§ 3. Систематизація законодавства

Поняття і види систематизації законодавства. Для того щоб си­стема законодавства залишалася саме системою, нормально функ­ціонувала, а також удосконалювалась і розвивалася, вона потребує постійного впливу на неї спеціального процесу - систематизації.

Систематизація законодавства - це впорядкування зако­нодавства, приведення його до внутрішньо узгодженої системи.

Систематизація законодавства є передумовою ефективності чинного законодавства, усунення суперечностей і прогалин, а

Глава 19. Право, законодавство, система

397

також застарілих норм у праві. У результаті систематизації за­конодавства воно стає більш зручним і доступним для користу­вання, сприяє зміцненню законності в регулюванні суспільних відносин.

Таким чином, необхідність систематизації обумовлена постій­но діючим процесом:

1. видання нових нормативно-правових актів;

1. втрати юридичної сили деякими нормативно-правовими ак­тами;

2. застарілості деяких нормативно-правових актів;

2. накопичення суперечностей між юридичними приписами тощо.

Проведення систематизації законодавства є одним із завдань законодавця, який здійснює її на основі відповідних програм і планів.

При цьому якщо систематизацію законодавства розглядати як форму законотворчості, то цей процес характеризується пев­ними інтеграційними властивостями. Ефективність останніх зумовлена завершеністю формування тих чи інших законодав­чих масивів, властивих тим чи іншим галузям права. З іншого ж боку, на процес систематизації законодавства впливає і дифе­ренціація нормативного масиву. І саме це зумовлює формування нових комплексних галузей права (інформаційного, податково­го, страхового тощо).

Практичне значення систематизації законодавства підкрес­лював ще в 1833 році найвидатніший кодифікатор Європи і Ро­сії М. Сперанський. Зокрема, він наголошував на значенні сис­тематизації як для реальних потреб держави, так і для юридич­ної науки¹.

Сучасна юриспруденція знає дві форми систематизації - пра-вотворчу і неправотворчу (інкорпорацію) (табл. 19.5).

Інкорпорація. Інкорпорація є найпростішою формою удоско­налення законодавства.

Інкорпорація - об'єднання нормативно-правових актів у збір­ники чи зібрання, розташування їх у певному порядку без зміни змісту.

У цьому збірнику кожний з актів зберігає своє самостійне юридичне значення. Саме тому результатом інкорпорації є лише зовнішнє опрацювання законодавства.

¹ Див.: Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблеми теории права и государства: Вопросьі и ответн. - М., 1999. - С. 43.

398

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Таблиця 19.5. Види систематизації

Вид

Інкорпорація

Кодифікація

Підстава для класифікації

За суб'єктом

За принципом систематизації

За обсягом

Різновид

Офіційна

Неофіційна

Хронологічна

Тематична

Галузева

Загальна Галузева Спеціальна

Консолідація

Найхарактернішими ознаками інкорпорації є те, що:

1. при опрацюванні нормативно-правові акти об'єднуються в алфавітному, хронологічному або предметному порядку, що робить можливим їх зовнішню упорядкованість;

2. інкорпорацію здійснюють спеціальні суб'єкти (органи дер­жави, суспільні об'єднання, приватні особи), що не уповнова­жені змінювати, скасовувати чи встановлювати правові нор­ми. Ці суб'єкти можуть лише показати в збірнику зміни чи доповнення, які зробив правотворчий орган;

3. зміст нормативно-правових актів, що включаються до інкор-поративних збірників, не змінюється, хоча може підлягати зовнішній обробці. Ця зовнішня обробка полягає в тому, що з тексту можуть бути як усунені окремі статті, пункти, абзаци, що втратили чинність, так і додані всі наступні (з моменту виходу акту) зміни. І, крім того, виключаються частини, що не містять нормативних приписів.

Інкорпорація буває офіційною і неофіційною.

Офіційна інкорпорація - упорядкування компетентними ор­ганами чинних правових норм у збірниках нормативно-право­вих актів.

І хоча видані цими органами збірники не є джерелами права, на них можна посилатися в процесі правотворчості і застосуван­ня права. Прикладом офіційної інкорпорації є «Відомості Вер­ховної Ради України».

Специфічним різновидом офіційної інкорпорації є зводи законів.

Вони являють собою:

- інкорпороване видання нормативно-правових актів вищих органів державної влади (законодавчої і виконавчої);