Глава 9. Соиіально-правовий вимір держави

135

яким вдалося заручитися підтримкою держави. Однак більше ніж 6 тис. банків це не вдалося, і вони припинили своє існуван­ня. Особливе місце в «новому курсі» посідала діяльність адмі­ністрації Ф.Д. Рузвельта щодо скасування так званого «сухого закону». Спочатку був легалізований продаж пива, а потім Кон­грес США прийняв XXI поправку до Конституції США, яка закон скасувала зовсім. За рахунок вільного продажу алкого­льних напоїв, обкладених досить високими федеральними по­датками, було забезпечене надходження в бюджет значних до­даткових коштів... Це все дозволило США вийти з кризи. А після її подолання (з 1933 по 1936 роки) ціла низка законо­проектів і реформ, схвалених Конгресом з ініціативи Рузвель­та, була визнана Верховним Судом США неконституційними, а, отже, недійсними.

Держава виступає організацією всіх громадян. Будь-який гро­мадянин може бути членом будь-якої організації (партії, проф­спілки, клубу тощо). Однак лише держава є організацією, членом якої громадянин повинен бути. Саме держава об'єднує громадян.

Держава має у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління і примусу. Саме за допомогою цього апарату держава здійснює управління суспільством та його політичною системою.

Держава здійснює правотворчість. За допомогою законодав­ства держава виявляє, які елементи політичної системи мають право на існування, а які - ні.

Напрямки взаємозв'язку держави і громадських організацій. Держава і громадські організації взаємодіють між собою за до­помогою таких форм, як співробітництво, взаємодопомога, коор­динація, керівництво, визначення меж правового простору, на­гляд та контроль.

Співробітництво. Держава сприяє розвитку громадських організації (у тому числі політичних партій), а останні вплива­ють на прийняття державою важливих політичних рішень, адже за допомогою виборчого права вони можуть брати участь у фор­муванні парламенту.

Взаємодопомога. У складні періоди існування держави саме громадські організації, як ніхто інший, можуть сприяти консолі­дації суспільства навколо держави. У той же час держава захи­щає громадські організації від сваволі окремих посадових осіб і громадян.

Координація. Будучи організацією всіх громадян, держава може координувати діяльність громадських організацій у тому напрямку, який вигідний державі в даний момент часу.

136

РОЗДІЛ 2. СУСУПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА І ПРАВО

Керівництво. У недемократичних державах державні орга­ни безпосередньо керують суспільством та його громадськими організаціями.

Визначення меж правового простору. Державне законодавст­во встановлює межі правового простору, у якому можуть діяти громадські організації. У деяких країнах наприклад, заборонені фашистські організації, в інших - так звані тоталітарні секти тощо.

Нагляд і контроль. В Україні нагляд за дотриманням за­конності покладено на органи прокуратури. Вона також здійс­нює нагляд за законною діяльністю громадських організацій.

Питання для самоконтролю

1. Чим визначається вплив держави на політичну систему?

2. Які існують напрямки взаємодії держави і громадських органі­зацій?