13. Нова економічна політика (неп)

На початку 1921 р. більшовицька влада опинилася в глибокій кризі. Промисловість перебувала в стані розрухи. Через нестачу сировини й палива майже третина заводів і фабрик не діяла, інші працювали з неповним навантажен­ням. Обсяг промислової продукції порівняно з 1913 р. зменшився у 7 разів. Чавуну виплавлялося лише 3% від рівня 1913 р., сталі — 5%, вугілля видобувалося 30%. У 1921 р. на одну людину вироблявся 1 метр ситцю на рік, на одне селянське господарство вироблялося сто грамів металевих виробів. Виробництво цукру зменшилося в 45 разів. У країні буяла цілковита інфляція: коробочка сірників коштувала кілька мільйонів, кусок мила став коштовністю. Посівні площі скоротилися з 110 млн. десятин до 75 млн. 1921 р. розпочався жахливий голод, що охопив Поволжя, Приуралля, Казахстан, Західний Сибір, південь України. Голодувало біля ЗО млн. чол. Вимирали цілі села. Незва­жаючи на допомогу світового товариства, загинуло понад З млн. чоловік, 2 млн. дітей стали сиротами.

Початком здійснення нової економічної політики став X з'їзд РКП (б), що прийняв резолюцію "Про заміну прод­розверстки продподатком". Сутність непу полягала в прове­денні принципово нової економічної політики, заснованої на ринкових відносинах, різноманітних формах власності та економічних засобах управління народним господарством. НЕП повинен був підготувати економічну базу для будівниц­тва соціалізму в радянській державі. В сільському господар­стві неп передбачав: заміну продрозверстки продподатком, розмір якого визначався напередодні посівної і був удвічі менший, ніж розмір продрозверстки; дозвіл організовувати кооперативи, а також оренду землі з використанням найма­ної праці. Скасовувалася кругова порука і вводилася відпові­дальність кожного селянина за виконання податку. Таким чином, селянин дістав змогу вільно обирати спосіб обробки землі та гарантії землекористування, що стимулювало розви­ток сільськогосподарського виробництва й сприяло віднов­ленню сільського господарства в найкоротший термін. Внаслідок непу обсяг сільськогосподарського виробництва 1925 р. майже досяг рівня 1913 р.

НЕП сприяв кардинальним змінам у промисловості. З травня 1921 р. розпочалася здача в оренду націоналізова­них дрібних, середніх і великих промислових підприємств колишнім господарям. Оскільки було неможливо поєд­нувати приватновласницьке сільське господарство з дер­жавною централізованою промисловістю в рамках однієї економіки, 6 серпня 1921 р. було проведено децентраліза­цію управління промисловістю. Багато підприємств було визволено від прямого адміністративного контролю ВСНГ, об'єднано в трести й переведено на госпрозрахунок.

Створений у лютому 1921 р. Держплан розпочав поточне планування економічного розвитку. Скасовано загальну тру­дову повинність, на зміну їй прийшла процедура добровіль­ного найму і звільнення робочої сили. Створювався ринок робочої сили. Відбувся перехід від зрівнялівки до відрядної зарплати за результатами праці. Почалося залучення інозем­ного капіталу шляхом створення концесій і спільних під­приємств. У торговельно-фінансовій сфері відновлювалися товарно-грошові відносини, було дозволено приватну торгів­лю, створювалися умови для діяльності трьох форм торгів­лі — приватної, державної й кооперативної, набирали сили кредитна, збутова й продовольча кооперації, провадилися ярмарки. До обігу вводилися цінні папери. Для стабілізації фінансів було налагоджено випуск грошей і конвертованої грошової одиниці — червінця (1 червінець дорівнював 10 золотим карбованцям). Було організовано діяльність Ощад­ного банку, провадилися регулярні держпозики й випуски цінних паперів.

НЕП істотно змінював вигляд країни, пожвавив її еко­номіку, змінив психологію людей.