II. Характеристика економічного потенціалу національної економіки 115

За висновками німецької консультативної групи при уряді України, щорічно від експорту зерна держава могла б мати майже $ 4 млрд.

Щодо світового ринку цукру варто зазначити, що за останні роки основні його виробники збільшили обсяги виробництва і стабілізували його на досить високому рівні. Найбільше у світі цукру виробляють Індія та Бразилія (разом майже 25%). Стрімко нарощується його виробництво в Австралії та Мексиці. На високому рівні стабілізувалося виробництво його в США (6-7 млн. т), Китаї (6 млн. т), Франції та Німеччині (відповід­но 4,5 і 4 млн. т). Внаслідок цього Україна змістилася за обсягом вироб­ництва цукру на 11-те місце серед найбільших його виробників.

Експорт цукру у світі за останні роки збільшився на 11,6%, у країнах ЄС - на 27,2%, колишнього СРСР — на 9,6%. На Європейському кон­тиненті серйозними конкурентами України на ринку цукру є Франція та Німеччина. Виробництво цукру в них є досить конкурентоспроможним, і свій інтерес до цього ринку в країнах колишнього СРСР, особливо Росії, вони виявляють досить активно. На Європейський ринок цукор надхо­дить також з держав Карибського й Тихоокеанського басейнів (АКТ). Так, згідно з Ломейською конвенцією - угодою між ЄС та країнами АКТ, квота поставок цукру цієї групи держав в ЄС нині становить 1,3 млн. т за рік.

Зовнішньоекономічна політика України щодо її місця на зовнішньому ринку цукру має ґрунтуватись на тому, що на цьому ринку йде жорсткий перерозподіл сфер впливу. Тому Україні треба повернути втрачені пози­ції на ринку країн СНД, насамперед Росії. Потреба російського ринку в імпорті цукру, навіть за умови виконання федеральної цільової програми «Цукор», становитиме близько 3,5 млн. т.

На Україну припадає понад 7% світового виробництва соняшнику та понад 6% картоплі.

У світовому масштабі Україна виділяється також науково-технічним потенціалом високої кваліфікації. Вона має визнані у світі власні наукові школи та унікальні технологічні розробки нових матеріалів, біотехноло-гій, в галузі електрозварювання, радіоелектроніки, фізики низьких тем­ператур, ядерної фізики, інформатики, телекомунікацій та зв'язку, здат­них забезпечити розвиток високотехнологічного виробництва на рівні найвищих світових стандартів.

Відтак порівняно високий економічний, науково-технічний, мінераль­но-сировинний, земельноресурсний і трудовий потенціали, надзвичайно вигідне економіко-географічне та геополітичне положення в центрі Єв­ропи створюють об'єктивні умови для забезпечення взаємовигідного міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування та інтеграції її у світовий економічний простір.

Міжнародна економічна інтеграція розпочалася із створення Спіль­ного ринку в Європі, що пізніше трансформувався у Європейський Союз

116

Національно економіко

(ЄС), і нині здійснюється в країнах Північної Америки, країнах Тихо­океанського регіону під егідою Японії. Основні напрями інтеграційних процесів зводяться до створення умов для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили.

Україна, як і інші нові держави Східної Європи, прагне приєднатися до Європейського Союзу, маючи для цього всі підстави.

Вже встановлено відносини з такими впливовими міжнародними еко­номічними організаціями, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Сві­товий банк. Із Світовою організацією торгівлі Україна веде офіційні пе­реговори щодо повноправного членства в ній.

Співробітництво України з міжнародними фінансовими організа­ціями, зокрема з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку, ЄС, з окремими краї-нами-донорами, допомогло запровадити програми фінансової стабіліза­ції і залучити в економіку країни пільгові кредити. Співпраця із перелі­ченими організаціями і країнами стала для України принципово новою формою фінансово-економічних відносин, яка вимагала створення від­повідної нормативно-правової бази, запровадження жорсткої дисциплі­ни щодо виконання зобов'язань, визначених укладеними міжнародними договорами.

З моменту вступу в 1992 р. України до Світового банку нашою дер­жавою було укладено з ним угоди про надання позик для втілення 17 проектів на суму понад $ 2,5 млрд. Крім того, за період з 1993 по 2000 р. в Україні здійснювалася реалізація 12 інвестиційних проектів, у рамках яких Світовий банк надав позики на суму понад $ 800 млн.

Важливу роль у розвитку української економіки відіграє Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Головним напрямом співпраці з цією установою було сприяння розвиткові приватного сектора, зокрема шляхом залучення фінансових ресурсів до підприємств малого і серед­нього бізнесу, до розвитку приватної банківської справи, інфраструкту­ри, насамперед енергетичної і телекомунікаційної. Так, за допомогою кредитної лінії щодо підтримання малого та середнього бізнесу Світо­вий банк через українські комерційні банки надав підприємствам малого бізнесу кредити на суму $ 121 млн. ЄБРР бере також; участь у підготов­ці до приватизації значної кількості підприємств у сфері енергетики й телекомунікацій. Зокрема, для передприватизаційної підготовки «Укрте-лекому» Світовим банком було виділено 100 млн. євро. Ще одним прі­оритетом співпраці з ЄБРР для .України стало технологічне оновлення теплоенергетики, підвищення ефективності захисту довкілля на ТЕС. У країні реалізуються проекти модернізації Старобешівської ТЕС та фінан­сування Української енергозберігаючої сервісної компанії, яка виступає координатором проектів енергозбереження.