Глава 10. Державна влада

171

держави. На прикладі України це можна пояснити таким чи­ном: термін повноважень Верховної Ради України та Президен­та України - 5 років, а Конституційного Суду України - 9 років. Це дозволяє державному апарату функціонувати без перебоїв.

Щодо особливих повноважень судової влади, то, як свідчить досвід США, де на найвищому рівні реалізовано принцип поділу влади на законодавчу (двопалатний Конгрес), виконавчу (прези­дент та його адміністрація) і судову (Верховний Суд США), остан­ній необхідно розглядати не лише як інститут судової влади, а як інститут політичної системи.

Крім того, вплив судової влади в США на політику реалізу­ється в певних юридичних рамках, які відображають особливості американського конституціоналізму, історичного розвитку краї­ни і специфічні риси американської державності. Суди США, здій­снюючи функцію судового контролю, створюючи судові прецеден­ти, здатні своїми рішеннями брати активну участь у політичному житті держави і робити свій внесок у реалізацію політичного курсу держави. Головна особливість участі американських судів у полі­тичному процесі полягає в тому, що значна частина політико-управ-лінських рішень, прийняття яких у більшості інших держав є прерогативою законодавчих органів та уряду, у цій державі при­ймається саме в судовому порядку. Головна роль у цьому процесі відведена Верховному Суду США. Наприклад, у 1935 році Верхов­ний Суд СІНА визнав введені під тиском Ф.Д. Рузвельта 16 лип­ня 1933 року законом «Про відновлення національної економі­ки» кодекси справедливої конкуренції такими, що порушують Конституцію США. Розглядаючи справу «Птахоторгова корпора­ція Шехтера проти Сполучених Штатів Америки», Верховний Суд вирішив: «Якщо ділова діяльність, значення якої не поширюєть­ся за межі того чи іншого штату, може взагалі вважатися закон­ним об'єктом федерального контролю, то встановлення меж втру­чання держави в цю діяльність перетворюється з питання про використання влади в питання про довільну дискримінацію. Ми вважаємо, що спроба використовувати положення кодексу для встановлення тривалості робочого дня і рівня заробітної платні осіб, що працюють на умовах наймау позивачів, зайнятих веден­ням справи, значення якої не виходить за межі одного штату, не є законним використанням федеральної влади»¹.

¹ Из материалов Верховного Суда по делу «Птицеторговая корпорация Шехте­ра» против Соединенньїх Штатов Америки 1935 г. // Хрестоматия по всеоб-щей истории государства и права. Т. 2. / Под ред. К.И. Батира и Е.В. Полика-рповой. - М., 1996. - С. 309.

172

РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

І, нарешті, дані соціологічних досліджень доводять той факт, що сила судової влади полягає в повазі до неї і до винесених судових рішень. Таке ставлення до судової влади з боку державних органів, пересічних громадян та юридичних осіб формується тривалий час і існує передусім у країнах з давніми демократичними традиціями, там, де утверджується принцип верховенства права.

Єдність влади. Поділ влади можна вважати не лише засо­бом її обмеження, а й показником єдності влади, внутрішньо

розділеної внаслідок поділу функцій. Тобто державна влада є єдиною тому, що вона здійснюється державним апаратом в ці­лому і не існує декількох «державних влад», які конкурують одна з одною.

Як явище єдність державної влади виникає від початку за­родження держави. Воно визрівало як інтегрована влада, що лі­квідувала родовий лад з його партикуляризмом (відособленістю за родами).

Єдність державної влади насамперед означає, що в державі не може бути дві, три або більше різні влади, неоднакові за своєю природою, принциповими ідеями та такими, що мають відокремлені засоби державного примусу.

Державна влада є єдиною. У минулому єдність державної влади мала персональний характер. Стародавні деспоти, необме­жені монархи Середньовіччя, фюрер (вождь) нацистської Німеч­чини, дуче (вождь) фашистської Італії, каудильйо Іспанії та де­яких країн Латинської Америки, довічні президенти зосереджу­вали у своїх руках всю повноту державної влади.

На відміну від персонального в Новий час затвердився коле­ктивістський підхід до єдності державної влади, згідно з яким вся влада належить народу.

На сьогодні існує три різновиди ідеї єдності державної влади:

1. Соціальна єдність, яка походить з єдиної природи паную­чих (домінуючих) у суспільстві соціальних груп. Найпоширені­шим варіантом такої єдності є народний суверенітет.

2. Єдність основних цілей та напрямків діяльності усіх ор­ганів держави, що обумовлено необхідністю узгодженого управ­ління суспільством, без чого воно може бути втягнуте в стан анархії та розпаду, а різні цілі в діяльності вищих органів дер­жави можуть призвести до їх збройного протистояння.

3. Організаційно-правова єдність означає створення системи органів держави з їх ієрархією та розподілом повноважень.