- •1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.
- •2. Періодизація світового розвитку
- •2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)
- •2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)
- •2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)
- •2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)
- •2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)
- •Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.
- •1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах
- •2. Австро-сербський конфлікт
- •3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії
- •4. Стратегічні плани противники.
- •5. План Шліффена та його крах
- •6. Східний театр воєнних дій
- •1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про
- •2. З французького офіційного повідомлення
- •Кампанії 1915-1916 рр.
- •1. Австро-німецький наступ на сході
- •2. Невдача союзників у Дарданеллах
- •3. Вступ у війну Італії
- •4. Бойові дії 1916 р.
- •5. Верденська битва
- •6. Брусилівський прорив
- •7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі
- •8. Підводна війна
- •1. Зі спогадів Людендорфа про наступ
- •2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом
- •3. З телеграми російського командування про
- •1. Вплив революції в Росії на хід війни
- •2. Вступ у війну сіла
- •3. Воєнні дії на Західному фронті
- •4. Антивоєнні виступи
- •5. Закінчення війни
- •Воєнні дії на Західному фронті в 1918 р
- •6. Комп'енське перемир'я
- •7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань
- •1. Мирний договір між Росією, з одного боку,
- •2. З угоди про перемир'я між союзниками
- •Повторювально-узагальнюючий урок
- •Тема II
- •1. Наміри головних держав-переможннць на конференції
- •2. Створення Ліги Націй
- •3. Версальський договір з Німеччиною
- •4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумками Першої світової війни
- •5. Українське питання на конференції
- •6. Проблема досконалості Версальської системи договорів
- •1. Версальський договір (витяг)
- •3. Тріанонський мирний договір (витяг)
- •1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану
- •2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення
- •3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони
- •1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,
- •2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)
- •6 Лютого 1922 р.
- •Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
- •1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розподілом територій і сфер впливу
- •2. Генуезька конференція 1922 р.
- •3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами
- •4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)
- •5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій
- •6. Значення пакту Бріана-Келлога
- •1. Рапалльська угода між Російською Радянською
- •2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів
- •3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)
- •Тема III суспільно-політичні рухи
- •Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби
- •1. Угода між Великою Британією та Ірландією
- •1. Роль профспілок після Першої світової війни
- •2. Страйкова боротьба
- •3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціалістичний робітничий Інтернаціонал
- •Комуністичний рух
- •1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій
- •2. Комінтерн
- •3. Стосунки компартій із соціал-демократією
- •Умови приймання до Комуністичного
- •2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою
- •2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму
- •1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії
- •2. Гітлер про євреїв
- •Тема IV індустріальні країни європи та америки
- •1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни
- •2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа
- •3. "Велика депресія"
- •4. "Новий курс" ф. Рузвельта
- •1. Закон про поліпшення становища в сільському
- •2. Закон про відновлення національної економіки
- •Велика британія
- •1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни
- •2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів
- •3. Правління лейбористів
- •4. Особливості британського тред-юніонізму
- •5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання
- •1. Лист Генради британських тред-юніонів
- •1. Наслідки Першої світової війни для Франції
- •2. Соціальні конфлікти
- •3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)
- •4. Прояви економічної депресії
- •1. Програма Народного фронту (витяг)
- •1. Наслідки поразки у війні
- •2. Листопадова революція 1918 р.
- •3. Веймарська республіка
- •4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер
- •5. Внутрішня політика
- •1. Веймарська конституція (витяг)
- •2. Програмні цілі нсдап (витяг)
- •1. Наслідки Першої світової війни
- •2. Криза італійського парламентаризму й інститутів монархії
- •3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні
- •4. "Корпоративна система"
- •5. Фашизація країни
- •1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни
- •2. Диктатура м. Прімо де Рівери
- •3. Революція 1931 р.
- •4. Уряд Народного фронту та військовий переворот
- •5. Громадянська війна 1936-1939 рр.
- •6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії
- •7. Встановлення диктатури ф. Франко
- •1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті
- •2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг
- •Повторювально-узагальнюючий урок
- •Країни центральної та східної європи польща
- •1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй
- •2, Польсько-українське протистояння у Галичині.
- •3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції
- •4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.
- •5. Режим "санації" ("оздоровлення")
- •1. З Конституції Польської республіки.
