Переваги та недоліки малого бізнесу

Переваги малого бізнесу	Недоліки малого бізнесу
1. Низькі витрати на управління. Малі підприємства є тією частиною економіки, де найбільш послідовно проводиться принцип господарської самостійності і самоврядування, осво­юються найрадикальніші шляхи акти­візації трудової діяльності колективу. На таких підприємствах набуває по­ширення поєднання професій і посад. Це зумовлюється необхідністю у ряді випадків взаємозамінювання у процесі виробництва, що в свою чергу сприяє кращому використанню робочого часу, вдосконаленню професійних навичок.	1. Малі підприємницькі струк­тури є досить нестійкими. Ста­тистичні дослідження проведені в США свідчать, що зі 100 фірм, що одночасно розпочинають діяль­ність, у перший рік свого існування зазнають невдачі 20, в другий - 17; на третій рік перестають функціо­нувати близько половини фірм; а на кінець п'ятого - залишається 33%. В Україні ситуація з малими під­приємствами є ще більш нестійкою.
2. Малий бізнес сприяє розвитку науки, технічному прогресу. Ви­сока ефективність малого бізнесу у створенні нової техніки і техноло­гії досягається завдяки мобільності управління такими фірмами, швидко­сті прийняття рішень, концентрації зусиль на одному напрямі, залученню висококваліфікованих спеціалістів, фі­нансовій підтримці великих фірм, які сподіваються використати результати малого бізнесу.	2. Великий комерційний ризик, пов'язаний із залученням осо­бистих коштів. Як правило, під­приємці залучають особисті кошти, кошти родини, і в разі негативних результатів, вони втрачають єдине джерело існування.

Продовження таблиці 5.4.2.
Переваги малого бізнесу	Недоліки малого бізнесу
3. Не потребують великого старто­вого капіталу, тому одразу починають виробництво, заповнюючи збіднілий ринок, забезпечують додатковими до­ходами значну частину населення і збільшують кількість робочих місць.	3. Малий бізнес значно чутливі­ший до економічних коливань, ніж великий, його розвиток за­лежить від загальної макроеко-номічної стабільності в державі, стану її економіки, рівня стабіль­ності економічної кон'юнктури. Як показує світовий досвід, на стадії економічного спаду, в умо­вах економічної кризи частка малих підприємств, що банкро­тують у 2-5 разів більша, ніж у великих. Ці фактори впливають також і на кількість новостворе-них підприємств.
4. Висока оборотність ресурсів.	4. Слабка сприйнятливість до найновіших досягнень НТП.
5. Підприємця спонукає сильний варі­ант мотивації до праці. В його основі лежить найбільша серед усіх верств економічно активного населення - ма­теріальна зацікавленість у результатах своєї діяльності, оскільки він несе по­вну відповідальність за дані результа­ти. При чому, її повнота вимірюється втратою власності і всього, що з нею пов'язане.	5. Функціонування малих під­приємств значною мірою зале­жить від рівня інфляції. Високі темпи інфляції є причиною для серйозних проблем у будь-якому бізнесі. Особливо згубно вони впливають на розвиток малих підприємств, оскільки розрив у цінах на час придбання сирови­ни та реалізації продукції спри­чиняє для них значні фінансові труднощі.
6. Швидко реагує на потреби спожи­вача. Швидка переорієнтація вироб­ництва на випуск нової продукції.	6. На малих підприємствах нижча продуктивність праці і прихована інтенсифікація за рахунок вико­ристання сімейної праці.

Успішний розвиток малого бізнесу в країнах із розвиненою ринковою економікою полягає в тому, що велике виробництво не протиставляєть­ся малому. Там дотримуються принципу кооперування великих та малих суб'єктів господарювання, при чому великі підприємства не пригнічують малий бізнес, а взаємодіють один з одним.

262

Національна економіка

Таблиця 5.4.3. Стан розвитку малого і середнього підприємництва (МСП) у різних країнах світу у 2005 р.

