1 Нормативні документи, що регламентують ведення бухгалтерського обліку в Україні

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

• створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

• удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена п'ятьма рівнями, кожен з яких охоплює ряд документів:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.99 р. Закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності; поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, створених відповідно до законодавства України, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність.

2. Постанови Кабінету Міністрів України та НБУ, Укази Президента.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що затверджуються Мінфіном України.

4. Нормативно-правові акти (інструкції, положення, вказівки) та методичні рекомендації Мінфіну, Держкомстату України та інших міністерств, розроблені для різних галузей економіки. Рішення щодо організації бухгалтерського обліку , Наказ підприємства «Про облікову політику», розпорядження, що приймаються керівництвом підприємства

Загальні поняття про міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку

Для фінансової бухгалтерії визначаються положення чи стандарти, на підставі яких повинна бути підготовлена фї^нсова звітість, а також форми і показники, що складаються і розраховуються на підставі установлених параметрів.

У багатьох країнах стандарти бухгалтерського обліку розробляються професійними недержавними організаціями бухгалтерів, до того ж, частина стандартів носить обов'язковий характер, а частина - рекомендаційний. У деяких країах правила бухгалтерського обліку встановлюються особами, уповноваженими на це урядовими | органами. До таких країн належать і Україна.

Основою стандартів будь-якої країни та головною вимогою до фінансової звітності є правдиве відображення фінансового стану підприємства та його фінансових результатів у реальному часі. У загальному розумінні всі стандарти бухгалтерського обліку розглядають наступні питання ( мал. 3.1.)

Питання, які розглядаються в стандартах бухгалтерського обліку: який мінімум інформ повинен бути наведений у фін звітності, щоб на її підставі можна було приймати управл рішення; як оцінювати статті фін звітності

Стандарт обліку — облікові правила та процедурну щодо виміру, оцінки й надання облікової інформації, розроблені відповідними професійними організаціями, наприклад, Комісією зі стандартів фінансового обліку (США), Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності, що знаходиться у Великобританії, Методологічною Радою при Міністерстві фінансів України.

Національні стандарти бухгалтерського обліку (П(С)БО) - це облікові правила та процедури, що стосуються виміру, оцінки й надання облікової інформації та її розкриття у фінансовій звітності. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності МСБО і МСФЗ виникли внаслідок інтеграційних процесів в економіці, глобалізації бізнесу та спрямовані на зближення бухгалтерського обліку й фінансової звітності в різних країнах світу. Міжнародні стандарти — це документи, які мають повністю рекомендаційний характер. Є країни, які застосовують міжнародні стандарти як національні. В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, прийняті національні правила обліку - Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський стандарт - це стандартні вимоги до методів і процедур ведення бухгалтерського обліку. Бухгалтерські стандарти, як правило, співпадають з бухгалтерськими принципами.

Процес розробки міжнародних стандартів обліку враховує наступні

етапи роботи:

1. визначення та огляд усіх бухгалтерських питань, пов'язаних з обраною темою;

2. вивчення національних і регіональних бухгалтерських вимог та практики, а також інших подібних матеріалів по темі;

3. детальний аналіз питань, національних та регіональних бухгалтерських вимог та практики, іншого відповідного матеріала, що проведений окремою групою спеціалістів;

4. вивчення Радою рекомендацій групи ;

5. обговорювання проекту стандарта з Консультаційною групою, членами та постійними органами по розробці національних стандартів і іншими зацікавленими особами в усіх країнах світу;

6. видання проекта міжнародного стандарту обліку;

7. юридична оцінка Радою МСО коментарів, отриманих по проектам положень, викладених в стандарті.

PMCO видало 40 міжнародних стандартів обліку( МСО), в яких розглядаються основні теми, що стосуються фінансової звітності підприємства

1) Описання методів обліку ;

2) Оцінка і відображення в обліку матеріально- виробничих запасів по фактичній собівартості;

3) Консолідована фінансова звітність;

4) Облік амортизації;

5) Інформація, яка підлягає відображенню в фінансовій звітності;

6) Звіт про зміну в фінансовому становищі;

Деякі постійні національні органи стандартів використовують міжнародні стандарти обліку після відповідного їх пристосування до національних бухгалтерських вимог. В деяких випадках вимоги міжнародних стандартів обліку залучені до національних законів.

МБС класифікують з метою кращого засвоєння їхньої суті за певними групами.

Загальнометодичні- це стандарти,що стосуються загальних основ методики обліку і фінансової звітності. Стандарти щодо ділових об'єднань.

Стандарти з окремих видів майна і коштів

Стандарти з питань соціальної політики і державної допомоги

По змісту питань, які регулюються ПБО, їх можно об'єднати в чотири групи:

• група направлена на урегулювання питань складання фінансової звітності

• група ПБО що передбачає керуватися підприємствам при ведені б/о його майна та зобов'язань -основних засобів, нематеріальних активів, їх амортизації та аренда товаро-матеріальних запасів, зобов'язань по кредитах, судам, боргів постачальникам, підрядникам і тому подібне;

• група підпорядкована завданню регулювання облікових процедур по формуванню доходів, витрат та фінансових результатів.

• група передбачає правила обліку інвестицій, податків, дивідентів, фінансових інструментів (контрактів, які призводять до створення фінансового активу одного підприємства та фінансового зобов'язання чи інструмента іншого підприємства), вплив змін валютних курсів, цін та інфляції.