Глава 3. Методологія теорії держави і права

33

Питання для самоконтролю

1. Що таке методологія?

2. Які є рівні методології?

3. Що таке парадигма?

4. Які існують типи парадигм?

5. Що таке теологічна парадигма?

6. Що таке натуралістична парадигма?

7. Що таке соціальна парадигма?

8. Що таке позитивістська парадигма?

9. Що таке природно-правова парадигма?

10. Що таке історична парадигма?

11. Які є принципи методології теорії держави і права?

12. Що таке принцип об'єктивності?

13. Що таке принцип плюралізму?

14. Що таке принцип конкретності?

15. Що таке методи теорії держави і права?

16. Як звучить основне питання методу наукового пізнання?

17. Які з гуманітарних методів є найбільш поширеними?

§ 2. Загальнонаукові методи пізнання держави і права

Діалектичний метод. До основних загальнонаукових методів пізнання держави і права належить діалектичний, який полягає в дослідженні теорії держави і права крізь призму трьох зако­нів діалектики.

Перехід кількісних змін у якісні. Так, наприклад, збільшення кількості норм і інститутів, що закріплюють і регулюють відно­сини приватної власності, може привести до розподілу права на приватне і публічне, як це сталося в Стародавньому Римі.

Закон єдності і боротьби протилежностей. У теорії дер­жави і права існує явище єдності прав і обов'язків, тобто немає прав без обов'язків й обов'язків без прав. Ця теза означає, що якщо в будь-кого є певне право, то є хтось, хто це право забезпе­чить. Наприклад, згідно зі ст. 27 Конституції України «кожна людина має невід'ємне право на життя». У той же час є хтось (у даному випадку це держава), хто зобов'язаний це життя захи­щати. Саме на цьому прикладі виявляється єдність прав (пра­во на життя) і обов'язків (обов'язок держави захищати це життя). Водночас право і обов'язок є протилежностями. Домі­нування прав над обов'язками може врешті-решт призвести до

З Теорія держави і права

34

РОЗДІЛ 1. МЕТАТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

анархії, а абсолютна перевага обов'язків створює небезпеку то­талітаризму. Боротьба між правами та обов'язками є основою для побудови справедливого, збалансованого суспільства і де­мократичної держави.

Закон заперечення заперечення. В українській державнос­ті є елементи минулої і зародки нової державності. Особливо­сті переходу України від тоталітарного режиму до демократич­ного зумовили і становлення специфічного «змішаного» дер­жавного режиму. Деякі державознавці вважають, що в умо­вах сучасної України об'єдналися парламентська республіка, президентське правління і радянська влада. До залишків остан­ньої слід віднести такі специфічні риси політико-правової сві­домості значної частини адміністративних кадрів, політиків і пересічних громадян, як впевненість у власній непогрішності, нетерпимість до політичного інакомислення, етатизм, егаліта­ризм, догматизм, імітація елітою бурхливої діяльності, примі­тивізація політико-правової культури. Знищені у своїй осно­ві на центральному інституціонально-нормативному рівні, за­лишки радянської влади і далі процвітають у багатьох сфе­рах на локальному, регіональному і секторному рівнях полі­тичної системи.

Загальнологічні методи. Серед загальнологічних методів найбільш поширеними є аналіз, синтез, індукція і дедукція, ана­логія тощо.

Дедукція - метод дослідження від загального до конкретно­го, від загальних понять (наприклад, форма держави) до конкре­тних (Великобританія). Ми розбираємо це поняття таким чи­ном: форма держави (найбільш загальне поняття) —> форма пра­вління (загальне поняття) —» монархія (менш загальне поняття) —» обмежена монархія (більш конкретне поняття) —> парламен­тарна монархія (конкретне поняття) —» Великобританія (най­більш конкретне поняття).

Індукція - метод дослідження від конкретного до загально­го. Наприклад, з'ясування загальних ознак адміністративного, кримінального, цивільно-правового і дисциплінарного правопо­рушення дозволяє вивести загальне поняття правопорушення.

Аналіз - дозволяє подумки «розкласти» явище на складові частини і визначити характер взаємозв'язку між ними. Так, дер­жаву можна уявити як єдність території, населення та публічної влади. Якщо ж просуватися дальше, то можна виділити всере­дині держави її органи, функції, принципи формування і функ­ціонування.