Країна	Кіль­кість МСП, тис.	Кількість МСПна 1000 чол. населення	Зайнято в МСП млн. чол.	Частка МСП у загальній кількості зайнятих, %	Частка МСП у ВВП, %
Великобританія	2630	46	13,6	49	50-53
Німеччина	2290	37	18,5	46	50-54
Італія	3920	68	16,8	73	57-60
Франція	1980	35	15,2	54	55-62
США	19300	74,2	70,2	54	50-52
Японія	6450	49,6	39,5	78	52-55
Росія	890	5,5	7,5	10,2	10-11
Україна	344,514	5,7	2,03	14,4	7,7

Фактори, що впливають на нестійкість малого бізнесу:

• обмеженість фінансових ресурсів;

• висока підвладність впливу ринкової кон'юнктури;

• нестабільність доходів;

• слабке сегментування власної частки ринку;

• висока вразливість до несприятливих економічних факторів (інфля­ція, циклічні коливання, високий податковий тиск);

• швидкість банкрутства;

• конкуренція великих корпорацій;

• вузьке коло споживачів і постачальників;

• локальність ресурсних і збутових ринків;

• великі фізичні та психологічні навантаження;

• адміністративні перешкоди;

• невизначене ставлення держави та брак підтримки з її сторони. Основна суперечність малого бізнесу полягає між об'єктивно висо­ кою економічною та соціально-політичною значущістю малого підпри­ ємства, що виконує стабілізаційну роль у перехідній економіці та акти­ візує інноваційну діяльність в умовах розвиненої ринкової економіки та слабкою життєздатністю суб'єктів малого підприємництва, особливою вразливістю їх щодо економічної кон'юнктури й тиску з боку великих корпорацій, а також адміністративних перешкод.

Головними формами розв'язання основної суперечності малого біз­несу є:

• державна підтримка, яка включає правове фінансово-кредитне, ма­ теріально-технічне, інформаційне та кадрове забезпечення;

у. Теорія регулювання національної економіки 263

• інтеграційна підтримка, яка включає такі форми інтеграційних зв 'яз-ків великих та малих підприємств, як субпідряд, лізинг, франчайзинг, венчурне фінансування;

• самоорганізація та кооперування малого бізнесу на політичних (гро­мадські об'єднання підприємців, спілки, асоціації) та економічних (підприємницькі мережі, кредитні та збутові кооперативи) засадах;

• міжнародна фінансова та технічна допомога. :

Ці форми розв'язання основної суперечності малого бізнесу означа­ють пом'якшення дії завдяки системі заходів, спрямованих на внутрішнє та зовнішнє середовище малого підприємництва.

Розвиток бізнесу, в тому числі і малого, в Україні стримується внаслідок:

• складностей в одержанні кредитів та нерозвиненості системи гаран­тій і страхування діяльності малих підприємств;

• нестачі кваліфікованих кадрів, здатних працювати в умовах ринку;

• відсутності розгалуженої мережі організаційних і управлінських ор­ганізацій, які надають малим підприємствам різного роду послуги;

• бюрократичних перешкод, що примушують засновників підприємств оббивати пороги численних інстанцій.

Для розв'язання вищезазначених проблем в Україні необхідно здійсни­ти ряд заходів:

• по-перше, розробити єдину державну регуляторну політику у сфері підприємництва (створення належної нормативно-правової, методологіч­ної бази впровадження регуляторної політики в Україні; усунення вияв­лених порушень державного регулювання підприємницької діяльності; перегляду регуляторних актів на відповідність принципам нормативного регулювання; координація діяльності органів виконавчої влади з підго­товки проектів, видання та виконання регуляторних актів із застосуван­ням публічного обговорення);

• по-друге, удосконалити податкову політику (знизити загальний рі­вень податкового навантаження та вирівняти податковий тиск на суб'єк­тів економіки за рахунок скасування більшості пільг і запровадження ди­ференційованої шкали ставок оподаткування; впровадження спрощених методів оподаткування суб'єктів малого підприємництва, обліку та звіт­ності для суб'єктів малого підприємництва);

• по-третє, сприяння розвитку малого підприємництва, як частини загальної соціальної та економічної політики України (визначення основ­них принципів, напрямів, форм і механізмів економічного та адміністра­тивно-правового впливу з урахуванням державних інтересів та пріорите­тів, розробка і впровадження програм мікрокредитування, використан­ня фінансових ресурсів суб'єктами малого підприємництва законодавче закріплення фінансових механізмів, адаптація молоді до умов ринкової

264- Національна економіко

економіки, створення сприятливих умов для відкриття власної справи, залучення молодих підприємців до об'єднань підприємців та до громад­ського життя);

• по-четверте, запровадження механізму громадської підтримки ма­лого підприємництва (громадські приймальні, колегії, метою яких є на­дання інформаційно-консультативних послуг).

