Глава 5. Держава

79

Проте управляти великою кількістю містечок дедалі стає все важче. Саме тому королі починають об'єднувати ці поселення у великі території (феоди), які роздаються васалам короля за вір­ну службу.

Однак управляти великими феодами також важко, і васали короля (герцоги і графи) роздають землю своїм васалам (баро­нам), які при цьому нічим не зобов'язані королю.

Саме так виникають феодальні сходи і починає діяти прин­цип: «Васал мого васала - не мій васал».

Отже, європейський шлях зумовлює формування феодальної держави. Характерний для країн Західної і частково Східної Європи. Держава виникає в результаті завоювання ранньокласо-вими державами варварів нових територій Римської імперії для управління останніми.

Питання для самоконтролю

1. Які способи виникнення держави знає людство?

2. Що таке штучний спосіб виникнення держави?

3. Що таке природний спосіб виникнення держави?

4. Як називалися протокласи?

5. Як називався перший історичний тип держави?

6. Які шляхи вели до формування перших держав?

7. До якого типу держави вів східний шлях?

8. До якого типу держави вів античний шлях?

9. До якого типу держави вів європейський шлях?

10. Які причини вели до появи держави Східної деспотії?

§ 3. Розвиток держави

Характеристика первинної держави. Як правило, перші дер­жави виникали саме як місто-держава. Селище, у якому жили вільні общинники-землероби в період утворення перших дер­жав, вже являли собою не родову, а сусідську общину. Це до­зволяє стверджувати, що період зародження перших держав припадає саме на період племінної організації суспільства, коли деякі селища починають перетворюватися на господарські і релігійні центри. Потім ці селища переростають в адмініст­ративно-господарські та релігійні центри-міста. Місто такого типу з сільськогосподарською місцевістю, яка прилягала до нього, ставало містом-державою, у якому постійно проживали

80

РОЗДІЛ 2. СУСУПІЛЬСТВО, ДЕРЖАВА І ПРАВО

вожді та жерці. Місто-держава ставало місцем, де відбувалися засідання рад та зборів.

Місто-держава вже знає чітку соціальну диференціацію і май­нову нерівність, розподіл праці тут закріплюється територіаль­но: з'являються квартали ковалів та інших ремісників, виокрем­люється еліта, формується поки що примітивний апарат держа­вного управління, коли з'являються особи, що займаються орга­нізацією виробництва, обліку тощо.

У місті-державі з'являються три центри управління адмініс­тративного та ідеологічного лідерства - міська община, палац і храм. Зокрема, останній починає виступати не лише як релігійна система, а й як система організаційно-господарська, розподільча та інформаційна. •

Місто, що стало містом-державою, починає виконувати стосовно інших селищ функції державного управління. Основними серед них були:

• управління общинним землеробством та землеволодінням;

• виконання суспільних ритуальних обрядів;

• здійснення міждержавного продуктообміну, який з часом пе­ретворився на товарообмін (продуктообміну всередині міста-держави майже не існує, адже кожна «велика родина» забезпе­чує себе повністю, за винятком виробів з кераміки, прикрас, окре­мих знарядь тощо; власне торгівля з'являється дещо пізніше);

• захист від військових нападів та організація військових по­ходів для покорення інших міст-держав, стягнення данини чи податків;

• створення та розподіл суспільних фондів, в основному проду­ктів на випадок стихійних лих, військових нападів тощо;

• створення інститутів для розгляду суперечок, підтримка від­повідних звичаїв, встановлення світських і релігійних пра­вил тощо;

• розвиток ремесел та торгівлі тощо.

Таким чином, держава як п'ята організаційна форма життя суспільства також виникає об'єктивно в результаті неолітичної революції та переходу від первісного суспільства до аграрного. Вона не нав'язується суспільству ззовні, а виникає внаслідок дії внутрі­шніх чинників - матеріальних, організаційних, ідеологічних.

Первинна держава виникає, щоб організаційно забезпечити функціонування виробляючої економіки, нові форми трудової діяльності, яка віднині стає умовою виживання та розвитку людства, тобто для забезпечення самого існування людства в умовах аграрного суспільства.