III. Господарський комплекс національної економіки і його структура 1 43

цинкове, алюмінієве) розміщують у місцях дешевої електроенергії, як правило поблизу потужних електростанцій. В розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяється два основних райони. У До­нецькому районі знаходяться Микитівський ртутний комбінат, Костян-тинівський цинковий завод «Укрцинк», Артемівський завод по обробці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат, а також Свердловський завод алюмінієвого прокату. В Придніпровському районі розвиток галузі орієнтується також на потужну енергетичну базу Дніпрогесу, теплових й атомних електростанцій. В Запоріжжі зосеред­жені титано-магнієвий та алюмінієвий заводи, у Вільногірську - Верх­ньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на тита-но-цирконієвих рудах Самотканського родовища. У Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів. В Кіровоградській області на базі родовища нікелевої руди діє Побузь-кий нікелевий завод. Виробництво магнію здійснюється також Калусь-ким ВО «Хлорвініл».

Головними напрямками розвитку металургійного комплексу України є підвищення технічного рівня сталеплавильного, прокатного, трубного, і метизного виробництва для забезпечення поліпшення якісних і сорта­ментних показників готової металопродукції з метою задоволення потреб власних споживачів і підвищення ефективності експортного потенціалу.

Машинобудівний комплекс України значною мірою визначає не лише галузеву структуру промисловості, але й її розміщення. Рівень розвитку машинобудування є одним з основних показників економічного та про­мислового розвитку країни. Визначальну роль при розміщенні конкрет­них машинобудівних підприємств відіграють такі чинники:

• сировинний фактор;

• споживчий чинник;

• фактор трудових ресурсів та наукоємності.

На основі технологічних процесів, матеріаломісткості та місця і ролі у виробничому комплексі галузі машинобудування поділяються на:

• важке;

• загальне;

• середнє;

• виробництво точних механізмів;

• виробництво приладів та інструментів;

• виробництво металевих виробів та заготовок;

• ремонт машин і устаткування.

Важке машинобудування включає виробництва металургійного, гір­ничо-шахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткуван­ня. Переважна більшість підприємств важкого машинобудування розмі­щується в Донецькому та Придніпровському економічних районах, де

1 44 Національна економіко

є взаємопоєднання сировини і споживача його продукції. Виробництво устаткування для нафто-, газовидобувної промисловості орієнтується своїм розміщенням на райони зосередження споживачів продукції-Східний, Карпатський тощо.

Енергетичне машинобудування спеціалізується на виробництві устат­кування для всіх видів електростанцій, в т. ч. парових гідравлічних турбін, атомних реакторів, генераторів, котлів, дизельних моторів, електроапа­ратури, кабелю та іншої продукції. Найбільшим центром енергетичного машинобудування є Харків, в якому розташовані заводи: «Електроваж-маш», турбінний ім. С.М.Кірова, «Електромашина» та електромеханіч­ний (ХЕМЗ).

Стратегічну роль у машинобудуванні виконує верстатобудування. Центром виробництва важких верстатів є Краматорськ.

У структурі загального машинобудування провідне місце займають транспортне машинобудування. Підприємства ці орієнтуються в своєму розміщенні в основному на споживача готової продукції, а також на на­явність металу.

В Україні розвинуте морське і річкове суднобудування. Головним чин­ником розміщення їх є орієнтація на морське узбережжя та внутрішні магістральні водні шляхи.

Автомобілебудування України випускає великовантажні (Кременчук), легкові (Запоріжжя, Луцьк, Сімферополь, Ужгород) автомобілі, мікроав­тобуси. Львівській автобусний завод (ЛАЗ) є найбільшим в СНД.

Літакобудування України є однією з найперспективніших галузей економіки. Його розміщення орієнтується на науково-дослідну базу та висококваліфіковані кадри. Центрами авіаційної промисловості є Київ і Харків.

Сільськогосподарське машинобудування орієнтується в своєму роз­міщенні в основному на райони виробництва відповідної сільськогоспо­дарської продукції.

Трудомісткі галузі точного машинобудування орієнтуються на великі міста, наявність науково-дослідної бази і кваліфікованих кадрів.

Виведення з кризи машинобудівного комплексу України потребує від­повідної програми, яка повинна охоплювати такі заходи:

• визнання пріоритетності розвитку машинобудівного комплексу на базі новітніх європейських, світових і національних технологій та розбудови його на засадах технологічної й економічної самодостат­ності;

• вдосконалення галузевої структури машинобудування, розширення асортименту його продукції за рахунок розвитку виробництв соціаль­ного комплексу (виробництва товарів народного споживання) на рівні сучасних вимог якості та конкурентоспроможності;