Глава 14. Тип держави: сутність, класифікація і структура

273

держава втручалася в справи суспільства з метою змусити його діяти в інтересах пануючого суб'єкта. Потім з утвердженням певних гуманістичних цінностей почалася історія правової дер­жави, яка намагалася державну сваволю ввести в правові рам­ки. Після появи розвиненого громадянського суспільства це їй вдалося. Але правова держава не втручалася в справи суспільс­тва. Таке становище призвело до того, що в результаті затвер­дження ринкових відносин відбулася соціально-економічна по­ляризація, коли з'явилися верстви надзвичайно багаті і надзви­чайно бідні. Щоб усунути таку гостру нерівність, держава поча­ла втручатися в справи суспільства, у рамках соціальної держа­ви і за допомогою відповідних соціальних програм значно змен­шила економічну нерівність.

Питання для самоконтролю

1. Які виділяються критерії юридичного підходу до типології дер­жави?

2. Як поділяються держави за лібертарно-юридичним критерієм?

3. Як класифікуються держави за політико-правовим критерієм?

4. Які групи держави розрізняють за соціетальним критерієм?

5. Що таке етнічний тип держави?

6. Що таке індивідуалістичний тип держави?

7. Що таке гуманітарно-політичний тип держави?

8. Що таке представницький тип держави?

9. Що таке цивілізований тип держави?

10. Що таке поліцейська держава?

11. Що таке правова держава?

12. Чого прагне соціальна держава?

Завдання для дискусії

1. Чому, на ваш погляд, становий тип держави є характерним і для лібертарно-юридичного критерію, і для політико-правового кри­терію юридичного підходу до типології держави?

2. Використовуючи систематизовану структуру типу держави та юридичний підхід до типології, підготуйте доповідь на тему «Тип держави в Україні».

18 Теорія держави і права

Глава 15

Типологія держави: формаційний підхід

1. Рабовласницька держава.

2. Феодальна держава.

3. Буржуазна держава.

4. Соціалістична держава.

§ 1. Рабовласницька держава

Східна деспотія. Східна деспотія існувала в стародавніх країнах Близького Сходу (Шумер, Аккад, Вавилон, Єгипет), у Стародавній Індії, Стародавньому Китаї та деяких інших країнах.

Деспотія (давньогрецьк. деспотес - господар, глава дому, той, хто керує загальним сімейним господарством, розподіляє обов'язки та вказує рабам, кому, коли і чим слід займатися) -це безконтрольна влада, що не обмежена ніякими формаль­ними правилами або законами і спирається виключно на на­сильство.

Необхідною умовою існування Східної деспотії є панування державної та суспільної власності, насамперед, на землю, і залежне становище індивіда, за якого відносини між людьми визнача­ються не ними самими, а владою, що стоїть над ними.

Класична марксистська теорія, що найбільш повно розроби­ла проблеми формаційного підходу до типології держав, об'єд­нувала держави Східної деспотії (для якої характерною була монархія) і рабовласницькі держави Середземномор'я (Рим і Елладу) в одне загальне поняття рабовласницьких держав. Су­часна теорія держави їх розділяє.

Існує низка ознак Східної деспотії, що відрізняє її від дер­жави класичного рабовласництва. Першою ознакою слід вва­жати абсолютне домінування держави над суспільством. Дер­жава являє собою домінуючу силу, що стоїть над людиною. Формуючи суспільні ідеали, смаки та відносини, вона виступає як тотальна держава, що ставить собі за мету врегулювання всієї різноманітності відносин - як у родині, так і в державі чи суспільстві. В умовах Східної деспотії не було чіткого розме­жування між релігійно-ідеологічними постулатами і вимогами