Глава 19. Право, законодавство, система

403

Нормативно-регулятивний рівень дозволяє дійти висновку про те, що визначальними чинниками, які створюють систему, виступають норми права, оскільки вони об'єднують уявлення людей про справедливість і несправедливість, про важливість стимулювання розвитку тих чи інших суспільних відносин.

Норма права зазнає змін. Саме з неї починається реальне вдосконалення правової системи, і, завдяки своєму універсаль­ному значенню, правова норма поширює свої якості на інші рівні правової системи, стаючи одиницею виміру правової матерії.

Організаційний рівень охоплює всі юридично оформлені зв'яз­ки і відносини, форми реалізації права, різні види правової пове­дінки людей, правотворчу і правозастосовчу діяльність держави і суспільства.

Соціальний рівень характеризує, з одного боку, те, наскільки людина як суб'єкт права освоїла правову дійсність, те, як вона «живе» в ній, а з іншого — те, як сформувалися і наскільки адек­ватні інтересам індивіда і суспільства різного роду режими і стани, що дають уявлення про певні результати дії юридичних норм (правова культура, законність, правопорядок). На цьому рівні закладені в праві свободи, можливості і вимоги органічно поєднуються з політичною і соціальною матерією. Тут найбільш чітко виявляються ті якості правової системи, які мають істотне значення для формування і функціонування як політичної сис­теми, так і громадянського суспільства в цілому.

Виходячи з аналізу зазначених рівнів, можна виділити такі підсистеми структури правової системи, як інституціональну, нормативну, ідеологічну, функціональну та комунікативну.

Інституціональна підсистема - це суб'єктивний склад (тоб­то суб'єкти права) як системоутворюючий чинник усієї право­вої системи. Ця підсистема почала аналізуватися досить недав­но, адже до цього протягом досить тривалого часу правова сис­тема характеризувалася як безособова структура. І лише зго­дом правознавці зрозуміли, що без особи, суб'єктивних прав, без фізичних та юридичних осіб правова система не може існувати. Звернення до людини як до системоутворюючого чинника всіх суспільних явищ зумовило перегляд існуючих підходів щодо стру­ктури правової системи і дозволило виділити суб'єктів права як обов'язкового її елемента.

Нормативна підсистема - норми і принципи права, що ре­гулюють відносини між суб'єктами права, об'єктивовані і систе­матизовані в юридичних джерелах права. Норма права досить часто є лише тим ідеалом, який ще потрібно втілити в життя

26*

404

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

певними засобами функціонування правової системи. Вплив правової системи на суспільні відносини перетворює останні у правовідносини, які сприяють впливу права на поведінку учас­ників суспільних відносин, що наділені взаємними правами, обо­в'язками і відповідальністю.

Ідеологічна підсистема - право розуміння кожної людини чи суспільства в цілому, правосвідомість і правова культура, мож­ливість оцінити правове буття і обрати для себе можливий варі­ант поведінки - правомірний чи неправомірний.

Функціональна підсистема — правотворчість, дія права, пра­вове виховання, правова поведінка, правовідносини, юридична практика. Через них формується, змінюється і здійснюється пра­вова діяльність.

Комунікативна підсистема - сумарні зв'язки всіх підсис­тем правової системи суспільства, які в цілому визначають ефек­тивність правового регулювання, законність і правопорядок.

Функції правової системи виражають її сутність, напрям впли­ву на суспільні відносини, потреба у здійсненні якого обумовлена існуванням правової системи як соціального явища. Функції виражають найсуттєвіші риси правової системи і спрямовані на здійснення головних завдань на даному етапі розвитку. Вони яв­ляють собою, як правило, напрями активного впливу правової системи, що впорядковують певні види суспільних відносин.

У правовій системі виділяють такі основні функції: інтегра­тивну, регулятивну, охорону і комунікативну.

Функція інтеграції суспільства - це об'єднання різних верств населення для досягнення певного рівня життя, певної важли­вої ідеї. Наприклад, для України такою ідеєю є побудова демок­ратичного громадянського суспільства і демократичної, соціаль­но-правової держави. При цьому правова система шляхом вза­ємодії з політичною, економічною, духовною та іншими соціаль­ними системами повинна діяти для досягнення основної мети -національної і соціальної злагоди та забезпечення інтересів людини і всього суспільства. Вона має організовувати і стиму­лювати поведінку і діяльність людей таким чином, щоб вони були солідарні з прогресивними загальнолюдськими принципа­ми і нормами.

Регулятивна функція правової системи знаходить виражен­ня у формуванні нормативної основи, нормативних зразків дія­льності, їх включення в масову за масштабами професійну пра­восвідомість і поведінку. Регулятивна функція може бути регу­лятивно-статичною і регулятивно-динамічною.