- •Чехословаччина
- •1. Утворення Чехословаччини
- •2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини
- •3. Конституція 1920 р.
- •4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша
- •5. Судетська проблема
- •6. Становище українського населення
- •1 Революція 1918 року
- •2. Доба Угорської Радянської республіки
- •3. Угорщина за режиму м. Хорті
- •Декрет революційної урядової ради про
- •2. Декрет революційної урядової ради про
- •Становище країни після Першої світової війни
- •2. Анексія Бессарабії й Буковини
- •3. Конституція 1923 року
- •4. Внутрішньополітичне становище в Румунії
- •5. Встановлення режиму і. Антонеску
- •1. Про румунсько-німецький договір (з книги
- •Болгарія
- •1. Революційний рух 1918-1919 рр.
- •2. Політика уряду о. Стамболійського
- •3. Червневі та вересневі водії 1923 р.
- •4. Переворот 1934 р.
- •Югославія
- •1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
- •2. Відовданська конституція 1921 р.
- •3. Національне питання
- •4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.
- •3 Маніфесту короля до
- •Росія – срср
- •1. Російська революція 1917 р., її причини та початок
- •2. Зречення Миколи II
- •3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика
- •4. Серпневий заколот військових
- •5. Підготовка більшовицького виступу
- •7. Встановлення влади більшовиків
- •8. Розпуск Установчих зборів
- •9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав
- •10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки
- •11. Терор у роки громадянської війни
- •13. Нова економічна політика (неп)
- •14. Проголошення срср
- •15. Характер сталінського режиму
- •16. Індустріалізація
- •17. Колективізація
- •18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.
- •1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?
- •2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк
- •24 Січня 1919 року
- •3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,
- •Повторювально-узагальнюючий урок
- •Тема VI
- •1. Наслідки Першої світової війни для Японії
- •3. Соціально-економічне становище населення
- •4. Демократичний рух
- •2. З меморандуму Танака Гиті
- •1. "Рух 4 травня"
- •2. Сунь Ятсен
- •3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші
- •4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами
- •5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтервенції
- •1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під
- •2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)
- •1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни
- •2. М. К. Ганді
- •3. Кампанії громадянської непокори
- •4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколонізації та майбутнього країни
- •1. Про закон Роулетта
- •2. Напутні побажання Ганді селянству
- •3. Про м. К. Ганді
- •1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії
- •1. Економіка колоніального Індокитаю
- •2. Промова Сукарно перед судом голландських
- •3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.
- •Здобуття незалежності Афганістаном
- •2. Іран у міжвоєнний період
- •3. Реза-хан
- •4. Революція в Туреччині
- •6. Арабський світ
- •7. Палестинська проблема
- •1. Конституція Афганістану (основний закон високої
- •1. Закон про працю (витяг).
- •Країни африки
- •1. Національно-визвольний рух в Північній Африці
- •2. Здобуття незалежності Єгиптом
- •Конституція Єгипту 19 квітня 1923 року і
- •1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні
- •2. Вплив іноземних держав
- •3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів
- •1. Капіталовкладення сша і Великої Британії
- •2. Маніфест Національно-визвольного альянсу
- •Повторювально-узагальнюючий урок
- •Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.
- •I. Освіта. Наука. Техніка
- •1. Вдосконалення системи освіти
- •2. Найважливіші досягнення науки
- •3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резерфорда, 3. Фрейда та ін.
- •4. Технічний прогрес
- •II. Література
- •1. Основні напрями в розвитку світової літератури
- •2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна
- •2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"
- •III. Мистецтво
- •2. Реалізм
- •3. Авангардизм
- •4. Сюрреалізм
- •5. Театр і музика
- •7. Спорт
- •8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
- •1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість
- •Тема VIII міжнародні відносини
- •2. Загострення англо-німецьких та англо-японських суперечностей
- •3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відносини
- •4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору
- •5. Експансіоністські претензії Італії
- •6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.
- •7. Зовнішня політика Польщі
- •1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом
- •2 Травня 1935 року
- •2. З меморандуму німецького уряду, врученого
- •7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,
- •Виникнення двох вогнищ війни
- •1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю
- •2. Підготовка Німеччини та Італії до війни
- •3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки
- •1. З виступу Гітлера на секретній нараді
- •5 Листопада 1937 року
- •2. З виступу Гітлера
- •1. Напад Італії на Ефіопію
- •2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю
- •3. Вісь Берлін—Рим—Токіо
- •4. Політика умиротворення агресорів
- •5. Загарбання Німеччиною Австрії
- •6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини
- •Витяг з додаткового протоколу
- •2. Мюнхенська угода (витяг).
