Глава 4. Суспільство

53

Питання для самоконтролю

1. Які етапи розвитку первісного суспільства виділяє офіційна іс­торія?

2. Які періоди пройшов кам'яний вік?

3. Які етапи проходить первісне суспільство згідно із соціальною організацією?

4. Що таке рід?

5. Хто управляв родом?

6. На що спиралася влада старійшини?

7. Що таке мононорми?

8. Що таке табу?

9. Що таке плем'я?

10. Як управлялося плем'я в період родоплемінної організації?

11. Що таке народність?

§ 3. Аграрне суспільство

Загальна характеристика аграрного суспільства. Інша назва аграрного суспільства - суспільство землеробів, доіндустріальне суспільство, цивілізація Першої Хвилі тощо.

Аграрні суспільства вперше з'явилися в різних регіонах сві­ту в результаті неолітичної революції і в своєму розвитку прой­шли кілька етапів. З погляду теорії держави і права можна ви­ділити такі етапи розвитку аграрного суспільства: деспотичний період (3800-594 рр. до н.е.), античність (594 р. до н.е. - 476 р. н.е.), Середньовіччя (476 р. - XIV ст.) та епоха Революцій (XIV-XVIII ст.), яка уособлювалася періодами Ренесансу (відроджен­ня античного мистецтва); Реформації (поява протестантської форми християнства); Нідерландською буржуазною революцією, що утворила першу у світі буржуазну державу Об'єднані прові­нції Голландії; Англійською буржуазною революцією, що озна­менувала собою початок Нового часу; епохою Просвітництва, що створила ідеологію модерну; та війною за незалежність англій­ських колоній в Америці, що зумовила виникнення СІЛА.

Основним багатством в аграрному суспільстві була земля. Це пояснюється тим, що спеціалізація племен на землеробстві та скотарстві зумовила зростання продукції, яку легко можна було обміняти на інші товари. Надлишок, що був характерним для первісного суспільства, змінився прибутком, який можна було використовувати не лише для продажу, а й для експлуата­ції праці.

54

РОЗДІЛ 2. СУСУПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА І ПРАВО

При землеробстві одна родина стала спроможною забезпечи­ти себе за один-два місяці, а весь інший час вона працювала задля прибутку. Таке землеробство, як правило, зумовлювало осілість людей та їх об'єднання в територіальні громади, що зго­дом вели до утворення держав.

Аграрний тип держави існував кілька тисячоліть. Він хара­ктеризується тим, що земля в ньому була основою економіки, життя, культури, родинної структури та політики. У кожній з держав аграрного типу життя було організоване навколо села. У кожній з цих держав існував простий розподіл праці та невели­ка кількість чітко визначених каст і класів: знать, духовенство, воїни, раби чи кріпаки. Влада, як правило, була авторитарною. Становище людини в житті визначалося лише фактом її наро­дження. В усіх аграрних цивілізаціях економіка була децентра­лізованою, тому що суспільство виробляло більшість з того, що потрібно було людям для існування. У державі аграрного типу ніколи не поставало питання щодо того, кому належить влада, хто всім розпоряджається.

Деспотичний період. Деспотична епоха розпочалася у 3800 році до н.е.¹, коли утворилася перша цивілізація в писаній істо­рії - Шумер.

У деспотичний період усі держави аграрного суспільства утво­рилися внаслідок необхідності створення іригаційних систем для землеробів. Характерною ознакою таких держав був факт їх утворення біля великих водойм: Єгипетська держава Та-Кем² утворилася поблизу Нілу, месопотамські держави Шумер, Акад, Вавилон - поблизу Тигру та Євфрату, індійська держава утвори­лася на берегах річок Інд та Ганг, а китайська - Хуанхе та Янц-зі. Усі ці держави мали багато спільного. Так, основним їх ба­гатством була вода, якою користувалися землероби. Унаслідок того, що для створення іригаційних систем було потрібно багато робочих рук, раби стали власністю общини. Таким чином, земля, вода та раби знаходилися в общинній власності, тобто у власно­сті держави. Уособленням держави був деспот - нащадок вож­дя, монарх, що мав необмежену владу і проголошувався Богом. Так, єгипетські фараони вважалися синами Бога Ра.

Античність. Приблизно в 594 році до н.е. в Афінах архон­том став Солон. Саме він провів низку реформ, які врешті-решт зумовили появу рабовласницької держави і були одним із варі-

¹ Див.: Злфорд А.Ф. Боги нового тьісячелетия. - М., 1998. - С. 515.

² Див.: Ефремов И.А. На краю Ойкумени. - М., 1995. - С. 7.