Глава 24. Правова поведінка і юридична відповідальність

503

7. Що таке соціальна відповідальність?

8. Які існують аспекти соціальної відповідальності?

9. Що таке правомірна поведінка?

10. Які є види правомірної поведінки за юридичним закріпленням?

11. Які є види правомірної поведінки за об'єктивною стороною?

12. Які є види правомірної поведінки за суб'єктом?

13. Які є види правомірної поведінки за формою реалізації норм права?

14. Які є види правомірної поведінки за суб'єктивною стороною?

15. Що таке активна правомірна поведінка?

16. Що таке пасивна правомірна поведінка?

17. Що таке індивідуальна правомірна поведінка?

18. Що таке групова правомірна поведінка?

19. Чим характеризується соціально активна правомірна поведінка?

20. Чим характеризується законослухняна правомірна поведінка?

21. З чого витікає конформістська правомірна поведінка?

22. Чим викликається маргінальна правомірна поведінка?

23. Що таке звична правомірна поведінка?

§ 2. Правопорушення

Характеристика правопорушення. Протилежністю суспільно корисної, правомірної поведінки є неправомірна. Вона характе­ризується суспільною шкідливістю для приватних і суспіль­них інтересів і цінностей, що охороняються правом, посягають на умови існування суспільства, створює загрозу правопорядку в цілому.

Оскільки такі діяння вчиняються всупереч правовим забо­ронам, вони визнаються правопорушеннями.

Правопорушення - це суспільно небезпечне або шкідливе діяння (дія або бездіяльність), яке порушує норму права.

Правопорушенню притаманна низка ознак:

1. В умовах правопорушення акт поведінки виражається в дії або в бездіяльності. Дія - активна поведінка, спрямована на досягнення певного протиправного результату (робити те, що законом заборонено). Бездіяльність - пасивна поведінка (не робити те, що закон зобов'язує зробити). Думки, почуття, пе­реконання не можуть бути правопорушеннями.

504

РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

2. Правопорушення є тільки вольовими діяннями, тобто зале­жать від волі і свідомості учасників, здійснюються ними доб­ровільно. Це означає, що суб'єкт усвідомлює, що він робить (не робить) і прагне це зробити (не зробити).

3. Індивід усвідомлює, що діє протиправно, діє винно. Індивід усвідомлює, що він порушує ті норми права, що діють у дер­жаві. Є правило: незнання закону не звільняє від відповіда­льності. У даному випадку мається на увазі, що незнання закону, який був опублікований у ЗМІ, не звільняє правопору­шника від відповідальності.

4. Ця дія або бездіяльність протиправна, тобто порушує вимоги норм права. Зазначена дія чи бездіяльність повинна бути зафіксована в діючих джерелах права.

5. Правопорушення завжди соціально негативне, суспільно шкі­дливе, тобто завдає шкоду чиїмось інтересам (особистості, ор­ганізації, державі тощо).

Правопорушення поділяються на злочини і проступки (див. табл. 24.4).

Таблиця 24.4. Види правопорушень

Правопорушення

Злочини

Проступки

Адміністративні правопорушення Цивільно-правові делікти Дисциплінарні проступки Процесуальні проступки Міжнародні правопорушення

Злочини - суспільно небезпечні діяння, карні в кримінально­му порядку. В Ірані до злочинів належить порушення шаріату (ісламського права) жінками (якщо жінка вийшла на вулицю, не закривши обличчя). У Венесуелі ще до середини 1990-х років до злочинів відносили адюльтер (подружня зрада) з боку жінки тощо. В Україні до злочинів належать крадіжка, зґвалтування, державна зрада, вбивство тощо.

Приклад 24.1

Свідчення П. Ломейка стосовно вбивства його дружини мурашками (лат. форміка)

Нікого в житті я так не кохав, як її. і ні до кого не відчував таких приступів ненависті. Вона приходила до мене, і йшла - коли хотіла. Можливо, зустріча­лася з кимсь, потім залишала...