- •29 Вересня 1938 року
- •1. Ліквідація чехословацької держави
- •2. Німецькі претензії до Литви і Польщі
- •3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
- •4. Радянсько-німецьке зближення. Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього
- •5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі
- •1. Запис бесіди Ріббентропа зі Сталіним
- •2. Про політичну й правову оцінку
4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер
Криза 1929-1933 рр. у Німеччині мала особливо гострий характер і спричинила глибокі соціально-політичні потрясіння. Промислове виробництво скоротилося на 40%, кількість безробітних досягла 4,5 млн. чоловік, реальна заробітна плата впала на 25-40%, десятки тисяч дрібних підприємців збанкрутіли або потрапили до банківської кабали. Обіг роздрібної торгівлі скоротився на одну третину. Протягом 1928-1932 рр. було пущено з молотка 500 тис. га земель селян-бауерів.
Економічна криза розхитала політичні структури Веймарської республіки. В березні 1930 р. "велика коаліція" за участю соціал-демократів розпалася. Новий уряд очолив лідер правого крила партій центру Брюнінг. Не маючи більшості в рейхстазі, уряд існував лише "довірою президента" та керував за допомогою надзвичайних декретів Гінденбурга. Загострилися соціальні суперечності, поширювалися антиреспубліканські настрої, які підігрівалися реакційними колами. З цього негайно скористався Гітлер, закликавши до рішучих дій.
Після успіху НСДАП на виборах до рейхстагу 14 вересня 1930 р. значно посилились позиції великих монополістів Тіссена, Кірдорфа, Фліка, які підтримували нацистські домагання. Прибічниками нацистів стали навіть ті кола монополістичного капіталу, що раніше скептично оцінювали здатність Гітлера створити для нацистської партії масову базу. Однак розбіжності німецької буржуазії ще не було подолано: на президентських виборах навесні 1932 р., великою мірою завдяки підтримці СДПН, президентом було обрано Гінденбурга, хоча Гітлер вже балотувався на найвищу посаду в державі. Нацистська небезпека зростала просто на очах.
Націонал-соціалісти висунули й намагалися реалізувати на практиці не просто ідею сильної держави, а держави тоталітарної, що поглинала громадянське суспільство. "Усе для держави, нічого проти держави, нікого поза державою", — ці слова Муссоліні висловлювали суть фашистської концепції тоталітарної держави. Церква, наприклад, у Німеччині завжди користувалася повною автономією, що за нових умов спричиняло конфлікт між священнослужителями і нацистами. Вкрай болісно на цей конфлікт реагувала нечисленна елітно-родова аристократія, великі фінансисти, але згодом і вони мусили підкоритися нацистській державі.
Відмітною рисою нацизму була апологія насильства, справжній його культ. На насильстві нацисти мріяли звести майбутню світобудівлю. Через нього вони йшли до влади, створюючи штурмові загони (СА), охоронні загони (СС). Хоч це і парадоксально, але розуміння насильства як невід'ємного атрибуту політичної боротьби споріднювало нацистів з ортодоксальними соціалістами та комуністами.
Найважливішими рисами німецького нацизму в галузі економіки вважаються: його прагнення до закріплення державно-монополістичних засобів господарювання, переваги, що надавалися розвитку військової економіки, здійснення широкої програми військових заходів, що вимагали залучення великої кількості робітничої сили (будівництво автострад та ін.).
Однією з характерних рис націонал-соціалізму був міцний союз з мілітаризмом. Гітлерівці запроваджували в країні культ армії, культ війни, вихваляли вояччину, насильницькі засоби вирішення питань внутрішньої та зовнішньої політики. Вони посилили традиційну ваду німецького мілітаризму — звичку переоцінювати свої сили та недооцінювати сили супротивника. Це зумовило авантюристичність планів і дій гітлерівців.
Практика і теорія німецького нацизму, на щастя, відійшли в історію, проте в сучасному світі, в історії багатьох країн є багато схожого на ту ситуацію, що склалася в Німеччині наприкінці 20-30-х рр. І цей гіркий досвід повинен служити пересторогою, наочним уроком.
