Глава 6. Право

91

§ 2. Поняття, принципи і функції права

Поняття права. У Радянському Союзі право визначалося як зве­дена в закон воля економічно панівного класу. Таке визначення виходить з однієї з праць К. Маркса, який зазначав, що «...ваше право - це зведена в закон воля вашого класу». Таке ставлення до права призвело в цілому до негативної оцінки інших погля­дів. Врешті-решт у радянській юриспруденції став домінувати так званий позитивістський підхід до права. Після ліквідації СРСР на території України почала затверджуватися природно-правова парадигма.

На Міжнародній науковій конференції «Методологічні про­блеми правової науки», що відбулася 13-14 грудня 2002 року в м. Харків, зазначалося, що право спирається і на позитивістсь­кий підхід, і на природно-правову парадигму¹. Таким чином, іс­тина є десь посередині.

Право - це ті правила поведінки, що встановлюються чи санк­ціонуються державою.

У даному випадку встановлення - це діяльність органів дер­жави, спрямована на появу відповідних джерел права, і підтрим­ка їх своєю примусовою силою.

Щодо санкціонування, то це діяльність органів держави, спря­мована на підтримку за допомогою примусу діючих у суспільст­ві ідей чи правил поведінки.

Як ми бачимо, у даному визначенні поєднуються і природно-правова доктрина, і юридичний позитивізм.

Право в об'єктивному і суб'єктивному сенсі. Однак у будь-якому випадку право тлумачиться в об'єктивному і суб'єктив­ному розумінні.

Право в об'єктивному розумінні - це система спрямова­них на врегулювання суспільних відносин, формально визначе­них, загальнообов'язкових правил поведінки, що виходять від держави і нею гарантуються.

Говорячи про право в об'єктивному розумінні, слід мати на увазі, що поняття об'єктивності права передбачає те, як право виражене зовні, в об'єктивній реальності, як воно зафіксоване в документах, незалежно від волі і свідомості конкретної людини.

¹ Тацій В.Я. Методологічні проблеми правової науки на етапі формування пра­вової, демократичної, соціальної держави: Матеріали міжнар. наук. конф. «Ме­тодологічні проблеми правової науки». - X.: Право, 2003. - С. 7-8.

92

РОЗДІЛ 2. СУСУПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА І ПРАВО

А це вже сукупність правил поведінки, що регулюють найваж­ливіше, з погляду держави, коло суспільних відносин.

Виходячи з визначення права в об'єктивному розумінні, слід зупинитися на питанні про ознаки права.

Ознаками права є формальна визначеність, загальнообов'яз­ковість, факт виходу від держави та гарантування нею, спрямо­ваність на врегулювання суспільних відносин та системність.

Ознаки права:

1. Формальна визначеність - право зовні фіксується в дже­релах права, які найчастіше називають формами права.

2. Загальнообов'язковість - ці правила поведінки є обов'яз­ковими для всіх без винятку.

3. Виходить від держави і гарантується нею — право тісно пов'язане з державою, адже саме держава змушує громадян та посадових осіб дотримуватися правових норм.

4. Спрямоване на врегулювання суспільних відносин, тобто відносин між людьми.

5. Системність - передбачає побудову права як певної сис­теми.

Слід згадати, що ще в Стародавньому Римі система римсько­го права була поділена на приватне та публічне.

У наступних розділах ми розглянемо поняття системи пра­ва як диференційованої структури права, що складається з га­лузей, підгалузеи, інститутів та норм. Первинним елементом цієї структури є норма права, тобто конкретне правило поведін­ки. А це дозволяє говорити про поняття права в суб'єктивному розумінні.

Право в суб'єктивному розумінні - міра можливої поведі­нки конкретної людини відповідно до закону.

Інакше кажучи, право в суб'єктивному розумінні означає, як конкретна людина розуміє те чи інше право, ту чи іншу норму і застосовує її до себе.

У теорії держави і права головним чином досліджуються питання права в об'єктивному розумінні. Тому в подальшому, говорячи про право, ми матимемо на увазі саме право в об'єктив­ному розумінні.

Принципи права. Принципи права - керівні ідеї, що харак­теризують зміст права, його сутність і призначення в суспільстві.

До сучасних принципів права належить справедливість, по­вага прав людини, рівноправність, законність та правосуддя.

Принцип справедливості - відповідність між діями і їхніми соціальними наслідками. Повинні відповідати одне одному пра-