Глава 1. Предмет теорії держави і права

17

Системотвірна			Функції теор		~ї держави і		Комунікативна
Методологічна			права				Прикладна
Онтологічна			Евристична				Навчальна
Гносеологічна			Прогностична				Ідеологічно-виховна

Рис. 1.1. Функції теорії держави і права

стичної функції теорія держави і права відкриває нові закономір­ності розвитку державно-правових явищ в нових умовах.

Термін «евристика» пов'язаний з ім'ям видатного давньогрецького вченого й механіка з міста Сіракузи Архімеда. Легенди розповідають, що тиран Сіра­куз Перон наказав Архімеду визначити, скільки золота й срібла міститься у жертовній короні. Завдання було досить складним. Знесилений Архімед вирі­шив відпочити й прийняти ванну. Коли він в неї заліз, то вода перелилася через край. Саме тоді вчений зрозумів, як вирішити завдання. З криком: «Знайшов!» — він вибіг на вулицю і голим побіг додому. Грецькою «знайшов» звучало як «еврика».

Методологічна функція. Як відомо, метод у науці є засобом здобуття нових знань. Ці знання використовуються як засіб вирішення галузевих теоретичних проблем. Категорії, принци­пи, ідеї і висновки теорії держави і права служать своєрідними «опорними пунктами» галузевих і спеціальних юридичних наук. Останні спираються на термінологію, яка була розроблена теорі­єю держави і права. Терміни і визначення, які використовує те­орія держави і права, можуть бути доктринальними (визначен­ня, що даються вченими-юристами) і легальними (визначення, що зафіксовані в нормативно-правових актах).

Прикладна функція. Теорія держави і права покликана фо­рмувати наукові засади внутрішньої і зовнішньої юридичної політики, забезпечувати науковість державного управління. Крім того, теорія держави і права служить науковою основою функціонування держави і права, виробляє рекомендації для вирішення численних проблем державно-правового будівниц­тва. Саме в рамках цієї функції розробляються правила юри­дичної техніки, створюються нові способи тлумачення норма-тивнр-правових актів, робляться пропозиції щодо удосконалення законодавства, його систематизації, а також вирішуються інші питання практичного характеру.

2

Теорія -держави і пр$в^

18

РОЗЛІЛ 1. МЕТАТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Ідеологічно-виховна функція. Теорія держави і права акуму­лює і приводить у систему ідеї про державу і право, створює нау­кову основу для формування суспільної й індивідуальної полі­тичної і правової культури. У рамках ідеологічної функції тео­рія держави і права формує правову ідеологію, створює певний світогляд. Саме тому теорія держави і права повинна сприяти зростанню правової культури населення, допомагати знаходити правильні орієнтири у сфері державно-правового життя, вихову­вати повагу до права, правосуддя, Конституції тощо.

Навчальна функція. Теорія держави і права надає певні юри­дичні знання в рамках навчального курсу «Теорія держави і права». Теорія держави і права є першочерговою навчальною дисципліною. Вона викладається у більш-менш популярній фо­рмі, спрощеній до рівня можливостей її активного сприйняття особами, що не мають попередньої юридичної підготовки. Та­ким чином, теорія держави і права є своєрідним «ключем» для оволодіння юридичними знаннями. У той же час теорія держа­ви і права є складовою завершального циклу дисциплін, необхід­них для оволодіння професією юриста.

Системотпвірна функція. Теорія держави і права відіграє роль системотвірної науки в системі юридичних наук. Саме вона об'­єднує всю юридичну науку в злагоджену гармонійну пізнаваль­ну систему, визначаючи її інтегральну єдність. Ця функція ви­ступає як процес, зумовлений єдністю і диференційованістю дер­жавно-правової надбудови суспільства.

Комунікативна функція, дозволяє вирішувати проблеми під­несення юридичної науки до рівня розвитку науки в цілому. Цьому сприяє те, що найновіші досягнення деяких галузей знан­ня теорія держави і права пристосовує до потреб юридичної на­уки, а також вирішує проблеми забезпечення найкращих умов для розвитку інших юридичних наук.

Прогностична функція. На основі визнання закономірнос­тей розвитку держави і права теорія держави і права висуває гіпотези про їхнє майбутнє, істинність яких потім перевіряється практикою. У рамках цієї функції мова йде про наукове перед­бачення у сфері державно-правових явищ, про створення науко­во обґрунтованих гіпотез. Прикладом прогностичної функції може бути питання стосовно еволюції форми держави, зовніш­нього вираження державно-політичного режиму, а також питан­ня щодо успіху правової реформи чи стосовно шляхів форму­вання в Україні соціально-правової держави тощо. Ця функція може мати як критичний, так і підтримуючий чи, навіть, аполо-