Глава 3. Методологія теорії держави і права

35

Синтез - об'єднання елементів та властивостей у єдине ціле. Так, на основі розрізнених формальних ознак права (норматив­ність, формальна визначеність, загальнообов'язковість тощо) скла­дається загальне уявлення про право.

Системно-структурні методи. Системний підхід розглядає державно-правову сферу як систему, тобто дещо ціле, яке скла­дається із взаємопов'язаних елементів. Звертається увага на характер зв'язків із зовнішнім середовищем. Реагуючи на зов­нішні та внутрішні імпульси, держава і право розвиваються.

Системний підхід спирається на теорію систем, яка, у свою чергу, спирається на певний поняттєвий апарат. До основних понять теорії систем належить: система, елемент, склад, струк­тура, функції, функціонування, мета.

Система - об'єкт, функціонування якого, необхідне і доста­тнє для досягнення відповідної мети, забезпечується (в умовах певного середовища) сукупністю елементів, що складають цю систему і знаходяться у доцільних відносинах одне з одним.

Елемент - внутрішня вихідна одиниця, функціональна час­тина системи, устрій якої не розглядається, хоча і враховуються її властивості, необхідні для побудови і функціонування системи.

Склад — повна (тобто необхідна і достатня) сукупність елементів системи, взята поза її структурою, тобто певний набір елементів.

Структура - відносини між елементами системи, необхідні і достатні для того, щоб система досягла мети.

Функції - способи досягнення мети, засновані на доцільних властивостях системи.

Функціонування - процес реалізації доцільних властивос­тей системи, що забезпечують їй досягнення мети.

Мета - це те, чого система має досягти на основі свого фун­кціонування.

Системний підхід має два аспекти - пізнавальний (описовий) та конструктивний (використовується при утворенні систем). У першому випадку зовнішні прояви системи (її доцільні влас­тивості, а також функції як способи досягнення мети) поясню­ються через її внутрішній устрій - склад і структуру. У другому ж випадку процес йде поетапно: проблемна ситуація - мета — функція - склад і структура - зовнішні умови. Так, в умовах правотворчої діяльності на передній план виходить саме конс­труктивний аспект, але при дослідженні правовідносин як «го­тової» конструкції починати слід саме зі складу й структури.

Крім того, системний підхід містить структурно-функціо­нальний метод, який виходить з того, що державно-правові явища

З*

36

РОЗДІЛ 1. МЕТАТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

мають структуру, складаються з елементів, кожен з яких виконує певну функцію, а всі разом вони забезпечують життєдіяльність системи в цілому. Якщо який-небудь елемент не виконує своїх функцій, то система не працює.

Системно-функціональний підхід розглядає окремі сфери су­спільного життя та суспільство в цілому як взаємозалежні еле­менти, кожен з яких діє як функція цілого. Цей підхід, з одного боку, протистоїть уявленням про суспільство як механічну суму чи конгломерат елементів, а з іншого - уявленням про удаванну органічну єдність, яка не потребує умисного упорядкування з боку держави. При цьому система є таким типом соціальної цілісно­сті, який являє собою проблему влади та управління.

Питання для самоконтролю

1. Що таке індукція та дедукція?

2. Що таке аналіз і синтез?

3. У чому полягає суть системного підходу?

4. Що таке система?

5. Що таке елемент?

6. Що таке склад?

7. Що таке структура?

8. Що таке функції?

9. Що таке функціонування? 10. Що таке мета?

11.3 чого виходить структурно-функціональний метод? 12. Які існують закони діалектики?