Глава 6. Право

97

13. Що означає принцип справедливості?

14. Що означає принцип поваги прав людини?

15. Що означає принцип рівноправності?

16. Що означає принцип законності?

17. Що означає принцип правосуддя?

18. Які існують правові аксіоми?

19. Що таке функції права?

20. Як поділяються функції права?

21. Які функції права належать до загальних?

22. Які функції права належать до юридичних?

23. Що таке інформаційна функція права?

24. Що таке орієнтаційна функція права?

25. Що таке виховна функція права?

26. Що таке оцінна функція права?

27. Що таке регулятивно-статична функція права?

28. Що таке регулятивно-динамічна функція права?

29. Що таке охоронна функція права?

§ 3. Виникнення права

Формування права. Як уже зазначалося, соціальними нормами первісного суспільства були мононорми (звичаї і табу). Велика регулятивна роль у ньому належала обрядам, ритуалам і міфам - набору прикладів гарної та поганої поведінки.

У процесі переходу від привласнюючої економіки до вироб­ляючої (так звана неолітична революція) і появи держави відбу­вається поділ мононорм на норми права і норми моралі, тобто як соціальний інститут право виникає разом із державою. Це пояснюється тим, що багато в чому вони були покликані забез­печити ефективність дій одне одного.

Історично право виникло як результат антагонізму в суспіль­стві і виражало волю і інтереси економічно панівних верств на­селення (це видно, наприклад, якщо проаналізувати норматив­но-правові акти східнодеспотичної, рабовласницької і феодаль­ної держав).

На відміну від мононорм, що містилися у свідомості і поведінці людей, правові норми почали оформлюватися письмово для за­гального ознайомлення.

При цьому право було більш складним регулятором, ніж мо­нонорми, адже, крім заборон, містили зобов'язання і правомочності,

7 Теорія держави і права

98

РОЗДІЛ 2. СУСУПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА І ПРАВО

що створювали широкі можливості для різнорівневого упорядку­вання суспільних відносин. Виникнення права є наслідком усклад­нення соціальних зв'язків, загострення суперечностей, з урегулю­ванням яких мононорми вже не могли впоратися.

На сьогодні відомими є три шляхи утворення права:

1. переростання мононорм у норми звичаєвого права та їх сан­кціонування силою держави;

2. правотворчість держави, що виражається у виданні спеціаль­них документів - нормативно-правових актів (законів, указів тощо);

3. прецедентне право, що складалось із конкретних рішень су­дових чи адміністративних органів.

Розвиток права. Історія розвитку права свідчить, що в умовах переходу від первісного суспільства до державної організації спо­чатку затверджувалося «кулачне право», коли мононорми віднов­лювались і знову відмінялись за допомогою насильства (тобто кулака). І лише потім настав період панування права, що фіксу­валося в писемних джерелах (так зване «писане право»).

Правове регулювання в цей перехідний період ще було недо­статньо відділене від інших різновидів соціального регулюван­ня (морального, релігійного тощо). Перші нормативні узагаль­нення, як правило, являли собою державно-норматйвне вираження індивідуального рішення або ж визначеного та захищеного дер­жавою звичаю.

Пізніше відбувся перехід до правотворчості - формулюван­ня органами законодавчої, виконавчої і судової влади законів, під законних актів та прецедентів. Найстаріші юридичні пам'ятки (Закони Ману, Кодекс законів царя Хаммурапі, Закони XII таб­лиць, Руська Правда тощо) відтворювали норми звичаєвого пра­ва, містили узагальнене викладення судових прецедентів, а та­кож деякі безпосередньо законодавчі положення.

У ході подальшого розвитку суспільства той чи інший еле­мент права набував домінуючого значення і тим самим сприяв формуванню національних правових систем.

Питання для самоконтролю

1. Що таке міфи?

2. Які існують шляхи утворення права?

3. Які етапи у своєму розвитку пройшло право?