Тема 14. Антикризове управління діяльністю підприємства 299

підприємства про фінансову неспроможність виконати зобов'язання перед кредиторами і бюджетом. Такі дії мають на меті:

^порушити справу про банкрутство чи санацію підприємства в межах провадження

справи про банкрутство; ^приховати незаконне витрачання коштів; ^ліквідацію, реорганізацію чи приватизацію підприємства з метою зміни форми

власності; Фввести в оману незалежного аудитора з метою отримання необ 'ективного висновку

про фінансовий стан підприємства.

Якщо факт фіктивного банкрутства завдав матеріальних збитків кредиторам чи державі, винні в цьому осби караються згідно з Кримінальним кодексом України (ст. 218).

—"" Увага! -—~_____^

__<^'—" Кризових явищ, банкрутства підприємств можна запобігти з ~~~^>^ " -^_^допомогою системи антикризового управління. ^____ "

14.2. Основні складові антикризового управління діяльністю

підприємства

Термін "аитикризове управління" з'явився в економічній літературі та управлінському користуванні недавно, але за достатньо короткий час став одним з найбільш популярних і вживаних у сучасному діловому житті. Його появу спричинив не зовсім вдалий процес реформування економіки України та інших країн СНД під час переходу до ринкових методів господарювання.

Антикризове управління дає можливість керівникам підприємств зробити висновки і виробити необхідну стратегію й тактику щодо виходу з можливого кризового становища. Пов'язана із цим недостатність відповідних знань і досвіду суттєво впливає на впровадження дієвої системи антикризових заходів сучасного управління підприємством. Виявилося, що можливість пристосування суб'єктів господарської діяльності до нових умов для багатьох з них обмежена і дуже важка проблема

* Антикризове управління - спеціальним чином організована система управління, яка має комплексний, системний характер, націлена на найбільш оперативне виявлення ознак кризи та створення відповідних передумов для їх своєчасного подолання з метою забезпечення відновлення життєздатності суб'єкта підприємницької діяльності, недопущення виникнення ситуації його банкрутства, запобігання її виникненню в майбутньому.

Антикризове управління базується на використанні усього потенціалу засобів і методів сучасного менеджменту з урахуванням ресурсних і часових

300 МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум

обмежень антикризового процесу. Основними етапами (складовими) процесу антикризового управління є діагностика кризи розвитку суб'єкта підприємницької діяльності, яка охоплює:

Р діагностику кризових явищ і загрози банкрутства;

Р перспективну оцінку наслідків порушення справи про банкрутство;

> експертизу можливостей (потенціалу) виживання;

Р розроблення та реалізацію спеціальної антикризової програми, спираючись на власні сили та можливості або із залученням стороннього інвестора (санатора), здійснення контролю за процесом її реалізації;

> розроблення та впровадження системи запобігання кризових явищ у майбутньому. Антикризове управління можна розглядати як одну зі спеціальних функцій

управління діяльністю підприємства в цілому, пов'язану з управлінням господарсько-фінансовою діяльністю підприємства, його фінансовою стійкістю та платоспроможністю. Водночас антикризове управління - це система подолання кризових явищ, яка складається з ряду підсистем відповідно до функціональних сфер підприємства:

*■ антикризовий операційний менеджмент;

*• антикризове фінансове управління;

> антикризовий маркетинг;

*■ антикризове управління персоналом;

> антикризове організаційне управління.

Визначені підсистеми не функціонують ізольовано. Реалізація антикризового управління потребує узгодження та координації дій з окремих напрямів. Тільки за цих умов результат - виведення підприємства зі стану кризи та фінансове оздоровлення - буде не тільки досягнуто, а й закріплено.

Розкриваючи суть, антикризового управління, прийнято виділяти п'ять функцій антикризового управління (Ш ціпе визначення, 0 планування, ^організацію, ^мотивацію, ^контроль) і два поєднуваних процесів (^прийняття рішень і ^комунікації), що об'єднують окремі функції в єдиний процес управління.

1) Функція "цілевизначення". Відправним етапом антикризового управління є визначення системи цілей, які мають бути досягнені. Такими цілями повинні визнаватися (подаються за ієрархією значущості):

• виведення підприємства зі стану банкрутства;

• недопущення банкрутства підприємства;

• локалізація кризових явищ;

• фінансова стабілізація підприємства; Р запобігання повторенню кризи.

Розрізняють теперішні (актуальні) та наступні цілі (завдання). Актуальне завдання антикризового управління може бути визначено тільки після проведення діагностики загрози банкрутства підприємства та визначення стадії кризи. Кожне наступне завдання в наведеному ланцюгу стає актуальним після реалізації завдань попереднього етапу.

2) Функція "планування" в антикризовому процесі передбачає розроблення стратегії та тактики досягнення встановлених цілей і завдань, складання планів ТЕМА 14. Антикризове управління діяльністю підприємства 301

і графіків реалізації окремих заходів антикризового управління, орієнтованих на досягнення визначеної мети антикризового процесу та вжиття заходів щодо фінансового оздоровлення і в цілому на підприємстві, і за його окремими структурними підрозділами. Реалізація функції "планування" здійснюється шляхом розроблення різноманітних планів і програм (Фантикризової програми, Фплану санації, Фплану здійснення антикризового управління, Фплану фінансового оздоровлення, Фплану антикризових маркетингових заходів, Фплану диверсифікації виробничої діяльності тощо).

