2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом

"З описів боїв під Верденом у коротких офіційних повідом­леннях і в статтях воєнних кореспондентів можна зрозумі­ти, що німці, як і раніш, атакували густими масами, які скошувались французькою артилерією і зараз же замінюва­лись новими лавами густих цепів (за деякими відомостями навіть колон); ця німецька тактика відомого "драуф" (не­щадного натиску будь-якою ціною) уже зовсім не відповідає станові запасу людей Німеччини і являє собою акт відчаю...

Під час першого натиску німців французькі батареї, що добре пристрілялися до ділянок місцевості, яка лежала попереду, об­стрілювали густі наступаючі лави ворога і змітали їх убивчим вогнем. Коли, завдяки повторним атакам усе нових ворожих мас, частина німців просунулась дуже близько до першої лінії францу­зів, вночі французьким військам наказано було відійти на другу лінію окопів, і ранком французькі батареї знову стали косити німців, що наступали на новій ділянці, і так далі, поки французи не дійшли до головної оборонної лінії Во-Дуомон-висота Пуавр; тут вони контратаками в штики зупинили противника, причо­му частина німців була оточена у зруйнованому форті Дуомон, а на висоті Пуавр німці засіли на північних схилах її..."

Запитання до документа

1. У чому, на ваш погляд, полягає значення Верденської битви?

3. З телеграми російського командування про

успішний наступ на Південно-Західному фронті

в травні 1916 р.

"Київ, 2 червня. Тяжкого удару австро-німцям було завдано на річці Стир нижче Луцька і в районі Дубно. Цей удар примусив австро-німців сховатися у Бродах. На Стирі, де до австрійців прибули німці, був особливо жорстокий бій. 28 травня ранком наші піхотні частини під прикриттям артилерії почали на­ступ, просуваючись плазом до ворожих окопів і дротяних заго­род, дуже пошкоджених уже напередодні нашою артилерією. Австрійці разом з німцями зустріли росіян пекельним кулемет­ним вогнем, і німецька кіннота кілька разів намагалася зайти нам у фланг з півдня. Зміна тривала кілька годин. Наша важка артилерія остаточно зруйнувала ворожі укріплення, а піхотні частини з криком "ура" кинулись у штики. Австрійці, не прийнявши атаки, відійшли в містечко Рожіце, а німці пішли в контратаку. Однак швидким натиском німиі були збиті і втікали слідом за австрійцями, залишивши близько 300 полоне­них і поранених. На початку п'ятої години дня 28-го при підтримці артилерії росіяни ввірвалися в містечко і вибили звідти ворога, захопивши ще близько 1700 полонених (в тому числі чотирьох офіцерів), декілька кулеметів, дві гармати і артилерійський парк. Не зупиняючись у містечку, наші війська до пізньої ночі продовжували переслідування відступаючого во­рога. Як з'ясовується, ворог збудував під Луцьком дуже укріп­лені позиції... Луцьк був узятий обхідним маневром дивізії, що здобула в цій війні назву "залізної". Наступ почався з вечора 27 травня і відбувався з такою швидкістю, що ворог змушений був дуже поспішно відступати. Нам дісталася величезна воєнна здобич, сила гармат і кулеметів, величезні склади цементу, бетону і дощок, рухомого залізничного складу і вагонеток. Наші війська увійшли в Луцьк 28 травня ранком...

Майже одночасно розвивалися і операції в районі Дубно і на північний захід від нього. На північній ділянці нашого фронту, за відомостями, що надходять, розгоряється велика битва. Битва, що триває вже три доби, відзначається надзвичайною жорсто­кістю. Бої часто закінчуються рукопашними сутичками.. Дубно взято обходом. Місто було дуже укріплене. Австрійські окопи проходили берегом Ікви, входячи в межі міста... Розбиті на Ікві, в Лубенському районі, австрійські війська спішно відступають у напрямі Володимир-Волинський—Сокаль—Стоянов, кидаючи на своєму шляху сотні поранених, зброю, припаси і незчисленну кількість всякої іншої воєнної здобичі..."

Запитання до документа

1. Порівняйте бойові дії в Галичині в 1915 й 1916 рр.

Запам'ятайте дати:

• 23 травня 1915 р. — вступ Італії у війну на боці

Антанти.

• 14 жовтня 1915 р. — вступ Болгарії у війну на боці

Німеччини.

• лютий— — битва під Верденом, грудень 1916 р.

• 4 червня — — наступ російських військ 1 серпня 1916 р. (Брусилівський прорив).

• липень —

листопад 1916 р. — битва на р. Соммі.

• серпень 1916 р. — вступ Румуни у війну на боці Антанти.

ПОДІЇ 1917-1918 рр.