Глава 5. Держава

75

Первинна держава - місто-держава

Східний шлях - веде Античний шлях - Європейський шлях -

до утворення веде до утворення веде до утворення

держави Східної рабовласницької феодальної держави

деспотії держави

Рис. 5.2. Виникнення держави

припускає кілька варіантів розвитку подій. Перший варіант передбачає пораз­ку Б. У цьому випадку місто-держава не еволюціонує у Східну деспотію. Другий варіант передбачає перемогу Б., що, у свою чергу, також пропонує декілька варіантів розвитку подій.

Перший варіант передбачає переселення Б. до річки. На наш погляд, такий варіант майже не буде реалізовано, адже в традиційних суспільствах, де спові­дається культ предків, залишити місце свого проживання означає залишитися без допомоги предків, що поховані в землі - місці знаходження Б.

Другий варіант є більш прийнятним. Згідно з ним Б. проривають до свого міста канал. Але, як нам здається, Б. не самі починають рити цей канал. Ско­ріше за все, це доведеться робити переможеним А.

У даному випадку А. стають рабами. Але не рабовласників. Вони стають рабами общини міста-держави Б. так само, як земля і вода.

Унаслідок того що необхідність об'єднання общинників зу­мовила появу функцій централізованого управління в особі дер­жави та його органів, а розгалужений апарат управління виник із знаті, що поступово закріпила за собою функції управління, общинна власність стає державною. Уособленням же держави на Сході є її глава-деспот.

Слід також зазначити, що Східна деспотія є характерною не лише для країн Стародавнього Сходу, а й для країн Латинської Америки (Гірське Перу, держави тольтеків, ацтеків, майя, інків), їй притаманні:

• соціальна диференціація між різними групами відбувається на основі політичної нерівності, тобто за їх місцем у владній ієрархії;

• ступінь матеріального достатку та стиль життя різних соці­альних верств насамперед пов'язані з їх формальними ран­гами, у відповідних владних ієрархіях;

• домінування державної власності, поєднання влади і власності;

• необмежена монархія; монарх вважається Богом (фараон -син бога Ра);

• повна покора індивіда державі внаслідок контролю з боку сільської общини.

76

РОЗДІЛ 2. СУСУПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА І ПРАВО

Зазначене дозволяє припустити, що Східна деспотія виникла насамперед як імперія.

Античний шлях. Якщо формування держави Східної деспо­тії відбувалося внаслідок поєднання трьох чинників: іригації, війни і традиціоналізму, - то в Елладі (Стародавня Греція) та в Стародавньому Римі в основі формування держави знаходилися насамперед конфлікти всередині суспільства.

Античний шлях знає як імперський варіант розвитку держа­ви (Рим, Македонія), так і конфедеративний (Еллада).

Так, в Елладі конфлікт набув особливої гостроти між демосом (аналог бідноти) та аристократією (родова знать). В Афінах завдяки реформам архонта Солона перемогу здобув демос. Саме там утво­рилася перша у світі демократична республіка. В інших же полі­сах (міста-держави Еллади) перемогу одержала аристократія (Спа-рта) або ж боротьба точилася протягом усього існування поліса.

Унаслідок того що в Елладі жоден із полісів (Афіни, Спарта, Фіви) не міг отримати вирішальної перемоги над іншими, сама Стародавня Греція стала своєрідною конфедерацією.

Трохи інакше розвивалися події в Стародавньому Римі. На цьому слід зупинитися більш детально.

Основний конфлікт у Римі відбувався між корінним населен­ням (квіритами та їх елітою - патриціями) з одного боку і прибуль­цями (плебеями) - з іншого. Справа в тому, що географічне розта­шування Риму було дуже вдалим, тому туди з'їжджалися купці майже з усієї Італії. Саме їх називали плебеями. Корінне населен­ня прагнуло не давати плебеям будь-яких прав, як жителям Рима. Точилася запекла боротьба. Реформи римського рекса Сервія Ту-лія - одні з численних прикладів цієї боротьби. Проте врешті-решт усі жителі Риму стали його громадянами. При цьому плебеї, як більш багаті та дещо нахабні, змогли отримати владу в Римі. З'явилася навіть плебейська царська династія Риму - Тарквінії.

У 510 р. до н.е. відбулася подія, яка отримала назву «вигнання Тарквінія Гордого». Непримиренні суперечності між патриціями Валерієм, Т. Ларцієм та М. Коріоланом, з одного боку, та прихиль­никами царя-рекса Тарквінія Гордого, з іншого, вилилися в грома­дянську війну. Приводом стало насильство над знатною патриці­анкою Лукрецією. У результаті війни в Римі зникає посада рекса. Той варіант, який передбачав поступовий перехід до Східної деспо­тії, не відбувся, адже в умовах останньої земля, вода і раби є власні­стю деспотів. Ліквідація ж рекса призвела до того, що управління в державі зосередилося в руках колегіальних або виборних струк­тур - сенату, народних зборів, магістратів тощо. Утворилася гез