Глава 7. Філософія держави

113

Технократична теорія. Ця теорія тривалий час була поши­рена у Франції, де, як зазначав видатний американський філо­соф Д. Белл, під технократією розумілася «політична система, при якій вирішальний вплив належить технічним спеціаліс­там у сфері адміністрування та економіки», а технократом вважали «людину, що здійснює керівництво з причини своєї тех­нічної компетенції»¹.

її прихильниками, крім Д. Белла, були Т. Веблен, Д. Барн-хейм, Г. Саймон, К. Дойч та ін. Розвиваючи теорію еліт, вони вважали, що управляти суспільством повинні фахівці - керів­ники, менеджери, які здатні, спираючись на знання та інформа­цію, визначати дійсні потреби суспільства, оптимальні шляхи його розвитку, а також необхідні засоби. Унаслідок цього управління стає науковим і тим самим забезпечується прогресивний розви­ток суспільства.

Теорія плюралістичної демократії. її представниками були Г. Ласки, М. Дюверже, Р. Дарендорф, Р. Даль, Р. Аллен, Д. Рісмен, Г. Парсонс та ін. Зміст теорії полягає в тому, що в сучасному сус­пільстві, по суті, класи перестали існувати, і тому влада втратила класовий характер. Суспільство є сукупністю взаємодіючих соці­альних об'єднань людей (страт)^ утворених за різними ознаками: коло інтересів, місце проживаннягщюфесія, вік, релігія тощо. Та­ким чином, в наявності є страти юнаків і старих, пивоварів і спорт­сменів тощо. Оскільки зазначені інтереси не є антагоністичними, то і відносини між стратами позбавлені антагонізму.

Для відображення соціальних інтересів створюються відпо­відні зацікавлені об'єднання - групи тиску. Це профспілки, асо­ціації підприємців, пацифістські чи патріотичні організації, ре­лігійні, спортивні та культурні об'єднання. Кожна група тиску діє у власних інтересах, а не керується загальною метою. Для задоволення інтересів соціальних страт, які вони представляють, групи тиску беруть участь у політичному житті, використовую­чи загальне виборче право, право на об'єднання в політичні пар­тії та громадсько-політичні організації, прагнуть отримати до­ступ до ЗМІ з метою формування суспільної думки.

Механізм політичної влади, прийняття урядом тих чи ін­ших політичних рішень у цих умовах стає результатом взаємо­дії різних політичних сил, їх конкуренції, що сприяє вироблен­ню загального інтересу та встановленню класового миру. У зв'яз­ку з цим політична система розглядається як певний баланс

¹ Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опьіт социального прогно-зирования. - М., 1999. - С. 468.

8 Теорія держави і права

114

РОЗДІЛ 2. СУСУПІЛЬСГВО, ДЕРЖАВА І ПРАВО

сил між конфліктуючими економічними, етнічними, релігійни­ми, професійними та іншими верствами і асоціаціями. Кожна з них впливає на формування політики, однак жодна з них не має монополії на владу. Відбувається своєрідна дифузія політичної влади між державними та недержавними інститутами. Таким чином, різноманітні суспільні інтереси максимально враховуються і вважається, що саме при такому плюралізму здійснюється на­родовладдя.

Звідси витікає положення про роль держави в умовах «плю­ралістичної демократії»: держава є лише знаряддям узгоджен­ня різних груп, нейтральний арбітр між конкуруючими політич­ними групами, основне призначення якого полягає у недопущен­ні переваги одних над іншими, тобто в охороні умов вільної кон­куренції. При цьому діяльність «зацікавлених» груп тиску зо­бражується як не пов'язана з державою: переговори з іншими групами та укладення угод (наприклад, колективних угод між профспілками і підприємцями) стають різними формами тиску на інші групи.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає суть теорії еліт?

2. У чому полягає суть технократичної теорії?

3. Розкрийте зміст теорії плюралістичної демократії?

4. Що таке технократія?

5. Що таке технократ?

6. Що таке страти?

7. Хто був основоположником теорії еліт?

8. Хто був прихильником технократичної теорії?

9. Хто був прихильником теорії плюралістичної демократії?