, to протуркотіти вуха; часто згадуватися в розмові;

"This is the warrior whose name has filled our ears?" returned the chief, regarding Hey ward (/. Cooper).

fill one's pipe, to сл. розбагатіти, на­ житися.

fill one's shoes, to див. F-509.

fill the bill, to І) (спочатку амер.) перевершити ьсіх, притягнути всю увагу до себе, бути єдиним об'єктом уваги [первісна вживалося лише щодо артистів, Ім'я яких друкувалося дуже великими буквами];

We can discuss it now, clause by clause. Bui lime's getting on, gentlemen. Personally, 1 think it about fills the bill (J. Galsworthy).

2) амер. відповідати призначенню, задо­вольняти потреби, підходити;

We still haven't half enough donors to fill the bill, and we still feel the magazine should be in more and more libraries (N. M., Oct. 9, І945).

514. fill the time, to заст. робити те, що треба в даний час.

fill up a gap, to див. С-765.

fill up the cup, to переповнити чашу терпіння.

fill up the measure of something, to

переповнити чашу; довершити справу; бути причиною нещастя, лиха [єтим. бібл.].

fill up the time, to див. В-766.

film star див. С-658.

filthy lucre нікчемний метал, гроші [етилі, 6/6,ij; див. тж. F-1439;

"I'll give a fiver."

"Lordl What's fivers to me, young man? My nephew, he likes them; but I do "cherish more on fine drink than filthy lucre any day of God's good weeks" (R. Kipling).

final age, the спілість, достиглість (лісу для рубання).

final (або last) cast, the (тж. the last throw of the die) остання спроба, останній шанс;

Will you turn recreant at the ;^:ina! cast? (7. Dry-den).

523. final leg, the 1) спорт, вирішальна гра у змаганні; 2) спорт, останній заїзд на скач­ ках; 3) перен. останній вирішальний захід або тур;

Skipper Alan Villiers radioed tonight that May­flower II had passed Nan tucket Light — marking the final leg of her trans-Atlantic crossing (D. W. L., June 1-2, 1957).

524. final message прощальне послання президента США конгресу (після закінчен­ ня строку повноважень президента).

final straw див. L-102.

final word, one's (або the) див. L-124.

find (або reduce something to) a com­ mon denominator, to мат., перен. приводити до одного, до спільного знаменника.

find a crack (або £ joint) in one's armour, to [тж. to find ~!he joint in one's (або the) armour] знайти чи^сь слабке, уразливе місце;

...Не remained silent and sulky, brooding over his rage, and racking his braLis to try and find a crack in his enemy's armour —a vulnerable place (E. Yates).

find a hole in one's coat, to див, Р-363.

find a hole to creep out of, to див. F-562.

find a joint in one's armour, to див. F-528.

find a knot in a bulrush (або rush), to див. L-1188.

find (або make) a lodgement, to військ, закріпитися на захопленій позиції; перен. міцно укріпитися.

find

336

find

534. find a mare's nest, to (тж. to find a mare's-nest) помилитися; ^ попасти паль­ цем у небо; див. тж. F-604 та S-887;

Please watch 47, and take care not to find a mare's nest (7. Galsworthy).

535. find а (або the) needle in a bottle of

hay (або in a haystack), to знайти голку в стіжку; виконати дуже важку роботу; див. тж. L-1189;

He's gone to London, ain't he? That's a big haystack to find a needle in. ain't it? (H. Caine).

find a true bill, to юр. передати спра­ ву до суду (про присяжних, що вирішують питання про передачу обвинувачуваного до суду); див. тж. 1-101;

find a vent (in something), to знайти вихід (у чомусь);

Her thinness seemed to be the effect of some wasting fire within her, which found a vent in her gaunt eyes (Ch. Dickens').

