Глава 22. Реалізація і тлумачення права

465

Питання для самоконтролю

1. Що таке тлумачення права?

2. У чому полягає мета тлумачення права?

3. Що таке з'ясування?

4. Що таке роз'яснення?

5. Які існують види тлумачення за суб'єктами?

6. Які існують види тлумачення за сферою дії?

7. Які існують види тлумачення за обсягом?

8. Які види тлумачення належать до офіційних?

9. Які види тлумачення належать до неофіційних?

10. Що таке легальне тлумачення?

11. Що таке автентичне тлумачення?

12. Що таке правозастосувальне тлумачення?

13. Що таке буденне тлумачення?

14. Що таке професійне тлумачення?

15. Що таке доктринальне тлумачення?

16. Що таке нормативне тлумачення?

17. Що таке казуальне тлумачення?

18. Що таке буквальне тлумачення?

19. Що таке розширювальне тлумачення?

20. Що таке обмежувальне тлумачення?

21. Що таке способи тлумачення?

22. Що таке граматичний спосіб тлумачення?

23. Що таке логічний спосіб тлумачення?

24. Що таке систематичний спосіб тлумачення?

25. Що таке спеціально-юридичний спосіб тлумачення?

26. Що таке історико-політичний спосіб тлумачення?

27. Що таке цільовий спосіб тлумачення?

28. Що таке функціональний спосіб тлумачення?

§ 2. Реалізація і застосування права

Реалізація права. У теорії держави і права існує два підходи до проблеми співвідношення понять «реалізація права» та «за­стосування права». Ряд науковців помилково вважає, що засто­сування права - це особлива форма реалізації права¹.

¹ Див., наприклад: Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблеми тео-рии права и государства: Вопросьі и ответьі. - М., 1999. - С. 77.

ЗО Теорія держави і права

466

РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Реалізація права - це здійснення юридично закріплених і гарантованих державою можливостей, проведення їх у жит­тя в діяльності людей та їх організацій.

Можна сказати, що правова норма реалізується тоді, коли вона втілюється у фактичній правомірній поведінці суб'єктів.

Суб'єктами реалізації права є ті особи, на яких воно поширює свою дію, тобто суб'єкти права. Об'єктом реалізації виступає сис­тема законодавства, наявний масив нормативно-правових актів.

Реалізація права як процес втілення права в життя містить юридичні механізми реалізації права та форми безпосередньої реалізації права, коли фактичні життєві відносини знаходять юридичну форму.

Юридичні механізми реалізації права різноманітні, їх зміст визначається особливостями правової системи тієї чи іншої країни.

Безпосередня реалізація, тобто здійснення права у фактичній поведінці, відбувається у формі дотримання заборон, виконання обов'язків і використання суб'єктивного права.

Дотримання заборон. Для здійснення цієї форми достатньо пасивного дотримання вже наявних заборон.

Виконання обов'язків. Для здійснення цієї форми необхідна активна поведінка, спрямована на виконання взятих на себе су­б'єктом обов'язків.

Використання суб'єктивного права здійснюється в таких формах:

• фактичної дії (власник речі використовує її за прямим при­значенням);

• юридичної дії (дарування);

• вимоги до зобов'язаної особи (вимога до боржника поверну­ти борг);

• позову - звернення в компетентний державний орган за за­хистом порушеного права (наприклад, у суд).

Проблема методів (способів) реалізації права - це проблема формування в громадян, посадових осіб і організацій мотивів до виконання і дотримання юридичних норм.

Існує три основних методи: стимулювання, переконання і примус.

Стимулювання - метод активного впливу на волю і свідомість суб'єкта права за допомогою матеріальних або моральних факто­рів з метою змусити його діяти в інтересах панівного суб'єкта. Як правило, стимулювання буває матеріальним: податкові пільги, до­тації, штрафи тощо. Так, під час «Нового курсу» благодійність