Глава 23. Правовідносини

481

Проте реалізація правовідносин можлива лише на основі волевиявлення сторін. При цьому є правовідносини, що потребу­ють як волевиявлення всіх сторін (наприклад, договір оренди), так і волевиявлення лише однієї із сторін (проведення арешту).

Правовідносини охороняються державою. У випадку неви­конання умов правовідносин органи держави силою примушу­ють суб'єктів до їх виконання, хоча здебільшого суб'єктивні права та юридичні обов'язки здійснюються без втручання держави. Державний примус є потрібним лише у випадку, коли зацікавле­на сторона звертається до компетентного державного органу, який видає акт застосування права з чітким визначенням прав і обо­в'язків сторін. Така можливість державного примусу створює режим соціальної безпеки і законності.

Види правовідносин. Правовідносини класифікуються за різ­ними ознаками: за галузями права, змістом, ступенем індивіду­алізації, характером обов'язку тощо (див. табл. 23.1).

Так, за галузями права правовідносини можуть бути консти­туційними, цивільно-правовими, адміністративними, криміналь­но-правовими, трудовими, сімейними тощо.

Прикладом конституційних правовідносин є відносини гро­мадянства в Україні, що регулюються нормативно-правовими актами конституційного права - Конституцією України та За­коном України про громадянство.

Прикладом цивільно-правових відносин є відносини купівлі-продажу в Україні, що регулюються основним нормативно-пра­вовим актом цивільного права - Цивільним кодексом України.

Прикладом адміністративних правовідносин є відносини по­рядку сплати штрафу, що регулюються Кодексом про адмініст­ративні правопорушення України.

Прикладом кримінально-правових відносин є відносини від­повідальності за крадіжку, що регулюються Кримінальним ко­дексом України.

Прикладом трудових правовідносин є відносини за трудо­вим договором, що регулюються основним нормативно-право­вим актом трудового права - Кодексом законів про працю.

Прикладом сімейних правовідносин є аліментні відносини в Україні, що регулюються Сімейним кодексом.

За змістом правовідносини можуть бути регулятивними і охоронними.

Регулятивні правовідносини регулюються регулятивними нормами. їх прикладом можуть служити трудові права й обо­в'язки, що виникають за трудовим договором.

31 Теорія держави і права

482

РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Таблиця 23.1. Класифікація видів правовідносин

Ознака

Різновид

За галузями права Конституційні

Цивільно-правові

Адміністративні

Кримінапьно-правові

Трудові

Сімейні За змістом Регулятивні

Охоронні За ступенем індивідуалізації Відносні

Абсолютні За характером обов'язку Пасивного типу

Активного типу

Охоронні правовідносини регулюються охоронними норма­ми права. їх прикладом може служить кримінальна відповідаль­ність за злочин.

За ступенем індивідуалізації правовідносини можуть бути відносними і абсолютними.

Відносні правовідносини - правовідносини, де поіменно ви­значені всі їх учасники (правовідносини купівлі-продажу). На­приклад, за договором купівлі-продажу Іванов Петро Сидорович купляє кота в Петрова Сидора Івановича. У договорі поіменно зазначені обидві сторони.

Абсолютні правовідносини визначають лише одну сторону (пра­вовідносини власності). Наприклад, майно належить Сидорову Іва­ну Петровичу. Визначена лише одна сторона - власник майна.

За характером обов'язку правовідносини можуть бути пра­вовідносинами пасивного і активного типу.

Правовідносини пасивного типу виникають на основі забо­роняючих норм, що виражають статичну, закріпляючу функцію права (правовідносини власності). Наприклад, правовідносини власності передбачають заборону зазіхання на майно з боку ін­ших осіб (забороняюча норма).

Правовідносини активного типу виникають на основі зобо­в'язальних та управомочуючих норм і виражають динамічну фун­кцію права (податкові правовідносини - обов'язок сплатити конк­ретну суму податку). Наприклад, правовідносини купівлі-продажу зобов'язують особу (покупця) сплатити конкретну суму за майно (зобов'язальна норма) та надають право володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном (управомочуюча норма).