Глава 24. Правова поведінка і юридична відповідальність

509

Уявимо собі: йде Ояма вулицею, а назустріч йому вибігає озброєна піс­толетом людина. З криком: «Давай гаманець» - вона кидається до Оями. Захищаючись, Ояма калічить нападника. Після того як нападник вийде з лікарні, він піде в тюрму. Чому? Річ у тому, що з моменту його озброєної вимоги: «Давай гаманець» - він скоїв злочин, що носить назву розбійного нападу -злочину з формальним складом, для якого не обов'язковим є наявність соці­ально-негативних наслідків.

Суб'єктивна сторона правопорушення - вина, мотив і мета (див. рис. 24.1).

	Суб'єктивна сторона правопорушення
Мотив		Вина		Мета

Форми вини

ПРЯМИЙ УМИСЕЛ	НЕПРЯМИЙ УМИСЕЛ	САМОВПЕВНЕНІСТЬ	НЕДБАЛІСТЬ
Суб'єкт розуміє свої дії Передбачає наслідки Прагне їх настання	Суб'єкт розуміє свої дії Передбачає наслідки Свідомо їх припускає або ставиться до них байдуже	Суб'єкт розуміє свої дії Передбачає наслідки Самовпевнено розраховує на їх запобігання	Суб'єкт розуміє свої ДІЇ Не передбачає наслідків Міг та повинен був передбачити їх настання

Рис 24.1. Суб'єктивна сторона правопорушення

Мотив - спонукальні причини, що підштовхнули правопо­рушника до вчинення правопорушення. Найпоширенішими мо­тивами є користь, помста, хуліганство тощо.

Мета - той результат, що бажав досягти правопорушник при вчиненні правопорушення. Так, метою при користі є заволо-діння майном.

Вина - психічне ставлення особи до скоєного нею правопо­рушення. Як правило, суб'єктивна сторона правопорушення ви­ражається саме у вині. Мотив і мета - факультативні елементи суб'єктивної сторони складу правопорушення. Вина - обов'яз­ковий. Вона виражається у формі умислу і необережності.

Умисел може бути прямим і непрямим.

Прямий умисел - особа усвідомлює факт свого діяння, перед­бачає настання соціально негативних наслідків свого діяння і

510

РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

бажає їхнього настання. Так, у випадку вбивства за допомогою снайперської гвинтівки суб'єкт усвідомлює, що він стріляє, пе­редбачає смерть жертви і бажає їй смерті.

Непрямий - особа усвідомлює факт свого діяння, передба­чає настання соціально негативних наслідків свого діяння і свідомо припускає їх настання або ставиться до них байдуже. Так, при політичному теракті в людному місці за допомогою бомби терорист усвідомлює те, що він закладає бомбу, передба­чає загибель багатьох жертв і ставиться до цього байдуже, адже головне для нього - заявити про себе, про свої погляди, про свою програму.

Необережність може виражатися у формі самовпевненості і у формі недбалості.

Самовпевненість - особа усвідомить факт свого діяння, пе­редбачає настання соціально негативних наслідків свого діяння, але самовпевнено розраховує на їхнє запобігання.

Так, П., який напередодні посперечався з І. з приводу ділянки, вирішив йому помститися. Побачивши, що І. заснув у своєму котеджі, П. підпалив будинок. Потім він казав, що розраховував на те, що І. зможе вчасно вийти з нього, але цього не сталося: І. задихнувся в диму. У даному випадку є вина у формі самовпевненості, адже П. усвідомлював те, що він підпалює будинок, передбачає загибель І. (врешті-решт він говорив про те, що І. міг би й вискочи­ти з будинку), але самовпевнено розраховує на те, що І. вискочить з будинку.

Недбалість - особа усвідомлює факт свого діяння, але не передбачає соціально негативних наслідків, хоча повинна і мог­ла їх передбачати. Як правило, правопорушення з цією формою вини трапляються на будівництві при порушенні правил техні­ки безпеки.

Будівельник С, який брав участь у будівництві нового багатоповерхового будинку, прибирав сміття на десятому поверсі. Зібравши щебінь, скло, розбиті цеглини, він вирішив не спускатися вниз, а зберегти час і викинути сміття з десятого поверху. Подивившись униз, С. подумки зазначив, що там нікого не­має. Втім, він помітив, що внизу - не глуха стіна, а є лоджії та балкони. Проте це не завадило йому кинути сміття вниз, що він і зробив. У цей час через балкон на першому поверсі, зберігаючи час (не захотів йти через двері), виліз виконроб, який за кілька секунд до цього зняв каску. Сміття впало йому на голову, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. У даному випадку в наявності є недбалість, адже С. усвідомлював те, що він викидає сміття з десятого поверху. І, хоча він не передбачав появи виконроба, проте він повинен був і міг передба­чити появу на першому поверсі будь-кого, хто ризикує підпасти під це сміття.