V. Теорія регулювання національної економіки 21 1

Закон упорядкованостітвердить, що головним елементом зв'язку між елементами системи є інформація. Вона забезпечує стійкі взаємозв'язки між елементами системи, забезпечує їх упорядкованість, визначає на­прямки руху, організованість у всьому, стійкість функціональних взає­мозв'язків між елементами системи.

Закон самозбереження будь-яка система прагне зберігати як цілісне утворення, і, відповідно, більш економно розпоряджатись своїми ресур­сами.

Закон розвитку визначає, що будь-яка система не є статичною, вона перебуває у процесі постійного руху. Рух - об'єктивна, незворотня зако­номірна зміна матерії і свідомості.

Закон онтогенезу - кожна система проходить усі стадії економічного розвитку - від зародження до занепаду (переходу у новий якісний стан).

Закони економічного розвитку суспільства не діють окремо один від одного, усі вони як елементи єдиної системи економічних законів ви­ступають діалектичним началом, що визначає межі і напрямки людської життєдіяльності у процесі її історичного розвитку.

Незалежно від того, які явища і процеси, покладені в основу того чи іншого закону, якими вихідними категоріями він оперує для дослідження свого об'єкту, усі вони мають спільні форми та інструменти свого реаль­ного прояву. До цих елементів належать ціна, прибуток, заробітна плата, процент, рента, попит, пропозиція і конкуренція. Саме вони є основною формою прояву і рушійною силою еволюції законів економічного роз­витку соціально-економічних систем.

Так, ціновий механізм ринку є об'єднуючим началом основних його суб'єктів - продавців та споживачів. Він встановлює принципи, правила та обмеження у їх взаємодії, приводить до руху процеси суспільного ви­робництва, стимулює здійснювати операції обміну і, таким, чином, збері­гає цілісність економічних взаємовідносин між визначеними ринковими агентами.

Проявляється ціновий механізм через функції, які виконує ціна в систе­мі економічних відносин. Сама по собі, взята поза процесами виробництва, обміну, споживання та розподілу, вона є абстрактним вираженням процесів обміну між ринковими агентами. До основних функцій ціни слід віднести:

• Вимірювальну - за допомогою цін продавець здатен спрогнозува-ти суму свого прибутку за виготовлене благо, а покупець - визначити необхідну для отримання блага суму витрат.

• Порівняльну - полягає у тому, що за допомогою цін можна порів­нювати цінності і корисність різних товарів, визначати внесок товарови­робників та працівників у виготовлення певного товару.

• Обліку - ціна відображає усі необхідні дані про товар: матеріаль­но-речовий внесок, внесок людської праці, якісні показники тощо. Ця

212

Національна економіка

у. Теорія регулююнна національної економіки

213

функція дає реальну можливість прогнозувати, контролювати процеси суспільного виробництва на усіх його стадіях.

• Засобу розподілу - рівень цін допомагає диференціювати за різ­ними показниками суб'єктів господарювання та споживачів, а також ви­значати кількісні та якісні параметри використання та виробництва благ, необхідних суспільству, окремим його групам та індивідам.

• Інформаційну - ціна несе у собі інформаційні потоки про необ­хідність тих чи інших благ, ресурсів різним агентам ринку, про можливі канали їх руху, і, таким чином, веде до збалансування пропорцій в націо­нальній економіці.

• Стимулюючу (стримуючу) - ціни здатні активізувати виробни­чі процеси або гальмувати їх в залежності від ринкової кон'юнктури. Так, чим вища ціна, тим більше товаровиробник готовий виробляти пев­не благо і просувати його на ринок. Тут діє механізм бажання отримати більший дохід і прибуток за рахунок збільшення, в першу чергу, витрат власної праці.

• Соціальну - ціна показує рівень та обсяги споживання товарів та послуг, рівень заощаджень і напрямки руху товарних та грошових пото­ків в національній економіці.

• Обмежуючу - ціни здатні обмежувати попит споживачів і вироб­ництво.

Функції ціни об'єктивуються і простежуються у її тісній взаємодії з інструментами попиту і пропозиції - майже всі економічні проблеми зво­дяться до проблем врівноваження взаємовідносин між попитом і пропо­зицією за допомогою цінового механізму.

Попит - це платоспроможна потреба або ж та кількість товарів і по­слуг, яку хочуть і можуть придбати покупці за певною ціною протягом певного періоду.

Економічна наука виділяє різні види попиту. Кожен з них дає можли­вості проаналізувати реальний стан національної економіки:

• Попит на фактори виробництва - попит виробництва;

• Попит на предмети споживання - попит населення;

• Дійсний попит - такий, що реально заявляється на товари та послуги;

• Реалізований попит - частина дійсного попиту, яка вже реалізована на ринку;

• Незадоволений попит - нереалізована частина дійсного попиту в наслідок відсутності необхідних споживачам товарів чи невідповідності їх якісних характеристик бажаним для споживачів;

• Спекулятивний - пов'язаний з висковими інфляційними очікуван­нями;

• Нераціональний - пов'язаний з нераціональною поведінкою по­купців на ринку;

• Платіжездатний попит - той, що реально забезпечений можли­востями покупців на ринку придбати ті чи інші товари та послуги;

• Екзогенний попит - викликаний діями уряду чи іншими зовнішні­ми до даного ринку силами;

• Ендогенний попит - формується в самому суспільстві за рахунок факторів, що визначаються в ньому.

З позицій залежності між попитом і ціною він виступає як множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару, що за них можна при­дбати. Кількість товарів прийнято називати обсягом попиту.

Між ціною та обсягом попиту існує обернений зв'язок, який опису­ється законом попиту:

Обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі знижен ням ціни. Тобто споживач при зниженні цін здатен і бажає купувати більше товарів, а зі збільшенням цін на них він здатен обмежувати свої бажання щодо купівлі даного товару.

Дія закону попиту пояснюється двома ефектами:

/. Ефект доходу - зі зростанням цін реальний дохід споживачів за інших рівних умов скорочується, а коли ціна падає, купівельна спромож­ність споживачів зростає, тому вони можуть купувати більше даного то­вару на зекономлену суму від сукупного доходу.

Реальний дохід - це та кількість товарів та послуг, які особа може придбати за свій номінальний дохід, скоригований на рівень цін.

2. Ефект заміщення - зміни ціни змушують покупця надавати пере­вагу більш дешевим товарам аналогічного типу (товари-замінники).

Сам попит, як співвідношення цін і кількостей товару, що можна придба­ти за них, має наступне графічне відображення (рис.5.1.1). А можливі варі­анти його зміни можна графічно зобразити наступним чином (рис.5.1.2.).

1 п
р,			а
			Чч
р2	'	'
			►;	0 ►

0 0>, (3„ 0, 0

Рис. 5.1.2. Крива змін попиту

⁰ (1, <3, 0

Рис. 5.1.1. Крива попиту

214

Національна економіко