V. Теорія регулювання національної економіки

241

власними корпоративними правами. АТ зі значною часткою держави (по­над 25%) мають найбільшу заборгованість по виплаті дивідендів, часто є збитковими. Про це свідчить динаміка надходжень до бюджету належ­них державі дивідендів від володіння корпоративними правами. Протягом останніх трьох років надходження податків від акціонерних компаній з часткою держави до бюджету зменшились майже у три рази; скоротились власні або чисті активи цих компаній (в 1,5 рази). Освоєння капітальних інвестицій державними акціонерними компаніями з часткою держави по­над 50% було наступним: капітальне будівництво - 0,12 млрд.грн., основні засоби - 0,03, в інші необоротні матеріальні активи - 0,02, в нематеріальні активи - 0,01, інші інвестиції- 0,17. В цілому капітальні інвестиції НАК і ДХК за 2005 рік у порівнянні з 2004 роком зменшились на 95% і така тен­денція спостерігається за всіма видами капітальних інвестицій;

• Й до цього часу не існує систематизованої нормативно-правової бази та вітчизняних інституцій консультативного характеру (принципи, правила, кодекси) для врегулювання основних питань практики господа­рювання корпорацій, а також не врегульовано конфлікт між власниками дрібних та великих пакетів акцій, внутрішніх та зовнішніх інвесторів, проблем робітників-акціонерів та захисту їх прав;

• Зв'язки корпорацій з науково-дослідними та іншими некомерцій-ними за своєю суттю установами є нестійкими. Фактично, лише найбіль­ші зрілі українські корпорації усвідомлюють необхідність такої активної співпраці з метою нарощення як власної конкурентоспроможності, так і її реалізації в національних масштабах та ін.

Є й ряд позитивних зрушень у практиці господарювання вітчизняних корпорацій, наприклад, ратифікація міжнародних договорів і концепцій ■ щодо формування національних ТНК, участь деяких компаній у реаліза­ції стратегій соціально-економічного розвитку національної економіки, спільна робота представників компаній, органів влади та науковців у роз­робці національних рейтингових оцінок корпоративного управління, про­те вони не набули широкого розповсюдження та системного характеру.

Загалом же стійкість національної економіки повинна забезпечува­тись загальною системою механізмів саморегулювання - ринковим, дер­жавним та корпоративним механізмами регулювання економіки. їх сис­тема в країнах з постіндустріальною економікою визначається як функ­ціональна економічна система (ФЕС).

ФЕС - це складна система сучасних механізмів регулювання еконо­міки, що складається з сукупності підсистем координаторів економічної діяльності та соціального стану національних економік на принципах по­єднання об'єктивних закономірностей розвитку економіки та продума­ної планомірної політики. Взаємовідносини між підсистемами побудо­вані таким чином, щоб вчасно реагувати і завчасно попереджати значні

диспропорції у господарській діяльності держави, тобто забезпечувати дотримання основних макроекономічних параметрів рівноваги націо­нальної економіки на всіх рівнях її функціонування. Лише за таких умов в економіці спостерігається стабільне економічне зростання та забезпе­чується Синергічний ефект від поєднання суб'єктивного та об'єктивного начал господарської діяльності суспільства.

Саме такий шлях має бути пріоритетом розвитку господарського ме­ханізму національної економіки України при переході на принципи функ­ціонування сучасних змішаних систем, у напрямку до формування „нової"" (інформаційної, постіндустріальної) економіки.