Інституційні фактори

Інституційні — державна політика в різних сферах економіки та суспільного життя

Соціальні фактори

Соціальні — державна соціальна політика, розвиток суспільних демократичних інститутутів

Культурні, релігійні та інші фактори

Рис.4.3.1. Чинники економічного зростання

19В

Національно економіко

Всю різноманітність факторів, які здійснюють вплив на економічне зростання, можна звести до наступних груп:

• базисні фактори або фактори пропозиції;

• фактори попиту;

• фактори розподілу;

• інституційні фактори;

• соціальні фактори;

• культурні фактори;

• релігійні та інші фактори.

Різним етапам розвитку економіки відповідають різні чинники еконо­мічного зростання та їх структурні комбінації. Кожна країна використо­вує доступні їй фактори для свого розвитку із врахуванням національних особливостей. Для країн з низьким рівнем розвитку більш характерним є залучення ресурсних факторів економічного зростання, а для розвинутих - інтелектуальних.

Фактори пропозиції забезпечують основу для економічного зростан­ня, безпосередньо діють і впливають на підприємства, виступають зі сто­рони пропозиції. До них відносять:

• кількість та якість природних ресурсів;

• кількість та якість трудових ресурсів;

• обсяг капіталу країни;

• технології;

• інновації;

• менеджмент.

Перелічені фактори є необхідними складовими для здійснення ви­робничого процесу, визначають можливості фізичного збільшення обся­гу продукції, створюють можливості для існування пропозиції товарів у країні взагалі. Збільшення кількості або покращення якості ресурсів, вдосконалення технології призводить до нарощування економічного по­тенціалу.

Природні ресурси - це землі, корисні копалини, енергоносії, водні ре­сурси, клімат, тощо. Більшість країн світу відчувають нестачу природ­них ресурсів, що спонукає їх до залучення інших факторів економічного зростання. Найціннішим природним ресурсом України вважають орні землі, які займають 68 % усіх земель країни. Якщо за площею Україна займає 40-е місце у світі, то за кількістю земельних ресурсів - 21 -є місце. Проте рівень їх використання значно поступається розвиненим країнам. Україна має близько І відсотка найродючіших сільськогосподарських угідь світу, однак земельний потенціал країни знижується внаслідок не­раціональної системи землекористування. Через зниження культури зем­леробства в Україні щороку втрачається від 0,6 до І тонни гумусу з кожно­го гектара землі.

IV. Чинники розіитку національної економіки 1 97

Україна має достатні мінеральні ресурси, серед яких значні запаси вугілля, залізної та марганцевої руд, сірки, ртуті, різноманітної сирови­ни для будівельних матеріалів. Однак, є проблеми із комплексним ви­добування ресурсів і вилученням з них усіх корисних елементів. Надра України містять 4,6% усіх розвіданих корисних копалин світу. Загалом за природно-ресурсним та соціально-економічним потенціалом наша дер­жава посідає п'яте місце в Європі та восьме — у світі, однак використо­вуються вони дуже неефективно.

Рекреаційні ресурси знаходяться на узбережжі Чорного та Азовського морів, а також у Карпатах.

Запаси ділової деревини незначні, оскільки рівень лісистості складає тільки 14,2% при середньоєвропейському занченні 24 % і є найменшим у Європі. Україна забезпечена технічними водними ресурсами, однак від­чуває дефіцит питної води.

Трудові ресурси - кількість та якість робочої сили, її кваліфікація, дисциплінованість, мотивація до праці, інтелект - є найголовнішим чин­ником економічного розвитку. В Україні чисельність зайнятого населен­ня віком 15-70 років на початок 2006 року становила 20,7 млн. осіб, а чисельність безробітного населення працездатного віку- 1,6 млн. осіб. Рівень зайнятості населення за методологією МОП становив 57,7%, а рі­вень безробіття - 7,2 %.

Наявна в Україні екологічна криза порушує традиційну систему жит­тєзабезпечення нації і є однією з найголовніших причин неухильної де­градації українського суспільства. За рівнем життя, його тривалістю та рівнем освіти (індекс розвитку ООН) Україна серед інших держав світу посідає позицію у другій сотні: 1994 р. посідала 45-ту, 1997 р. - 94-ту. За одним з найважливіших індикаторів людського розвитку - очікуваною тривалістю життя Україна займає одне з останніх місць серед країн Євро­пи. Зараз значення цього показника знизилося до 68,2 років.

Протягом 90-х років в Україні знижувався рівень народжуваності та одночасно відбувалося підвищення загальної смертності, обумовлене не­задовільним харчуванням, побутовими умовами, станом медичної допо­моги населенню, високим травматизмом на виробництві, погіршенням екологічної ситуації. В Україні несприятливий екологічний стан довкілля обумовлює зростання екологічної складової здоров'я до 60 - 70%. Нині смертність в Україні істотно перевищує народжуваність (на сотні тисяч щорічно).

В результаті комплексної дії несприятливих факторів наша держава займає перше місце в Європі за рівнем смертності і останнє за рівнем на­роджуваності. Природне скорочення населення - 373 тис. на рік, але ці темпи дуже швидко зростають. Згідно з прогнозами вчених-демографів, депопуляція населення триватиме й надалі.

198

Національна економіко

Важливим чинником економічного зростання є підвищення продук­тивності праці, яка служить основою для зростання заробітної плати та підвищення рівня життя працівників.

В свою чергу, продуктивність праці залежить від низки чинників, се­ред яких:

• якість робочої сили, що визначається збільшенням частки висококва­ліфікованої робочої сили;

• оновлення, модернізація, реконструкція застарілих основних засобів виробництва;

• стан навколишнього природного середовища, забруднення якого ви­магає великих затрат на його відновлення, що відволікає можливі ін­вестиції в розвиток технологій та інші складові економічного потен­ціалу.

Капітал як фактор економічного зростання може виступати в двох проявах - натуральному і грошовому. Капітал як виробничі активи (бу­дівлі, устаткування, машини і т.д.) у вигляді засобів та предметів пра­ці обслуговує виробничий процес і є основою для нарощування вироб­ництва. Капітал як грошові активи є передумовою залучення інших фак­торів виробництва. Річне нагромадження обсягів капіталу коливається в межах від 5 % національного доходу у слаборозвинутих країнах до 25 % у багатих країнах, що створює різні можливості для економічного зрос­тання.

Для України характерні низькі темпи нагромадження основного капі­талу в економіці та незабезпеченість міжгалузевого перетоку капіталу у сектори економіки, що інтенсивно використовують інновації, хоча частка інвестицій в основний капітал поступово збільшується. Якщо у 2002 р. вона становила 16,5 % ВВП, то в 2005 зросла до 22,2%. Проте галузева структура інвестицій залишається вкрай недосконалою.

В сучасних умовах найважливішим фактором економічного зростан­ня є використання технологій та інновацій. Передумовою цього висту­пає науково-технічний прогрес (НТП), який призводить до поступового удосконалення і використання у виробництві нової техніки і технологіч­них процесів. Поступові зміни накопичуються і стають основою рево­люційних перетворень в техніці, технології, матеріалах. Основними на­прямками цих перетворень є:

• автоматизація виробництва, заміна машин принципово новими тех­нічними системами, що змінюють положення і роль людини в процесі виробництва;

• комп'ютеризація виробництва, яка перетворює інформатику в новий ресурс і елемент технологічного процесу;

• відкриття і використання нових видів і джерел енергії - атомної, тер­моядерної тощо;