Глава 5. Держава

69

Зовнішній суверенітет - верховенство держави у вирішенні питань зовнішньої політики, незалежно від внутрішніх сил (пар­тій, рухів, класів тощо). Наприклад, у 1998 році ВПС НАТО розпо­чали бомбардування Югославії. Цілий ряд країн засудив це. У деяких з них (наприклад, у Росії) певні сили намагалися втягну­ти свої країни у цю війну на боці СРЮ (наприклад, у РФ лунали голоси про відправлення добровольців та військової техніки (зе­нітно-ракетні комплекси С-300) на допомогу Югославії). Така політика могла призвести до розширення конфлікту і навіть пе­реростання його у III Світову війну. Однак згідно з правом зовніш­нього суверенітету Росія не пішла на ці кроки і не сприяла затя­гуванню конфлікту, адже суть зовнішнього суверенітету полягає у верховенстві держави (президент, уряд) у вирішенні питань зовні­шньої політики, незалежно від внутрішніх сил.

Внутрішній суверенітет - верховенство держави у вирішенні питань внутрішньої політики, незалежно від зовнішніх сил (ін­ших держав, міжнародних організацій тощо). Винятком з внут­рішнього суверенітету вважається питання охорони прав люди­ни. Це пояснюється тим, що порушення прав людини не є внутрі­шньою справою держави. Однак, на нашу думку, ніякого винятку тут немає. Справа в тому, що більшість цивілізованих країн під­писала міжнародні угоди з приводу охорони прав людини, взяв­ши тим самим на себе відповідні зобов'язання. Порушення ж цих зобов'язань може призвести до відповідних санкцій у вигля­ді «втручання у внутрішні справи». Таким чином, зазначене втру­чання, що має за мету захист порушених прав людини, слід роз­глядати не як порушення внутрішнього суверенітету, а як санкції за недотримання зобов'язань за договором (адже міжнародні кон­венції та пакти є нічим іншим, як договорами).

Отже, суверенітет - це не незалежність. Скоріше, незалеж­ність є наслідком суверенітету.

Виходячи з наведеного, можна визначити поняття держави.

Держава - це публічний, політико-територіальний механізм організації суспільства, що має суверенітет, який забезпечу­ється спеціальною системою оподатковування та примусу.

Символи держави. Публічний вимір держави пов'язаний із символами держави, які є неодмінною, проте суто зовнішньою і формальною ознакою суверенітету будь-якої країни. Символи держави є офіційними і неофіційними. До офіційних символів належать герб, прапор та гімн держави. Неофіційними символами

70

РОЗДІЛ 2. СУСУПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА І ПРАВО

держави є лідер держави і назва держави. При цьому будь-які державні символи - клейноди, корогви, знамена, жезли тощо -завжди були атрибутами влади, свідченням і підтвердженням державно-владних повноважень.

Державний герб - це офіційний символічний знак держави, що в графічних і кольорових зображеннях виражає її традиції та особливості.

По суті, це офіційно прийнята емблема, виконана за закона­ми геральдики й зображувана на прапорах, монетах, печатках, офіційних паперах тощо. Державні герби відомі з III тисячоліт­тя до н.е. Зокрема, гербом держави шумерів був орел з головою лева, Єгипту - змія, стародавніх Афін - сова, Персії та Стародав­нього Риму - орел. Двоголовий орел був характерним для Візан­тії. Саме принцеса Софія Палеолог привнесла цей герб в Росію як свій посаг, коли вийшла заміж за великого князя Московсь­кого Івана III. В Україні запозичено герб Київської Русі. Голо­вним елементом цього герба був тризуб - знак княжої влади Рюриковичів.

Державний гімн - це офіційна урочиста пісня чи інший му­зичний твір, що в музично-поетичній формі виражає державни­цьку ідею, соціальний ідеал народу і офіційно визначається як символ держави, символ державної єдності.

Гімн розрахований на масове сприйняття та виконання. При виконанні державного гімну належить вставати, демонструючи цим шану до держави, громадянську лояльність. Перший в істо­рії гімн, який виконується й досі, був прийнятий в Японії у IX столітті. У царській Росії вперше державний гімн зазвучав у 30-х роках XIX століття. Найвідомішими гімнами є «Марсельє­за», «Інтернаціонал». Будь-які гімни несуть із собою якийсь по­зитивний потенціал. Цей потенціал може мати як характер про­тесту: «Ще не вмерла України і слава, і воля...» або «Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи англієць не буде рабом», так і у формі уславлення: «Слава Союзу нашому, слава». На нашу думку, про-тестний варіант гімну може спрацювати в період кризи, але він не є надійною опорою в період будівництва нової державності.

Державний прапор - це офіційний відмітний знак держави у вигляді полотнища певних розмірів одного або кількох кольо­рів, можливо, з якимось зображенням, що є символом держави, відтворюючи одну або кілька ідей політичного характеру.

Державний прапор обов'язково встановлюється на будин­ках державних органів, його наявність є необхідною під час пуб­лічної присутності на виступі найвищих посадових осіб, він