Глава 11. Функції та механізм держави

177

Стратегічні завдання за сферами дії поділяються на:

• політичні - відповідають за організацію і функціонування політико-правової сфери;

• соціальні - характеризують становище різних соціальних груп у суспільстві;

• економічні - стосуються організації господарського життя суспільства (розвитку продуктивних сил та виробничих від­носин);

• національні - аналізують взаємовідносини націй та народ­ностей всередині країни;

• міжнародні - висвітлюють зв'язки держави з іншими країнами;

• ідеологічні (культурні) - вирішують проблеми загальної гра­мотності та ідейних позицій населення.

Функції держави: поняття, класифікація та співвідношен­ня з цілями і завданнями держави. Для реалізації зазначених стратегічних та тактичних завдань держава наділяється відпо­відними функціями.

Функції держави - це основні напрямки її діяльності.

Розглядаючи проблему співвідношення понять «функція дер­жави» і «завдання держави», слід зазначити, що поняття «за­вдання держави» і «функції держави» є неподільними. Не випад­ково відповідність завданням держави складає суттєву ознаку категорії «функції держави», причому навіть оформлення низ­ки завдань та функцій збігається або майже збігається.

Постановка перед державою та суспільством певних завдань породжує необхідність реалізації відповідних функцій, тому що без зазначеної реалізації завдання держави не будуть виконані. Визначальними у співвідношенні завдань і функцій виступають перші, а не другі. Функції держави - це, звісно, не її завдання, хоча й пов'язані з останніми і навіть іноді залежать від них. Однак при всій своїй значущості завдання не є першоосновою розвитку держави та її функцій, бо самі походять з економічних та політичних потреб суспільства, визначаються закономірнос­тями їх розвитку і залежать від національно-історичної та ін­шої специфіки кожної держави.

Таким чином, завдання містить, з одного боку, необхідність досягнення певної мети відповідного характеру, а з іншого -необхідність певного виду діяльності. Функції держави зале­жать від її завдань, оскільки останні зумовлюють саме існування функцій, визначають їх зміст, впливають на форми і методи їх­ньої реалізації.

12 Теорія держави і права

178

РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Проблема взаємозв'язку функцій і завдань держави на пев­них етапах її існування вирішується стосовно як внутрішніх, так і зовнішніх функцій, адже історичні причини їх виникнення породжені відповідно внутрішніми об'єктивними законами роз­витку держави або зовнішніми чинниками. В різні історичні періоди те чи інше завдання могло вирішуватися шляхом реа­лізації кількох функції держави, і, навпаки, одна функція могла бути розрахована на досягнення низки завдань.

Існує кілька підстав для класифікації функцій держави. Так, залежно від тривалості здійснення певної діяльності держави виділяються постійні та тимчасові функції. За соціальним зміс­том державної діяльності функції поділяються на загально-соціальні та класові. Досить цікавим є поділ функцій за озна­кою відповідності конкретної діяльності держави її стратегіч­ним завданням на відкриті, що визнаються публічно та свідомо реалізуються, і латентні, що виникають усупереч стратегічним завданням держави, а іноді й незалежно від її бажання та всупе­реч останньому.

Однак найпоширенішою класифікацією державних функцій є їх поділ за сферою дй на внутрішні та зовнішні (див. табл. 11.1). Виділяють також глобальні функції держави (табл. 11.2, с. 186).

Таблиця 11.1. Класифікація функцій держави

Ознака

Вид

Залежно від тривалості здійснення певної Постійні діяльності держави Тимчасові

За соціальним змістом Загальносоціальні

Класові За відповідністю конкретної діяльності Відкриті

держави її стратегічним завданням Латентні

За сферою дії Внутрішні

Зовнішні

Внутрішні функції держави. Внутрішні функції держави спря­мовані всередину країни і забезпечують її внутрішню політику.

До внутрішніх функцій держави належать політична, еконо­мічна, соціальна, екологічна, охоронна та культурно-освітня.

Політична функція передбачає розробку внутрішньої полі­тики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпе­чення політичної стабільності, ефективне здійснення владних повноважень тощо.