Тема 1.Сутність, значення та розвито

Якщо б ми навчилися згладжувати психологічні конфлікти в процесі праці, то я в найближчі 10 років зміг би понизити собівартість своїх автомобілів більше, ніж я зміг би це зробити за 15 років технологічними методами. Г. Форд

Пізніше результати досліджень Е.Мейо стали відомі у всьому світі: звіт про них був перекладений на 24 мови.

Отож, на даному етапі, менеджмент показав залежність результатів праці від існуючих психофізіологічних умов та її мотиваційних характеристик.

Сучасний етап. На сучасному етапі в теорії менеджменту відображено все те раціональне, що було досягнуто на попередніх етапах його розвитку. Якщо розглядати сучасний етап розвитку теорії менеджменту в економічно-розвинутих країнах, то можна відзначити традиційне тяготіння вчених та менеджерів до тієї чи іншої складової частини теорії. Так, в США теоретичні розробки й практичне їхнє впровадження базується на тейлоризмі, у Німеччині, Швеції, Японії переважають погляди прихильників "руху за гуманні стосунки".

Ключовими моментами сучасної системи поглядів на менеджмент є наступні принципові положення:

1. Застосування системного підходу в управлінні (теорія систем). Підприємство (організація) представляється як система найвищого порядку складності,

складовими частинами якої є люди. Будь-яку систему (механічну, біологічну, людську) характерезують взаємозалежності. Вся система не обов'язково покращується, якщо стає більш ефективною лише одна її частина. У будь-якій системі важлива робота цілого.

Недолік підходів різних шкіл до управління полягає в тому, що вони концентрували увагу лише на якомусь одному важливому елементі. Сучасний підхід до управління розглядає його ефективність як результат дії багатьох факторів. Саме тому теорія систем інтегрувала вклади всіх шкіл і представляє собою не набір якихось принципів для керівників, а спосіб мислення відносно організації і управління.

2. Застосування ситуаційного підходу в управлінні.

Даний підхід розширив практичне застосування теорії систем. Центральним його моментом є ситуація, тобто набір змінних (обставин), які сильно впливають на організацію в конкретний період часу. Організація і методи управління визначаються даною ситуацією. Змінюються ситуації - змінюються методи.

Таким чином, у відповідності до ситуаційного підходу вся організація управління підприємством - це відповідь на різноманітні за природою змінні, що характеризують конкретну ситуацію.

На відміну від всіх попередніх способів управління колективними діями ситуаційний підхід передбачає постійне оновлення організації у віповідності з конкретною ситуацією.

3. Орієнтація менеджменту на інновації, інтеграцію, інтернаціоналізацію. Інновації. Високі темпи науково-технічного розвитку висунули на перший план ті

системи управління, які можуть швидко освоювати результати нововведень. В майбутньому ефективною буде не та організація, яка добре працює сьогодні, а та, яка орієнтована на постійні нововведення.

Інтеграція. Вона має глибокий зміст. Один із її напрямів - інтеграція організації і особистості. Фірма розглядається як живий організм, який складають люди, об'єднанні спільними інтересами (метою, цінностями). Сьогодні майбутнє за таким управлінням, яке мобілізує актй'внїсть працівників, заставляє їх думати над способами роботи,

18 МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум

ИІ'сЛІіуніни свої зусилля.

Ітигрікіціоналпація. Передбачає необхідність міжнародного співробітництва в сфері

уіірИй'іініїя.

4 Пишання соціальної відповідальності менеджменту перед людиною і

і'успіньством в цілому.

Цг пояснюється тим, що саме менеджмент створює економічний і соціальний ціішміок суспільства. Організації несуть відповідальність перед суспільством, в якому НОНИ функціонують, щодо забезпечення ефективності, зайнятості, прибутковості, ійМіггу оточоючого середовища, безпеки, культури, освіти, охорони здоров'я.

Ьгінсе повинен добровільно відгукуватися на соціальні потреби. Сьогодні важливого іничсішя набуває етика бізнесу.

І) Україні управлінська наука розвивалася в рамках підходів, які напували в колишньому СРСР. Науковці виділяють 7 етапів розвитку управлінської науки в радянський період.

/ етап (1917-1921рр.) - розроблялися форми й методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовувалися принципи централізму, державного регулювання.

// етап (1921-1928рр.) - здійснювалося подальше вдосконалення адміністративного управління виробництвом, були зроблені спроби введення так званого госпрозрахунку як основи економічних методів управління, а також формально вивчалися можливості участі трудящих в управлінні.

