Розділ VII. Теоретичні основи сталого розвитку національної економіки

Основні поняття і терміни
• Глобальні проблеми людства;	• Принципи сталого розвитку
• Державна програма соціально-	економіки;
економічного розвитку України;	• Сталий розвиток національної
• Концепція сталого розвитку;	економіки;
• Національні інтереси;	• Якість та рівень життя населення.

7.1. Концепція сталого розвитку

Соціальне життя є складним та багатогранним і поєднує в собі якісно різні сторони - економіку, політику, культуру, етнонаціональні відноси­ни, екологію, мораль, право тощо. І те, що є прогресивним в одній сфері, може бути регресивним в інших. Так, науково-технічний прогрес як про­гресивне явище часто справляє негативний вплив на екологію. Розвиток суспільства супроводжується внутрішньою суперечливістю комбінацій прогресу в одних відношеннях та одночасного регресу - в інших.

Процеси синтезу та розпаду протягом багатьох віків врівноважува­ли один одного, а нагромадження внутрішніх суперечностей призводило іноді до природних криз та катастроф, що і дало підстави стверджувати про циклічність розвитку.

Суспільний розвиток теж має циклічний характер і супроводжував­ся кризами. При теперішньому виробництві матеріальних благ відбулося порушення людством рівноважного стану біосфери, що призводить до екологічних криз. Проявами такої кризи є зменшення різноманітності в природі, скорочення окремих складових біосистеми, виснаження грунтів, скорочення морських запасів, зникнення окремих видів флори і фауни, скорочення лісових насаджень і т.д.

И досі природа нейтралізує те техногенне навантаження, яке створю­ється в результаті діяльності людини і проявляється, зокрема, у вигляді величезної маси шкідливих викидів різноманітних речовин, збільшенні обсягів вуглекислого газу, глобальному потеплінні та інших негатив­них явищах. Біосфера ще зберігає стабільність, хоча в деяких сферах все частіше спостерігаються природні кризи та катаклізми - урагани, повені, смерчі і т.д. Для зменшення цих явищ, уникнення незворотних

304-

Ндціоиалшс економіко

негативних процесів у біосфері надзвичайно важливим є перехід люд­ства на принципи господарювання з першочерговим врахуванням ста­ну та динаміки природних процесів.

Це вимагає зусиль не тільки однієї чи декількох держав, а всієї сві­тової спільноти. Державна економічна політика кожної країни має бути спрямована на виконання функції захисту біосфери через застосування нових економічних систем господарювання. Цього вимагає сталий еко­номічний розвиток і тільки за таких умов він може бути реалізований.

Загострення глобальних екологічних проблем на планеті призвело до необхідності їхнього врегулювання та розв'язання на основі моделі ста­лого розвитку.

Ідея сталого розвитку виникла з метою подолання труднощів, які по­чалися в 70-80-х років XX ст. поряд із нарощуванням матеріального ви­робництва, а саме:

• обмеженістю природних ресурсів;

• несприятливою демографічною ситуацією;

• катастрофічно швидким руйнуванням природного довкілля;

• зростаючою загрозою здоров'ю та життю самої людини.

Сталий розвиток як світове явище проявився в 90-х роках XX століття.

Філософія сталого розвитку полягає в поступовому нарощуванні на­ціональних потенціалів країн світу для підвищення якості життя у всіх сферах життєдіяльності населення без нанесення шкоди природі і при­йдешнім поколінням.

Сталий розвиток базується не тільки на використанні економічних факторів, але й соціальних, культурних та екологічних. Проблеми такого розвитку стають все більш актуальними у зв'язку зі зменшенням запасів природних ресурсів, погіршенням стану навколишнього середовища.

Важливе місце серед головних проблем розвитку людства на сучасно­му етапі століття посіла енергетика як основа світової економіки. За да­ними ООН збільшення чисельності населення планети в найближчі 25-30 років до 8,2-8,5 млрд зумовить значне зростання попиту на енергію, що вимагає залучення ефективніших та більш екологічних джерел енергії.

В останні десятиліття споживання горючих корисних копалин та ін­ших невідновлюваних джерел енергії збільшувалося в геометричній про­гресії. Забруднення навколишнього середовища зростало до таких меж, за якими наступає руйнування біосфери. В атмосферу потрапляє близько 32 млрд. т шкідливих викидів щорічно.

Енергетика- одна з найважливіших і водночас найбільш ресурсо­містких та екологічно небезпечних галузей. Лише енергетичні системи щорічно викидають в атмосферу близько 6 млрд. т вуглецю, що складає майже 1 т на кожного жителя планети. Сама екосистема уже не може ней­тралізувати такі обсяги токсичних речовин.