1. Державна програма економічного й соціального розвитку може складатися:

а. на довгострокову перспективу;

Ь. на середньострокову перспективу;

а. на наступний рік;

Ь. для розвитку регіонів;

с. всі попередні відповіді вірні.

2. Програми, що розробляють для масштабної реалізації значних науково-технічних досягнень: створення нових видів конкурен­ тоспроможної техніки, принципово нових технологічних процесів і нововведень та доведення їх до практичної реалізації, а також розвитку наукових досліджень і технічних розробок за найбільш перспективними напрямками науки й техніки. Це визначення:

а. програми;

VI. Програмуіання та прогнозуїанш національної економіки зої

Ь. програми економічного та соціального розвитку національної еконо­міки;

с. програми економічного та соціального розвитку національної еконо­міки на довгострокову перспективу;

сі. цільової комплексної програми;

є. цільової комплексної науково-технічної програми.

3. Система взаємопов'язаних і узгоджених заходів, план дій, спрямо­ вані на досягнення єдиної мети, розв'язання однієї проблеми, це:

а. програма; Ь. економічна програма; с. цільова комплексна програма; а. цільова комплексна науково-технічна програма; є. програма економічного і соціального розвитку національної економі­ки.

4. Наукове, обґрунтоване системою встановлених причинно-наслід- кових зв'язків і закономірностей виявлення стану та вірогідних шляхів розвитку явищ і процесів - це:

а. програма;

Ь. програмування;

с. цільова комплексна програма;

а. прогноз;

є. прогнозування.

5. За змістом комплексні цільові програми поділяються на: а. соціально-економічні програми;

Ь. виробничі та регіональні програми; с. науково-технічні програми; сі. екологічні та інституційні програми; є. всі вищеперераховані.

6. Прогнози можна класифікувати за: а. ступенем контролю та масштабом;

Ь. функціональною ознакою та часом; с. об'єктом та кількістю об'єктів;

а. залежно від варіанту прогнозу та від того, прогноз заданий одним чис­лом чи інтервалом; є. за всіма перерахованими ознаками.

7. До принципів прогнозування національної економіки відносить­ ся:

а. принцип наукової обгрунтованості та адекватності;

Ь. принцип багатоваріантності (альтернативності);

с. принцип цілеспрямованості;

а\ принцип ефективності (рентабельності);

є. всі перераховані принципи.

302

Національна економіка

зоз

8. До головних функцій прогнозування можна віднести наступні:

а. науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних проце­ сів і тенденцій національної економіки;

Ь. оцінка об'єкта прогнозування на основі вибраних альтернатив;

с. підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управлінських рі­ шень;

а. оцінка можливих наслідків прийнятих рішень;

є. всі перераховані функції.

9. Економіко-математичні моделі можуть класифікуватися за: а. характером і змістом;

Ь. очікуваним результатом;

с. рівнем агрегування показників;

і. аспектами розвитку національної економіки;

є. всіма перерахованими ознаками.

10. До колективних інтуїтивних методів прогнозування не належить: а. метод «комісій»;

Ь. «Мозкова атака»;

с. Матричний;

а. Метод «Дельфі»; є. «Дерево цілей».

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» № 2623-ІИ від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради (ВРР). -2001.-№48.

2. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» // Урядовий кур'єр. -2000. - 26 квітня.

3. Закон України «Про державні цільові програми» № 1621-IV від 18 бе­резня 2004 р. // Урядовий кур'єр. - 2004. - 21 квітня.

4. Державне регулювання економіки / За заг. ред. І.Р. Михасюка. - Львів: Українські технології, 1999. - 640 с.

5. Дітківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. - 209 с.

б. Економічна енциклопедія: У 3-х т. / Відп. ред. С.В. Мочерний. Т. 1. - К.: Академія, 2000. - С. 130, 308, 422.

7. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку / За ред. Ю.М. Бажала. - К.: Ін-т екон. прогнозує., 2002. - 320 с.

8. Пашута М.Т., Калина А.В. Прогнозування та макроекономічне плану­вання: Нав. посіб. - К.: МАУП, 1998. - 192 с.