Глава 7. Філософія держави

111

пільства від вищезазначеної еліти. Саме від влади, що була при­таманна цій еліті, починає виникати влада держави.

Разом з тим завжди існують особи, які не згодні з владою або ж виявляють агресивні наміри та інстинкти. Для стриму­вання у покорі таких психічних особливостей різних осіб і ви­никає держава.

Психологічна теорія, таким чином, вважала, що держава є не­обхідною як для задоволення потреб більшої частини населення бути покірними певним особам у суспільстві, так і для приду­шення агресивних настроїв окремих індивідів. Звідси природа держави міститься в закономірностях людської свідомості, тобто є психологічною. На думку представників психологічної теорії, дер­жава - це продукт вирішення психологічних протиріч між ініці­ативними (активними) особистостями, які здатні до прийняття відповідальних рішень, та пасивною масою, що здатна лише до наслідувальних дій та виконує вищезгадані рішення.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає суть патріархальної теорії?

1. У чому вбачали причину виникнення держави прихильники те­орії насильства?

2. На чому при аналізі виникнення держави наполягає теологічна теорія?

2. Які з існуючих нині теорій є сучасними варіантами теологічної?

3. У чому полягає суть теорії суспільного договору?

4. У чому полягає суть історико-матеріалістичної теорії?

5. У чому полягає суть органічної теорії?

3. З чим пов'язують виникнення держави прихильники психоло­гічної теорії?

6. На чому заснована християнсько-демократична концепція?

10. У чому суть теорії космічної експансії?

11. Хто був основоположником патріархальної теорії?

12. Хто був прихильником теорії насильства?

13. Хто був основоположником теологічної теорії?

14. Хто був прихильником християнсько-демократичної концепції держави?

15. Хто був прихильником теорії космічної експансії?

16. Хто був прихильником теорії суспільного договору?

17. Хто був прихильником історико-матеріалістичної теорії?

18. Хто був прихильником органічної теорії?

19. Хто був прихильником психологічної теорії?

112

РОЗЛІЛ 2. СУСУПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА І ПРАВО

20. Яку роботу про походження держави написав Р. Фільмер?

21. Яку роботу про походження держави написав К. Каутський?

22. Які роботи про походження держави написав Ф. Енгельс?

§ 3. Теорії про сутність держави

Теорія еліт. її основоположниками були В. Парето, Г. Моска, Д. Сарторі, X. Лассуел, Т. Дай, X. Ортега-і-Гассет та ін. Суть да­ної теорії полягає в тому, що народ не здатний управляти держа­вою, і тому управління здійснюється верхівкою суспільства -його елітою. Принцип формування еліт різноманітний: здібнос­ті, досвід, освіта, походження тощо. При цьому поповнення еліт можливе за рахунок найбільш здібних представників мас, однак демократію елітарна теорія розглядає як утопію чи міраж, ганя­чись за яким некомпетентні маси населення стають інструмен­том в руках демагогів і прокладають шляхи до диктатур - соці­алізму чи фашизму. Саме тому Г. Моска пов'язував свободу людства не з демократією, а з компетентною правлячою елітою.

Другий засновник цієї теорії В. Парето вважав, що держа­вою завжди править еліта, яка утворюється в трьох головних сферах (політичній, економічній та інтелектуальній) шляхом висування індивідів, які досягли у своїй справі найбільших успі­хів. Проте кожна правляча еліта через деякий час після отри­мання влади заспокоюється на досягнутому і втрачає свої най­кращі якості, творчу енергію та вироджується. Однак саме це зумовлює появу нової потенційної еліти, що прямує до влади. Між потенційною та старою елітою відбувається боротьба у фо­рмі насильства, переворотів та революцій. Останні В. Парето вва­жав корисними для суспільства, адже їх результатом стає «цир­куляція» еліти¹.

На сьогодні елітарна теорія існує з деякими «редакційними правками». Суть її зводиться до того, що в сучасному суспільст­ві є декілька еліт, між якими існує вільна конкуренція, заснована на принципах політичного і партійного плюралізму. При цьому еліти намагаються у співробітництві здійснювати керівництво державою і суспільством; еліти не відірвані від народу, а контро­люються ним за допомогою загального виборчого права, незалеж­них ЗМІ тощо.

¹ Більш детально див.: Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред. В.В. Копєйчикова. - К., 2000. - С. 96.