Глава 5. Держава

73

23. Що таке технократія?

24. Що таке меритократія?

25. Що таке тимократія?

26. Що таке клептократія?

27. Що таке особиста дуархія?

28. Що таке територіальна дуархія?

29. Що таке функціональна дуархія?

30. Що таке монократія?

31. Що таке внутрішній суверенітет?

32. Що таке зовнішній суверенітет?

33. Якими можуть бути символи держави?

34. Які символи є офіційними?

35. Які символи є неофіційними?

§ 2. Виникнення держави

Загальна характеристика процесів виникнення держави. Людс­тво знає два способи виникнення держави - природний і штуч­ний. В останньому випадку виникнення держави відбувається за активною участю людей. Прикладами штучного способу виник­нення держави була поява на карті світу СІЛА в 1776 р., СРСР -у 1922 р., Ізраїлю - у 1948 р., України - в 1991 р. Такий спосіб виникнення держав існує, і відкидати його ми не маємо права.

На відміну від штучного природний спосіб не передбачає ак­тивної і свідомої діяльності людей у процесі створення держави. Саме за таким способом виникали перші держави сучасної циві­лізації. При цьому способі держава ставала п'ятим етапом роз­витку соціальної організації суспільства після стадної, родової, родоплемінної та племінної організації. Держава виникала по­ступово, коли в племенах відбувається розшарування суспільства.

Виникненню держав за природним способом сприяла низка причин:

• необхідність удосконалення управління суспільством, що по­в'язано з його ускладненням в результаті розвитку виробни­цтва, розподілу праці, зміни умов розподілу продуктів, зрос­танням чисельності населення і розшаруванням суспільст­ва на соціально неоднорідні групи;

• необхідність підтримки в суспільстві порядку, який забезпе­чує його соціальну стійкість; остання досягається за допомо­гою загальнообов'язкових соціальних норм;

74

РОЗДІЛ 2. СУСУПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА І ПРАВО

• необхідність придушення опору експлуатованих мас, який унаслідок розшарування суспільства на соціально неоднорідні групи;

• необхідність захисту території і ведення війн, що мали як оборонний, так і загарбницький характер;

• необхідність організації великих суспільних робіт, об'єднан­ня з цією метою великих груп людей.

Вожді, старійшини, чаклуни та їх прибічники зосереджували у своїх руках доступ до основних засобів виробництва (земельні угіддя, землі для полювання, розподіл здобичі тощо) і, як наслі­док, владу. У результаті почали утворюватися своєрідні прото-класи: ті, хто править, і ті, хто підкоряється. Так виник пер­ший історичний тип держави - первинний, який ще можна на­звати ранньокласовим.

Потім формування держави йде по-різному. На сьогодні ви­діляється три природні шляхи формування держави: східний, античний та західноєвропейський (рис. 5.2).

Східний шлях. Стародавній Схід складається з трьох регіо­нів: близькосхідних стародавніх країн Африки (Єгипет) та Азії (Шумер, Аккад, Вавилон, Ассірія, Мідія, Персія); Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.

Держави Стародавнього Сходу виникали внаслідок необхідності організації населення для здійснення трудоміст­ких іригаційних робіт, які забезпечували харчування всіх чле­нів общинників.

Для спорудження каналів і дамб, що були потрібними в умо­вах поливного землеробства, зусиль окремих родин було недо­статньо. Нерозвиненість знарядь та низька продуктивність пра­ці компенсувалися кооперацією живої праці, об'єднанням зу­силь багатьох общин, необхідних для оброблення землі, тощо.

Крім того, другим чинником, що вплинув на появу держави на Стародавньому Сході стало ведення війн. Саме цей чинник, на нашу думку, відіграв вирішальну роль у формуванні держави на Сході, яку назвали державою Східної деспотії.

Формування цього типу держави проходить кілька етапів, які можна пояснити на такому прикладі.

Річка. На її березі знаходиться місто-держава А. На віддаленні від річки знаходиться місто-держава Б. Як ми розуміємо, і А., і Б. є містами-держава-ми традиційних общин, які сповідають культ предків і не намагаються змінити місце свого проживання. А. користується благами, що надає йому річка, про­те відмовляє Б. у праві користуватися річкою. Назріває конфлікт. Врешті-решт Б. вирішує напасти на А. з метою виходу до річки. Подальший сценарій