Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорні конспекти всесв історія / Підручники / Всесвітня історія (1914 - 1939).doc
Скачиваний:
110
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
2.97 Mб
Скачать

4. Бойові дії 1916 р.

Це був третій рік кровопролитної, жорстокої, виснаж­ливої війни. До армій воюючих країн було мобілізовано більше 70 млн. чоловік. Бойові дії велися майже на десяти фронтах в різних куточках земної кулі, але головними залишалися Західний і Східний фронти в Європі.

У 1916 р. Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія та Туреччина, які стали називатися Центральними держава­ми, досягли найбільших успіхів на фронтах Першої світо­вої війни. їхні армії захопили території Бельгії. Північну Францію, Польщу, Сербію, повернули собі значну частину Галичину, завдали поразки союзникам у битві за протоки, хоча нові й нові атаки італійських позицій не давали жодних результатів. Однак попри всі ці досягнення вони не змогли домогтися остаточної перемоги над союзника­ми. Незважаючи на те, що Центральні держави контролю­вали увесь Європейський континент і величезні території від Гамбурга до Перської затоки, вони не змогли примуси­ти союзників капітулювати й підписати мирний договір.

5. Верденська битва

Це була одна з найкривавіших битв Першої світової війни, недарма її ще називають "верденською м'ясоруб­кою". Німецьке командування розраховувало прорвати оборону союзників під Верденом блискавичною атакою і зосередило величезні сили. Це завдання повинна була виконати 5-та німецька армія, підсилена 26 резервними дивізіями. Для удару по Вердену німці розгорнули 1204 гармати, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеростатів. В артилерії вони переважали в 5,5 раза. Зосередження такої кількості артилерії при наступі було здійснено вперше за час війни. Для цього були всі підстави, оскільки Верденський укріпрайон було обладнано численними траншеями, окопами, ходами сполучень, частину з яких було споруд­жено з бетону. Оборону тримали 11 французьких дивізій з 632 гарматами.

Об'єктом наступу став так званий Верденський виступ, що прикривав шлях до Парижа і служив опорою для Західного фронту. 21 лютого після 9-годинної артилерій­ської підготовки, коли, здавалося б, на лінії оборони заги­нуло все живе, кайзерівські війська пішли в атаку. Однак французи зустріли їх інтенсивним вогнем. За 70 днів (лю­тий — квітень) кровопролитних боїв німці просунулися лише на 7 км. "Верденська м'ясорубка" перемолола майже 120 дивізій, з них 69 французьких і 50 німецьких. Однак ні тим, ні іншим не вдалося домогтися переваги. Операція тривала до кінця 1916 р. Французи стійко трималися і зрештою на кінець року відвоювали всі території, які німцям вдалося захопити навесні. Втрати з обох боків становили 1 млн. чоловік.

6. Брусилівський прорив

Відповідно до вимог союзників, які прагнули ослабити німців під Верденом, війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова перейшли у наступ. Прорив австро-німецької оборони 3 червня 1916 р. здійснювався на фронті 480 км завдовжки у кількох місцях. Було звільнено майже всю Галичину з м Луцьк й Буковину з м Чернівці.

Становище австро-німецьких військ на Східному фронті одразу стало надзвичайно серйозним Сюди було переки­нуто частину німецьких дивізій із заходу. За словами сучас­ного французького воєнного історика Прийара, "прорив німецького фронту російськими військами під Луцьком у червні 1916 р. змусив німецьке командування перекинути частину військ з-під Вердена на Східний фронт. Після цього гострота боїв під Верденом зменшилася. Це дало змогу французьким військам створити необхідні рубежі для контрударів великих масштабів..." Проте розтягнутість комунікацій і брак боєприпасів перешкодили подальшому наступові російських військ. Вичерпавши всі резерви, вони перейшли до оборони.

Успіхи союзників в битві під Верденом і в Галичині спонукали Румунію вступити у війну на боці Антанти. 27 серпня 1916 р. румунський уряд оголошує війну Цент­ральним державам. За це країни Антанти пообіцяли Румунії значні територіальні здобутки за рахунок Австро-Угорщи­ни (Трансільванію, Буковину, Добруджу та ін.). Австрій­ське та німецьке командування вирішили швидко вивести Румунію з війни. Об'єднані війська чотирьох держав одно­часно переважаючими силами завдали румунській армії нищівного удару. Росія змушена була втрутитися й продов­жити лінію фронту ще на 500 км. Проте на кінець року Румунія втратила 2/3 своєї території разом із столицею.