538. find a white" feather in one's tail, to

побачити, виявити у когось ознаки боягуз­тва \етим. див. F-864].

find common ground, to знайти спіль­ ну мову; домовитися, об'єднатися.

find credence, to мати довір'я; вва­ жатися вірогідним.

find fault with (one, something), to (тж. to pick flaws) критикувати, вишукува­ ти недоліки, присікуватися (до когось, чо­ гось); жалітися, скаржитися;

People won't find fault with you if there isn't fault (P. Abrahams).

542. find favour in one's eyes (або in the eyes of one), to (тж. to find favour with one) заслужити чиюсь прихильність, ласкавість; подобатися комусь; догодити комусь;

...Since his good looks had not enabled him to find favour in the eyes of Madeline Luttrell, he set no store by them (W. Norris).

543. find flaw (або flaws) in the sun, to

знаходити плями на сонці; бути надмірно причепливим, критичним;

What then, Allcyne? Wouldst lind flaw in the sun? (A. Doyle).

544. find (або have) heart (або the heart) (to do або say something), to [тж. to have the hardihood (to do або say something)] мати сміливість (зробити, сказати щось). бути досить сміливим, жорстоким;

"You will never find heart to deny me shelter on such a night as this?" he said (H. Caine).

He slipped his arm about her waist, and she could not find the heart to draw away (Th. Dreiser).

No one had the heart to talk to her about Dave Nelson, that aimless young orphan, a truant not nn!y in his loves, but in everything he did (D. Carter).

I was so ashamed to allude to a common-place thing like my box. to a scholar and a master at Salem House, that we had Rone some little distance from the yard before I had the hardihood to mention it (Ch. Dickens).

545. find (або find it) in one's heart (to do

something), to зважитися; примусити себе; перекопати себе (вжив, переважно в запе­речних реченнях);

І could find in my heart to wish I had a cloak to wrap her in (Ch. Bronte).

I felt so lost and lonesome, that I could have found it in my heart to sit down by the dyke, and cry and weep like any baby (R. Stevenson).

find knots in a bulrush (або rush), to due. L-1188.

find one's account in something, to

одержати, мати користь від чогось; вико­ристати щось у своїх інтересах.

find one's bearings, to див. G-349.

find one's death (060 grave), to зна­ йти свою смерть; див. тж. М-1004;

The safe... stood in the reinforced shelter under-'neath the destroyed office building of the Rintelen Works in which her husband had found his death (S. Heym).

550. find oneself (або stick) in the mire, to

опинитися у скрутному становищі; згань­бити себе, знеславитися; ^ сісти в калюжу.

551. find¹ one's feet, to підвестися, стати на ноги; зміцніти; усвідомити свої сили;

І wanted to- help you find your feet agair (J. Lindsay).

find one's grave, to див. F-549.

find (або get) one's ice legs, to на­ вчитися добре їздити на ковзанах; див. тж. F-554 та F-558.

find (або get, recover) one's land legs (або land-legs), to навчитися знову нормаль­ но ходити по землі (після тривалого пере­ бування на кораблі тощо); див. тж. F-553 та F-558;

...It did not take him long to recover his land legs and appetite (!. London).

555. find one's (або one's own) level, to знайти рівних собі; зайняти належне місце;

The pompous peer finds his own level as the odd jobman (D. W. L., June 8, 1957).

556. find (або meet) one's match, to зна­ йти рівного собі, гідного супротивника; зу­ стріти супротивника по своїх силах;

find

337

fine

"1 shall never address any one in a tone so stern or in language so harsh unless in answer to unpro­voked insult."

"Mother, you have found your match, pronounc­ed Httle Jessie (Ch. Bronte).

find one's own level, to див. F-555.

find (або get) one's sea legs (або sea-legs), to [rote, to have one's sea legs (або sea-legs) on] звикнути до морської качки; див. тж. F-553; F-554 та Н-588;

Well, to continue, by the time we had passed Gibraltar,.,. I managed to get my sea legs (A. Cronin).

When Mrs. Micawber hag her sea-legs on — an expression in which I hope there is no conventional impropriety — she will give them, I dare say. Little TaffHn (Ch. Dickens).