А в самій Німеччині Веймарська республіка доживала останні дні. Нацисти, повні віри в свої сили і непогрішність, завзято рвалися до влади. В листопаді 1932 р. відбулися вибори до рейхстагу. КПН дістала 6 млн. голосів, СДПН — 7,2 млн., НСДАП — 11,7 млн. Створилася ситуація, коли дві великі ліві партії Німеччини, об'єднавшись, могли б протистояти нацистам, однак глибокі розбіжності між ними не дозволили це зробити.
ЗО січня 1933 р. президент Гінденбург призначив Гітлера рейхсканцлером (главою уряду).
Адальф Гітлер народився 20 квітня 1889 р. в австрійському місті Браунау на кордоні з Баварією, де на митниці працював його батько — Алоїз Шікльгрубер. Прізвище Гітлер А. Шікльгрубер успадкував від румунського нафтопромисловика Гітлера, з дочкою якого він мав одружитись, отримавши при цьому великі капітали, а навзамін взяти прізвище тестя. Проте Софія Гітлер, так і не ставши дружиною Шікльгрубера, померла до укладення шлюбу, а нове прізвище вже перейшло до батька майбутнього фюрера. Одружившись із служницею сімейства Гітлерів — Кларою Пінц (матір'ю А. Гітлера), А. Шікльгрубер залишився при своїх інтересах. Гітлер не отримав якоїсь закінченої освіти. Реальне училище покинув, вступити до Вищої Академії мистецтв не зміг. З того часу і до 1913 р. мешкав у Відні, перебиваючись випадковими заробітками. Саме там він познайомився з ідеями німецького націоналізму й антисемітизму і став їх прихильником. 1913 р. переїхав до Мюнхена у Німеччину. Там 1914 р. пішов добровольцем до німецької армії й пробув на Західному фронті до кінця війни, діставши два поранення та єфрейторські нашивки. Повернувшись 1919 р. до Мюнхена, він примкнув до партії войовничих націоналістів, а пізніше став її лідером. 8-9 листопада 1923 р. разом з генералом Е. Людендорфом Гітлер здійснив спробу захопити владу в Баварії (ця спроба дістала іронічну назву "пивний путч"). За це суд присудив його до п'яти років в'язниці. В грудні 1924 р. був достроково звільнений і повернувся до активної політичної діяльності. З січня 1933 р. — рейхсканцлер Німеччини. Покінчив життя самогубством ЗО квітня 1945 р. у підземному бункері імперської канцелярії. Трагедія Німеччини полягає в тому, що нацисти прийшли до влади законним, конституційним шляхом. Вночі 28 лютого 1933 року вони підпалили рейхстаг, звинувативши в цьому КПН. Використовуючи провокацію, каральні органи нацистів розпочали масові арешти. Тільки за ніч 28 лютого було заарештовано 10 тис. чоловік.
За перші чотири місяці гітлерівського панування було кинуто до в'язниць 60-70 тис. людей. 9 березня нацисти оголосили недійсними мандати КПН у рейхстазі, отримані комуністами на виборах 5 березня, і заарештували депутатів-комуністів. КПН було офіційно заборонено. 2 травня 1933 р. вони заборонили вільні профспілки і конфіскували їхнє майно. Трохи пізніше було розігнано всі інші профспілки. Натомість було створено "Німецький трудовий фронт", підпорядкований націонал-соціалістській партії, куди робітників примушували вступати. 22 липня гітлерівці, звинувативши СДПН "у зрадницьких діях проти Німеччини та п законного уряду", оголосили про розпуск партії. Після заборони всіх інших політичних партій було видано закон, що забороняв у Німеччині існування будь-яких політичних партій, окрім націонал-соціалістської.
Веймарську конституцію було ліквідовано, Гітлеру надано необмежені повноваження. Законом від 1 серпня 1934 р. (після смерті президента Гінденбурга) Гітлеру було присвоєно довічні звання "фюрер" та "рейхсканцлер". Знаряддям кривавого режиму стали створені ним спеціальні органи насильства і терору — державна таємна поліція (гестапо), штурмові загони (СА), охоронні загони (СС), служба безпеки (СД).
Над Німеччиною зібралися коричневі хмари фашистської диктатури.