Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НЕ за редакцією Крута П.В..doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
3.99 Mб
Скачать

VIII. Національна економіка в світовому господарстві 355

Саме останнє завдання є основним при визначенні доцільності існу­вання ВЕЗ з позицій долучення до світового господарства, але якраз воно найчастіше не береться до уваги або губиться у мікроекономічних показ­никах і характеристиках.

Визначення ВЕЗ як механізму залучення держави до світового гос­подарства шляхом стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів у всіх напрямах розвитку території дає додаткові можливості у визначенні сфери спеціалізації держави.

Таблиця 8.2.1. Цілі формування ВЕЗ та шляхи їх реалізації

Цілі формування ВЕЗ

Шляхи реалізації

1. Насичення внутрішнього ринку високоякісною продукцією (у першу чергу імортозамінюючими товарами]

За допомогою іноземного капіталу організується імпортозамінююче ви­робництво.

2. Включення в міжнародний по­діл праці у виробничій сфері, сфері туризму, культури і т.д., що веде до збільшення валютних надходжень.

Залучення іноземних інвесторів, дозвіл наймати нерезидентів країни функціо­нування ВЕЗ, спрощення режиму в'їз­ду і виїзду іноземних громадян.

3. Впровадження у виробництво ві­тчизняних і іноземних науково-тех­нічних розробок та інноваційних інструментів.

Пільговий режим оподаткування ін­новаційних проектів, стимулювання науково-технічних розробок, система державного інвестування, преферен­ційні державні кредити.

4. Навчання і підготовка кваліфіко­ваних робітників, інженерів, госпо­дарських і управлінських кадрів.

Адаптація до закордонного досвіду, знання сучасних технологій та адміні­стративного менеджменту.

5. Стимулювання економічного роз­витку території чи конкретної галузі виробництва.

Пільговий режим оподаткування, сво­бода господарської діяльності.

6. Залучення іноземного капіталу (для слаборозвинених держав).

Пільговий режим оподаткування, сприятливі валютно-фінансові умови, можливість виходу іноземних інвесто­рів на новий ринок, спрощення режи­му в'їзду і виїзду іноземних громадян та процедур реєстрації підприємств.

7. Перехід від адміністративних ме­тодів функціонування до ринкового (для пост-комуністичних держав). Перевірка ефективності ринкової економіки на прикладі ВЕЗ.

Більша, ніж на інших територіях країни, свобода господарської діяль­ності; пільговий режим оподаткуван­ня.

8. Стимулювання промислового екс­порту.

Митні пільги, сприятливі валютно-фі­нансові умови.

9. Зменшення безробіття.

Створення нових робочих місць.

356

Національна економіка

Аналіз світового досвіду показав, що основними концептуальними підходами до створення ВЕЗ є територіальний і функціональний. Незва­жаючи на те, що в їх основі лежить схожий принцип надання преферен­ційного режиму господарювання, проте, істотні відмінності визначають вибір одного з них.

Таблиця 8.2.2.

Особливості територіального і функціонального підходів до створення ВЕЗ

Критерії

Підходи до створення ВЕЗ

Територіальний

Функціональний

1. Суб'єкт пільгового режиму

Підприємства й організа­ції, розташовані на відо­собленій території.

Підприємства й організації, що за­ймаються певними пріоритетними (визначеними) видами діяльності незалежно від місцезнаходження

2. Мета застосування

Вирішення проблеми розвитку певного регіону чи території.

Загальна структурна перебудова економіки держави чи її окремих економічних сфер.

3. Особли­вості засто­сування

Захищає інтереси держа­ви, більш прибутковий на державному рівні.

Гнучкий підхід, більш зручний для інвесторів.

Територіальний підхід є традиційним, загально усвідомленим, змен­шує ризики держави, на території якої створена спеціальна зона. Як варі­ант територіального підходу можна розглядати і формування зони віль­ної регіональної торгівлі ВАСЕАН, до якої входять Японія, Південна Корея, Китай, Тайвань, Гонконг, Сінгапур, Таїланд, Малайзія, Філіпіни, В'єтнам, Лаос.

Результатом функціонального підходу є «точкові» зони, представле­ні окремими підприємствами (офшорні фірми, магазини «дьюті фрі»). Гнучкість та мобільність функціонального підходу більше відповідає су­часним умовам розвитку світового господарства та інтересам міжнарод­них інвесторів, не обмежуючи їх місцем розташування відповідної фірми в країні.

Специфічний набір пільг і стимулів, що застосовується в окремих зо­нах, доповнюється спеціальними формами заохочень, спрямованих на прискорення розвитку транспортної інфраструктури чи на стимулювання переробки місцевої сировини на експорт, або на залучення в зону визна­ченого типу інвесторів (дрібних чи, навпаки, великих), або на рішення інших конкретних задач.

У науковій літературі виділяють до ЗО різновидів ВЕЗ. Треба зауважи­ти, що загальноприйнятої типології цього розповсюдженого інструмента інвестиційно-інноваційної політики долучення національної економіки до світового господарства дотепер немає.