559. find one's tongue, to [тж. to find voice; to recover one's (або the) power of speech] знов заговорити, заговорити після тимчасової зніяковілості; див. тж. L-1339.

The company found their tongues at last (H. Caine).

The mother found her tongue with difficulty (A. Cronin).

560. find one's (або the) way, to 1) зна­ йти дорогу; 2) перен. прокласти, пробити собі шлях; потрапити кудись;

Apart from these unfathomed cares, there are some which would mean consternation in many exalted quarters it it were thought possible that they might find their way into print (A. Doyle).

3) див. Е-96.

find quarrel in a straw, to бути при­ чепливим.

find some hole (або a hole) to creep out at, to вийти з тяжкого становища; ^ вийти сухим з води;

You don't know him if you are going to put him to the blush with your taunts. He is the one that will find some hole to creep out at, you know (Ch. Dickens).

find the bean in the cake, to пощас­ тити (особл. про виграш у лотереї) [за ста­ рим англійським народним звичаєм па свято у пиріг запікали біб. Той, кому припадав кусок з бобом, проголошувався королем святкової вечері].

find the heart (to do або say some­ thing), to див. F-544.

find the joint in one's (або the) armour, to див. F-528.

find (або get, have, know, take) the length of one's foot, to [тж. to have (або take) one's measure; to take the measure of one (або of one's foot); амер. to get (або

have, take) one's number] приглядатися до когось; знайти чиєсь слабке, уразливе міс­це; ^ розкусити когось; див. тж. G-482 та G-521, 2);

"She came out," he believed, "to be a sort ої female companion, or upper-servant, in Madame Montreviile's family. Snug berth enough," he con­cluded, "if she can find the length of the old girl's loot" (W. Scott).

"Funny thing," he persisted, "I can't get the length of her foot.." (A. Cronin).

I have your measure at last (Th. Dreilser).

I have taken the Boss's measure (B. Shaw).

In that month at Chancery Lane I had opportu­nities of taking the measure of one or two women like my mother (Б. Shaw).

I've got your number all right. You can't under­stand being paid a decent salary to do something you really like (M. Wilson).

find the needle in a bottle of hay (або in a haystack), to див. F-535.

find the time heavy on (або upon) one's hands, to відчувати, як повільно тяг­ неться час, нудитися; див. тж. Т-1581;

їп those days my aunf, I think, used to find the time heavy upon her hands, and so she took to books and reading, and after a time even to going to lectures in the afternoon (H. Wells).

1 569. find the way, to 1) див. F-560, I); 2) див. F-560, 2); 3) див. Е-96.

570. find utterance (in something), to зна­ йти вияв, виявитися (у чомусь);

The difficulties under which they had laboured all night, and which had found utterance in the most terrific gasps and snorts, are not to be con­ceived (Ch. Dickens).

find voice, to див. F-559. »

find what o'clock it is (або what's o'clock), to виявити дійсний стан речей; зро­ зуміти що до чого; див. тж. К-539.

(as) fine as a fiddle див. F-662.

(as) fine as fivepence чудовий, гар­ ний; ^ як нова копійка.

(as) fine as silk 1) м'який, як шовк;

Her hair was always dusk at night, and fine as silk (Ch. Bronte).

2) що чудово почуває себе.

fine cage does not fill a bird's belly, a (тж. a fine cage won't feed the bird) присл. ^ гарна хата не кутами, а. пирогами; со­ ловей піснями не ситнй; див. тж. F-585.

fine day for the (young) ducks, a due. F-584.

fine feathers нарядний, пишний одяг [частина наступного прислів'я^

...We'd have rated it a sin to squander our brass [— money] on fine f_eathers without a thought of the times to come (I. Lindsay).

22 K. T. Баранцев

fine

338

finish

579. fine leathers make fine birds (тж. fair feathers make fair fowls) присл. одяг прикрашає людину; ^ прибери пень — і він гарним буде [етим, фр. la belle plume fait le be] oiseau];

As everybody knows, fine feathers make fine birds (Th. Hardy).

