Глава 17. Норма права

351

Нормативно-юридичний аспект змісту колізійних норм скла­дають певні суспільні відносини, юридичні факти і правила за­стосування приписів чи законів у разі їх суперечності.

Питання для самоконтролю

1. Що таке класифікація норм права?

2. Які норми виділяються залежно від галузі права?

3. Які норми виділяються за суб'єктами правотворчості?

4. Які норми виділяються за соціальним призначенням і роллю в правовій системі?

5. Які норми виділяються за методом правового регулювання?

6. Які норми виділяються за сферою дії?

7. Які норми виділяються за часом?

8. Які норми виділяються за колом осіб?

9. Що таке імперативні норми права?

10. Що таке диспозитивні норми права?

11. Що таке рекомендаційні норми права?

12. Що таке норми загальної дії?

13. Що таке норми обмеженої дії?

14. Що таке локальні нормативні розпорядження?

15. Що таке установчі норми?

16. Що таке регулятивні норми?

17. Що таке правомочні норми?

18. Що таке зобов'язальні норми?

19. Що таке заборонні норми?

20. Що є підставою для класифікації правомочних, зобов'язальних та заборонних норм?

21. Що таке охоронні норми?

22. Що таке декларативні норми?

23. Що таке дефінітивні норми?

24. Що таке оперативні норми?

25. Що таке забезпечувальні норми?

26. Що таке колізійні норми?

27. Які функції виконують колізійні норми?

28. У чому полягає суть обслуговуючої функції колізійної норми?

29. У чому полягає суть стимулюючої функції колізійної норми?

30. У чому полягає суть функції забезпечення законності колізій­ною нормою?

31. Чим характеризується зміст колізійної норми?

32. Що складає інтелектуальний момент?

33. Чим характеризується вольовий момент?

34. Що складає нормативно-юридичний аспект?

352 РОЗЛІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

§ 4. Структура норми права Поняття і елементи структури норми права.

Структура норми права - це логічно погоджений її внутрі­шній зміст, обумовлений фактичними суспільними відносинами, що характеризується наявністю взаємозалежних і взаємодіючих елементів, реально виражених у нормативно-правових актах.

Структура норми права розкриває умови, зміст і правові наслід­ки взаємодії правомочної і зобов'язаної особи. Традиційно вона складається з трьох елементів - гіпотези, диспозиції і санкції.

Гіпотеза - це елемент структури, що вказує на конкретні жит­тєві обставини (умови), за наявності або відсутності яких і реалізу­ється норма. Тобто гіпотеза надає цим життєвим обставинам юри­дичного значення. Вона може бути простою або складною.

Проста гіпотеза вказує на одну обставину, з якою пов'язана дія норми права. Складна гіпотеза вказує на дві і більше умов.

Так, у статті 429 Кримінального кодексу України, що має на­зву «Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю», зазначається: «Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під час бою діяти зброєю - карається позбавленням волі строком від п'яти до десяти років»¹. У даному разі гіпотезою статті є умова «під час бою». Це - приклад простої диспозиції.

Прикладом складної диспозиції є частина 1 статті 114 Кри­мінального кодексу України, що зазначає: «Передача або зби­рання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну та­ємницю, якщо ці дії вчинені іноземцями або особами без грома­дянства, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років»². У цьому разі є принаймні три умови, коли дана стаття може бути застосована:

1. наявність спеціального суб'єкта злочину: іноземець або осо­ба без громадянства;

2. наявність специфічного предмету злочину - відомості, що становлять державну таємницю;

3. наявність мотиву - передача іноземним організаціям чи державам.

¹ Кримінальний кодекс України (Прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 208.

² Там само. - С. 58.