3. етап (1929-1945рр.) - пов'язаний із організацією індустріальної бази суспільного виробництва й присвячується вдосконаленню структур управління, методів добору та підготовки кадрів, планування й організації виробництва.

4. етап (1946-1965рр.) - характеризується пошуком нових форм функціонування та взаємодії державних органів управління, спробою і іереходу до територіальної та галузевої систем управління.

V етап (1965-1975рр.) - здійснена спроба проведення господарської реформи шляхом посилення ролі економічних методів управління. Було показано неефективність реформ, які проводяться в рамках адміністративно- командної системи.

VI етап (1975-1985рр.) - підтвердив необхідність зміни економічних відносин, докорінних економічних реформ, проведення яких слід віднести до сьомого етапу.

VII етап (з 1985р.-по даний час) - початок ринкових реформ, введення моделей госпрозрахунку, кооперативного руху, збільшення економічної свободи.

Період формування національної економіки України й проведення економічних реформ вимагає окремого вивчення. У розвиток управлінської науки суттєвий внесок зробили такі українські вчені, як О. Терлецький, М. Зібер, С.Подолянський, М.Туган-Барановський, М.Драгоманов, І.Вернадський,

І.Коропецький та інші.

ТЕМА І.Сутність, значення та розвиток менеджменту 19

Розвиткові науки про менеджмент в Україні за умов державної незалежності сприяли праці відомих вітчизняних вчених Б.М. Андрушківа, Й.С.Заводського, А.М. Колота, А.І. Кредісова, О. Є. Кузьміна, Ф.І. Хміля,

та інших.

Резюме

СУТТЄВО ІЙК

Ф Міжпоняттями "управління"та "менеджмент''існуєвідмінність, яка базується на домінуванні людського фактора в останньому.

© Менеджмент - це складова процесу управління, яка забезпечує координацію дій персонапу фірми на всіх рівнях з раціонального використання ним наявних ресурсів із застосуванням наукового підходу, психологічних та етичних норм керівництва.

Ф Менеджмент передбачає ієрархічну побудову підприємства (організації), викорис­тання відповідних функцій в управлінні ним (нею) та підготовку керівників з високими професійними знаннями та морально-психологічними якостями.

® Основним завданням менеджментувваясається забезпечення існування (домінування) фірми на ринку.

Ф Найціннішим капіталом фірмименеджмент справедливо вважає працівника (людину), тому одне із найпріоритетніших його завдань є вирішення його проблем, створення умов для його всебічного розвитку.

® Менеджліент, як наука, не виник раптово, а пройшов у своєму розвитку ряд історичних етапів, на кожному з яких були характерні відмінності і підходи до керівництва. Особливо насиченим на нововедення треба вважати сучасний етап, який акумулює все те раціональне, що було напрацьоване на попередніх з них, а також: характеризується новими принциповими положеннями в управлінні, що базуються на застосуванні до нього системного та ситуаційного підходів, орієнтації на інновації, інтеграцію, інтернаціоналізацію, поглибленні соціальної відповідальності тощо. © Розвиток менеджменту в Україні відповідає тим етапам, які прошила управлінська наука у відповідності до тих підходів, що мали місце в колишньому СРСР. Однак з часу отримання нашою державою незалежності, потреба в ефективному менеджменті ще більше загострилася, що пов'язано із перебудовою органів влади, створенням принципово нових за юридичним статусом та організаційною побудовою підприємств і організацій (ТЗОВ, СП, ПП, акціонерних товариств, банківських установ та ін.)

® Для зміни існуючої ситуації в економіці багатьох вітчизняних підприємств на краще необхідно готувати висококваліфіковані керівні кадри, вкладати відповідні кошти у процеси перепідготовки уже задіяних.

( ? ] Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. В чому суть понять "управління" та "менеджмент"?

2. Чим обґрунтовується потреба у виникненні менеджменту як науки?

3. Які є основні (найбільш вживані) визначення менеджменту, наведені в літературі?

20

МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум

А, Н чому полягає значення менеджменту? .1 Які задачі вирішує менеджер?

6. Н чому зміст домонополістичного етапу в розвитку менеджменту?

7, Який зміст етапу "наукове управління підприємством" у розвитку менеджменту?

Н. II чому зміст етапу "адміністративно-бюрократичний підхід" у розвитку

менеджменту?

М, Які основні принципи наукового управління працею були запропоновані Ф.

ТеМлором?

10. II чому зміст етапу "рух за гуманні стосунки" у розвитку менеджменту?

11. Який виробничий експеримент був проведений Е. Мейо та які висновки були ним зроблені за його результатами?

12. Що характерно для сучасного етапу в розвитку менеджменту?

13. Що являють собою сучасні системи поглядів на менеджмент?