580. fine gentleman світська людина, що стежить за модою; знєважл. фат, проноза;

...Не would have grudged a momenf to a com­monplace fine gentleman, or to the most fashionable and elegant, if frivolous, lady (Ch. Bronte).

I wondered who it might be, but by God! I didn't think it was this — ihis fine gentleman (A. Cronin).

fine gesture, а благородний жест, вчи­ нок.

fine (або nice, pretty, rare) kettle of fish, а [тук. a how d'ye do; a how-d'ye-do; a nice (060 pretty) pair o! shoes; a pretty business; a pretty go (або how-de-do, howdy- do, pass); a pretty time of it; a pretty pickle (of a mess); a pretty thing] розм. плутанина; неприємність, неприємне становище; отакої! ось тобі й маєш!; ^ гарненька історія; див. тж. Н-1209;

There, you have done a fine piece of work truly! You have brought up your bastard to a fine purpose; not that I believe you have had any hand in it neither, that is, a man may say, designedly: but there is a fine kettle of fish made on't up at our house (H. Fielding).

"A pretty kettle of fishl" he muttered. Where it'll end I can't'tell" (J. Galsworthy).

Fine doings at ray house! A rare kettle of fish I have discovered at last (H. Fielding).

The reason for all this how-de-do about a new social system, called "Statism" of "managerial so­ciety" having come into being is that the Fabians have caught a glimpse of state monopoly capitalism (D. W. L., May 23, 1952).

"Here's a pretty go," said that gentleman; "the pump's frozen" (Ch. Dickens).

What worried him as a lawyer and a parent was the Fear that Dartie might suddenly turn up and obey the order of the Court when made. That would be a pretty how-de-do (J. Galsworthy).

I reckon I haven't raised such a scamp as my Tom all these years not to know him when I see him. That would be a pretty how-dy-do (M. Twain)'.

f need be departing, with all speed, for another country; for I have come to a pretty pass in this (Ch. Dickens).

"Ireland!" said Soames, deeply. - "A pretty pair of shoes again!" (I. Galsworthy).

If it's the woman you're meaning, she's gone this long while back. Or so they tell me. And she's left a pretty pickle of a mess behind (A. Cronin).

583. fine lady 1) витончена світська дама;

"It's a lady's voice, a fine lady's," Mr. Higgin-botham, who had called him, jeered (J. London).

2) /роя. жінка, що удає з себе аристо­кратку;

..She noticed too, with a touch at the heart, theJ fine ladies who elbowed and ignored her, brushing past in utter disregard of her presence... (Th. ОгеШ ser).

584. fine weather (або week, day) for the ducks (060 for the young ducks) [тж. duck day (або weather, week)] жарт, дощова по­ года (або дощовий тиждень, день);

Не augured that another fine week for thp ducks was approaching, and ihat rain would certainly ensue (Ch. Dickens).

The soaked fields and the muddy roads steamed like burning bogs...

"Duck weather" (D. Carter).

fine (або kind, soft) words butter no parsnips [тж. bare words buy no barley; a hungry belly has no ears; hungry bellies have no ears; the belly has no ears; the belly is not filled with fair words; many (або mere) words will not fill a bushel; praise is not pudding] присл. ^ соловей піснями не си­ тий; див. тж. F-576.

fine words dress ill deeds присл. за красивими словами приховуються неприваб­ ливі вчинки; ^ слова ласкаві, та думки лукаві.

finger in the pie, а або one's причет* ність до якоїсь справи, участь у якійсь спра­ ві (звич. вжив, з to have).

finger language мова жестів, розмова з допомогою пальців, дактилологія (розмова глухонімих з допомогою умовних знаків). ••

finger of God, the ре.г. «перст бож'иіі», «небесне знамення».

590. finger (або handwriting, writing) on ї the wall зловісна прикмета; передвісник за­ гибелі [етим. бібл];

This inexplicable incident, this reversal of my previous experience, seemed, like the BabyJoman finger on the wall, to be spelling out the letters of my judgement (R. Stevenson).