3) Функція ''організація"' в процесі антикризового управління забезпечує практичну реалізацію прийнятих планів з фінансового оздоровлення підприємства та виведення його зі стану кризи, тобто відповідає за процес їх виконання. З цією метою необхідно документально оформити прийняття плану у вигляді наказу по підприємству, забезпечити ознайомлення з ним фахівців і персоналу, довести конкретні завдання до виконавців і проводити систематичний контроль за перебігом їх виконання. З функцією "організація" пов'язано і питання розподілу матеріальних, фінансових і трудових ресурсів між окремими напрямами антикризового процесу, створення умов для виконання запланованого графіка проведення окремих заходів.

Завданням функції "організація" антикризового управління є також забезпечення необхідної пропорційності в антикризових перетвореннях, узгодженості в діях окремих фахівців і за окремими напрямами роботи. Важливу роль у виведенні підприємства зі стану кризи відіграє визначення питань вертикальної та горизонтальної координації персоналу підприємства під час реалізації плану антикризових дій, опанування ними сучасних методів і прийомів діагностики фінансового стану підприємства та його оздоровлення. 4) Функція "мотивація' забезпечує використання мотиваційних регуляторів суб'єктів антикризового процесу, персоналу та власників підприємства, яке опинилося в кризовому стані. Ця функція має поєднувати матеріальні (економічні) інтереси суб'єктів антикризового управління з моральними, психологічними мотивами. Перші полягають в адекватній оцінці кваліфікації, управлінських знань і навичок залучених фахівців - антикризових менеджерів у вигляді фіксованої оплати (гонорару) або в поєднанні з досягненими успіхами в оздоровленні цього підприємства (виплата частини отриманого прибутку, передання пакета акцій тощо). Інші ґрунтуються на таких погребах кожної особистості, як ^самореалізація в професійній діяльності, ^отримання ■задоволення від досягнених результатів, ^забезпечення поваги суспільства щодо оцінювання результатів праці.

302

Мотивація персоналу підприємства у своєчасному та максимально повному виконанні покладених на них функцій (завдань) базується на зацікавленості в збереженні робочих місць і можливостей отримання особистих доходів, оскільки альтернативою фінансового оздоровлення є банкрутство підприємства та повне звільнення персоналу. Мотивація власників підприємства також пов'язана з їхніми економічними інтересами збереження інвестованих коштів. Діюча

МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум

процедура банкрутства передбачає повну відповідальність власників за зобов'язаннями підприємства усім наявним майном, залишковий принцип повернення вкладів власників після задоволення вимог кредиторів. Ризик втрати капіталу зумовлює зацікавленість власників в активній участі в усіх процедурах, обговоренні та прийнятті необхідних рішень.

5) Функція "контроль" у процесі антикризового управління забезпечує нагляд і перевірку відповідності функціонування підприємства встановленим показникам плану фінансового оздоровлення, передбачає розроблення стандартів його перебігу у вигляді певної системи кількісних показників, що дають змогу перевіряти результативність та ефективність окремих заходів, своєчасно вносити зміни до розробленого плану фінансового оздоровлення.

У межах антикризового управління надзвичайно важливо реалізувати вимоги соціального менеджменту, який орієнтує управлінський процес на зниження ймовірності або недопущення прийняття рішення, яке може завдати шкоди окремим об'єктам, які перебувають у сфері його впливу (постачальники, посередники, покупці, інші господарські партнери, персонал, власники, суспільство в цілому, зовнішнє суспільне та природне середовище тощо)- Якщо все ж таки таке рішення мусить бути прийнято, то, за концепцією соціально-стичного менеджменту, необхідне розроблення та впровадження достатньо вагомих компенсуючих заходів. Прийняттю рішень в ангикризовому управління обов'язково повинно передувати ретельне вивчення наслідків кожного із запропонованих управлінських рішень з подальшою оцінкою допустим склі їх прийняття. Якщо наслідки управлінського впливу не визнаються допустимими, вони повинні бути виключені з розгляду.

Оцінювання наслідків має проводитися відокремлено щодо впливу антикризових заходів на дві соціальні групи - працівників підприємства та його власників. Інтереси першої соціальної групи пов'язані зі збереженням робочих місць та заробітної плати. Якщо антикризові заходи потребують скорочення чисельності персоналу (внаслідок того, що вона визнається надмірною, робоча сила використовується неефективно, у зв'язку з диверсифікацією, скороченням обсягів діяльності тощо), план фінансового оздоровлення має враховувати необхідність компенсаційних виплат працівникам, яких скорочують, відповідно до вимог чинного законодавства. Якщо для прискорення розрахунків з кредиторами або для недопущення поглиблення кризи необхідно вжити непопулярних заходів, що стосуються персоналу (переведення на режим неповного робочого дня, перегляд посадових окладів і розрядних розцінок, загального підходу до оплати праці тощо), такі заходи мають супроводжуватися роз'яснювальною роботою серед персоналу підприємства. Це полегшить сприйняття нововведень, послабить опір і незадоволення персоналу, сприятиме продуктивній праці, яка так необхідна для виходу з кризи.

У процесі антикризового менеджменту не можна ігнорувати й економічних інтересів власників підприємства. Наприклад, якщо вони орієнтовані на