14. Які основні етапи свого становлення пройшла уаправлінська наука в Україні?

15. Хто з українських вчених вніс вклад у розвиток вітчизняної науки з управління?

16. Які особливості та труднощі розвитку менеджменту в період отримання Україною незалежності?

й¹ План семінарського заняття (2 год.)

1. Що таке "управління" та "менеджмент" і в чому їх принципова відмінність?

2. Основне завдання та задачі менеджменту?

3. Зміст домонополістичного етапу в розвитку менеджменту.

4. Принципи наукового управління працею Ф. Тейлора і етап "наукового управління підприємством" у розвитку менеджменту.

5. Етап адміністративно-бюрократичного підходу в розвитку менеджменту.

6. Зміст етапу "рух за гуманні стосунки" в розвитку менеджменту та експеримент Е. Мейо.

7. Сучасний етап в розвитку менеджменту і його особливості для вітчизняних підприємств (організацій).

8. Історичні етапи розвитку менеджменту в Україні.

Й Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт

1. Порівняльна характеристика змісту понять "менеджмент" та "управління".

2. Задачі менеджменту.

3. Історичні етапи розвитку світового менеджменту.

4. Етапи розвитку управлінської науки в Україні.

5. Вклад українських вчених у розвиток менеджменту в нашій державі.

6. Особливості розвитку та проблеми менеджменту на сучасному етапі становлення ринкової економіки в Україні.

21

ТЕМА 1.Сутність, значення та розвиток менеджменту

Практичні роботи

МІ. "Визначеннярівня керівника на основі тесту "Жарікова"

Мета роботи: Для поглибленого розуміння поняття "менеджмент" пропонує-ться провести роботу "Визначення рівня керівника на основі "Тесту Жарікова ".

Слід зауважити, що на основі даного тесту здійснюється самооцінка менеджера.

Хід роботи:

1. Відповісти на запитання "Тесту Жарікова" і відповіді записати у бланк для тестування. На кожне запитання можна дати одну з п'яти відповідей: 3 (завжди), Ч (часто), І (іноді), Р (рідко), Н (ніколи).

2. Обробка результатів відповідей.

3. На основі ключа до тесту визначити професійний рівень менеджера.

Тест Жарікова

Я хотів би...

0

1. Займатися плануванням.

2. Готувати накази.

3. Розробляти інструкції.

4. Писати звіти.

5. Вести службову переписку.

6. Ставити завдання підлеглим.

7. Віддавати команди й розпорядження.

8. Контролювати виконання завдань.

9. Заохочувати працівників за успіх.

10. Робити стягнення за недбалість.

11. Вести підбір кадрів.

12. Займатися соціальними проблемами.

13. Здійснювати соціальне планування в трудовому колективі.

14. Управляти конфліктами.

15. Залучати працівників до управління.

16. Виявляти протиріччя міме завданням іможливістю його виконання.

17. Вичленовувати і вирішувати проблеми соціальної важливості.

18. Вичленовувати і вирішувати проблеми першочергової важливості.

19. Брати участь в обговоренні довгострокових програм.

20. Вирішувати питання за всіма програмами.

з з :з

п

21. Організовувати виконання робіт з постачання.

22. Отримувати все необхідне для своєї роботи.

23. Налагоджувати зв'язки з постачальниками.

24. Розподіляти матеріальні ресурси.

25. Заощаджувати ресурси.

26. Проводити пошук науково-технічних новинок.

27. Впроваджувати новинки у виробництво.

28. Розробляти перелік проблем для раціоналізаторів.

29. Рекламувати корисність інновацій.

30. Активно підбирати помічників і однодумців для пошукової роботи.

31. Виявляти фактори для підвищення якості.

32. Створювати систему контролю якості.

33. Підвищувати кваліфікацію працівників.

34. Зацікавлювати працівників у покращенні якості.

35. Займатися пошуком факторів, які негативно впливають на якість.

36. Приймати представників інших організацій.

37. Бувати в інших організаціях.

_ц\\

21. Мати "своїх"людей в інших організаціях.

22. Контактувати з аналогічними організаціями інших міст, країн.

23. Пачагоджувати особисті зв 'язки з працівниками інших організацій.

24. Інструктувати виконавців.

25. Роз яепювати працівникам зміст директив.

26. Давати поради підлеглим.

27. Займатися вихованням підлеглих.

28. Виступати з лекціями, доповідями.

29. Організовувати наради й засідання.

30. Проводити наради й засідання.

31. Виголошувати промови на зборах.

32. Представляти свою організацію в громадських організаціях.

33. Працювати у президії зборів тощо.