In this house of his there was writing on every wall. His business-like temperament protested against a mysterious warning that she was not made for him (J. Galsworthy).

591. fingers are thumbs (або all thumbs), one's (тж. to have a hand like a foot) дуже незграбний; бути дуже незграбним; ^ все з рук падає;

Her fingers were thumbs thai day (J. Stcele). Whoever writ it, writes a band like a foot (J. Swift).

fingers itch, one's руки сверблять (зробити щось).

finish fight амер. боротьба до кіпця.

finishing

339

first

594, finishing stroke, the 1) останній, ви­рішальний удар; удар, що убиває ворога, супротивника; 2) завершення, остання об­робка [тж. finishing touch (або touches); the last touches] (звич. вжав, з дієсловами to give, to put); вив. тж. С-1345;

After giving several other things a finishing touch, she retired outside the door (J. Greenwood).

"Hello, hump," he greeted me genially. I'm just finishing the finishing touches. Want to see it work?" (J- London).

When the place was packed full, tlie undertaker slid around in his black gloves with his softy soothing ways, putting on the last touches, and getting people and things all ship-shape and com-fort able, and making no more sound than a cat (M. Twain).

595 finishing touch (або touches) див. F-594, 2).

fin its way, to плавати (про риб).

fire ahead! див. F-602.

fire and brimstone 1) нелюдські, не­ стерпні, пекельні муки; страждання [етим. бібл.];

Tell them I'll see them in fire and brimstone first (A. Cronin).

2) int. ~ хай йому чорт!

fire and fury палкість, палка при­ страсть.

fire and water are good servants, but bad masters присл. вогонь і вода добрі слу­ жити, але лихі панувати.

fire a shot, to вистрелити; перен. зро­ бити крок, зробити спробу.

fire away! (тж. fire ahead!; out with it!) розм. давай!, розказуй!;

"Nevada, would you really like to know what I wrote you in the letter that you received to­night?"

"Fire away!" (0. Henry).

Come, come man: what was in your thoughts? Out with it (B. Shaw).

fire into the brown (of them), to лшсл. стріляти у виводок.

fire into the wrong'flock, to амер. ==; попасти пальцем у небо; див. тж. F-534 та S-887.

fire off a gun, to зробити різке за­ уваження; (раптом) .виступити з промовою; висунути нищівний аргумент.

. 606. fire of straw yields naught but smoke, ^a присл. ^ з солом'яного багаття не буде пуття.

tire one's last shot, to зробити остан­ ню спробу; вдатися до останнього засобу; використати останній засіб.

fires of heaven (тж. heavenly fires) поет, «небесні вогні», зірки.

609. fire that's closest kept burns most of

all присл. прихований вогонь сильніше го­рить (звич. про приховану пристрасть) [слова з «Метаморфоз» Овідія: quoque magis tegitur, _tectus magis aestuat ignis].

610. fire which lights (або warms) us at a distance will burn us when near, the присл.

1 вогонь, що гріє нас «а відстані, пече зблизь­ка.

611. (as) firm (або steady) as a rock (або steel) [тж. (as) immobile as a rock] твердий як скеля (часто про людину, що не під­ дається спокусі, улещуванням тощо); див. тж. S-2470;

The strike, which started last Friday, was, as firm as a rock last night (D. W. L., March 6, 1S58).

"And I compliment you, Mrs. Dartie," went on Mr. Bellby, "you've a natural gift for giving evi­dence. Steady as a rock'⁷ (/. Galsworthy).

first and foremost див. A-18.

first and last від початку до кінця; в цілому;

Robert Burns was, iirst and last, a workingman (The Worker, Feb. 15, 1959).

614. first blow (або stroke) is half the battle, the (тж. a good beginning is half the battle; a good beginning makes a good end­ ing; a good lather is half a shave; well begun is half done) присл. ^ аби почати, а там воно і піде; добрий початок — половина ді­ ла; див. тж. F-639; Н-47 та 1-1279;

A great deed once well begun, is half done (E. Butwer Lyttnn).

