Глава 9. Соиіально-правовий вимір держави

139

§ 3. Соціально-правова держава

Поняття та ознаки правової держави. Правова держава - це

тип держави, уся діяльність якої підпорядкована праву. Основні ознаки правової держави:

1. повна гарантованість та непорушність прав і свобод грома­дян - виражається в тому, що правова держава визнає за осо­бою певну сферу свободи, куди держава не втручається;

2. реальність прав і свобод обумовлена тим, що взаємодія особи та влади в правовій державі будується на засадах ідеї народ­ного суверенітету, який означає, що єдиним джерелом дер­жавної влади є народ;

3. засобом забезпечення прав і свобод громадян є принцип по­ділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;

4. верховенство права у всіх сферах життя: для держави діє принцип «усе, що не дозволене, є забороненим», для громадян - «усе, що не заборонене, є дозволеним»;

5. взаємна відповідальність держави і особи, яка має правовий характер.

Поняття і ознаки соціальної держави. Соціальна держа­ва - це тип держави, який здійснює активний вплив на соціа­льну сферу життєдіяльності суспільства і здатний здійснюва­ти ефективну соціальну політику в інтересах наиширших верств населення.

Ознаками соціальної держави є:

1. наявність гідного людини рівня життя. Держава відповідає за надання кожному громадянину прожиткового мінімуму, який має гарантувати гідне існування людини. Це держава виконує шляхом справедливого перерозподілу суспільного ба­гатства від багатих до бідних верств населення;

2. соціальна рівність - рівність стартових можливостей, але не рівність результатів діяльності. Проявів соціальної нерівно­сті досить багато: вік, освіта, місце проживання, здоров'я, спе­ціальність, стать тощо. Держава прагне пом'якшити, а, якщо можливо, повністю усунути соціальну нерівність, активно втру­чаючись у різні сфери життя людини;

3. завданням соціальної держави є соціальна захищеність тих, хто втратив засоби до існування через хворобу, інвалідність, старість, втрату годувальника, безробіття. Для цього створю­ється система безплатного медичного обслуговування та со­ціального забезпечення;

140

РОЗДІЛ 2. СУСУПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА І ПРАВО

4) соціальна держава прагне до зростання добробуту всього су­спільства. Його показником є рівень бідності населення. У розвинених країнах він не перевищує 10%¹. Соціально-правова держава: поняття і ознаки. Поєднання елементів соціальної держави і правової держа­ви зумовило появу соціально-правової держави.

Соціально-правова держава - це політична організація су­спільства, в якій право зв'язує і підкоряє собі державну владу, а основні права особи та її соціальна безпека складають зміст сво­боди, що заснована на законах, які приймаються та змінюються виключно законодавчим шляхом.

Ознаки соціально-правової держави:

1. зв'язаність державної влади правом та її панування у всіх сферах суспільного життя;

2. відповідність закону праву (так званий правовий закон) та його верховенство;

3. однакова зв'язаність законом як громадян та їх об'єднань (комерційних і некомерційних), так і державних органів і посадових осіб;

4. законодавче закріплення і реальне забезпечення основних прав людини - наявність детально розробленого правового механізму їх охорони і захисту;

5. взаємна відповідальність держави і особи;

6. поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову;

7. легальний шлях прийняття законів та їх зміни;

8. наявність ефективних форм контролю та нагляду за реаліза­цією законів і підзаконних актів;

9. можливість особи мати у своєму розпорядженні конкретний мінімум соціальних благ унаслідок гарантування державою її соціальної безпеки;

10. можливість громадян вимагати забезпечення державою їх соціального захисту, підняття рівня їх соціально-економіч­них прав до рівня основних прав;

11. здійснення державою соціальної допомоги тим верствам населення, які внаслідок об'єктивних причин, не здатні нести відповідальність за власний добробут;

12. забезпечення державою соціальної функції власності;

13. проведення державою політики соціального компромісу.

¹ Див.: Мухаев Р.Т. Теория государства и права: Учебник для вузов. - М., 2001. - С. 210.