Сприяння розвитку малого бізнесу - одне з основних завдань держав­ного регулювання економіки. В Україні прийнято закон «Про Національ­ну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21 грудня 2000р. №2157-ЇЇІ, затверджено указ президента України «Про спрощену систему оподаткування» від 3 липня 1998 р. № 727/98, указ президента України «Про державну підтримку підприємництва» від І 2 травня 1998 р. № 456/98, указ президента України «Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва» від 22 січня 2000 р. № 89/2000, указ президента України «Про деякі заходи з пе­регулювання підприємницької діяльності» від 23 липня 1998 р. № 817/98, указ президента України «Про усунення обмежень, що стримують розви­ток підприємницької діяльності» від 2 березня 1998 р. № 79/98.

Крім того в Україні створено Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва, метою діяльності якого є розробка та удоско­налення нормативно-правової бази з питань регулювання підприємниць­кої діяльності, зокрема малого бізнесу. Цим комітетом щорічно розробля­ється план дій в межах національної програми сприяння розвитку малого підприємництва, з держбюджету виділяються кошти на його виконання.

Наприклад, станом на 1 січня 2007 року на виконання заходів Націо­нальної програми з Державного бюджету України використано - 1796,416 тис. грн., з них було витрачено комітетом з питань регуляторної політи­ки і підприємництва 791,416 тис. грн. на проведення навчальних семіна­рів, конференцій, міжнародних зустрічей, відзначення Дня підприємця, і жодної гривні на фінансову підтримку підприємців.

Часткове відшкодування з місцевих бюджетів відсоткових ставок за кредитами отримали всього 255 суб'єктів малого та середнього підприєм­ництва (в т.ч. 188 - малі підприємства) із 295,109 тис. одиниць загальної кількості суб'єктів малого підприємництва (приблизно 0,01%).

Загалом слід відзначити, що малий та середній бізнес є невід'ємною складовою забезпечення сталого розвитку національної економіки. Він є найбільш рухливим та динамічним її елементом, невід'ємною складо­вою інноваційної активності нації, формування прошарку активних ін-новативних, ризикових підприємців, середнього класу, що у сукупності з великим приватним, державним та корпоративним бізнесом формують „тіло" господарської системи кожної нації на принципах демократії та економічної свободи.

V. Теорія регулювання національної економіки 265

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке механізм ринкового саморегулювання?

2. У чому полягає сутність концепції невтручання держави в економіку?

3. Вкажіть якісні характеристики малого бізнесу.

4. ЩотакеДРЕ?

5. У чому полягає суть фіскальної політики держави?

6. Які критерії віднесення до малого бізнесу використовуються в Україні?

7. У чому полягає сутність економічної свободи та демократії?

8. Які види корпорацій є найбільш розповсюдженими у сучасних еконо­мічних системах?

9. Що таке підприємництво?

10. Що представляє собою корпоративний механізм господарювання?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Сучасні науковці визначають ринковий механізм як (можливо кілька варіантів відповідей):

а. Способи взаємозв'язку і взаємодії основних елементів ринку: попи­ту, пропозиції, ціни, конкуренції та основних економічних законів, що мають об'єктивну сутність.

Ь. Сукупність взаємопов'язаних економічних законів, елементів, що утворю­ють спосіб організації ринкової економіки як саморегульованої системи.

с. Механізми формування цін, розподілу і перерозподілу ресурсів та благ, взаємодія продавців та споживачів товару, регулювання обсягу і струк­тури інвестицій, попиту і пропозиції на блага, механізм стимулювання НТП, розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у суспільстві.

й. Форму організації суспільного виробництва, за якої індивідуальні спо­живачі і виробники взаємодіють між собою з метою вирішення трьох основних проблемних питань економіки: що, для кого і як виробляти?

є. Як місце, де відбуваються акти обміну між основними суб'єктами економіки.

2. Економічні закони - це:

а. Найбільш загальні економічні категорії, що відображають стійкі, постійно повторювані внутрішні, сутнісні, необхідні, причинно-на-слідкові, постійних, всезагальні, якісні і кількісні взаємозв'язки між економічними явищами і процесами, взаємозв'язки, що властиві цим явищам та процесам.

Ь. Форми прояву економічних потреб людей.

с. Способи пізнання предмета економічної науки.

а\ Логічні поняття, що відображають найбільш суттєві сторони еконо­мічного життя.

266

Національна економіка

є. Логічні поняття, що відображають сутність окремих економічних явищ і процесів.

3. Які функції не виконує ціна в економіці (можливо кілька варіантів відповідей):

а. Вимірювальну Ь. порівняльну с. політичну сі. ідеологічну є. інформаційну