615. first catch your hare (then cook him) присл. ^ не скуби, поки не зловиш; не ка­ жи «гоп», поки не перескочиш; курчат восе- ьи лічать; див. тж. D-584 та D-586;

"То seize wherever I should light upon him" "First catch your hare" (W. Tnackeray).

616. first chop (тж. first-chop) розм. пер­ шокласний, відмінний; вищої якості; див. тж. А-1;

They liad seen the whole thing— first chop (/. Galsworthy),

617. first come, first served присл. ^ ран­ ні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють; рання пташка пшеницю клює, а пізня очі дере; хто перший прийшов, того першого і обслужили [скор. від заст. he who is first come is first served]; див. тж. Е-8 та Р-І043;

As soon as it became generally known that this work was about to be started there was sure to be a rush after it, and it would be a case of first

first

340

fish

come, first served. If he saw Jack tonight the oid man might be in time to secure a job (R. Tres-selt).

first comer, the перша-ліпша людина.

first commoner заст. спікер (голова палати громад в Англії).

first cousin двоюрідний браг; двою­ рідна сестра;

This is Jack Tavell, my late wife's First cousin (D. du Maurier).

first families лмєр. перші поселенці; перен. аристократичні кола (часто вжив, ірон.).

first finger вказівний палець; див. тж. F-I041 та 1-385;

She glanced at the book which the girl read so earnestly, mouthing the words in a way that Rosabel detested, licking her first finger and thumb each time that she turned the page (K. Mansfield).

623. first flight розм. першого сорту, кра­ щий; дав. тж. А-1;

...Those boys although they are first flight, have had the freshnees beat out of them (The Worker, Feb. 22, 1959).

624. first impressions are half the battle

(або are most lasting) присл. перші вра­ження найбільш міцні (або тривалі).

first lady (of the land) амер. дру­ жина президента США.

first, last and all the time амер. кате­ горично, рішуче, рішуче і безповоротно; з початку і до кінця;

І notice that you don't pay as much attention to me as you used to. It's your business now, first, last, and ail the time (Th. Dreiser).

first line of defence англ. військово- морський флот Великобританії; див. тж. S-281.

First Lord of the Admiralty військо- во-морський міністр (Великобританії).

first lord of the treasury міністр фі­ нансів (Великобританії);

In the month of November, 1756, the Duke of Newcastle and Lord Hardwick resigned; '.he Duke of Devonshire became first lord of the treasury, and Mr. Pitt, secretary of state (Th. Macaulay).

630. first loss is the best, the присл. ^ якщо втрачати щось, то вже спочатку;

"Then," said Jones, "you have used me rascally, and I will not pay you a farthing."

"Very well," cries the doctor; "the first loss is the best" (H. Fielding).

first man, the Адам.

first name, the див. С-640.

first night перша вистава, прем'єра;

It was a typical first night. Everyone knew his neighbour, and had brought his preconcieved views of the ptay, with intent to expound them (F. Danby).

634. first nighter (тж. first-nighter) від­ відувач театральних прем'єр;

The ordinary playgoing first-nighlers hooted me frantically (B. Shaw).

first of all перш за все, насамперед, передусім; див. тж. F-642, 1).

first or last рано чи пізно.

first rattle, the амер. сл. відразу, зра­ зу, з першого разу;

"You ain't told me yours [= your name]," she retorted.

"You never asked it,'' he smiled. "Besides, упД guessed the first rattle. It's Bill, all right, "all', right." (]. London).

638. first (або second, third) reading, the перше (або друге, третє) читання (законо­ проекту у парламенті);

The programme of the House this week will include discussion on unemployment, debate on housing, and the second reading of the Coal Mines Bill (A. Cronin).

It was the day of the third reading of the Mi-nes Bill, which had now reached the Repor Stage, skilfully whittled away and studded wilt Opposition Amendments (A. Cronin).